Перегляд вихідного коду сторінки Владислав Домінік Заславський-Острозький

{{Особа 
| ім'я                 = Владислав Домінік Заславський-Острозький
| місце_проживання     = 
| інші_імена           = 
| зображення           = Wladyslaw Dominik Zaslawski.jpg
| розмір_зображення    = 
| підпис_зображення    = <small>''Владислав Домінік,'' [[Бартоломей Стробель]] [[1635]]</small> 
| ім'я_при_народженні  = 
| дата_народження      = 1616
| місце_народження     = [[Ізяслав|Заслав]]
| дата_смерті          = 5.4.1656
| місце_смерті         = [[Старе Село (Пустомитівський район)|Старе Село]] 
| місце_поховання      = [[Тарнув]]
| громадянство         = [[Річ Посполита]]
| національність       = [[Русини|русин]]  
 ([[Українці|українець]])
| відомий_(відома)     = князь, політик, вояк
| рід_діяльності       = 
| титул                = 
| військове звання     = 
| платня               = 
| термін               = 
| попередник           = 
| наступник            = 
| партія               = 
| головував_(-ла)      = 
| конфесія     = 
| чоловік              = 
| дружина              = Зофія [[Ліґенза|Ліґензянка]]<br/>[[Катажина Собеська]]
| діти                 = [[Олександр Януш Заславський-Острозький]] <br/> [[Теофіла Людвіка Заславська]]<br/> [[Евфрузина Заславська]]
| родичі               = 
| нагороди             = 
| сторінка_в_інтернеті = 
| примітки             = 
| employer             = 
| зріст                = 
| вага                 = 
| герб                 = Баклай Заслав герб.JPG
}}

{{Othernames|Острозький}}
'''Владислав Домінік Заславський-Острозький''' ({{lang-la|Dux in Ostrog et Zaslaw Vladislaus Dominicus}}, {{lang-pl|Władysław Dominik Zasławski-Ostrogski}}; [[1616]], [[Ізяслав|Заслав]]&nbsp;— [[5 квітня]] [[1656]], [[Старе Село (Пустомитівський район)|Старе Село]])&nbsp;— [[князь]] Владислав Домінік на [[Острог|Острозі]] [[Ізяслав|Заславський]] [[граф]] на [[Тарнув|Тарнові]] гербу [[Баклай]], 2-й [[Острозька ординація|Острозький ординат]] ([[1621]]—[[1656]]), [[Конюший великий коронний|коронний конюший]] (з [[1636]]), [[луцьк]]ий ([[1639]]—[[1656]]), [[перемишль|перемиський]], [[долина (місто)|долинський]]<ref>[[несецький Каспер|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/350/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci…]&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 692.</ref> [[староста]], [[сандомир]]ський ([[1645]]—[[1649]]) і [[краків]]ський [[воєвода]] ([[1649]]—[[1656]]).

== Життєпис ==
Відомостей про дитинство та юність Владислава Домініка, його освіту і починання залишилося небагато. Малолітній князь знаходився на опіці батька [[Олександр Янушович Заславський|Олександра Янушовича Заславського]]. На початку [[XVII століття]] Владислав Домінік сплатив найбільший в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] [[податок]]&nbsp;— 2097 [[злотий|золотих]] та 15 [[гріш|грошей]]. [[1631]] року князя зараховано до числа [[спудеї]]в [[Яґеллонський університет|Краківської академії]]. Вірогідно, його вихователем був львівський [[міщанин]], [[ерудит]], медик, [[письменник]] і перший офіційний історіограф академії [[Ян Петрицій]]<ref>[http://litopys.org.ua/yakovenko/yak09.htm Наталя Яковенко. Топос «з'єднаних народів» у панегіриках князям Острозьким і Заславським (біля витоків української ідентичності)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081201230110/http://litopys.org.ua/yakovenko/yak09.htm |date=1 грудень 2008 }} і додаток [http://litopys.org.ua/yakovenko/yak10.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090427212115/http://litopys.org.ua/yakovenko/yak10.htm |date=27 квітень 2009 }}</ref>.
 
Джерело [[XVIII століття]] розповідає, як князь вирішив позмагатися за руку дочки великого коронного канцлера [[Замойський Томаш|Томаша Замойського]] [[Гризельда Вишневецька|Ґризельди]] з [[Ярема Вишневецький|Яремою Вишневецьким]]. Вишневецький так згадував ту оказію:
[[Файл:Archduchess Anna de' Medici by Justus Sustermans.jpg|thumb|120px|ліворуч|[[Гризельда Вишневецька]]]]
[[Файл:Владислав Домінік Заславський 2.jpg|thumb|120px|ліворуч|Владислав Домінік Заславський. ''Портрет невідомого автора'']]
{{Цитата|Мало не побилися кілька разів (…) Князь Острозький з виду був гарний, молодий, білолиций але тендітний, на перший погляд нездалий, чорнявенький, зростом курдупель (…) станом ладний, огрядний, схильний до повноти. Князь намовляв жінок і паній, щоб мене ганили, а його вихваляли (…)}}

Цю інформацію слід радше віднести до легенди, розтиражованої деякими українськими письменниками, зокрема, Іваном Нечуй-Левицьким у його романі «Князь Єремія Вишневецький». Насправді на момент сватання Ієремії до Гризельди князь Владислав-Домінік уже був одружений на Зофії Ліґензі.

На історичній сцені ці двоє зустрічалися ще не раз. В хронологічному порядку перший цікавий епізод відноситься до [[1630]] року, коли Владислав Домінік і Ярема були найбільшими [[Латифундія|латифундистами]] [[Київщина|Київщини]], а отже, як і на [[Волинь|Волині]] сусідами. Вдруге ми зустрічаємо наших героїв на чолі численних почтів, що в'їжджали до [[Варшава|Варшави]] на [[сейм]] [[1639]] року в розпал «сеймової війни» за старосвітські [[титул]]и руських князів.

Владислав Домінік мав у розпорядженні доволі велику надвірну [[гвардія|ґвардію]]. Так у поході [[1646]] року проти [[татари|татар]] брав участь загін князя чисельністю 800 [[вершник]]ів, а в операціях під [[Дубно]]м проти повстанських військ [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] [[1649]] року, діяли 12 княжих [[корогва|корогов]], тобто бл. 1200 вояків. В [[1640]]-х роках Владислав Домінік надсилав для охорони [[Старокостянтинів|костянтинівських]] ярмарків, корогву найманої [[піхота|піхоти]]. Надвірна ґвардія князя на 2/3 була укомплектована саме найманцями, судячи з прізвищ [[німці|німецького]] походження. Інша частка складалася з [[шляхта|шляхтичів]] осілих на княжих володіннях під умовою збройної служби. Зокрема шляхтичі-васали [[Степань|Степанської волості]] на [[Волинь|Волині]] загальною чисельністю 15 родин, зобов'язувалися виставляти в разі потреби 23 вершники. Щодо [[нація|національного]] складу, до [[військо]]вих загонів Владислава Домініка належали також [[татари]], з полонених, оселених на княжих землях. Татари мешкали у Костянтинові (60 татарських дворів у [[1620]] році), Дубному, [[Ізяслав|Заславі]] й ін. До смерті князя (†1656) надвірним військом Заславських командував [[Криштоф Корицький]] (†[[1677]]), [[генерал-майор]] коронного війська. Відомо також, що Владислав Домінік користався з послуг [[капелан]]ів&nbsp;— [[Пауліни|оо. Паулінів]]<ref>[http://books.google.com.ua/books?id=jkthlVN__zkC&pg=PA456&lpg=PA456&dq=W%C5%82odawa+zaslawska&source=bl&ots=io-npUUP2R&sig=aDF8x4U2r2R2U7QhAbdhAVPJy6s&hl=uk&ei=uOmLS7XWCJaInQOqwam0BA&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=10&ved=0CDIQ6AEwCQ#v=onepage&q=&f=false Jacek Szpak. Struktura organizacyjna i społeczna paulinów polskich w dobie stanisławowskiej // Nad społeczeństwem staropolskim]</ref>.

Харчові витрати на дворі князя становили 700 золотих на тиждень. Протягом семи днів споживалося поміж іншого 5 волів, 10 телят, 15 баранів, 20 поросят i 50 курчат<ref name="Paweł Hanczewski. Paw narodów">[http://www.wilanow-palac.pl/paw_narodow.html Paweł Hanczewski. Paw narodów] {{ref-pl}} Зчитано 9.04.2011</ref>.

За підтримки [[канцлер великий коронний|канцлера]] [[Єжи Оссолінський (канцлер)|Єжи Оссолінського]], на [[конвокаційний сейм|конвокаційному сеймі]] (липень-червень [[1648]]) Владислав Домінік був обраний [[реґіментар]]ем. На час обрання князь Заславський не мав жодного військового досвіду, натомість учинив гучний [[бенкет]], який коштував як середньорічний дохід [[зем'яни]]на. Вдруге витратив стільки на спеціально запрошений королівський [[оркестр]], який підігравав переговорникам. Єдина вичинка, яку до того часу здійснив, був збройний [[наїзд (звичай)|наїзд]] на помираючого у [[Ряшів|Ряшеві]] тестя&nbsp;— сандомирського [[каштелян]]а [[Миколай Спитек Ліґенза|Миколая Ліґензу]].

Владиславу Домініку як головному реґіментарю випало невдале командування, внаслідок якого сталася одна з найганебніших поразок коронного війська на межі [[Поділля]] і [[Волинь|Волині]] 23-[[24 вересня]] [[1648]] року в [[Битва під Пилявцями|битві під Пилявцями]]. За пухку статуру і зніженість [[Богдан Хмельницький]] [[сарказм|саркастично]] назве його ''Периною.''

Князь Заславський брав також участь у [[Берестецька битва|битві під Берестечком]] ([[1651]]). В часі [[ІІ північна війна|ІІ північної війни]][[1655]]-[[1660]] залишався вірним королю [[Ян II Казимир|Яну ІІ Казимиру Вазі.]] Приготував до оборони від [[шведи|шведів]] [[Перемишль]].

[[Файл:Stare Selo.jpg|800px|thumb|center|[[Старосільський замок|Замок у Старому Селі]]. Внутрішнє подвір'я]]
Серед усіх неозорих володінь Владислав Домінік (був [[дідич]]ем 283 поселень) обрав за помешкання [[Старосільський замок|замок у Старому селі]], що знаходилося на [[Берладська дорога|Берладській дорозі]] недалеко [[Львів|Львова]], збудований в [[1584]]–[[1589]] роках [[Костянтин-Василь Острозький|кн. Василем Костянтином Костянтиновичем Острозьким]] (*[[1524]]/25&nbsp;— †[[1608]]). У [[1642]] році Владислав Домінік розпочав будівництво нового замку, який знищили [[козаки|козацькі війська]] гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в часі облоги Львова ([[26 вересня]]&nbsp;— [[26 жовтня]] [[1648]] року). Водночас гетьман, як свідчить його кореспонденція, запевняв князя щодо недоторканності його маєтностей і навіть видав окремий універсал, який забороняв козакам нищити маєтності князя Владислава Домініка Заславського-Острозького. У 1649 році розпочалося нове будівництво, яке завершилося у [[1654]] році спорудженням грандіозного замку, що вже [[1674]] без проблем витримав облогу [[турки|турків]]. Тут, у Старому Селі, князь і помер 5 квітня 1656 року. Похований в [[Тарнув|Тарнові]].

Був знавцем і [[меценат]]ом мистецтва, мав багату бібліотеку. Залишив по собі 1 мільйон 450 тисяч золотих боргів<ref name="Paweł Hanczewski. Paw narodów"/>.

== Сім'я ==
[[Файл:Katarzyna Sobieska.jpeg|thumb|120px|праворуч|[[Катажина Собеська]]]]
Владислав Домінік був двічі одружений. Вперше із [[Зофія Ліґензянка|Зофією Ліґензянкою]]&nbsp;— [[1634]]. Вдруге з [[Катажина Собеська|Катажиною Собеською]]&nbsp;— [[1650]].
Мав трьох дітей: [[Олександр Януш Заславський-Острозький|Олександра Януша]] (*[[1651]]&nbsp;— †[[1682]]), [[Теофіла Людвіка Заславська|Теофілу Людвіку]] (†[[1709]]), [[Евфрузина Заславська|Евфрузину]] († до 1656).

== Родинні зв'язки ==
{{familytree/start}}
{{familytree | GrMa1 |-|v|-| GRP1 | | GrMa |-|v|-| GRP | | GrMa1=Сузанна Середі|GRP1=[[Острозький Іван-Януш|Януш Васильович Острозький]]|GrMa=[[Олександра Романівна Санґушківна]]|GRP=[[Януш Янушович Заславський]]}}
{{familytree | | | | |!| | | | | | | | | |!| | }}
{{familytree | | | | MOM |-|-|-|v|-|-|-| DAD | | | | MOM=[[Евфрузина Янушівна Острозька]]|DAD=[[Олександр Янушович Заславський]]}}
{{familytree | | | | | | | | | |!| | | | | | }}
{{familytree | | | | | | | | | ME  | | | | | | | |ME='''Владислав Домінік Заславський-Острозький'''|}}
{{familytree/end}}

== Портрети ==

[[Файл:Владислав Домінік Заславський.jpg|thumb|праворуч|200px|[[Бартоломей Стробель]]. Князь Владислав Домінік Заславський-Острозький, краківський воєвода. [[1636]] (?)]]
На сьогодні відомі два прижиттєві [[портрет]]и (олія, полотно) князя пензля [[Бартоломей Стробель|Бартоломея Стробеля]]. Перший поколінний: 3/4, {{lang-fr|en face}}, датується [[1635]] роком, зберігається в [[Музей "Палац у Вілянові"|музеї «Палац у Вілянові»]] ([[Варшава]]). Другий, очевидно, виконаний художником через рік, на відзначення отримання князем титулу конюшого великого коронного. Зображений на повний зріст, розмір 194х125, зберігається в [[Національний художній музей Республіки Білорусь|Національному художньому музеї Республіки Білорусь]] в [[Мінськ]]у<ref>Український портрет 16-18 ст. Київ 2006; [http://mau-nau.org.ua/etnolog/books/ium/om3.pdf Історія українського мистецтва. Київ 2011. Т.3: Мистецтво другої половини XVI—XVIII століття.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150118162800/http://mau-nau.org.ua/etnolog/books/ium/om3.pdf |date=18 січень 2015 }}</ref>.
Третій портрет невідомого автора зберігається в Національному музеї у Варшаві<ref>[http://www.wilanow-palac.pl/galeria/13914/0/foto/1 «Tłuścioch wilanowski»: Władysław Dominik Ostrogski-Zasławski]</ref>.

== Див. також ==
{{rodovid|249634}}

* [[Заславські]]
* [[Битва під Пилявцями]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''П.&nbsp;М.&nbsp;Сас''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zaslavsky_V_D Заславський Владислав-Домінік] // {{ЕІУ|3|284}}
* [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/docmetadata?id=57345&from=&dirids=1&ver_id=1014906&lp=2&QI=${query.QueryId}  Winnica troiaka Ostrogska Zasławska zawsze mężną, zawsze dzielną, zalecona pracą, przy Pogrzebowym Akcie Swiętej pamięci (…) Wladyslawa Dominika na Ostrogu y Zaslawiu Xiazęcia, hrabi na Tarnowie, woiewody krakowskiego (…) przez X. Kaspra Łackiego, Kustosza Tarnowskiego, Kaznodzieię natenczas Kathedralnego Krakowskiego, w Kollegiacie Tarnowskiey, przed Auditorem zacnym, prezentowana. Roku P. 1667. Dnia 29. Stycznia] {{ref-pl}}
* ''Документи Богдана Хмельницького (1648—1657)'' / Упорядники Іван Крип'якевич та Іван Бутич.— Київ, 1961.
* Jan Widacki. ''Kniaź Jarema''.— Katowice, 1984. ISBN 83-216-0588-5
* [https://web.archive.org/web/20081201230110/http://litopys.org.ua/yakovenko/yak09.htm Наталя Яковенко. Топос «з'єднаних народів» у панегіриках князям Острозьким і Заславським (біля витоків української ідентичності)]
* Witold Biernacki. ''Żółte Wody&nbsp;— Korsuń''.— Warszawa 2004, ISBN 83-11-09824-7
* Смолій В. А., Степанков В. С. ''Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет''.— Київ, 1993.
* Наталя Яковенко. ''Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна''.— Київ, 2008, ISBN 966-8978-14-5
* Юрій Рудницький. ''Ієремія Вишневецький: спроба реабілітації''.— Львів, 2007. ISBN 966-8522-83-4
* [[несецький Каспер|''Niesiecki Kasper.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/350/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …]''&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 888 s.— S. 692—693. {{ref-pl}}

{{Острозька ординація}}
{{Хмельниччина}}

{{DEFAULTSORT:Заславський-Острозький Владислав}}
[[Категорія:Заславські|Владислав Домінік]]
[[Категорія:Конюші великі коронні]]
[[Категорія:Польські військовики]]
[[Категорія:Реґіментарі]]
[[Категорія:Острозька ординація]]
[[Категорія:Персоналії:Ізяслав]]
[[Категорія:Персоналії:Пустомитівський район]]
[[Категорія:Персоналії:Турійськ]]
[[Категорія:Князі]]
[[Категорія:Світські сенатори Речі Посполитої]]
[[Категорія:Воєводи краківські]]
[[Категорія:Сандомирські воєводи]]
[[Категорія:Долинські старости]]
[[Категорія:Луцькі старости]]
[[Категорія:Перемишльські старости]]


{{bio-stub}}