Перегляд вихідного коду сторінки Волинська область

{{Область
 | прапор=Volyn flag.svg
 | опис прапора    = Прапор Волинської області
 | герб            = Coat of Arms of Volyn Oblast.svg
 | опис герба      = Герб Волинської області
 | розташування    = Volyn in Ukraine (claims hatched).svg
 | назва           = Волинська
 | утворена        = [[4 грудня]] [[1939]] року
 | код КАТОТТГ     = UA07000000000024379
 | населення       = {{спад}} {{num|1020770}}<ref>[http://ukrstat.gov.ua/ Государственная служба статистики Украины]{{ref-uk}}</ref>
 | площа           = 20143
 | густота         = {{rnd|{{НОУ/2|Волинська}}/20143|1}}
 | прізвисько      = Волинь
 | код області     = 33
 | центр           = [[Луцьк]]
 | райони          = 4
 | МОЗ             = 4
 | МРЗ             = 7
 | міські райони   =
 | смт             = 22
 | селища          =
 | села            = 1054
 | селищні ради    = 22
 | сільські ради   = 379
 | номери автомобілів =[[File:Non-EU-section-with-UA.svg|13px|]] AC, KC
 | домен           = lt.ua, lutsk.ua, volyn.net, lutsk.net, volyn.ua
 | вебсторінка     = [https://voladm.gov.ua/ Волинська ОДА]<br/>[http://volynrada.gov.ua/ Волинська облрада]
 | адреса          = 43027 м. Луцьк, Київський майдан, 9
 | голова ОДА      = [[Погуляйко Юрій Михайлович]]<ref>{{УПУ|871/2019|2 грудня 2019|Про призначення Ю. Погуляйка головою Волинської обласної державної адміністрації}}</ref>
 | рада            = [[Волинська обласна рада]]
 | голова          = [[Недопад Григорій Вікторович]]
 | мапа            = Volyn Oblast 2020 subdivisions.jpg
}}

'''Воли́нська о́бласть''' ''(Волинщина)''&nbsp;— [[Область (адміністративна одиниця)|область]] на північному заході [[Україна|України]] в межах [[Поліська низовина|Поліської низовини]] (понад 3/4 території) та [[Волинська височина|Волинської височини]]. Межує на заході з [[Люблінське воєводство|Люблінським воєводством]] [[Польща|Республіки Польща]], на півночі&nbsp;— з [[Брестська область|Брестською областю]] [[Білорусь|Республіки Білорусь]], на сході&nbsp;— з [[Рівненська область|Рівненською]], на півдні&nbsp;— з [[Львівська область|Львівською]] областями України. Всього в межах області пролягає 395 кілометрів державного кордону.

До складу Волинської області входить 4 [[Райони України|райони]]: [[Луцький район|Луцький]], [[Володимир-Волинський район|Володимир-Волинський]], [[Камінь-Каширський район|Камінь-Каширський]] і [[Ковельський район]]и.

На кордоні розташовано 9 пунктів переходу: [[Устилуг (пункт контролю)|Устилуг]], [[Ягодин]], [[Ізов (пункт контролю)|Ізов]], [[Доманове (пункт контролю)|Доманове]], [[Дольськ (пункт пропуску)|Дольськ]], [[Піща (пункт контролю)|Піща]], [[Пулемець (пункт контролю)|Пулемець]], [[Римачі]], [[Заболоття (пункт контролю)|Заболоття]].

== Історія ==
Пам'ятки доби пізнього палеоліту виявлені в [[Луцьк]]у, [[Торчин (смт)|Торчині]], селах [[Новостав (Луцький район)|Новостав]], [[Полонка (село)|Полонка]]… Значна кількість мезолітичних пам'яток, тобто середнього кам'яного віку (10-6 тисяч років том), виявлена в селах [[Лютка]], [[Самари (Ковельський район)|Самари]], [[Невір]], [[Люб'язь]], [[Ветли]], [[Мала Осниця]], [[Розничі]]. Численні пам'ятки неоліту (5-4 тисячі років тому) знайдені археологами в Луцьку, [[Голишів (Луцький район)|Голишеві]], [[Гірка Полонка|Гіркій Полонці]]. Поселення волинської неолітичної культури були в селах [[Карасин (Камінь-Каширський район)|Карасин]], [[Розничі]], [[Новосілки (Ковельський район)|Новосілки]], [[Мала Осниця]], [[Лахвичі]], [[Люб'язь]], [[Стара Вижівка]] та інших<ref name=":0">{{Cite web|title=Історія Волині - Voladm.gov.ua|url=https://voladm.gov.ua/article/istoriya-volini/|website=Волинська Обласна Державна Адміністрація|accessdate=2021-06-22|archive-date=26 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210526115256/https://voladm.gov.ua/article/istoriya-volini/}}</ref>.

Тубільним населенням цієї місцевості довгий час були [[балти]]. Приблизно коло 250 р. н. е. їх почали асимілювати [[слов'яни]]<ref name=":1">{{Cite web |url=https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/19392/5/Zachar_Pol.pdf |title=Архівована копія |accessdate=22 червня 2021 |archive-date=24 червня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210624205011/https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/19392/5/Zachar_Pol.pdf }}</ref>.

Давньослов'янський період Волині (І ст.до н.&nbsp;е.&nbsp;— IX&nbsp;ст.н.&nbsp;е.) теж багатий різноманітними пам'ятниками. Серед них найбільш глибоко вивчені городище в с. [[Зимне]] [[Володимир-Волинський район (1940—2020)|Володимир-Волинського району]], поселення сіл [[Боратин (Луцький район)|Боратин]], [[Новостав (Луцький район)|Новостав]], [[Гуща (Ковельський район)|Гуща]], [[Гірка Полонка]], [[Любомль]], [[Лежниця]], [[Рокині]] та інших.

В [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] під [[981]] роком зазначається, що земля дулібів-волинян входить в [[Київська Русь|Київську Русь]]. Князь [[Володимир Великий]] заклав місто неподалік від давнього городища Волинь й назвав його Володимиром. У «Повісті минулих літ» згадується, що в 988 році князь [[Володимир Святославич|Володимир Святославович]] віддав це місто своєму синові Всеволоду в удільне володіння.

Наприкінці X століття адміністративним центром у складі Київської Русі був [[Володимир (місто)|Володимир]]. У XII столітті входила до складу Волинського князівства, 1199—1340 (з перервами) до Галицько-Волинського князівства (у складі останнього зберігалися в окремі періоди удільні князівства). Об'єднання Галичини і Волині було здійснено волинським князем [[Роман Мстиславич|Романом Мстиславичем]], сином Великого князя Київського [[Мстислав II Ізяславич|Мстислава Ізяславича]]. Водночас князь Роман сів на Київський Престол і прийняв титул [[Великий князь Київський|Великого князя Київського]]; На початку [[XIII століття]] князь Роман перетворився на наймогутнішого правителя [[Східна Європа|Східної Європи]], якого літописці називали «великим князем», «самодержцем усієї Руси» та «царем в Руській землі».

З 1323 Східна Волинь, а з 1340 більшість земель Волині належала до володінь Великих князів Литовських, з 1349&nbsp;— Любарта Гедиміновича. Після його смерті 1384 руські князі Волині стають васалами Великих князів Литовських.

Боротьба Польщі з Литвою за Волинь завершилась її поділом 1393: більшу частину було закріплено за Великим князівством Литовським, Холмську землю приєднано до Корони Польської. 1442–52 правителем Волині був&nbsp;— Великий князь Литовський і Руський Свидригайло Ольгердович. Наприкінці правління наполіг на присязі волинських князів та панів Великому князівству Литовському та запросив литовські війська до волинських замків, щоб попередити їх захоплення Польським королівством.

Відомо, також, що в 1506&nbsp;р. [[маршалок|маршалком]] Волинської землі був [[Федор Янушкевич|Федор (Федько) Янушкевич]], а з 1507&nbsp;р. [[Острозький Костянтин Іванович]].

Землі Волині як територіально-політичне утворення з [[1566]] року називались
[[Волинське воєводство (1566—1795)|Волинське воєводство]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського і Руського]] до [[1569]] року та в&nbsp;[[Річ Посполита|Речі Посполитій]] до [[1792]] року.

Народ повставав проти наруги поневолювачів. В 1592—1593 роках волиняни були в загонах повстанців [[Христофор Косинський|Христофора Косинського]], в 1594—1596 роках&nbsp;— серед козаків [[Северин Наливайко|Северина Наливайка]], який 1595 року на деякий час здобув місто Луцьк.

У [[1704]] році через [[Волинь]] проходив із своїм військом [[гетьман]] [[Іван Мазепа]]. А у [[1768]] році цей [[край]] захопила [[стихія]] [[Гайдамацькі повстання|гайдамацького повстання]], названого [[Коліївщина|Коліївщиною]].

Частина західних земель Волині у [[1772]]–[[1918]] роках входила в склад [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]], як Королівство Галичини та Волині ([[Німецька мова|нім.]] ''Königreich Galizien und Lodomerien),'' утвореного на землях [[Галицько-Волинське князівство|Королівства Русі (Галицько-Волинського князівства)]], після 1-го [[Поділи Речі Посполитої|поділу Речі Посполитої]] 1772 року.

З [[Другий поділ Речі Посполитої|другим поділом Польщі 1793 року]] частина Східної Волині відійшла до складу [[Російська імперія|Російської імперії]], а в 1795 році, після третього поділу,&nbsp;— вся Західна Волинь увійшла до Росії. Була утворена [[Волинська губернія|Волинська губернія]]. [[Волинська губернія]] як
({{lang-ru|Волынская губерния}})&nbsp;— адміністративно-територіальна [[одиниця]] [[Російська імперія|Російської імперії]] з [[1804]] року проіснувала по [[1917]] [[рік]].

Після [[Поділи Речі Посполитої|другого поділу Речі Посполитої]] в [[1793]] році, східна частина Волині відійшла до [[Російська імперія|Всеросійської імперії]] і стала називатися [[Заславське намісництво|Заславським намісництвом]] з [[центр]]ом в [[Заслав]]і. Після третього поділу Польщі в [[1795]]&nbsp;році до [[Росія|Імперії]] було приєднано і західну частину [[Волинь|Волині]]: [[повіт]]и [[Володимир-Волинський повіт|Володимир-Волинський]], [[Ковельський повіт (Російська імперія)|Ковельський]], більшу [[частина|частину]] [[Луцький повіт|Луцького]], [[Кременецький повіт (Російська імперія)|Кременецького]] та [[Дубенський повіт|Дубенського]]. І нове адміністративне утворення отримало назву [[Волинське намісництво]].

Ударні армії російських військ знаходились на Волині під час [[Наполеонівські війни|Наполеонівських війн 1810—1812 років]]. У 1831 році після повстання поляків царський уряд ліквідував багато польських шкіл, а згодом (в 1839 році) і церковну унію<ref name=":0" />.

Царськими указами і різними циркулярами 1847, 1863, 1876 років заборонялися українська література, друкування україномовних книг<ref name=":0" />.

Друга половина XIX століття характеризується значним промисловим розвитком краю, створенням нових підприємств. В 1873 році було побудовано залізницю Здолбунів-Ковель, в 1877 році Люблін-Ковель.

Внаслідок впровадження на початку XX століття столипінської аграрної реформи у волинських селах за 10 років переселено на хутори 14 відсотків селянських дворів. Тоді значка кількість землі була власністю поміщицьких господарств<ref name=":0" />.

У роки [[Перша світова війна|першої світової війни]] через Волинь декілька разів проходила лінія фронту між російськими, з одного боку, і австро-німецькими військами, з другого. В червні [[1916]] року російські війська під командуванням генерала [[Брусилов Олексій Олексійович|Брусилова]] прорвали фронт, зайняли Луцьк і відтіснили австро-німецькі війська на лінію річки [[Стохід]]. Більше року протримався фронт на цій лінії, внаслідок цього було знищено багато довколишніх населених пунктів.

Жовтневий переворот [[1917]] року у Всеросійській імперії, повалення самодержавства сприяли утворенню в Україні [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] на чолі з [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайлом Грушевським]]. З утворенням [[УНР]] відновлювалась українська державність.

За [[Берестейський мир|Берестейським миром]], підписаним 9 лютого 1918 року, Берестейщина, [[Холмщина]] і [[Підляшшя]] увійшли до складу [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]]. У березні 1918 року в складі УНР утворене [[Холмська губернія|Холмське губерніальне староство]] (губернія), адміністративним центром якого стає Берестя.

1918–20 терени Волині&nbsp;— це арена збройної боротьби Армії УНР з польськими і російськими військами.

За [[Ризький мир (1921)|Ризьким миром 18 березня 1921 року]] волинські землі Берестейщини, як і вся [[Західна Україна]], увійшла до складу [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]]. Утворюється [[Волинське воєводство (1921—1939)|Волинське воєводство]] з центром у [[Луцьк]]у, яке охоплювало територію сучасної Волинської, Рівненської та північ Тернопільської області.

Після [[Жовтневий переворот|захоплення влади у Всеросійській імперії більшовиками]] розпочався наступ Рядянської Росії на Україну. На Волині радянську владу проголошувала 126 дивізія під командуванням прапорщика О. Дмитрієва, в якій переважний вплив справляли [[більшовики]]. У [[1918]] році Волинь була окупована німецькими військами, у грудні [[1918]] року в Луцьку й інших містах знаходилися військові сили [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]]. З травня [[1919]] року Волинь окупують поляки, а вже у липні [[1920]] року окупували війська Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки.

У вересні 1939 року відповідно до [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пакту Молотова&nbsp;— Ріббентропа]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] і [[Третій Рейх|Німеччина]] розділили між собою територію Польщі, яка зазнала повної поразки від німецької армії. Попри український національний характер регіону, Берестейщина була приєднана до БРСР. Кордон між [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] і [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|БРСР]] прокладено не за [[Українська етнічна територія|етнічною білорусько-українською межею]], а за адміністративною межею між [[Волинське воєводство (1921—1939)|Волинським]] і [[Поліське воєводство|Поліським]] воєводствами з частковим випрямленням шляхом приєднання до УРСР [[Каширський повіт|Камінь-Каширського повіту]] та окремих сіл [[Кобринський повіт (II Річ Посполита)|Кобринського]] і [[Дорогичинський повіт|Дорогичинського]] повітів. Рішення не враховувало думку місцевого населення та було ухвалене винятково на основі адміністративної належності регіону в складі попередніх держав (Берестейське воєводство перебувало в складі Великого князівства Литовського, а Гродненська та Мінська губернії у Віленському генерал-губернаторстві Російської імперії). Питання входження Поліського воєводства до України підтримав й голова уряду УРСР [[Хрущов Микита Сергійович|Микита Хрущов]], проте [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталін]] відхилив його звернення. Активно за приєднання Берестейщини до БРСР ж виступав перший секретар ЦК Компартії Білоруської РСР [[Пономаренко Пантелеймон Кіндратович|Пантелеймон Пономаренко]]. Україна внаслідок такого поділу зазнала значних демографічних, територіальних і економічних втрат.

[[27 листопада]] [[1939]] року утворюється Волинська область з п'яти повітів Волинського воєводства ([[Горохівський повіт|Горохівський]], [[Ковельський повіт (Російська імперія)|Ковельський]], [[Любомльський повіт|Любомльський]], [[Луцький повіт|Луцький]] і [[Володимирський повіт (II Річ Посполита)|Володимирський]]) і одного ([[Каширський повіт|Каширський]])&nbsp;— [[Поліське воєводство|Поліського]]<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-01 |title=Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» |accessdate=25 листопада 2016 |archive-date=26 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161126001749/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-01 }}</ref>.

22 червня 1941 року Волинь однією з перших зазнала нападу гітлерівської Німеччини. Готуючись до війни Радянська влада заставляла мирних волинян облаштовувати обороні укріплення, копати окопи, бліндажі та протитанкові рови, проте логістика в розміщенні новоприбулих військ та військової техніки на цих укріпленнях не була скоординована.

Імена прикордонників українця Івана Пархоменка, білоруса Петра Старовойтова, росіянина Василя Петрова, які загинули в перші дні війни, відбиваючи шалені атаки ворога, згодом були увічненні в назвах волинських сіл. Під сильним натиском сил нацистів відступили переважаючі частини розміщеної на Волині 5-ї армії. 8 липня 1941 року область повністю окупували гітлерівці.

Принагідно скажемо, що вже в перші дні війни Радянський Союз здійснював військові злочини&nbsp;— розстрілював в'язнів Луцької, Ковельської тюрми, зокрема тих, кого затримали лише за дрібні побутові порушення.

[[14 жовтня]] 1942 року територія Волині стала центром формування [[Українська повстанська армія|УПА]]&nbsp;— [[Українська повстанська армія]]&nbsp;— військово-політичне формування, що діяло в Україні аж до [[1956]] року, як бандерівське озброєне крило [[Організація українських націоналістів]].
У квітні 1943 року на території Волині відбулась унікальна подія&nbsp;— була проголошена
[[Колківська республіка]]&nbsp;— повстанська республіка площею приблизно у 2,5 тисячі квадратних кілометрів, на визволеній загонами УПА від нацистів території.

[[Проголошення незалежності України 1991#Загальноукраїнський референдум 1 грудня 1991 р.|Історичний референдум]] народу 1 грудня 1991 року абсолютною більшістю&nbsp;— 92 відсотками голосів підтвердив їхнє прагнення до волі та свободи. Нині Волинь&nbsp;— складова частина незалежної України.

== Назва ==
Назва «Волинь» як означення території вперше з'явилася у літописі 1077 року. Деякі історики вважають, що назва походить від міста «Велинь» або «Волинь» (яке зараз ймовірно розташовано в [[Польща|Польщі]]), про яке згадують давні літописи. Від назви міста походить і назва краю та племені, що його населяло.

== Адміністративно-територіальний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Волинської області}}
Область складається з [[Список територіальних громад Волинської області|54 громад]] (11 міських, 18 селищних та 25 сільських) і 4 [[Список районів України|районів]] ([[Володимир-Волинський район|Володимир-Волинський]] площею 2558,2 км² та населенням 174,7 тисяч осіб; [[Камінь-Каширський район|Камінь-Каширський]] площею 4693,4 км² та населенням 132,4 тисяч осіб; [[Луцький район|Луцький]] площею 5247,8 км² та населенням 457,3 тисяч осіб; [[Ковельський район|Ковельський]] площею 7647,9 км² та населенням 271 тисяч осіб).

{| class='wikitable sortable'
! Назва
! Категорія
! Адмін. центр
! Район
! Область
|-
| [[Луцька міська громада|Луцька]]
| міська
| місто [[Луцьк]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Володимир-Волинська міська громада|Володимир-Волинська]]
| міська
| місто [[Володимир (місто)|Володимир]]
| Володимир-Волинський
| Волинська
|-
| [[Ковельська міська громада|Ковельська]]
| міська
| місто [[Ковель]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Нововолинська міська громада|Нововолинська]]
| міська
| місто [[Нововолинськ]]
| Володимир-Волинський
| Волинська
|-
| [[Устилузька міська громада|Устилузька]]
| міська
| місто [[Устилуг]]
| Володимир-Волинський
| Волинська
|-
| [[Зимнівська сільська громада|Зимнівська]]
| сільська
| село [[Зимне]]
| Володимир-Волинський
| Волинська
|-
| [[Оваднівська сільська громада|Оваднівська]]
| сільська
| село [[Овадне]]
| Володимир-Волинський
| Волинська
|-
| [[Берестечківська міська громада|Берестечківська]]
| міська
| місто [[Берестечко]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Горохівська міська громада|Горохівська]]
| міська
| місто [[Горохів]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Мар'янівська селищна громада|Мар'янівська]]
| селищна
| смт [[Мар'янівка (Горохівський район)|Мар'янівка]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Іваничівська селищна громада|Іваничівська]]
| селищна
| смт [[Іваничі (смт)|Іваничі]]
| Володимир-Волинський
| Волинська
|-
| [[Литовезька сільська громада|Литовезька]]
| сільська
| село [[Литовеж]]
| Володимир-Волинський
| Волинська
|-
| [[Павлівська сільська громада (Волинська область)|Павлівська]]
| сільська
| село [[Павлівка (Іваничівський район)|Павлівка]]
| Володимир-Волинський
| Волинська
|-
| [[Поромівська сільська громада|Поромівська]]
| сільська
| село [[Поромів]]
| Володимир-Волинський
| Волинська
|-
| [[Камінь-Каширська міська громада|Камінь-Каширська]]
| міська
| місто [[Камінь-Каширський]]
| Камінь-Каширський
| Волинська
|-
| [[Сошичненська сільська громада|Сошичненська]]
| сільська
| село [[Сошичне]]
| Камінь-Каширський
| Волинська
|-
| [[Ківерцівська міська громада|Ківерцівська]]
| міська
| місто [[Ківерці]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Олицька селищна громада|Олицька]]
| селищна
| смт [[Олика]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Цуманська селищна громада|Цуманська]]
| селищна
| смт [[Цумань]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Голобська селищна громада|Голобська]]
| селищна
| смт [[Голоби]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Люблинецька селищна громада|Люблинецька]]
| селищна
| смт [[Люблинець]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Велицька сільська громада|Велицька]]
| сільська
| село [[Велицьк]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Дубівська сільська громада (Волинська область)|Дубівська]]
| сільська
| село [[Дубове (Ковельський район)|Дубове]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Колодяжненська сільська громада|Колодяжненська]]
| сільська
| село [[Колодяжне (Ковельський район)|Колодяжне]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Поворська сільська громада|Поворська]]
| сільська
| село [[Поворськ]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Локачинська селищна громада|Локачинська]]
| селищна
| смт [[Локачі]]
| Володимир-Волинський
| Волинська
|-
| [[Затурцівська сільська громада|Затурцівська]]
| сільська
| село [[Затурці]]
| Володимир-Волинський
| Волинська
|-
| [[Торчинська селищна громада|Торчинська]]
| селищна
| смт [[Торчин (смт)|Торчин]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Боратинська сільська громада|Боратинська]]
| сільська
| село [[Боратин (Луцький район)|Боратин]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Городищенська сільська громада|Городищенська]]
| сільська
| село [[Городище (Городищенська сільська рада, Луцький район)|Городище]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Підгайцівська сільська громада|Підгайцівська]]
| сільська
| село [[Підгайці (Луцький район)|Підгайці]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Любешівська селищна громада|Любешівська]]
| селищна
| смт [[Любешів]]
| Камінь-Каширський
| Волинська
|-
| [[Любомльська міська громада|Любомльська]]
| міська
| місто [[Любомль]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Головненська селищна громада|Головненська]]
| селищна
| смт [[Головне (смт)|Головне]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Вишнівська сільська громада|Вишнівська]]
| сільська
| село [[Вишнів (Любомльський район)|Вишнів]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Рівненська сільська громада|Рівненська]]
| сільська
| село [[Рівне (Любомльський район)|Рівне]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Колківська селищна громада|Колківська]]
| селищна
| смт [[Колки (смт)|Колки]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Маневицька селищна громада|Маневицька]]
| селищна
| смт [[Маневичі]]
| Камінь-Каширський
| Волинська
|-
| [[Прилісненська сільська громада|Прилісненська]]
| сільська
| село [[Прилісне]]
| Камінь-Каширський
| Волинська
|-
| [[Заболоттівська селищна громада|Заболоттівська]]
| селищна
| смт [[Заболоття (смт)|Заболоття]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Ратнівська селищна громада|Ратнівська]]
| селищна
| смт [[Ратне]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Велимченська сільська громада|Велимченська]]
| сільська
| село [[Велимче]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Забродівська сільська громада|Забродівська]]
| сільська
| село [[Заброди (Ратнівський район)|Заброди]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Самарівська сільська громада|Самарівська]]
| сільська
| село [[Самари (Ратнівський район)|Самари]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Рожищенська міська громада|Рожищенська]]
| міська
| місто [[Рожище]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Доросинівська сільська громада|Доросинівська]]
| сільська
| село [[Доросині]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Копачівська сільська громада|Копачівська]]
| сільська
| село [[Копачівка (Рожищенський район)|Копачівка]]
| Луцький
| Волинська
|-
| [[Старовижівська селищна громада|Старовижівська]]
| селищна
| смт [[Стара Вижівка]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Дубечненська сільська громада|Дубечненська]]
| сільська
| село [[Дубечне]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Сереховичівська сільська громада|Сереховичівська]]
| сільська
| село [[Сереховичі]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Смідинська сільська громада|Смідинська]]
| сільська
| село [[Смідин]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Луківська селищна громада|Луківська]]
| селищна
| смт [[Луків (смт)|Луків]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Турійська селищна громада|Турійська]]
| селищна
| смт [[Турійськ]]
| Ковельський
| Волинська
|-
| [[Шацька селищна громада|Шацька]]
| селищна
| смт [[Шацьк]]
| Ковельський
| Волинська
|-
|}

== Сусідні області ==
* [[Львівська область|Львівська]]
* [[Рівненська область|Рівненська]]

== Географія ==

=== Площа ===
Площа області 20143&nbsp;км², що становить 3,3&nbsp;% території України та 19 місце серед областей України.
З півночі на південь вона розкинулася на 185&nbsp;км, а зі сходу на захід&nbsp;— на 155&nbsp;км.<ref>{{РВ 93}}, с. 4.</ref>

=== Гідрографія ===
Багатство Волині&nbsp;— [[озеро|озера]] (понад 220), найбільші з яких&nbsp;— [[Світязь]], [[Пулемецьке озеро|Пулемецьке]], [[Турське озеро|Турське]], [[Лука (озеро)|Лука]].

На Волині протікає 130 [[Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять|річок]] загальною протяжністю понад 3&nbsp;000&nbsp;км. Найбільші:
* [[Західний Буг]] довжиною 128&nbsp;км (на території області);
* [[Луга]] довжиною 81&nbsp;км;
* [[Прип'ять]] довжиною 170&nbsp;км (на території області);
* [[Стохід]] довжиною 188&nbsp;км (найдовша річка на Волині);
* [[Турія (притока Прип'яті)|Турія]] довжиною 184&nbsp;км;
* [[Стир]] довжиною 175&nbsp;км.

===== Див. також =====
* ''[[Річки Волинської області]]''
* ''[[Водосховища Волинської області]]''
* ''[[Стави Волинської області]]''

=== Клімат ===
Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −4&nbsp;°C, липня +17&nbsp;°C. Рекордні температури повітря: найвища +38,0&nbsp;°C (Володимир, 11 серпня 1946&nbsp;р.), найнижча −38,9&nbsp;°C (Володимир, 11 лютого 1929&nbsp;р.).<ref>{{КРВ}}</ref>

У середньому за рік випадає 570—620&nbsp;мм опадів.

== Демографія ==
{{Main|Населення Волинської області}}
Населення області 1&nbsp;млн 27 тис. осіб<ref>{{Cite web|title=Головне управління статистики у Волинській області|url=http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/18_1_r20.htm|website=www.lutsk.ukrstat.gov.ua|accessdate=2022-05-26|archive-date=1 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220501132605/http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/18_1_r20.htm}}</ref>, що становить 2,2&nbsp;% від населення України. В тому числі:
* міське населення 50,4&nbsp;%
* сільське 49,6&nbsp;%

Національний склад населення Волинської області станом на 2001 рік<ref name="dem1">{{cite web|url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|title=Всеукраїнський перепис населення 2001 року|publisher=|accessdate=2011-09-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqZgEfJ?url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}{{ref-ru}}</ref>

{| class="standard" style="text-align:right"
|+
! align="center" |№
! align="center" |Національність
! align="center" |Кількість осіб
! align="center" |%
|-
| 1
| align="left" | [[Українці]]
| 1 024 955
| 96,95&nbsp;%
|-
| 2
| align="left" | [[Росіяни]]
| 25 132
| 2,38&nbsp;%
|-
| 3
| align="left" | [[Білоруси]]
| 3 217
| 0,30&nbsp;%
|-
| 4
| align="left" | [[Поляки]]
| 788
| 0,07&nbsp;%
|-
| 5
| align="left" | [[Вірмени]]
| 322
| 0,03&nbsp;%
|-
| 6
| align="left" | [[Молдовани]]
| 303
| 0,03&nbsp;%
|-
| 7
| align="left" | [[Грузини]]
| 279
| 0,03&nbsp;%
|-
| 8
| align="left" | [[Німці]]
| 235
| 0,02&nbsp;%
|-
| 9
| align="left" | [[Татари]]
| 232
| 0,02&nbsp;%
|-
| 10
| align="left" | [[Євреї]]
| 213
| 0,02&nbsp;%
|-
| 11
| align="left" | Інші
| 1 538
| 0,15&nbsp;%
|-
|
| align="left" | Разом
| 1 057 214
| 100,00&nbsp;%
|+
|}

=== Найбільші населені пункти ===

<div align="center">
{| id="toc" style="margin: 0 2em 0 2em"
|-
| bgcolor="#CDC1C5" | <center>'''Міські населені пункти з кількістю жителів понад 4,5 тисячі '''<br/> за даними Держкомстату<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref><ref>При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2018 року.</ref></center>
|-
|
<table width="600" border="0" cellspacing="1" cellpadding="0">
 <tr align="left">
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Луцьк]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}216 505</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Горохів]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}9134</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Ковель]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}69 089</td>
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Іваничі (смт)|Іваничі]]''</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}6551</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Нововолинськ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}52 188</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Цумань]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}6548</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;">  [[Володимир (місто)|Володимир]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}38 901</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Любешів]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}5762</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Ківерці]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}14 195</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Турійськ]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}5676</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Рожище]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}12 953</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Шацьк]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}5320</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Камінь-Каширський]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}12 289</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Стара Вижівка]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}5248</td>
 </tr>
 <tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Маневичі]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}11 925</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Благодатне (Нововолинська міська рада)|Благодатне]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}4714</td>
 </tr>
 <tr align="left">
 <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Любомль]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}10 466</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Колки (смт)|Колки]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}4700</td>
 </tr>
   <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Ратне]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}10055</td>
 <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Люблинець]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}4534</td>
 </tr>
</table>
|}
</div>

== Економіка ==
[[Файл:VolunEXP.gif|міні|ліворуч|200пкс|Географічна структура [[експорт]]у Волинської області<ref>{{Cite web |url=http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/10_7.htm |title=Архівована копія |accessdate=8 квітня 2011 |archive-date=19 січня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119104431/http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/10_7.htm }}</ref>]]
[[Файл:Volun EXP TOV.gif|міні|ліворуч|200пкс|Товарна структура експорту Волинської області<ref>{{Cite web |url=http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/10_2_127.htm |title=Архівована копія |accessdate=8 квітня 2011 |archive-date=19 січня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119104426/http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/10_2_127.htm }}</ref>]]
Провідною галуззю економіки Волинської області є промисловий та аграрний сектори, які забезпечують більше половини її сукупного продукту. Сільське господарство спеціалізується на [[Тваринництво|тваринництві]] м'ясо-молочного напрямку, а також на виробництві зерна, цукрових буряків, [[овочі]]в, картоплі. На селі сформовано нові економічні відносини, що базуються на приватній власності на майно і землю. На недержавній основі зараз виробляється майже вся сільськогосподарська продукція.

Виробництвом промислової продукції займаються понад 200 підприємств. Провідні галузі&nbsp;— харчова, [[машинобудування]], паливна, хімічна та промисловість будівельних матеріалів.

На підприємствах області виробляються автомобілі, автобуси, прилади контролю, [[підшипник]]и, водолічильники, торговельне обладнання для [[рітейл]]у, машини для тваринництва і кормовиробництва, вироби із пластмас, [[тканини]], [[лінолеум]], руберойд, цегла будівельна, меблі, кондитерські, макаронні, ковбасні та горілчані вироби, консерви брикети та інше.

У приватному секторі області працює 3,7 тисяч малих підприємств та 28,3 тисяч фізичних осіб-підприємців. Тут зайнята десята частина працездатного населення області. Малими підприємствами виробляється 9,2 відсотка продукції, забезпечується п'ята частина надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Економічна структура області має такий вигляд (у відсотках від [[Валовий внутрішній продукт|валового продукту]]):

* [[сільське господарство]]&nbsp;— 35,3;
* [[послуги]]&nbsp;— 26,2;
* [[промисловість]]&nbsp;— 25,1;
* [[будівництво]]&nbsp;— 3,6.

Мінерально-сировинна база області представлена такими корисними копалинами, як [[кам'яне вугілля]], природний газ, [[фосфорити]], [[мідь]], камінь будівельний, [[крейда]] будівельна, сапропель, [[гелій]]. Крім того, добуваються [[торф]], цегельно-черепична сировина, пісок будівельний та скляний, цементна сировина.

Найбільшу частку в переліку виробів, реалізованих за кордоном, займають мінеральне паливо, машини й устаткування, [[нафта]] та продукти її переробки, [[казеїн]], продукція тваринництва.

У структурі імпорту провідне місце належить паливно-мастильним матеріалам, пластмасам і [[каучук]]у, транспортним засобам, машинам, устаткуванню та електротехнічному обладнанню.

== Туризм ==
В області на державний облік узято 495 пам'яток архітектури та містобудування (з них&nbsp;— 200 національного значення), 149 пам'яток археології (з них&nbsp;— 16 національного значення), 1282 пам'ятки історії (з них&nbsp;— 7 національного значення), 35 пам'яток монументального мистецтва (з них&nbsp;— 1 національного значення). До Списку історичних населених місць включено 20 поселень: [[Берестечко]], [[Володимир (місто)|Володимир]], [[Голоби]], [[Головно]], [[Горохів]], [[Іваничі]], [[Камінь-Каширський]], [[Ковель]], [[Луків (смт)|Луків]], [[Луцьк]], [[Любешів]], [[Любомль]], [[Олика]], [[Ратне]], [[Рожище]], [[Стара Вижівка]], [[Турійськ]], [[Устилуг]], [[Цумань]], [[Шацьк]].<ref>http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=252 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140201194233/http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=252 |date=1 лютого 2014 }}.</ref>

Визначні пам'ятки:
[[Файл:Lutsk castle tower.jpg|thumb|[[Замок Любарта]]]]
[[Файл:Olyka6.JPG|thumb|[[Замок (Олика)]]]]
[[Файл:Monastery in Zimnee (Ukraine).jpg|thumb|[[Зимненський Свято-Успенський Святогорський ставропігійний жіночий монастир]]]]
[[Файл:Church of the Holy Trinity in Lyuboml from west side.JPG|thumb|[[Костел Святої Трійці (Любомль)|Костел Святої Трійці у Любомлі]]]]

* [[Свято-Успенський кафедральний собор (Володимир)|Успенський собор]] (1157—1160), [[Володимир (місто)|Володимир]]
* [[Василівська ротонда|Василівська церква]] (XIII—XIV&nbsp;ст.), [[Володимир (місто)|Володимир]]
* [[Костел святих Йоакима і Анни (Володимир)|Костел Йоакима і Анни]] (1752), [[Володимир (місто)|Володимир]]
* [[Миколаївська церква (Володимир)|Миколаївська церква]] (1780), [[Володимир (місто)|Володимир]]
* [[Собор Різдва Христового (Володимир)|Костел Розіслання Апостолів]] (1718—1755), [[Володимир (місто)|Володимир]]
* [[Зимненський монастир|Зимненський Святогорський Успенський монастир]] (X—XI&nbsp;ст.), [[Зимне]], [[Володимир-Волинський район]]
* Успенський собор (з чудотворним образом Зимненської Божої Матері) (1495), [[Зимне]], [[Володимир-Волинський район]]
* Свято-Миколаївська церква (1601), [[Лудин]], [[Володимир-Волинський район]]
* [[Колегіальний костел Святої Трійці (Олика)|Колегіальний костел Святої Трійці]] (1635—1640), [[Олика]]
* [[Костел святих Петра і Павла (Олика)|Костел Св. Петра і Павла]] (1460), [[Олика]]
* [[Олицький замок|Замок Радзівіллів]] (1558), [[Олика]]
* [[Стрітенська церква (Олика)|Стрітенська церква]] (1784), [[Олика]]
* Покровська церква (1740), [[Піддубці (Луцький район)|Піддубці]], [[Луцький район]]
* Свято-Миколаївська церква (1678), [[Борочиче]], [[Горохівський район]]
* Церква Святого Дмитра (1905), [[Журавники (Горохівський район)|Журавники]], [[Горохівський район]]
* [[Свято-Георгіївська церква (Любомль)|Церква Святого Георгія]] (кінець 13 століття), [[Любомль]]
* [[Костел Святої Трійці (Любомль)|Костел Святої Трійці]] (1412), [[Любомль]]
* [[Церква святого Іоана Богослова (Штунь)|Церква Святого Іоана Богослова]] (1777), [[Штунь]], [[Любомльський район]]
* [[Дмитрівська церква (Згорани)|Дмитрівська церква]] (1674), [[Згорани]], [[Любомльський район]]
* [[Свято-Успенська церква (Радехів)|Успенська церква (кол. Костел Св. Михайла)]] (1752), [[Радехів (село)|Радехів]], [[Любомльський район]]
* Брама палацу Чарнецьких (XVIII&nbsp;ст.), [[Любешів]]
* [[Костел святої Анни (Ковель)|Костел Святої Анни]] (1771), [[Ковель]]
* [[Свято-Дмитрівська церква (Гішин)|Дмитрівська церква]] ([[1567]]), [[Гішин]], [[Ковельський район]]
* [[Церква святої великомучениці Параскеви (Луків)|Церква святої Параскеви]] (1723), [[Луків (смт)|Луків]], [[Турійський район]]
* [[Костел святих Анни та Станіслава (Луків)|Костел святих Анни та Станіслава]] ([[16 століття]]), [[Луків (смт)|Луків]], [[Турійський район]]
* [[Миколаївський Милецький чоловічий монастир УПЦ|Свято-Миколаївський монастир]] (1542), [[Мильці]], [[Старовижівський район]]
* Успенська церква (1589), [[Качин]], [[Камінь-Каширський район]]
* Домініканський костел (1741—1753), [[Старий Чорторийськ]], [[Маневицький район]]
* Преображенська церква (1600), [[Четвертня]], [[Маневицький район]]
* [[Успенський чоловічий монастир (Низкиничі)|Успенська церква]] (1643), [[Низкиничі]], [[Іваничівський район]]
* Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1760), [[Новий Загорів]], [[Локачинський район]]
* Костел Святої Трійці (1642), [[Затурці]], [[Локачинський район]]
* Монастир і костел кармелітів (1720), [[Кисилин]], [[Локачинський район]]
* Свято-Михайлівська церква (1777), [[Кисилин]], [[Локачинський район]]
* Костел Святої Трійці (1711—1733), [[Берестечко]]
* Собор Святої Трійці (1910-незавершене будівництво), [[Берестечко]]
* Каплиця Святої Теклі (XVII&nbsp;ст.), [[Берестечко]]
* [[Луцький замок|Замок Любарта]] (XIII—XIV&nbsp;ст.), [[Луцьк]].
* [[Собор святих Петра і Павла (Луцьк)|Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла]] (1616—1637), [[Луцьк]]
* [[Велика синагога (Луцьк)|Синагога]] (1626—1629), [[Луцьк]]
* [[Комплекс монастиря та костелу бернардинів (Луцьк)|Свято-троїцький кафедральний собор]] (1752—1755), [[Луцьк]]
* Свято-Михайлівська церква (1636), [[Білосток]], [[Луцький район]]
* Свято-Миколаївський монастир (XVIII&nbsp;ст.), [[Жидичин]], [[Ківерцівський район]]
* Свято-Георгіївська церква (1783), [[Голоби]], [[Ковельський район]]

== Персоналії ==
* [[1986]]&nbsp;р. н. [[Монатик Дмитро Сергійович]], сценічний псевдонім '''MONATIK''' ({{нар}} {{ДН|1|4|}}, [[Луцьк]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]])&nbsp;— український [[співак]], [[Танець|танцюрист]], [[Автор пісні|автор пісень]], саундпродюсер, [[композитор]], учасник шоу «[[X-Фактор]]», «[[Танцюють всі!]]» та «Зірковий ринг»<ref>{{Cite news|url= https://press.unian.net/press/980361-na-telekanale-stb-startuet-novyiy-muzyikalnyiy-proekt-zvezdnyiy-ring.html | title = На телеканалі СТБ стартує новий музичний проект «Зоряний ринг» | date= 2012-03-02 |language=російською | work =  unian.net |accessdate=2021-02-08}}</ref>, суддя танцювального шоу «<nowiki/>[[Танці з зірками (1+1)|Танці з зірками]]<nowiki/>» та тренер вокальних шоу «<nowiki/>[[Голос. Діти]]<nowiki/>» та «<nowiki/>[[Голос країни]]<nowiki/>» на телеканалі «<nowiki/>[[1+1]]<nowiki/>».<ref>{{Cite news |url= https://telekritika.ua/tretim-trenerom-jubilejnogo-sezona-golos-kraini-stal-monatik/ |title= Третім тренером ювілейного сезону «Голос країни» став MONATIK |date= 2019-12-18 |language= російською |work= telekritika.ua |accessdate= 2021-02-05 |archive-date= 13 лютого 2021 |archive-url= https://web.archive.org/web/20210213163341/https://telekritika.ua/tretim-trenerom-jubilejnogo-sezona-golos-kraini-stal-monatik/ }}</ref>
*1957 р.н. [[Пашечко Михайло Іванович|Пашечко Михайло Іванович,]] (нар. 27січня, [[Острів'я|с. Острів'я]]) — науковець, професор фізики, автор багатьох книжок, викладач.

== Галерея  ==
<gallery heights="150" caption="Мапи Волинської області">
|'''Волинська область – політико-адміністративна карта до 2015 року'''
</gallery>

== Див. також ==
* [[Волинська обласна рада]]
* [[Волинська обласна державна адміністрація]]
* [[Список сіл Волинської області|Список сіл Волинсько]]<nowiki/>[[Список сіл Волинської області|ї області]]

== Пр<nowiki/>имітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==

{{Вікіпосилання
|Тема               = Волинська область
|Портал             = Україна
|Портал-зображення  = Flag of Ukraine.svg
|Портал1            =
|Портал1-зображення =
|Портал2            =
|Портал2-зображення =
|Вікісловник        =
|Вікіпідручник      =
|Вікіцитати         =
|Вікіджерела        =
|Віківиди           =
|Вікіновини         =
|Вікісховище        =
|Метавікі           =
|Проєкт             =
|Родовід            =
}}

* [http://volynnews.com/ Во] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200415192514/https://www.volynnews.com/ |date=15 квітня 2020 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200415192514/https://www.volynnews.com/ |date=15 квітня 2020 }}<nowiki/>[http://volynnews.com/ линські нов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200415192514/https://www.volynnews.com/ |date=15 квітня 2020 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200415192514/https://www.volynnews.com/ |date=15 квітня 2020 }}<nowiki/>[http://volynnews.com/ ини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200415192514/https://www.volynnews.com/ |date=15 квітня 2020 }}
* <nowiki/>[http://imsu-volyn.com/volynska-oblast.html Волинська о] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131019071759/http://imsu-volyn.com/volynska-oblast.html |date=19 жовтня 2013 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131019071759/http://imsu-volyn.com/volynska-oblast.html |date=19 жовтня 2013 }}<nowiki/>[http://imsu-volyn.com/volynska-oblast.html бласть&nbsp;— Інформа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131019071759/http://imsu-volyn.com/volynska-oblast.html |date=19 жовтня 2013 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131019071759/http://imsu-volyn.com/volynska-oblast.html |date=19 жовтня 2013 }}<nowiki/>[http://imsu-volyn.com/volynska-oblast.html цій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131019071759/http://imsu-volyn.com/volynska-oblast.html |date=19 жовтня 2013 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131019071759/http://imsu-volyn.com/volynska-oblast.html |date=19 жовтня 2013 }}<nowiki/>[http://imsu-volyn.com/volynska-oblast.html но-пізнавальний сайт | Волинська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131019071759/http://imsu-volyn.com/volynska-oblast.html |date=19 жовтня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 745 с.)

== Джерела ==
* Малі міста України. [https://ru.calameo.com/read/0047357137591ba3ef9c1 Волинська область: бібліогр. покажч.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200201142628/https://ru.calameo.com/read/0047357137591ba3ef9c1 |date=1 лютого 2020 }} / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В.&nbsp;Г.&nbsp;Заболотного; уклад.: Д.&nbsp;О.&nbsp;Мироненко, С.&nbsp;М.&nbsp;Кайнова, О.&nbsp;В.&nbsp;Углова ; редкол.: Г.&nbsp;А.&nbsp;Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант В.&nbsp;І.&nbsp;Дмитрук.&nbsp;— Київ: [[ДНАББ ім. В. Г. Заболотного]], 2016.&nbsp;— 215 с. : іл.
* ''Я.&nbsp;В.&nbsp;Верменич''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Volynska_oblast Волинська область] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160603073910/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Volynska_oblast |date=3 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|607}}
* ''О.&nbsp;В.&nbsp;Метілка, Л.&nbsp;Ю.&nbsp;Івевакова''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=27573 Волинська область] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160603232954/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=27573 |date=3 червня 2016 }} // {{ЕСУ}}

== Література ==
* ''Я.Є. Ілляшенко, Р.Н. Оксенюк''. Волинська область // [[Історія міст і сіл Української РСР]] : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.9-52
* Композитори Волині: Довідник / Упоряд.: М. Стефанишин, Л. Максименко; Ред. В. Зубович; Нац. ліга укр. композиторів (НЛУК), Волинський Академічний Дім.&nbsp;— Луцьк: Вид-во «Волинська обл. друкарня», 2000.&nbsp;— 40 с.
* Література рідного краю. Волинь: Хрестоматія 5–6 кл. / Укл. О. Кондратович, Л. Конкевич, Н. Мевлютова.&nbsp;— Луцьк: Волин. обл. друкарня, 1999.&nbsp;— 100 с.
* {{КРВ}}


{{Розташування2|nw=|n={{BLR}}|ne=|w={{POL}}|e={{Рв}}|sw={{Лв}}|s=|se={{Рв}}}}
{{Населені пункти Волинської області}}
{{Волинська область}}
{{Україна}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Області України]]
[[Категорія:Волинська область| ]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1939]]
[[Категорія:Листопад 1939]]