Перегляд вихідного коду сторінки Воля

{{Otheruses}}
'''Во́ля'''&nbsp;— сила свідомої обдуманої [[дія (значення)|дії]];

== Визначення ==
''Різні визначення волі:''

# Здатність (дар), за допомогою якої [[розум]] робить [[вибір]] своїх цілей дії та керує зусиллями у виконанні своїх прагнень; у популярному вжитку, [[вибір]], намір або кероване намагання;
# [[Вчинок]] чи [[досвід]] застосування цієї здатності; хотіння або вибір;
# Міцне прагнення; практичний [[ентузіазм]]; сила [[особистість|особистості]] (''Він працює з волею''); самоконтроль;
# Те, що було вирішено чи зважено; мета;
# Сила владно завершити справу; [[свобода]] дій;
# (в [[право|праві]]) Юридична декларація намірів людини щодо свого майна після своєї смерті; письмовий документ, яким хтось проголошує свої бажання щодо розподілу власності;
# Свідома схильність щодо якоїсь мети чи бажання;
# Вимога або наказ.

== Методи вироблення сильної волі ==
Китайська філософія [[Бойові мистецтва|бойових мистецтв]] вчить, що для вироблення сильної волі звичайно потрібний час. Відбувається боротьба між емоційним розумом та розумом мудрості. Якщо розум мудрості керує всією сутністю людини, то вона може придушувати всяке хвилювання, що походить від емоційного розуму і для такої волі буде менше завад. Сила волі залежить від щирості прагнення до мети. Це прагнення повинно мати глибинний характер, і не бути лише випадковим, смутним бажанням.

== Синоніми волі ==
* [[Рішення]]
* [[Бажання]]
* [[Настрій]]
* [[Нахил]]
* [[Рішучість]]
* [[Хотіння]]
* [[Жадання]]
* [[Витримка (психологія)|Витримка]]

== Воля у філософії ==
В історико-філософській традиції виразно проявляються дві тенденції трактування феномену воля:
* з одного боку воля інтерпретується як продукт зовнішньої детермінації, природа якої розуміється як фізіологічна, психологічна, соціальна чи [[Трансцендентність|трансцендентна]] (залежно від загальної спрямованості концепції); феномен воля в рамках даних філософських теорій, як правило, не акцентується і практично не виступає предметом спеціального філософського розгляду.
* Другий вектор філософської традиції пов'язаний в цьому контексті з інтерпретацією волі як фінально автохтонного [[феномен]]а, атрибутивною характеристикою якого виступає самодостатня [[Свобода волі|свобода]], і який визначає сутність [[буття]] і формує його, що задає в історії філософії таку самостійну традицію, як [[волюнтаризм]]. У концепціях [[постмодернізм|постмодерну]] поняття воля використовується для позначення принципово вільної і не обмеженої [[дискурс]]ивними правилами суб'єктивності, що не конституюється, однак, як суб'єкт як такий і яка протистоїть традиційній інтерпретації останнього («номадичні сингулярності» [[Жиль Делез|Дельоза]], наприклад). Як універсалія культури воля аксіологічно акцентується у ряді національних традицій, осмислена як апофеоз свободи (див. традиційна російська «воля вільна», як зняття будь-яких просторових і нормативних кордонів&nbsp;— на відміну від зрозумілої як результат раціонально обґрунтованих обмежень свободи, або як феномена, що не збігається зі свободою). У даному випадку воля трактується як іманентний людині стан на відміну від свободи як результату свідомого подолання несвободи у свідомому зусиллі<ref>[http://www.alleng.ru/d/phil/phil008.htm Новейший философский словарь / Сост. А.&nbsp;А.&nbsp;Грицанов.&nbsp;— Мн.: Изд. В.&nbsp;М.&nbsp;Скакун, 1998.&nbsp;— 896 с. ISBN 985-6235-17-0]{{ref-ru}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
* [[Свобода волі]]
* [[Сваволя]]
* [[Влада]]

== Література ==
* ''А. Лузан''. Воля політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.121 ISBN 978-966-611-818-2.
*Тертишник В. М. Воля в інтегративній системі засад правової держави. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. Спеціальний випуск, присвячений  Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми вітчизняного права» в рамках VIII-x наукових читань, присвячених пам'яті В.М. Корецького. 2019.  Ч. 1.  С. 15-19.

'''Англійською мовою:'''

* {{cite book
 | last = St. Augustine
 | authorlink = Августин Блаженний
 | year = 1993
 | title = On Free Choice of the Will (Про свободний вибір волі)
 | publisher = Hackett Pub. Co
 | id = ISBN 0-87220-188-0
 }}
* {{cite book
 | last = Luther
 | first = Martin
 | authorlink = Мартін Лютер
 | year = 1990
 | title = The Bondage of the Will (Рабство волі)
 | publisher = Revell
 | language = German
 | id = ISBN 0-8007-5342-9
 }}
* {{cite book
 | last = Nietzsche
 | first = Friedrich
 | authorlink = Фрідріх Ніцше
 | year = 1968
 | origyear = 1901
 | title = [[The Will to Power]] (Воля до влади)
 | publisher = Vintage
 | language = German
 | id = ISBN 0-394-70437-1
 }}
* {{cite book
 | last = Norwood
 | first = Rick
 | authorlink = Рік Норвуд
 | title = The Evolution of the Will (Еволюція волі)
 | publisher = Philosophy in Science, Vol 6
 }}
* {{cite book
 | last = Schopenhauer
 | first = Arthur
 | authorlink = Артур Шопенгауер
 | year = 1966
 | title = [[The World as Will and Representation]] (Світ як воля та уявлення)
 | origyear = 1819, 1844
 | language = German
 | publisher = Dover Publications
 | id = ISBN 0-486-21761-2
 }}

== Посилання ==
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1008/58/1/14/#24636 Волевиявлення] // {{Юридична енциклопедія}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1009/58/1/20/#40036 Воля] // {{Юридична енциклопедія|1|515}}
*[http://eprints.zu.edu.ua/11783/1/етикa-1.pdf Сила волі] ''Тофтул М. Г.'' Сучасний  словник з етики.  – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2
*[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=29655 Воля]//[[ЕСУ]]
*[http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf Воля] // {{УМЕ2|сторінки=209}}
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1800/volya ВОЛЯ]  //[[Фармацевтична енциклопедія]]
[[Категорія:Загальна психологія]]
[[Категорія:Філософські терміни]]
[[Категорія:Епістемологія]]