Перегляд вихідного коду сторінки Вишнів (Рогатинський район)

{{Otheruses|Вишнів}}
{{Село
 | назва      = Вишнів
 | зображення = Vyshniv.jpg
 | зображення_розмір = 250px
 | зображення_підпис= В'їзд до с. Вишнів
 | область     = [[Івано-Франківська область]]
 | район      = [[Рогатинський район]]
 | рада      = [[Вишнівська сільська рада (Рогатинський район)|Вишнівська сільська рада]]
 | код КОАТУУ   = 2624481301
 | розташування  =
 | mapx      =
 | mapy      =
 | засновано    =
 | населення    = 489
 | територія    =
 | ref-територія  =
 | площа      = 15,012
 | ref-площа    =
 | щільність    = 32,57
 | поштовий індекс = 77063
 | телефонний код = 03435
 | координати   = {{coord|49|16|4|N|24|24|8|E|scale:30000|display=inline,title}}
   | lat_deg = 49 || lat_min = 16 || lat_sec = 4
   | lon_deg = 24 || lon_min = 24 || lon_sec = 8
 | висота     = 300
 | ref-висота   =
 | водойма     =
 | адреса     = 77063 Івано- Франківська область, Рогатинський район, с. Вишнів, вул. Відкозарі, 185 , тел. 4-13-70
 | облікова картка =
 | прапор     =
 | герб      =
 | відстань о   =
 | ref-відстань о =
 | відстань р   =
 | ref-відстань р =
 | станція     =
 | відстань ст   =
 }}

'''Ви́шнів''' —  [[село]] [[Рогатинський район|Рогатинського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]], розташоване на Дністровсько-Свірзькому вододілі. Назва села відома із XV ст <ref name="ВРУ">http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=23.01.2010&rf7571=13975{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Офіційний сайт Верховної Ради України</ref>. До складу села входить [[хутір]] [[Зруб (Рогатинський район)|Зруб]]. Етнографічно с. Вишнів приналежне до реґіону [[Опілля]]. За віросповіданням жителі с. Вишнів є [[Греко-католицька церква в Україні|греко-католиками]].

== Фізико-географічне положення ==
[[Файл:Vyshniv-south.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Південна частина с. Вишнів. Вигляд з урочища "Лісничівка"]]
Село Вишнів розташоване в межиріччі [[Дністер|Дністра]] та [[Свірж]]а (ліва притока Дністра), характеризується нахилами у сторону Дністра (південна частина), і в сторону Свіржа (північна частина). Висоти над рівнем моря коливаються в межах 270—310 м.

Південна частина глибоко розчленована долинами двох потоків, і має вигляд плоских хребтів протяжністю 7-15 км, від дністровсько-свірзького вододілу до долини Дністра. Територія, майже, повністю вкрита лісовою рослинністю.

Північна частина має слабкий нахил до р. Свірж, з численними заболоченими ділянками, які чергуються з агроценозами, пасовищами, сінокосами, гаями тощо.

== Природні умови ==

=== [[Рослинність]] ===
Основним типом лісової рослинності є формації букових лісів, представлені субформацією грабово-букових лісів (2 [[граб]] 3 [[бук]]). Згідно з ґеоботанічним районуванням вони приналежні до європейсько-сибірської лісової області; східноєвропейської провінції; західноукраїнської підпровінції; [[кременець]]ко-[[хотин]]ського ґеоботанічного округу букових та [[дуб]]ово-букових лісів, [[бурштин]]ського району грабово-букових лісів.

=== [[Флора]] ===
У флорі налічується 14 видів рослин занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]]: ''[[Licopodium annotinum]]'' [[Карл Лінней|L.]] — Плаун однорічний; ''[[Trollium eurupeum]]'' L. — Калюжниця європейська; ''[[Colchicum autumnale]]'' L. — Пізньоцвіт осінній (місцева назва: Восінній крокус); ''[[Fritillaria meleagres]]'' F. — Рябчик шаховий (місцева назва: Чорний тюльпан); ''[[Lilium martagon]]'' L. — Лілія лісова; ''[[Allium ursinum]]'' L. — Цибуля ведмежа (місцева назва: Дикий чисник); ''[[Galantus nivalis]]'' L. — Підсніжник білосніжний (місцева назва: Чисничок); ''[[Leucojum vernum]]'' L. — Білоцвіт весняний (місцева назва: Цибулька); ''[[Cephalanthera longifolia]]'' (L.) Fritsh. — Булатка довголиста (місцева назва: Дика конвалія); ''[[Planthera bifolia]]'' (L.) Rich. — Любка дволиста (місцева назва: Біла зозулька); ''[[Epipactis palustris]]'' (L.) [[Crantz]] — Коручка болотяна; ''[[Neottia nidus-avis]]'' (L.) Rich. — Гніздівка; ''[[Dactilorhyza fuchsii]]'' (Druce) Soo — Пальчастокорінник Фукса (місцева назва: зозулька); ''[[Dactylorhysa traunsteineri]]'' (Saut) Soo — Пальчастокорінник Траунштейнера (місцева назва: зозулька)<ref name="Заморока, 2005">Заморока А.М. Редкие и исчезающие виды биоты Красной книги Украины в окрестностях села Вышнив (Ивано-Франковская область) // мат. науч. конф. – Курск, - 2005г. – с. 79-81;</ref>

=== [[Гриби|Мікобіота]] ===
У складі мікобіоти налічується 1 вид грибів занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]] — ''[[Grifola umbellata]]'' (Fr.) Pill. — Ґрифола парасолькова (місцева назва: Баранєчка)<ref name="Заморока, 2005" />

=== [[Фауна]] ===
У фауні відомо 11 видів тварин занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]]: ''[[Calopteryx virgo]]'' ([[Linnaeus]], [[1758]])&nbsp;— [[красуня діва]]; ''[[Anax imperator]]'' ([[Leach]], 1815)&nbsp;— [[дозорець-імператор]]; ''[[Emus hirtus]]'' L., 1758&nbsp;— [[стафілін волохатий]]; ''[[Papilio machaon]]'' L., 1758&nbsp;— вітрильник [[Махаон (метелик)|махаон]]; ''[[Iphiclides podalirius]]'' L., 1758&nbsp;— вітрильник [[Подалірій (метелик)|подалірій]]; ''[[Parnassius mnemosyne]]'' L., 1758&nbsp;— вітрильник [[Мнемозина (метелик)|мнемозина]]; ''[[Aglia tau]]'' L., 1758&nbsp;— [[сатурнія мала]]; ''[[Callimorpha quadripunctaria]]'' ([[Poda]], [[1761]])&nbsp;— [[ведмедиця Гера]] (вид [[Тварини, що виключені з Червоної книги України (2009 рік)|виключений із 3-го видання ЧКУ (2009 рік)]]; ''[[Bombus muscorum]]'' (Linnaeus, 1758), [[1775]]&nbsp;— [[джміль моховий]]; ''[[Ciconia nigra]]'' L., 1758&nbsp;— [[лелека чорний]] (місцева назва&nbsp;— чорний бузьок).<ref name="Заморока, 2005" />

У фауні околиць с. Вишнів налічується 38 видів [[Вусачі|Жуків-вусачів]], приналежних до 4-х підродин, 16-и триб та 33-х родів<ref name="Заморока, 2007а">Заморока А.&nbsp;М.&nbsp;Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій».&nbsp;— Івано-Франківськ, 2007.&nbsp;— с. 131–132.</ref>. Найчисельнішими видами є ''[[Альостерна тютюноколірна|Allostema tabacicolor]]''&nbsp;— 16,1%, ''[[Dinoptera collaris]]''&nbsp;— 14,1%, ''[[Phymatodes testaceus]]''&nbsp;— 11,5%, ''[[Stenurella melanura]]''&nbsp;— 12,3%, ''[[Brachyleptura maculicornis]]''&nbsp;— 6,7%, ''[[Grammoptera ruficornis]]''&nbsp;— 3,6%, ''[[Leptura maculata]]''&nbsp;— 3,8%, ''[[Rhopalopus macropus]]''&nbsp;— 9,7%<ref name="Заморока, 2007б">Заморока А.&nbsp;М.&nbsp;Структура угруповань жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) у лісових екосистемах Українських Карпат та Передкарпаття // мат. конф. Сучасні проблеми біології, екології та хімії.&nbsp;— Запоріжжя, 2007.&nbsp;— с. 139–142</ref>. Ці види є типовими поліфагами на листяних деревах, їх личинки розвиваються в деревині [[бук]]а, [[граб]]а, [[дуб]]а, [[береза|берези]], [[осика|осики]], [[яблуня|яблуні]], [[Горіх (рід)|горіха]], [[гіркокаштан]]у, [[черешня|черешні]], [[вишня|вишні]] та ін.

== Історія ==
=== Легенди про заснування ===
Згідно з місцевою легендою, с. Вишнів було засноване переселенцями із зруйнованого під час татарського набігу с. Грабів. На місце заснування нового села вказала чудодійна ікона, яка зникла із Грабівського монастиря, й дивовижним чином опинилася серед лісу, підвішеною на вишні (звідки й назва), далеко від Грабова. На місці віднайденої ікони було споруджено церкву, а довкола збудовано село, що й отримало назву Вишнів.

Сучасне місцина "Грабів" знаходиться в урочищі "Бушівецький Ліс" за 4,5 км (географічні координати: 49°15' пн.ш. та 24°22' сх.д.) на південний захід від с. Вишнів. Археологічною експедицією Івано-Франківського краєзнавчого музею було віднайдено фундамент культової споруди, ймовірно монастиря, численні залишки кераміки та сліди поселення. Жителі с. Вишнів здійснюють паломництва "на Грабів", вважаючи цілющою воду із тамтешнього джерела.

=== Версії заснування ===
За однією із версій засновником села вважається козак Василь Пасічник (дане прізвище досі розповсюджене у с. Вишнів) з [[Біла Церква|Білої Церкви]]. За переказами він похований біля сільської церкви. Його правнук Василь був одним із фундаторів церкви, побудованої в [[1776]] р. (не збереглася до наших днів). 
За іншою версією, село засновано боярином Вишнею, від імені якого й походить назва.<ref name="Рогатинщина" />

=== Період Королівства Польського (до 1795) ===
[[File:General Depiction of the Empty Plains (in Common Parlance, the Ukraine) Together with its Neighboring Provinces WDL79.png|міні|праворуч|250пкс|Ґенеральна мапа України, виконана Ґійомом де Бопланом, 1648]]
Згадується 22 червня 1439 року в книгах галицького суду <ref>[http://polona.pl/item/665606/44/ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.67, №652]</ref>.

с. Вишнів із XV століття входило до складу [[Руське воєводство|Руського Воєводства]] [[Королівство Польське|Королівства Польського]]. Село позначене на Ґенеральній [[Мапа|мапі]] [[Україна|України]] виконаній [[Ґійом Левассер де Боплан|Ґійомом де Бопланом]] [[1648]]-го року, де наведене під назвою "Wiczenic".

=== Період Австро-Угорської імперії (1795–1918) ===

Після [[Поділи Польщі|першого поділу Польщі]] у [[1772]]&nbsp;р. село увійшло до складу монархії Габсбургів (з [[1804]]&nbsp;р. [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]). У Вишневі зведено нову церкву Святого Архистратига Михаїла, яка, із перевами в роки радянської окупації, діяла до [[2007]] року. У [[1848]] році місцеві селяни, після подій [[Весна народів|Весни Народів]], отримали свободу від панщини. Наприкінці XIX&nbsp;— початку ХХ століть відбулось становлення національної свідомості місцевої громади, розповсюдження та вкорінення [[Націоналізм|націоналістичних]] ідей, які стали рушійною силою до участі населення у [[Національно-визвольні змагання|національно-визвольних змаганнях]]. Основну роль у національному просвітництві зіграла відкрита у селі [[1910]] року [[читальня]] «[[Просвіта|Просвіти]]», діяв [[хор]], драматичний гурток та [[бібліотека]]<ref name="Рогатинщина">http://rogatyn.info/?m0prm=40 Рогатинщина в іменах, назвах, подіях</ref>.

=== Період Першої світової війни (1914—1918) ===

[[1914]] року с. Вишнів опинилось у вирі [[Перша світова війна|Першої світової війни]], боєздатних жителів було мобілізовано й відправлено на західний фронт. В той же час, в результаті поразки [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорських]] військ, у ході [[Галицька битва|Галицької Битви]], наприкінці вересня 1914-го року село окупували війська [[Російська імперія|Російської імперії]]. На той час у селі існував [[Русофільство|русофільський]] осередок і загальні настрої населення знаходились на стороні Російської імперії. Як наслідок, австрійська влада здійснила низку арештів русофілів та їх симпатиків, іноді базуючись лише на підозрах. Зокрема, впродовж серпня 1914-го року арештованими були селяни Блюзновський Степан (арештований 09.08.1914), Гучко Михайло, Мельник Іван, Сенин Даниїл (арештований 28.081914), Федак Марфа, Феник Даниїл, Феник Іван. Під арешт потрапила й сім'я місцевого священика Філіповського Павла, за підозрою у співпраці із росіянами, оскільки напередодні війни він побував у Російській імперії. 12 вересня 1914-го року арештовано місцевого мешканця Курільця Григорія, як небезпечного русофільського агітатора. Ув'язнених було доправлено до [[Талєрґофський концентраційний табір|Талєрґофського концентраційного табору]], де вони відбували покарання.<ref name="">http://opillya.if.ua/?m0prm=3&showItem=21 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130810202426/http://opillya.if.ua/?m0prm=3 |date=10 серпень 2013 }} Рогатинці, в'язні Талєрґофського концентраційного табору</ref>

Після [[Горлицький прорив|Горлицького прориву]] (2-5 травня [[1915]] р) австро-угорські війська розпочали звільнення Галичини. У червні 1915 року було звільнено Вишнів.

=== Період Західноукраїнської Народної Республіки (1918—1919) ===

Після [[Листопадовий чин|листопадового чину]] у [[Львов]]і, 9 листопада [[1918]] року, с. Вишнів увійшло до складу незалежної [[Західноукраїнська народна республіка|Західноукраїнської народної республіки]]. Одночасно спалахнула [[українсько-польська війна]] — об'єднані польсько-французькі війська розпочали наступ на ЗУНР. Населення надавало допомогу [[Українська Галицька Армія|Українській Галицькій Армії]]. 22 січня 1919 року в результаті проголошення [[Акт злуки|Акту злуки]] між ЗУНР і [[УНР]], с. Вишнів увійшло до складу [[Західна Область Української Народної Республіки|Західної області Української Народної Республіки]] об'єднаної [[Україна|України]]. Однак, 25 травня 1919 року після прориву оборонних позицій УГА, село опинилось на лінії фронту [[Болехів]]—[[Ходорів]]—[[Бібрка]]—[[Бузьк]] й було окуповане польськими військами, відійшовши до складу [[Польща|Польщі]].

=== Період Польської республіки (1919—1939) ===

У 1939 році в селі проживало 1740 мешканців (1520 українців, 10 поляків, 190 [[Калакути|латинників]] і 20 євреїв)<ref>''Володимир Кубійович.'' Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.</ref>.

=== Період Другої світової війни (1939—1945) ===

З [[1939]] по [[1941]] рр. після [[окупація|окупації]] [[Польща|Польщі]] [[Фашизм|нацистською]] [[Німеччина|Німеччиною]] та [[Комунізм|комуністичною]] [[Росія|Росією]] р с. Вишнів разом зі [[Східна Галичина|Східною Галичиною]] відійшло до [[СРСР]]. Адміністративно воно підпорядковуалось [[Букачівецький район|Букачівецькому району]], який у [[1959]] р. був розформаваний і включений до складу [[Рогатинський район|Рогатинського району]] [[Станіславська область|Станіславської області]] [[УРСР]].

=== Період Радянського Союзу (1945—1991) ===

=== Період незалежної України (1991 і донині) ===

== Пам'ятки архітектури та археології ==
'''[http://decerkva.org.ua/fra/vyshniv.html Церква Святого Архистратига Михаїла]''' збудована у [[1804]] році, занесена до переліку [[Архітектурна пам'ятка|архітектурних пам'яток]] Рогатинського району Івано-Франківської обл. (ох. № 866). До освячення нової церкви [[2007]] році, стара [[Церква (храм)|церква]] була діючим [[храм]]ом. Зараз вона залишається пам'яткою архітектури.

== Населення ==
[[Населення]] станом на 09.12.[[1931]] р. становило 1607 чоловік, на 01.01.[[2009]] р. – 403, в тому числі 47 мешканців хутора Зруб. Щільність населення становить 32,6 чоловік на квадратний кілометр.<ref name="ВРУ" /><ref name="Рогатинщина" />

== Господарство ==

== Побут і традиції ==

== Діалект ==
Жителі с. Вишнів спілкуються на західному [[Опільський діалект|опільському діалекті]].

== [[Пласт (організація)|Пласт]]ова діяльність ==
У [[2005]] році на околиці с. Вишнів, в урочищі "Гузів" проводився паланковий пластовий табір “Пластове літо-2005”. В рамках табору було проведено пошукові роботи з дослідження, перебування та загибелі на хуторі Зруб одного з чільних діячів ОУН Петра Полтави. Організовано зустріч з мешканцями хутора, влаштовано імпровізований концерт.

== Відомі персоналії ==
=== Народилися ===
* '''[[Заморока Андрій Михайлович]]''' (1982)&nbsp;— український ентомолог, фахівець у галузі жуків-вусачів, науковий співробітник Галицького національного природного парку. Популяризатор науки («[[Станіславівський натураліст]]»), активний учасник Української Вікіпедії.
* '''[[Паньків Роман Ілліч]]''' (*&nbsp;[[1943]], с. Вишнів, Україна). Поет, письменник, священик. Закінчив Теологічно-Катехитичний інститут. Автор книжок «Повернусь у рідну домівку», «Заспіви», «Пісня мого серця», «Втрачене літо», «Зірка, до якої йду», «Сльоза від Бога», «Крик лелеки».
* '''[[Пасічник Митро Ількович]]''' (1902&nbsp;— ?)&nbsp;— український поет.
* '''[[Заморока Григорій Юрійович]]''' (1891-1967)&nbsp;— український педагог, громадський діяч. Працював учителем математики і фізики Рогатинської ґімназії "Рідна Школа", директором Станіславівської ґімназії, директором СШ №5 у Станіславі. Мав військове звання лейтенанта (артилерія) Австрійської Армії, пізніше, капітана (артилерія) Української Галицької Армії.
* '''[[Шухевич Ірина|Шухевич (Величковська) Ірина]]''' (*21 листопада 1885&nbsp;— †1979, [[Стемфорд]], [[США]])&nbsp;— художниця. Закінчила Львівську приватну рисувальну школу Станіслава Батовського та Краківську школу Нєдзєльської ([[1903]]). Разом зі своїм двоюрідним братом, відомим українським художником Модестом Сосенком, малює ряд церков у селах Печеніжин, Більче, Заланів, Конюшки. Часто перебуває в м. Долина, де її батько о. [[Величковський Теодор|Теодор Величковський]] був парохом. Там же одружується з Павлом Шухевичем. В 1942&nbsp;р. переїжджає до Кракова, а згодом до [[Мюнхен]]а, [[Нью-Йорк]]а. Бере активну участь в діяльності українських мистецьких об'єднань, виставляє свої твори на численних виставках в [[Польща|Польщі]], [[Німеччина|Німеччині]], [[США]]<ref name="Любович 1989">Любович У. Малювати буду завсіди // Рогатинська Земля. Збірник історично-мемуарних, етнографічних і побутових матеріялів.&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;— Париж&nbsp;— Сидней&nbsp;— Торонто, 1989.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 396.</ref>.

=== Померли ===
* '''[[Федун-Полтава Петро]]''' (* [[24 лютого]] [[1919]], с. [[Шнирів]], [[Бродівський район]], [[Львівська область|Львівської області]]&nbsp;— † [[23 грудня]] [[1951]], загинув у с. Вишнів, на хуторі Зруб, у бою із військами [[НКВД]]) —  [[Полковник]] [[УПА]], ідеолог національно визвольної боротьби [[1940]]—[[1950]] рр.,  заступник Голови Генерального Секретаріату та керівник бюро інформації [[УГВР]], начальник політвиховного відділу Головного війського штабу УПА, редактор та автор багатьох підпільних публікацій. Лицар [[Хрест Заслуги|Срібного Хреста Заслуги]]([[1947]]).  У 2005 році у місці його загибелі та ще двох повстанців УПА було встановлено пам'ятний знак.

== Література ==
{{reflist}}

{{Рогатинський район}}

[[Категорія:Рогатинський район]]
[[Категорія:Села Івано-Франківської області]]