Перегляд вихідного коду сторінки Владимирський централ

{{в'язниця}}
[[Файл:Vladimir asv2019-01 img39 Tsentral.jpg|thumb|300px|Будівля суду, за якою розташовані будівлі в'язниці]]
'''Владимирський централ'''&nbsp;— російська в'язниця для особливо небезпечних злочинців у місті [[Владимир]]і (установа ОД-1/Т-2), а також [[Слідчий ізолятор]] №&nbsp;2 [[Управління федеральної служби виконання покарань | УФСІН]] Росії по [[Владимирська область | Владимирській області]]. Заснована в кінці [[XVIII ст.]].

== Історія ==
В'язниця була побудована за указом імператриці [[Катерина II | Катерини II]] в [[1783]] . В [[1906]] стала називатися централом<ref> [[Централ]] (застаріле)&nbsp;— центральна в'язниця ([[Олександрівський централ | Олександрівський]], Тобольський, Ілецький, Ризький, Миколаївський, Новоборисоглібський, Новобєлгородський, [[ Орловський централ | Орловський]], Владимирський і&nbsp;т.&nbsp;д.) </ref> (центральною в'язницею)<ref>{{Cite web |url=http://www.newizv.ru/news/2004-05-20/6680/ |title=Владимирский централ, ветер денежный // Новые Известия, 2005 |accessdate=2013-04-21 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070317223216/http://www.newizv.ru/news/2004-05-20/6680/ |archivedate=2007-03-17 |deadurl=yes }}</ref>. У ній містили [[Політичний в'язень|політичних в'язнів]]. У будівлі пересильної в'язниці, побудованій в [[1825]], нині розташовано [[СІЗО]] №&nbsp;1 Владимира.

На початку 1921 року Владимирський централ був перетворений на губернський ізолятор спеціального призначення&nbsp;— політізолятор.

Владимирська в'язниця входила в систему «особливих таборів і тюрем», організовану на основі постанови Ради Міністрів СРСР №&nbsp;416–159 від [[21 лютого]] [[1948]] «Про організацію таборів МВС із суворим режимом для утримання особливо небезпечних державних злочинців» для утримання засуджених до позбавлення волі [[шпигун]]ів, [[диверсія|диверсантів]], [[терорист]]ів, троцькістів, [[меншовик]]ів, [[есер]]ів, [[анархіст]]ів, [[націоналіст]]ів, білоемігрантів і учасників інших антирадянських організацій, а також для утримання осіб, які становлять небезпеку за своїми антирадянськими зв'язками і ворожій діяльності.

== Відомі ув'язнені ==

=== До революції 1917 року ===
* [[Андронников Володимир Миколайович]]&nbsp;— професійний революціонер
* [[Фрунзе Михайло Васильович]]&nbsp;— професійний революціонер

=== У радянський час ===

==== Українські в'язні ====
* [[Осьмак Кирило Іванович]]&nbsp;— президент [[Українська головна визвольна рада|Української головної визвольної ради]]
*[[Климентій (Шептицький)|Шептицький Климентій Казимир]]&nbsp;— [[архімандрит]] [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]] (1949–1951)
* [[Пришляк Євген Степанович]] — крайовий референт Служби безпеки ОУН-УПА Львівського краю, крайовий провідник ОУН Львівського проводу.
* [[Альфред Бізанц]]&nbsp;— австрійський та український військовий діяч, підполковник [[Українська Галицька армія|УГА]] та [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], очільник [[Військова управа «Галичина»|Військової Управи «Галичина»]], яка здійснила організаційні заходи по формуванню [[14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|Дивізії «Галичина»]] (розстріляний в 1951).
*[[Тихий Олексій Іванович|Олекса Тихий]] — український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник [[Українська Гельсінська група|Української Гельсінської Групи]] (УГГ).
* [[Красівський Зеновій Михайлович]]&nbsp;— український поет, літератор, член [[Український національний фронт|Українського Національного Фронту]] (УНФ) та УГГ, останній Крайовий провідник [[Організація українських націоналістів революційна|ОУНР]] в радянській Україні (1968-1971).
*[[Сокульський Іван Григорович]]&nbsp;— український поет, літератор, один з авторів "Листа творчої молоді м. Дніпропетровська, "член УГГ (1971).
*[[Єфремов Сергій Олександрович|Сергій Єфремов]] - академік.

==== Номерні в'язні ====
'''Керівники прибалтійських держав:'''
* №&nbsp;1&nbsp;— [[Антанас Меркіс]], прем'єр-міністр Литви,
* №&nbsp;2&nbsp;— Меркіс (Меркене) Марія Антонівна, дружина А. Меркіса,
* №&nbsp;4&nbsp;— Меркіс Гедемін Антонович, син А. Меркіса і М. Меркене,
* №&nbsp;5&nbsp;— [[Юозас Урбшис]], міністр закордонних справ Литви,
* №&nbsp;6&nbsp;— Урбшис (Урбшене) Марія Францівна, дружина Ю. Урбшиса,
* №&nbsp;7&nbsp;— [[Мунтерс Вільгельм Миколайович]], міністр закордонних справ Латвії,
* №&nbsp;8&nbsp;— Мунтерс Наталія Олександрівна, дружина В. Мунтерса,
* №&nbsp;9&nbsp;— [[Яніс Балодіс]], заступник президента і військовий міністр Латвії,
* №&nbsp;10&nbsp;— Балодіс Ельвіра Юліївна, дружина Я. Балодіса,
* №&nbsp;11&nbsp;— [[Йохан Лайдонер]], генерал, командувач естонською армією (30.04.1952&nbsp;— помер у в'язниці 13 березня 1953),
* №&nbsp;12&nbsp;— [[Лайдонер Марія Антонівна]], дружина Й. Лайдонера,
* №&nbsp;30&nbsp;— [[Александрас Стульгінскіс]] син Доменіка, президент Литви,
* №&nbsp;31&nbsp;— [[Стасіс Шилінгас]], син Адомаса, міністр юстиції, член Державної ради Литовської республіки,
* №&nbsp;32&nbsp;— [[Юозас Тонкунас]], міністр освіти Литви.

'''Родичі Й.&nbsp;В.&nbsp;Сталіна:'''
* №&nbsp;22&nbsp;— Аллілуєва Євгенія Олександрівна, дружина Аллілуєва П. С. (брата дружини Сталіна Надії Аллілуєвої),
* №&nbsp;23&nbsp;— [[Аллілуєва Ганна Сергіївна]], сестра дружини Сталіна Надії Аллілуєвої.

==== Діячі національних республік ====
* [[Алі-заде Саїд Ризо]]&nbsp;— діяч таджицької культури
* [[Гогоберідзе Симон]]&nbsp;— грузинський соціал-демократ
* [[Дубін Мордехай]]&nbsp;— голова єврейської громади Латвії до 1940 року
* [[Кукобака Михайло Гнатович]]&nbsp;— білоруський дисидент і правозахисник
* [[Курбангалієв Мухаммед-Габдулхай]]&nbsp;— башкирський національний діяч і духовний лідер
* [[Нжде Гарегін]]&nbsp;— вірменський військовий і державний діяч (з 24 квітня 1948 року по 1952 і в 1953–1955 роках; помер у Володимирському централі 21 грудня 1955)

==== Іноземні громадяни ====
* [[Янош Кадар]]&nbsp;— угорський партійний і державний діяч<ref> Росси Жак. Справочник по ГУЛАГу. т. 1. М.: Просвет. 1991 с. 53. </ref>
*[[Френсіс Гері Пауерс|Пауерс Френсіс Гері]]&nbsp;— американський військовий льотчик (1960–1963)
* [[Жак Россі]]&nbsp;— радянський розвідник, французький історик<ref>[http://www.jacques-rossi-goulag.org/Chronologie.html AAJR&nbsp;— Chronologie]{{ref-fr}}</ref>
* [[Янковський Ян Станіслав]]&nbsp;— видатний представник польського Опору під час Другої світової війни, помер в ув'язненні

===== Воєначальники [[Третій рейх | Третього райху]] =====
* [[Максиміліан де Ангеліс]]&nbsp;— генерал артилерії, командувач [[2-а танкова армія (Німеччина) | 2-ї танкової армії]]
* [[Адольф Гайнц Беккерле]]&nbsp;— посол Німеччини в Болгарії
* [[Франц Бентівеньї]]&nbsp;— начальник військової контррозвідки «Абвер»
* [[Гельмут Вайдлінг]]&nbsp;— останній комендант Берліна
* [[Гюнтер Гузе]]&nbsp;— адмірал
* [[Евальд фон Кляйст]]&nbsp;— фельдмаршал (помер у в'язниці в [[1954]] році)
* [[Ернст Краффт]]&nbsp;— контр-адмірал
* [[Йоганн Раттенгубер]]&nbsp;— начальник особистої охорони Адольфа Гітлера
* [[Ганс-Еріх Фосс]]&nbsp;— віце-адмірал
* [[Фердинанд Шернер]]&nbsp;— фельдмаршал

===== Японські військовополонені [[Квантунська армія | Квантунської армії]] =====
* [[Сюн Акікуса]]&nbsp;— генерал-майор японської армії, начальник військової місії у м. [[Харбін]]і
* Сігеру Майно&nbsp;— заступник міністра юстиції [[Маньчжоу-Го]] (Маньчжурської держави)
* І Джі Юй&nbsp;— генерал-лейтенант японської армії, начальник штабу «Кіо-Ва-Кай», керівник релігійної громади «Червона свастика»

==== Інші відомі в'язні ====
* [[Андрєєв Данило Леонідович]]&nbsp;— письменник і філософ
* [[Бабушкін Василь Степанович]]&nbsp;— відомий кримінальний злочинець
* [[Бігун Йосип Зісселевич]]&nbsp;— правозахисник
* [[Бородін Леонід Іванович]]&nbsp;— письменник
* [[Буковський Володимир Костянтинович]]&nbsp;— правозахисник
* [[Давидов Єгор Валентинович]]&nbsp;— правозахисник
* [[Долгоруков Петро Дмитрович]]&nbsp;— політичний і громадський діяч, князь
* [[Крюков Володимир Вікторович]]&nbsp;— генерал-лейтенант
* [[Любарський  Кронід Аркадійович]]&nbsp;— правозахисник
* [[Ляндрес  Семен Олександрович]]&nbsp;— журналіст (1942)
* [[Майрановський Григорій Мойсейович]]&nbsp;— керівник токсикологічної лабораторії НКВД&nbsp;— МГБ
* [[Мамула Степан Соломонович]]&nbsp;— заступник міністра внутрішніх справ СРСР
* [[Меньшагін Борис Георгійович]]&nbsp;— бургомістр Смоленська і Бобруйська під час німецької окупації
* [[Парін Василь Васильович]]&nbsp;— академік
* [[Раков Лев Львович]]&nbsp;— історик, мистецтвознавець, музейний працівник, драматург
* [[Романов Олександр Іванович]]&nbsp;— радянський дисидент
* [[Русланова Лідія Андріївна]]&nbsp;— співачка (1950–1953)
* [[Сталін Василь Йосипович]]&nbsp;— генерал-лейтенант авіації (1956–1958)
* [[Судоплатов Павло Анатолійович]]&nbsp;— генерал-лейтенант КДБ&nbsp;— НКВД (1958–1968)
* [[Суперфін Габріель Гаврилович]]&nbsp;— правозахисник
* [[Федорова Зоя Олексіївна]]&nbsp;— актриса
* [[Хадеєв Кім Іванович]]&nbsp;— філософ
* [[Шамаєв Борис Олександрович]]&nbsp;— голова страйкового комітету в 3-й зоні [[Горлаг]]а.
* [[Шульгін Василь Віталійович]]&nbsp;— політичний і громадський діяч
* [[Щаранський Натан]]&nbsp;— правозахисник
* [[Ейтінгон Наум Ісаакович]]&nbsp;— генерал-майор НКВС

== Сучасна ситуація ==
Назва «Владимирський централ» стала відома багатьом завдяки пісням «Еврейский арестант» і «[[Владимирский централ]]» виконавця російського шансону [[Круг Михайло Володимирович|Михайла Круга]].

У 1996 році на території в'язниці створено музей, матеріали для якого надані Владимиро-Суздальським музеєм-заповідником.

==Бібліотека Владимирського централу==

Владимирський централ був не тільки камерами для ув'язнених. Керівництво зробило його ще й [[Тюрма|тюрмою]] для [[Книги|книг]]. Саме сюди звозили приватні [[Бібліотека|бібліотеки]], незаконно вилучені з майна арештованих. Враховуючи високий рівень освіти багатьох арештантів і їх колишні посади, приватні бібліотеки (серед них і на іноземних мовах) вважались такими ж небезпечними для Кремля, як і самі арештанти. Тому книги фактично були такими ж арештантами, як і живі люди.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Галаншина Т.&nbsp;Г.&nbsp;Владимирский централ / Т.&nbsp;Г.&nbsp;Галаншина, И.&nbsp;В.&nbsp;Закурдаев, С.&nbsp;Н.&nbsp;Логинов.&nbsp;— М.: Эксмо, 2007.&nbsp;— 416 с.: ил.&nbsp;— (История тюрем России).&nbsp;— 6 000 экз.&nbsp;— ISBN 978-5-699-20587-5.

== Посилання ==
* [http://prisonlife.ru/mesta-lishenya-svobodi/758-vladimirskiy-central-znamenitaya-i-izvestnaya-tyurma-rossii.html#.UWxUqaLIYRo «Владимирский централ»&nbsp;— знаменитая и известная тюрьма России]
* [http://index.org.ru/turma/st/vsetur.htm Справочник Все тюрьмы России // Материал аналитического еженедельника Коммерсантъ-Власть. 17(620) от 02.05.2005]
* [https://web.archive.org/web/20130131181754/http://repressii.avo.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=4&Itemid=6 В. Гуринович. Владимирская тюрьма и политические репрессии]
* [https://web.archive.org/web/20070927220940/http://www.rodgaz.ru/index.php?action=Articles&dirid=16&tek=18531&issue=242 Владимирский централ // Родная газета №&nbsp;47(133), 09 декабря 2005]
* [http://www.rg.ru/2005/10/21/turmi.html В. Куликов. Хорошо сидим // Российская газета, 2005. №&nbsp;3905]
* [http://www.virtvladimir.ru/vtown/vladimir/spheres/257/6614 Фотография административного корпуса тюрьмы]
* [https://web.archive.org/web/20070405073228/http://aferizm.ru/criminal/turma/tyr_remeslo.htm Владимирский централ как зеркало российской жизни]
* [https://web.archive.org/web/20120117233714/http://vladimirskij-central.ru/ История Владимирского централа]

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:В'язниці Росії]]
[[Категорія:Владимир|централ]]