| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
|
|
| |
}} |
|
}} |
| |
{{Othernames|Волобуєв}} |
|
{{Othernames|Волобуєв}} |
| − |
'''Волобуєв Михайло Симонович''' (* {{ДН|24|1|1903|11}}, [[Миколаїв]] — † {{дс|20|6|1972}}, [[Ростов-на-Дону]]) — український економіст 1930-х років. Науковий працівник науково-дослідного інституту ВУАН у Харкові. Автор концепції економічної самодостатності УСРР. |
+ |
'''Волобуєв Михайло Симонович''' (* {{ДН|24|1|1903|11}}, [[Миколаїв]] — † {{дс|20|6|1972}}, [[Ростов-на-Дону]]) — український економіст 1930-х років. Науковий працівник науково-дослідного інституту [[Всеукраїнська академія наук|ВУАН]] у [[Харків|Харкові]]. Автор концепції економічної самодостатності [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]]. |
| |
|
|
|
| − |
Жертва сталінського терору. |
+ |
Жертва [[Сталінські репресії|сталінського терору]]. |
| |
|
|
|
| |
== Коротка біографія == |
|
== Коротка біографія == |
| |
+ |
Михайло Волобуєв народився y Миколаєві. Навчався у гімназії, екстерном закінчив економічний відділ [[Харківський університет|Харківського інституту профосвіти]]. |
| ⚫ |
Михайло Волобуєв народився y Миколаєві. Навчався у гімназії, екстерном закінчив економічний відділ [[Харківський університет|Харківського інституту профосвіти]]. 1921-22 — заступник завідуючого Миколаївського, 1922 — Вінницького губернського відділів освіти. З [[1923]] працював у Харкові у Головполітосвіті, викладав у Харківському фармацевтичному технікумі, Інституті народної освіти, фінансово-економічному технікумі; згодом — професор політичної економії Харківського механіко-машинобудівного інституту (1930-33 — завідувач кафедри). 1928 у журналі «Більшовик України» (№ 2-3) було вміщено статтю Волобуєва (подану до редакції ще 1927) під назвою «До проблеми української економіки» <ref>[http://vpered.wordpress.com/2013/02/04/volobuev-ukrainian-economy/ Волобуєв М. До проблеми української економіки.— Документи українського комунізму. — Нью-Йорк: «Пролог», 1962. — Стор. 132-230.]</ref>. У статті, що мала дискусійний характер, було окреслено фази розвитку [[Колоніальна політика|колоніальної політики]] царату в Україні до жовтневих подій 1917 і спростовано версію про повну єдність дореволюційної російської економіки. На думку Волобуєва, ця економіка була єдиною на антагоністичній імперіалістичній основі, але, з погляду відцентрових сил пригнічених нею колоній, вона являла собою комплекс національних економік. На думку Волобуєва, єдиний господарський комплекс являла собою Україна, що, однак, ігнорували і російські економісти, і московські керівні установи (зокрема Держплан СРСР), які взагалі уникали навіть самої назви «Україна», віддаючи перевагу термінам «Південь», «Південний район», «Південно-Західний», «Південь Європейської Росії», «Південноросійське господарство», вважаючи Україну [[Колонія|колонією]] європейського типу, що увійшла до складу [[СРСР]]. Волобуєв заявив, що Україна має всі ознаки колонії Росії і економічно експлуатується нею <ref>Гунчак Тарас. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної історії.— К.: Либідь, 1993.— С. 193.</ref>. |
|
| |
+ |
|
| |
+ |
У 1921—1922 працював заступником завідувача Миколаївського губернського відділу освіти, а в 1922 — Вінницького відділу. З [[1923]] працював у Харкові у Головполітосвіті, викладав у Харківському фармацевтичному технікумі, [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Інституті народної освіти]], фінансово-економічному технікумі. Згодом став професором політичної економії [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|Харківського механіко-машинобудівного інституту]] (1930—1933 — завідувач кафедри). |
| |
+ |
|
| |
⚫ |
У 1928 в журналі «Більшовик України» (№ 2-3) було вміщено статтю Волобуєва (подану до редакції ще 1927) під назвою «До проблеми української економіки» <ref>[http://vpered.wordpress.com/2013/02/04/volobuev-ukrainian-economy/ Волобуєв М. До проблеми української економіки.— Документи українського комунізму. — Нью-Йорк: «Пролог», 1962. — Стор. 132-230.]</ref>. У статті, що мала дискусійний характер, було окреслено фази розвитку [[Колоніальна політика|колоніальної політики]] царату в Україні до жовтневих подій 1917 і спростовано версію про повну єдність дореволюційної російської економіки. На думку Волобуєва, ця економіка була єдиною на антагоністичній імперіалістичній основі, але, з погляду відцентрових сил пригнічених нею колоній, вона являла собою комплекс національних економік. На думку Волобуєва, єдиний господарський комплекс являла собою Україна, що, однак, ігнорували і російські економісти, і московські керівні установи (зокрема Держплан СРСР), які взагалі уникали навіть самої назви «Україна», віддаючи перевагу термінам «Південь», «Південний район», «Південно-Західний», «Південь Європейської Росії», «Південноросійське господарство», вважаючи Україну [[Колонія|колонією]] європейського типу, що увійшла до складу [[СРСР]]. Волобуєв заявив, що Україна має всі ознаки колонії Росії і економічно експлуатується нею <ref>Гунчак Тарас. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної історії.— К.: Либідь, 1993.— С. 193.</ref>. |
| |
|
|
|
| |
Волобуєв стверджував, що Україна має власні шляхи розвитку і що вона мусить підготуватись до вступу у світове господарство у випадку перемоги революції «не лише в колишній Росії, а по всій земній кулі» як рівноправна частина цього світового комплексу. |
|
Волобуєв стверджував, що Україна має власні шляхи розвитку і що вона мусить підготуватись до вступу у світове господарство у випадку перемоги революції «не лише в колишній Росії, а по всій земній кулі» як рівноправна частина цього світового комплексу. |
|
|
| |
7 грудня 1933 Волобуєв був заарештований за обвинуваченням в участі в «українській контрреволюційній організації, що прагнула до збройного повалення Радянської влади». Рішенням суддівської трійки при Колегії ГПУ УСРР від 8 травня 1934 Волобуєв був засуджений до 5 років виправних таборів (вирок замінений на заслання до Казахстану). Після відбуття терміну жив у Краснодарському краї. |
|
7 грудня 1933 Волобуєв був заарештований за обвинуваченням в участі в «українській контрреволюційній організації, що прагнула до збройного повалення Радянської влади». Рішенням суддівської трійки при Колегії ГПУ УСРР від 8 травня 1934 Волобуєв був засуджений до 5 років виправних таборів (вирок замінений на заслання до Казахстану). Після відбуття терміну жив у Краснодарському краї. |
| |
|
|
|
| − |
Під час війни з нацистською Німеччиною виконував спеціальні завдання радянської розвідки. [[1948]] переїхав до Ростова-на-Дону, де працював завідувачем кафедри у Ростовському фінансово-економічному інституті. У серпні [[1957]] офіційно реабілітований, [[1961]] переїхав до Донецька, де викладав у Донецькому торговельному інституті. В останні роки життя — на викладацькій роботі у Ростові-на-Дону. |
+ |
Під час війни з нацистською Німеччиною виконував спеціальні завдання радянської розвідки. [[1948]] переїхав до Ростова-на-Дону, де працював завідувачем кафедри у Ростовському фінансово-економічному інституті. У серпні [[1957]] офіційно реабілітований, [[1961]] переїхав до Донецька, де викладав у [[Національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського|Донецькому торговельному інституті]]. В останні роки життя — на викладацькій роботі у Ростові-на-Дону. |
| |
|
|
|
| |
== Праці та судження == |
|
== Праці та судження == |