Високе (Білоцерківський район)
Висо́ке — село в Україні, в Тетіївського району Київської області. Населення становить 753 осіб.
село Високе | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Київська область |
Район/міськрада | Тетіївський район |
Рада | Височанська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1601 |
Населення | 753 |
Площа | 2,628 км² |
Густота населення | 286,53 осіб/км² |
Поштовий індекс | 09851 |
Телефонний код | +380 4560 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°14′57″ пн. ш. 29°48′56″ сх. д. / 49.24917° пн. ш. 29.81556° сх. д.Координати: 49°14′57″ пн. ш. 29°48′56″ сх. д. / 49.24917° пн. ш. 29.81556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
251 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09851, Київська обл., Тетіївський р-н, с.Високе , вул. Леніна, тел. 3-07-31 |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Історичні дані про час виникнення населеного пункту не збереглися. Назва села Високе, походить від географічного положення його відносно навколишньої місцевості.
Цікаво, що біля села Високе знаходиться найвища точка Київської області: 280 метрів над морським рівнем.
Жителі села до 1861 року були кріпаками. За свідченнями історика Л.Похилевича поміщиця Елеонора Мікуловська володіла селом в період підготовки і проведення реформи І86І року за якою 99 дворів одержали наділи по 6 десяти землі, 28 дворів по 3 десяти землі. Більше половини кращої землі належало поміщиці. Спеціальні статі обумовлювали, що цегельний завод, сільська корчма, право охоти залишилось за панами. За одержану землю селяни платили по 2 крб. 70 коп. на той час дуже велику суму.
Пізніше більшістю землі в селі володіла графиня Софія Федорівна Кононіцина. Графиня мала 1036 десятин землі, церква 51 десятину, селяни 990 десятин. Пізніше свій маєток вона віддала в оренду Рогозінському, а сама більшу частину часу проживала за кордоном та в місті Києві де їй належав готель «Континенталь». Управляли справами у маєтку села поляки, де поряд з класовим гнітом мала місце і міжнаціональна ворожнеча.
Наближався 1905 рік. По всій території царської Росії почалися виступи робітників і селян. Звістка про це прийшла і в село Високе порадившись між собою селяни не вийшли на роботи вимагаючи більшої платні .
У жовтні 1917 року було скинуто тимчасовий уряд, в цей же час у селі проведено збори селян на яких уповноважений з волості прочитав декрет про землю. Після чого поміщицьку землю було розділено, а палац спалено.
У 1918 році село знаходилося під німецькою окупацією. Німці відібрали від селян землю, урожай зернових був повністю вивезений у Німеччину.
Радянську владу допомогла встановити у селі кіннота Будьонного, розгромивши банду Кіровського, від рук якої загинув будьонівець-розвідник Смоляков.
У 1920 році у селі створено ревком. В 1922 році в селі створено колгосп імені Сталіна.
На початок Великої Вітчизняної війни більшість дорослого населення села пішла на фронт. В 1944 році село було звільнене від німецьких окупантів. Не повернулися з війни 114 жителів села, які загинули захищаючи рідну землю від нацистської навали.
Населений пункт знаходиться на найвищому місці і є вододілом між Бугом і Дніпром. Недалеко за селом бере спій початок малесенька річка - Миколайчиків Струмок. яка впадає в Гнилий Тікич.
Розмістилося село на пагорбах східної частини Придніпровської височини лісостепової зони, па висоті 225м. над рівнем моря в південно-східній частині Тетіївського району Київської області, на межі з Жашківським районом Черкаської області. Село зв'язане асфальтною дорогою з містом Тетіїв (відстань 20 км), знаходиться на відстані 5км віл залізничної станції Денихівка.
Відстань до столиці України міста Київ 154 км. Межує з селами Горошків, Клюки, Степове, Денихівка.
На схилах горбів росте невеликий ліс, на межі з сусідніми селами тягнуться лісосмуги засаджені переважно дрібнолистими деревами.
У межах села розкинулися три невеликих ставки, а ще три інші знаходяться за межами села з південної сторони. По обидва боки ставків тягнеться село двома довгими вулицями. Ґрунти родючі чорноземи з помірною кислотністю.
Посилання
- Wysokie (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 133. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |