Перегляд вихідного коду сторінки Вечірня

'''Вечі́рня''', або '''вече́рня'''<ref>{{СУМ-11|Вечерня}}</ref> ({{lang-el|Ὁ Ἑσπερινός}}; {{lang-la|Vesperae}})&nbsp;— [[Християнство|християнське]] спільнотне [[Християнське богослужіння|богослужіння]], що традиційно правиться біля дев'ятого часу дня, лічачи від сходу сонця, тобто [[Вечір (частина доби)|ввечері]]. Вечірня сягає ранніх століть християнства і правиться у всіх [[Історичні церкви|історичних церквах]], що бережуть [[Апостольське спадкоємство|апостольське передання]], а також у «традиційних» протестантських спільнотах ([[лютеранство]], [[англіканство]]). Деякі пісні вечірні мають досить древнє походження й сходять до перших століть [[Християнство|християнства]].

== Термін ==
Українська назва служби «вечірня», разом з давнішим «вечерня», походить од слова «вечір». 
«Вечерня»&nbsp;— запозичення з {{lang-csl|вечернѧ}}, відмінюється (як і «[[Рання|утреня]]») як іменник I відміни. Власне укр. «вечірня» може відмінюватись як іменник I відміни (род. відм. ''вечі́рні'') або як прикметник м'якої групи (род. відм. ''вечі́рньої'').

== Історія виникнення й розвитку ==

=== Старозавітні корені ===
Закон Мойсея заповідав правлення двох громадських [[Жертвопринесення|жертвопринесень]]&nbsp;— увечері та вранці. Згідно з {{Біблія|2 М.|29:38-43}} у жертву приносилися один однолітній [[агнець]] без пороку, [[хліб]], [[єлей]] і [[вино]]. До цих жертв приєднувалося принесення [[фіміам]]у ({{Біблія|2 М.|30:7-8}}). Увечері старозавітні священники запалювали [[Менора|світильник]] у [[Скинія|скинії зібрання]], а вогонь у ньому мав підтримуватися до ранку і зранку поновлюватись ({{Біблія|2 М.|27:20-21}}). Такий порядок жертвоприношень, запалення світла, кадильна жертва, та жертва ягнятка, зберігався в [[Єрусалимський Храм|Єрусалимському храмі]] до його руйнування в [[70]] р.

Разом з тим, пророки вказували, що молитва Богові не менш цінна, ніж жертвопринесення й кадіння. [[Давид]] молив: «''Нехай стане молитва моя яко кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх&nbsp;— яко жертва вечірня!''» ({{Біблія|Пс.|140:2}}).

Оскільки перші єрусалимські християни продовжували додержувати закону Мойсея, їхні вечірні богослужіння могли надихатися храмовим богослужінням. Надалі, єрусалимські християнські традиції, базовані на осмисленні старозавітнього богослужбового культу у світлі постаті Ісуса Христа, поширювалися в інших помісних церквах. Зокрема, у більшості богослужбових традицій існували й/або зберігаються обряди благословення вечірнього світла (паралель із запалюванням світильника в скинії), спів світильного псалма, кадження, пов'язане на вечірні зі співом 140 псалма<ref name="ПЭ">[http://www.pravenc.ru/text/158310.html Вечірня&nbsp;— стаття в Православній енциклопедії] {{ref-ru}}</ref>, та благодарственні молитви, центром яких є Христос, що замінили собою жертвоприношеня ягняти.

=== Агапа ===
{{main|Агапа (християнство)}}
Крім [[Старий завіт|старозавітних коренів]] вечірня має й новозавітну першооснову&nbsp;— [[Агапа (християнство)|агапу]]. У перші століття християнства [[євхаристія]] з'єднувалася з агапою, але, починаючи з [[II століття]] на Заході, і з [[III століття]] на Сході, відбувається відділення Вечері Господньої від звичайної трапези. Відділена від євхаристії, агапа поступово здобувала власний чин<ref name="А3">[http://www.krotov.info/history/04/alymov/alym_10.html В.Алимов «Лекції з історичної літургіки», глава «Богослужіння часів III століття»] {{ref-ru}}</ref>. Уперше особливий чин агапи згадується [[Тертуліан]]ом:
{{початок цитати}}
У нас існує рід каси… зібране… вживається для їжі й поховання бідних, для виховання сиріт, для старців… Що б не коштували вечері наші, вигода в тім, що ми тратимося в ім'я благочестя на незаможних, тому що ми приносимо їм користь частуванням… Ми сідаємо за стіл не інакше, як помолившись Богові; вкушаємо стільки, скільки потрібно для угамування голоду; п'ємо як личить людям, що строго дотримують помірність і тверезість… розмовляємо, знаючи, що Бог усе чує. Після обмивання рук і запалювання світильників, кожний викликається на середину оспівати хвалебні пісні Богові, узяті зі Священного Писання або ким-небудь складені. Вечеря закінчується, як і почалася, молитвою<ref name="А3" />.
{{кінець цитати|джерело=Тертуліан. «Апологетика», гл. 39}}

Із цього уривка видно, що на благодійній трапезі співали [[гімн]]и, молилися, а також запалювали світильники, що вже прямо ріднить агапу з вечірнею.

В [[Александрійська православна церква|Александрійській Церкві]] розрив євхаристії з агапою відбувся в III столітті. [[Климент Александрійський]] (помер у [[215]] році) ще не розрізняє їх, а вже його учень [[Ориген]] згадує агапи тільки як поминальні й благодійні обіди<ref name="А3" />:
{{початок цитати}}
Ми здійснюємо пам'ять святих і батьків наших… Коли здійснюється пам'ять їхня, ми призиваємо благочестивих разом зі священиками й пригощаємо вірних. При цьому ми живимо бідних і незаможних, удів і сиріт&nbsp;— так, щоб свято наше служило на спогад і заспокоєння душі, пам'ять якої здійснюється<ref name="А3" />.</blockquote>
{{кінець цитати|джерело=Оріген. «Тлумачення на книгу Іова»}}

Остаточно агапа деградувала в результаті державного визнання християнства, після чого в Церкву линув потік колишніх язичників. У цих умовах агапи вироджувалися у звичайні пиятики, позбавлені всякого благочестя. [[Святий Іван Золотоустий|Іван Златоуст]] ще дозволяв збиратися для поминальної трапези на могилі мученика, а [[Амвросій Медіоланський]] заборонив агапи в Мілані, про що свідчить у «Сповіді» (6:2) [[Августин Блаженний|блаженний Августин]]. У [[Карфаген]]ській церкві агапи були скасовані {{нп|Карфагенський собор|собором||Councils of Carthage}} [[419]] року, а на латинському Заході вони протрималися ще кілька століть (їх забороняли послідовно Літихський собор [[743]] року, Ахенський собор [[846]] року)<ref name="А4">[http://www.krotov.info/history/04/alymov/alym_15.html В. Алимов «Лекції з історичної літургіки», глава «Богослужіння часів IV—V століть»] {{ref-ru}}</ref>.

Зникнувши з богослужбової практики, агапа залишила ряд слідів у богослужінні:

* благословення хлібів, вина і єлею на великій вечірні,
* благословення [[артос]]а на [[Пасха|пасхальній]] [[Рання|утрені]] і його наступна роздача [[вірні|вірним]],
* благословення великодньої трапези ([[Паска|пасок]], яєць),
* дотримуваний у [[монастир]]ях чин панагії, а також невигубні самочинні [[Поминки|поминки]], що мають цілком церковну першооснову (чин над [[кутя|кутею]] на згадку покійних)<ref name="А4" />.

Винесення агапи за межі богослужіння привело до виникнення властиво вечірні.

=== Виникнення вечірні ===
Перший чин властиво вечірні знаходимо в «Апостольському Переданні [[Іполіт Римський|Іполита Римського]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web|title=Нотатки Никодима: АПОСТОЛЬСЬКЕ ПЕРЕДАННЯ СВЯТОГО ІПОЛИТА РИМСЬКОГО|url=http://nykodym.blogspot.com/2020/02/traditio-apostolica-buburuz-ukr.html|website=Нотатки Никодима|date=понеділок, 17 лютого 2020 р.|accessdate=2020-12-18|first=Василь|last=Рудейко}}</ref> (середина [[III століття]]). Структура первісної вечірні схематично виглядає так:
* На спільній вечері, після приходу єпископа, диякон вносить у збори світильник;
* єпископ благословляє вірних «''Господь із вами''» і призиває «''Благодарім Господа''» (схоже з [[Анафора (літургія)|євхаристійним каноном]]), після відповідного народного вигуку «''Достойно і праведно є''» читає молитву на благословення світла;
* Після вечері, всі встають на молитву;
* Отроки і діви мовлять псалми;
* Диякон мовить аллилуйний псалом взявши змішану чашу з вином і водою;
* Єпископ мовить псалом "який личить до чаші", а на стихи псалма всі відповідають "аллилуя";
* По закінченні псалма всі мовлять "аллилуя", а єпископ благословляє чашу і роздає хліб всім вірним.

«Апостольські постанови» (IV століття) докладно описують [[Добове коло богослужінь|добове коло християнських богослужінь]]. Більшість із них ще були особистими моліннями, але вечірня служба дев'ятого часу «більшим молінням і більшим благословенням», що піднімає її над попередніми часами<ref name="ПЭ" />. «Апостольске передання» і «Апостольські постанови»<ref>{{Cite web|title=АПОСТОЛЬСКИЕ ПОСТАНОВЛЕНИЯ|url=https://www.pravenc.ru/text/75742.html|website=www.pravenc.ru|accessdate=2020-12-18}}</ref> дають майже тотожний текст вечірньої молитви єпископа, адже "Апостольскі постанови" використовували текст "Апостольского передання":
<blockquote>Дякуємо Тобі, Господи, через Сина Твого Ісуса Христа, Господа нашого, через Якого Ти просвітив нас, виявляючи нам світло нерушиме. І тому що ми провели день і прийшли до початку ночі, насичувалися денним світлом, що Ти створив для нашого задоволення й тому що нині по Твоїй милості не маємо нестачі у вечірньому світлі, то ми вихваляємо й славимо Тебе через Сина Твого Ісуса Христа…<ref name="А3" /></blockquote>

Таким чином одна з основних ідeй вечірні: запалений посеред нічної тьми світильник символізує [[Ісус Христос|Христа]], що став для Своїх вірних Сонцем правди й Світлом Істини. У IV столітті, коли християнство було остаточно визнане в [[Римська імперія|Римської імперії]], вечірня стрімко перетворюється в одне з основних спільнотних богослужінь. Вказівки на вечірню зустрічаються в [[Євсевій Кесарійський|Євсевія Кесарійського]], [[Василь Великий|Василя Великого]], [[Григорій Ніський|Григорія Ніського]]<ref name="ПЭ" />. Опис вечірні в [[Єрусалимська православна церква|Єрусалимській церкві]] кінця IV століття наводиться в «[[Егерія (паломниця)|Паломництві Егерії]]», а в [[Антіохійський Патріархат|Антіохійській]]&nbsp;— в «Апостольських постановах»<ref name="А4" />. Зокрема, Етерія повідомляє, що світильник вносився в храм Воскресіння з [[Гріб Господній|Гробу Господнього]], що вказує на формування майбутньої церемонії [[Благодатний вогонь|Благодатного вогню]].

У IV столітті вірогідно вже існував гімн «[[Світе тихий]]», що супроводжує вечірній вхід зі світильником<ref name="А3" />. [[Василь Великий]] (помер у [[379]] році) згадує , можливо, саме цей піснеспів:
{{початок цитати}}
Батьки наші не бажали в мовчанні приймати благодать вечірнього світла, але при явленні його негайно й дякували… народ виголошує древню пісню… А якщо кому відома й пісня Афіногена… то він знає, яку думку про Духа мали мученики<ref name="А3" />.
{{кінець цитати|джерело=Василь Великий. «[[Про Святого Духа до Амфілохія]]», гл. 29}}
На підставі цих слів у грецьких Церквах прийнято приписувати авторство «Світе тихий» священномученику [[Афіноген Севастійський|Афіногенові Севастійському]], і так вона підписана в грецьких богослужбових книгах. Тим часом, є підстави вважати, що цей гімн ще більш древнього походження й сходить до [[Святий Григорій Чудотворець|Григорія Неокесарійського]] (середина III століття)<ref name="А3" />. У кожному разі, «Світе тихий» є найдревнішою з не-біблійних пісень вечірні.

=== Подальший розвиток ===
У [[V століття|V столітті]] в результаті христологічних суперечок спілкування з [[Православ'я|Православною церквою]] розірвали [[давньосхідні церкви]], розвиток їх літургіки йшов надалі незалежно від традиції [[візантійський обряд|візантійського обряду]]. Своїм шляхом пішов також розвиток [[західні літургійні обряди|латинських обрядів на Заході]]. Надалі описується розвиток тільки вечірні [[Візантійський обряд|візантійського обряду]].

Вирішальний вплив на формування вечірні в сучасному вигляді зробила з одного боку традиція [[Єрусалимська православна церква|Єрусалимської церкви]] і [[Палестина|палестинського]] чернецтва, а з іншого боку традицією [[Софійський собор (Константинополь)|Св.Софії]], та монашества Константинополя. Єрусалимську вечірня V-[[VII століття|VII століть]], можливо можна реконструювати завдяки [[вірменська мова|вірменському]] і [[грузинська мова|грузинському]] перекладам Лекціонарія й [[Часослов]]а : читаються степе́нні<ref name="СЦОТ">{{СЦОТ}}</ref>&nbsp;— псалми 18 кафізми ([[псалом 119|119]]-[[псалом 133|133]], вони збереглися на своєму місці на [[Літургія передосвячених дарів|літургії передосвячених дарів]]), співаються або читаються «Сподоби, Господи» і [[Пісня Симеона|пісня Симеона Богоприємця]], {{Нп5|Трисвяте||en|Trisagion}} і «[[Отче наш]]» (між ними поміщалася молитва, з якої родилася сучасна «Пресвята Трійце»), а також [[псалом 120|120 псалом]] із гімнографічними приспівами (з яких родилися сучасні стихо́вні стихири)<ref name="ПЭ" />.

Найдавніший із [[грецька мова|грецьких]] [[рукопис]]ів палестинського Часослова Sin.gr.863<ref>{{Cite book
|url=https://www.academia.edu/32661096/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8_%D1%81%D0%B2_%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B8
|title=Часослов за каноном лаври св.Сави
|last=Rudeyko
|first=Vasyl
|language=en
}}</ref> ([[IX століття]]) містить : псалом (103), степе́нні псалми, які сьогодні є 18 катизмою псалтиря, «[[Господи, візвав]]» ([[псалом 140|140]], [[псалом 141|141]], [[псалом 129|129]] і [[псалом 116|116]] псалми, але ще без стихир), «[[Світе тихий]]», змінні щодо дня тижня стихи писання з приспівом "аллилуя", «Сподоби, Господи», пісню Симеона Богоприємця, Трисвяте, «Отче наш». Можливо, що монахи з Вітинії, яких запросили відроджувати життя акімітського монастиря Студіон в Константинополі, принесли саме палестинський тип звершення богослужіння, в тому числі і вечірні. В подальшому відбувались взаємовпливи між студійським монастирем, традиціями акімітів, та церквою Св.Софії. Молитви пісенного послідування церкви Св.Софії сьогодні є частиною палестинського типу вечірні. У період IX—XII століття у [[Студійський монастир|Студійському монастирі]] створюється велика кількість гімнографії на буденні дні.
== Православ'я (візантійський обряд) ==

=== Час здійснення ===
За своїм змістом вечірня повинна звершуватись ввечері. Треба зазначити, що вечірня є першим богослужінням [[Добове коло богослужінь|добового кола]], так що літургійна тема кожного дня починається напередодні саме на вечірні.<ref name="ПЭ" /> Винятком є дні [[Страсний тиждень|Страсного тижня]] (богослужбовий день починається з [[Рання|ранньої]] і завершується [[повечір'я]]м), [[Великодній тиждень|Світла Неділя]] (перша пасхальна служба починається з {{нп|Опівнічниця|опівнічниці||Midnight office}}), навечір'я<ref>{{СЦОТ}}&nbsp;— С. 80.</ref> Різдва Христового і Богоявлення (день починається ранньою і закінчується вечірньою, сполученою з [[літургія|літургією]]), [[Різдво Христове]] й [[Богоявлення]] (день починається з повечір'я).

У парафіяльній практиці Української православної церкви вечірня зазвичай об'єднана з ранньою, остання тим самим переміщена на вечір попереднього дня, у практиці Української греко-католицької церкви, вечірня зазвичай звершується ввечері окремо від ранньої, а рання звершується зранку. У сучасній практиці грецьких церков вечірня правиться ввечері, а рання&nbsp;— уранці, перед літургією<ref name="ПЭ" />. Винятки з цієї практики пропонуються [[Типик]]ом:

* будні дні [[Великий піст|Великого посту]] й особливі пісні дні: Великі [[Великий понеділок|понеділок]], [[Великий вівторок|вівторок]], [[Велика середа|середа]], [[Великий четвер|четвер]] і [[Велика субота|субота]]. У цих випадках вечірня з'єднується з [[Часи (церковна служба)|часами]] і [[Антифон|зображальними]] (вони передують їй), а потім переходить у [[літургія|літургію]] (у середу й п'ятницю шести тижнів Великого посту та в перелічені особливі пісні дні).
* Вечірня [[Велика п'ятниця|Великої п'ятниці]] приурочена до дев'ятого часу, лічачи від сходу сонця (години хресної смерті Спасителя), і опиняється в середині дня (близько 14-15 години).
* Вечірня в день [[День Святої Трійці|П'ятдесятниці]] відправляється одразу після літургії, тобто в середині дня.
* У разі, якщо навечір'я Різдва Христового й Богоявлення збігаються з будніми днями, то вечірня з'єднується з [[Часи (церковна служба)|часами]] її зображальними (що передують їй), а потім переходить у [[літургія|літургію]].
* У разі, якщо навечір'я Різдва Христового й Богоявлення збігаються з [[субота|суботою]] або неділею, то вечірня правиться не перед літургією, а після неї, тобто в середині дня.

=== Види ===
* '''Щоденна вечірня''' (чин викладений у 9-й главі [[Типик]]а)&nbsp;— має служитися в дні, коли на них не випадають свята з [[Полієлей|полієлеєм]] або [[Всенічна|Всенічною]]. Може бути напередодні святкових днів лише тоді, коли вони трапляються в [[Масниця|Сирну седмицю]] і в [[седмиця|седмиці]] [[Великий піст|Великого посту]]<ref name="ПЭ" />.

* '''Велика вечірня''' (Типик, гл. 7)&nbsp;— вечірня святкова; правиться напередодні [[Церковні свята|свята]] ([[Всенічна|Всенічної]] або [[полієлей]]ного), увечері в [[Сиропусний тиждень]] і всі [[неділя|неділі]] [[Великий піст|Великого посту]], у день [[Провідна (Томина) неділя|Антипасхи]] ввечері, напередодні переполовинення святої П'ятдесятниці,<ref>{{Cite web |url=http://www.ridnamova.org/tserkovno_obryadovoji_terminologiji/page/perepolovennya_svyatoji_pyatdesyatnytsi.1551/ |title=Переполовення святої П'ятидесятниці |accessdate=23 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150523224303/http://www.ridnamova.org/tserkovno_obryadovoji_terminologiji/page/perepolovennya_svyatoji_pyatdesyatnytsi.1551/ |archivedate=23 травень 2015 |deadurl=yes }}</ref> напередодні Віддання Пасхи, на Новоліття (13 вересня) (за сучасною парафіяльною практикою служба Новоліття відбувається в цивільний [[Новий рік]], тобто [[31 грудня]]). Велика вечірня відбувається у [[Світла седмиця|Світлу седмицю]] щоденно, але без [[Кафизма|кафизми]] й паремії, у [[День Святої Трійці]] після літургії. Велика вечірня також з'єднується з [[Літургія передосвячених дарів|літургією Передосвячених Дарів]] і, у деяких випадках&nbsp;— з [[Літургія Василія Великого|літургією Василія Великого]] (у навечір'я ([[Святвечір]]) [[Різдво Христове|Різдва Христового]] і [[Богоявлення]] (крім випадків, коли ці дні випадають на [[Субота|суботу]] або [[Неділя|неділю]]&nbsp;— у цім разі літургія Василія Великого відправляється в саме свято Різдва або Богоявлення), у [[Великий Четвер]] і [[Велика Субота|Велику Суботу]]) або з [[Літургія Івана Златоустого|літургією Івана Золотоустого]] (якщо [[Благовіщення]] випадає на один із седмичних днів [[Великий піст|Великого посту]]).

* '''Мала вечірня'''&nbsp;— див. нижче.

* '''[[Літургія передосвячених дарів|Літургія Напередосвячених Дарів]]'''&nbsp;— вечірня, доповнена численними літургійними елементами, що на ній вірні причащаються раніше освяченими [[Святі Дари|Святими Дарами]]. Служиться в середу й п'ятницю перших шести тижнів [[Великий піст|Великого посту]], у четвер п'ятого тижня Великого посту, Великі [[Великий понеділок|понеділок]], [[Великий вівторок|вівторок]] і [[Велика середа|середу]].

У традиції деяких [[Православ'я|Православних Церков]], у тому числі [[Православна церква України|Української]], напередодні днів, коли згідно з [[Типик|Уставом]] «служиться бдіння (пильнування)», Велика вечірня з'єднується з [[Рання|ранньою]] та [[Часи (церковна служба)|Першим часом]] і входить до складу [[Всенічна|Всенічної]].

=== Велика й щоденна вечірня ===
Послідовність у наведеній таблиці не містить послідовності чину [[Литія|литії]].
{| border="1" cellspacing="0"
|- | valign="top"
! Велика вечірня
! Коментарі до щоденної вечірні
|- | valign="top"
| valign="top" | Кадіння храму відбувається [[настоятель|настоятелем]] мовчки при відчинених [[Царські врата|Царських вратах]]. У парафіяльній практиці безмовне кадіння відбувається тільки у [[вівтар]]і, а весь храм і молільників кадять під час наступного співу {{Нп5|Псалом 103|передпочаткового псалма|en|Psalm 104}}.<ref name="МС-1">[http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8409 Михайло Скабаланович «Тлумачний Типікон», гл. «Предначинательний псалом».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090823115917/http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8409 |date=23 серпень 2009 }} {{ref-ru}}</ref>
| valign="top" | Кадіння немає.
|- | valign="top"
| При відчинених Царських воротах диякон піднімає свічу (залишок стародавнього звичаю внесення світильника в богослужбові збори<ref name="ПЭ" />), виголошуючи: «Прокиньтеся». Народ (або крилас) відповідає: «Господи, благослови».
| Пропускається.
|- | valign="top"
| Виголос «Слава святій і єдиносущній і животворчій і нероздільній Тройці, завжди, нині, і повсякчас, і навіки віків».
| Звичайний виголос: «Благословенний Бог наш…», а потім {{нп|Звичайний початок (літургіка)|звичайний початок||Usual beginning}}.
|- | valign="top"
| Трикратний заклик «Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богові», співається [[клір]]иками. <br/> Завершується четвертим «Прийдіть, поклонімось і припадімо до Нього».
| На щоденній вечірні виконується трикратно читцем.
|- | valign="top"
| Спів початкового 103 псалма про створення світу згідно з [[Типик]]ом починається настоятелем, а потім продовжується поперемінно двома [[хор]]ами; у парафіяльній практиці виконується хором, а настоятель у цей час кадить храм і тих, що моляться<ref name="МС-1" />.
| 103 псалом читається, а не співається.
|- | valign="top"
| Священник таємно (про себе, тихо) читає сім [[Світильничні молитви|світильничних молитов]] перед ''відчиненими'' Царськими воротами. Спочатку в [[константинополь]]ській соборній практиці ці молитви було розкидано по всьому тексту вечірні, але потім [[Єрусалимський устав]] зібрав їх воєдино і пристосував до передпочаткового псалма<ref name="ПЭ" />. Назва «світильничні» не відображає змісту молитов,<ref name="В1">{{Cite web |url=http://liturgy.ru/nav/vsenosch/vsen1.php?kall=yes |title=Текст вечірні на Літургія.ру |accessdate=23 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081224223000/http://liturgy.ru/nav/vsenosch/vsen1.php?kall=yes |archivedate=24 грудень 2008 |deadurl=yes }}</ref> але нагадує про звичай запалювання (або внесення) вечірнього світильника.<ref name="МС-2">{{Cite web |url=http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8410 |title=Михайло Скабаланович «Тлумачний Типікон», гл. «Світильничні молитви» |accessdate=23 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090814072521/http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8410 |archivedate=14 серпень 2009 |deadurl=yes }}</ref>
| На щоденній вечірні вони вимовляються під час читання початкового псалма перед ''зачиненими'' Царськими воротами.
|- | valign="top"
| colspan=2 | Велика [[єктенія]] (уперше формулюється в [[Апостольські постанови|Апостольських постановах]] [[IV століття]]<ref name="МС-3">{{Cite web |url=http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8411 |title=Михайло Скабаланович «Тлумачний Типікон», гл. «Велика єктенія» |accessdate=23 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090815020241/http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8411 |archivedate=15 серпень 2009 |deadurl=yes }}</ref>).<br/> Виголошується дияконом або священником (коли диякона немає): «В мирі Господеві помолімся…» Складається з 12 прохань.
|- | valign="top"
| Стихослов'я (спів) [[Кафизма|кафизми]] (кілька псалмів). Залежно від дня тижня, свята й пори року кафизми змінюються, але в парафіяльній практиці на недільних і святкових вечірнях співається «[[Блажен муж]]»&nbsp;— складений спів з віршів [[Псалом 1|1]], [[Псалом 2|2]] і [[Псалом 3|3]] псалмів, а під час [[Великий піст|Великого посту]] читається 18-та кафизма ([[псалом 119|119]]-[[псалом 133|133]] псалми)<ref name="ПЭ" />. Увечері в неділі й свята кафизма скасовується за Типиком.
| У парафіяльній практиці на щоденній вечірні катизма може опускатись.
|- | valign="top"
| Мала єктенія.
| Опускається якщо не було катизми
|- | valign="top"
| colspan=2 | «[[Господи, візвав]]»&nbsp;— співаються й/або читаються псалми [[псалом 140|140]], [[псалом 141|141]], [[псалом 129|129]] і [[псалом 116|116]] із [[стихира]]ми (залежно від дня тижня, свята й пори року їх може бути 3, 6, 8 або 10, звідси походить назва служб «на шість», «на вісім»)<ref name="МС-4">{{Cite web |url=http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8414 |title=Михайло Скабаланович «Тлумачний Типікон», гл. «Господи, воззвах» |accessdate=23 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091001012929/http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8414 |archivedate=1 жовтень 2009 |deadurl=yes }}</ref>. У цей час диякон робить повне кадіння вівтаря й храму. У парафіяльній практиці співається менша кількість стихир, достатня для кадіння храму. Стихира на «Слава» називається наславником, на «і нині»&nbsp;— богородичний. Богородичні на недільній вечірні містять догматичне визначення [[Халкідонський собор|Халкідонського собору]] про дві природи у Христі й тому називаються [[догмат]]иками<ref>{{ЛЗЕ1|частина=Догматик|сторінки=293}}</ref>. Крім догматиків, відомі й інші стихири на «і нині», наприклад, приписувана [[Касія Константинопольська|Касії]] стихира Великої середи, «Нині благодать Святого Духа нас зібрала…»<ref>[http://risu.org.ua/ua/index/spiritual_culture/lithurgy/great_lent/holly_week_liturgy/47013/ Страсна Седмиця / Вхід Господній до Єрусалима]</ref> [[Вербна неділя|Вербної неділі]] тощо.
|- | valign="top"
|
    {| border="0"
    |- | valign="top"
    | Під час співу догматика відбувається вечірній вхід кліриків із [[кадило]]м (і [[Євангеліє]]м, якщо на вечірні належиться його читання). На чолі процесії йдуть свічоносці з запаленими свічами (ще одне нагадування про внесення світильника в богослужбові збори, з якого властиво й зародилася вечірня<ref name="ПЭ" />). Священник тихо промовляє молитву входу й благословляє вхід, після цього диякон виголошує «Премудрість, прости!», призиваючи всіх бути уважними.
    | [[Файл:Eastern vespers entrance.jpg|200px|thumb|Вечірній вхід на вечірні|right]]
    |}
| На щоденних вечірнях (за винятком тих, що здійснюються ввечері в [[Прощена неділя|Прощену неділю]] і п'ять неділь Великого посту) пропускається. Винятки пов'язані з тим, що в зазначені дні співається великий [[прокимен]].
|- | valign="top"
| colspan=2 | Спів «[[Світе тихий]]»&nbsp;— найдавнішого з небіблійних гімнів вечірні<ref name="А3" />.
|- | valign="top"
| colspan=2 | Спів вечірнього [[прокимен]]а, одного з семи відповідно до дня тижня. Винятки: великі прокимени, що співаються у вечори дванадесятих Господніх свят (крім Вербної неділі), [[Провідна (Томина) неділя|Антипасхи]], [[Прощена неділя|Прощеної неділі]] і п'ять неділь Великого посту.<ref name="Л1">{{Cite web |url=http://liturgy.ru/nav/vsenosch/vsen5.php?kall=yes |title=Послідовність вечірні на Літургія.ру |accessdate=23 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071126174148/http://liturgy.ru/nav/vsenosch/vsen5.php?kall=yes |archivedate=26 листопад 2007 |deadurl=yes }}</ref>
|- | valign="top"
| colspan=2 | Читання [[Паремія (літургіка)|паремій]]. Виконується тільки у великі (у тому числі дванадесяті), храмові свята, у дні пам'яті деяких святих, у будні дні Великого посту, в усі дні [[Страсний тиждень|Страсного тижня]], у навечір'я [[Різдво Христове|Різдва Христового]] і [[Богоявлення]]<ref name="Л1" />. {{main|Паремія (літургіка)}}
|- | valign="top"
| Сугуба (посилена) єктенія (відома з IX-X ст., у своєму сучасному вигляді встановилася до XV ст.)<ref name="МС-5">{{Cite web |url=http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8418 |title=Михайло Скабаланович «Тлумачний Типікон», гл. «2-га частина вечірні» |accessdate=23 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090729052712/http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8418 |archivedate=29 липень 2009 |deadurl=yes }}</ref>.
| Пропускається.
|- | valign="top"
| Спів вечірньої молитви «Сподоби, Господи, в вечір цей без гріха зберегтися нам…»&nbsp;— перифраз біблійних віршів {{Біблія|Дан.|3:26}}, {{Біблія|Пс.|32:22}}, {{Біблія|Пс.|118:12}}, {{Біблія|Пс.|137:8}}, відома на Сході в VII ст., а первісний текст перебуває в «Апостольських постановах» (IV ст.)<ref name="МС-6">{{Cite web |url=http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8419 |title=Михайло Скабаланович «Тлумачний Типікон», гл. «Сподоби Господи» |accessdate=23 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091212071720/http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8419 |archivedate=12 грудень 2009 |deadurl=yes }}</ref>.
| Тут читається.
|- | valign="top"
| colspan=2 | Прохальна єктенія (практично в сучасному вигляді наводиться в «Апостольських постановах», примітно, що вона знаходиться там саме в чині вечірні й [[Рання|ранньої]], і, отже, в [[літургія|літургію]] її було введено пізніше).<ref name="МС-7">{{Cite web |url=http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8420 |title=Михайло Скабаланович «Тлумачний Типікон», гл. «Благальна єктенія» |accessdate=23 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100715232628/http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8420 |archivedate=15 липень 2010 |deadurl=yes }}</ref>

Виголос священника після єктенії: «Бо благий і Чоловіколюбець Бог єси…».<br/>
Хор: «Амінь».<br/>
Священник: «Мир усім».<br/>
Хор: «І духові твоєму».<br/>
Священик починає таємно читати молитву головоприклонення<ref name="СЦОТ" />: «Господи Боже наш, що прихилив небеса і зійшов на спасення роду людського»<ref name="В6">{{Cite web |url=http://liturgy.ru/nav/vsenosch/vsen6.php?kall=yes |title=Послідовність вечірні на Літургія.ру |accessdate=23 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070824031401/http://liturgy.ru/nav/vsenosch/vsen6.php?kall=yes |archivedate=24 серпень 2007 |deadurl=yes }}</ref>, що замінила древнє покладання єпископом рук на кожного з тих, що моляться<ref name="МС-7" />.
У цей час:<br/>
Диякон: «Голови ваші Господеві приклоніть».<br/>
Хор: «Тобі, Господи».<br/>
Священник: «Нехай буде держава Царства Твого…».
|- | valign="top"
| colspan=2 | Спів «стихо́вних стихир»<ref>Найвідомішими є великодні стихири «Пасха священна», що співаються протягом 39 великодніх днів</ref>.
|- | valign="top"
| colspan=2 | «Нині відпускаєш», тобто [[Пісня Симеона|Пісня Симеона Богоприємця]] {{Біблія|Лк.|2:29-32}}. 
|- | valign="top"
| colspan=2 | [[Трисвяте]], «[[Пресвята Тройце]]», «[[Отче наш]]».
|- | valign="top"
| Спів тропарів. [[Тропар]]і свята або святого з Мінеї, «[[Коротке славослів'я|Слава, і нині]]», богородичний з III додатка Мінеї після гласу тропаря. <br/>На недільному пильнуванні тут [[Богородице Діво|«Богородице Діво, радуйся»]] 3 рази. <br/>На пильнуванні в інші дні тропар святому двічі, «Богородице Діво, радуйся» 1 раз.
| Тропар святому з Мінеї, «Слава», тропар другому святому, якщо є, «і нині», богородичний з IV додатка Мінеї а) після гласу першого тропаря, або б) після гласу «Слави», якщо є другий тропар.
|- | valign="top"
| Трикратне «Нехай буде благословенне ім'я Господнє віднині і довіку» ({{Біблія|Пс.|112:3}}) і [[псалом 33]] (точніше його перші вірші {{Біблія|Пс.|33:2-11}}, «Благословлю Господа повсякчасно…»&nbsp;— співаються або читаються, у будні дні Великого посту псалом читається повністю).<br/>
Священник: «Благословення Господнє на вас…».<br/>
Хор: «Амінь».
| Сугуба єктенія.<br/> Вигук священика після її закінчення: «Яко милостивий і Людинолюбець Бог єси…».
|- | valign="top"
|
|
Диякон: «Премудрість».<br/>
Хор: «Благослови».<br/>
Священник: «Благословенний Христос…»<br/>
Хор: «Амінь», «Утверди, Боже…»
|}

=== Особливості деяких вечірень ===
* На Всенічних (на дванадесяті, великі й храмові свята, а також у неділі) до складу вечірні залучається [[литія]] із благословенням [[хліб]]ів, [[вино|вина]] й [[єлей|єлею]] ([[рудимент]] [[Агапа (християнство)|агапи]]).
{{main|Литія}}
* Численні особливості має велика вечірня Великої п'ятниці, під час якої відбувається винос [[Плащаниця|плащаниці]].
{{main|Велика п'ятниця}}
* Цілком особливим різновидом вечірні є літургія Напередосвячених Дарів.
{{main|Літургія Напередосвячених Дарів}}

=== Мала вечірня ===
Нині збереглася тільки в [[монастир]]ській практиці й займає місце звичайної вечірні в ті дні, коли правиться [[Всенічна]]. У такі дні звичайна «повна» вечірня відбувається пізніше й з'єднується з [[Рання|ранньою]], а її звичайне місце в часі займає мала вечірня. Вона являє собою скорочення щоденної вечірні: пропускаються [[світильничні молитви]], усі [[єктенія|єктенії]] (крім сугубої), [[кафизма]]; скорочено [[прокимен]] і [[Стихира|стихири]] на «[[Господи, візвав]]».

== Давньосхідні церкви ==
=== [[Вірменський обряд]] ===
Як правило, вечірня правиться напередодні недільних і святкових днів, але пропускається в будень. Послідовність чинів схожа з [[Єрусалимська православна церква|єрусалимською]] кафедральною вечірнею [[V століття|V]]-[[VII століття]]. У складі вірменської вечірні є:
* «[[Отче наш]]»
* уривок з [[псалом 54|54 псалма]] («Я кличу до Бога, і Госпо́дь урятує мене: у ве́чорі, вра́нці й опі́вдні я скаржусь й зітхаю,&nbsp;— і Він ви́слухає мого го́лосу!» ({{Біблія|Пс.|54:17-18}})
* [[псалом 85]] (перейшов зі [[Часи (церковна служба)|служби дев'ятого часу]])
* «[[Господи, візвав]]» (у вірменському варіанті це [[псалом 139|139]], [[псалом 140|140]] і [[псалом 141|141]] псалми)
* «[[Світе тихий]]»
* благословення вечірнього світла й заступницькі молитви
* [[прокимен]]
* благальна [[єктенія]]
* [[Трисвяте]], [[псалом 120]] із [[тропар]]ем, «Отче наш» і [[відпуст]].<ref name="ПЭ" />

=== [[Східно-сирійський обряд]] ===
В [[Ассірійська церква Сходу|Ассірійській церкві Сходу]] вечірня здійснюється щодня, існує щоденна й недільна (святкова) вечірня. Остання містить у собі:
* кілька псалмів і гімн, що перейшли у вечірню з [[Часи (церковна служба)|дев'ятого часу]]
* приношення свіч і фіміаму з гімном «До Тебе, Господи»
* «[[Господи, візвав]]» складається з [[псалом 140|140]], [[псалом 141|141]], [[псалом 118|118]], [[псалом 105|105]]-[[псалом 112|112]] і [[псалом 116|116]] псалмів з «[[Алилуя]]» і [[антифон]]ом
* благальна [[єктенія]]
* [[Трисвяте]] і благословення народу
* процесія з антифоном, «Алилуя» і «[[Отче наш]]».

Щоденна вечірня набагато коротша й складається із Трисвятого, вечірнього антифону, «Алилуя» і процесії з антифоном [[мученик]]ам.<ref name="ПЭ" />

=== Західно-сірський обряд ===
Вечірня відправляється щодня разом з [[часи (церковна служба)|дев'ятим часом]]. Після початкових молитов, молитви дня й [[респонсорій]]ного псалма (аналога [[прокимен]]а) співаються «Господи, візвав», що складаються з [[псалом 140|140]], [[псалом 141|141]], [[псалом 118|118]], [[псалом 105|105]]-[[псалом 112|112]] і [[псалом 116|116]] псалмів з «[[Алилуя]]» і [[антифон]]ом (як у східно-сірському обряді). Характерна «''седра''» (молитва [[фіміам]]у)&nbsp;— особлива молитва, що супроводжує кадіння (збереглася і в літургії апостола Якова).<ref name="ПЭ" />

=== [[Коптський обряд]] ===
У [[Коптська церква|Коптській церкві]] збереглася древня послідовність чинів ''вечірніх зборів'', що містить властиво вечірню, ''псалмодії'' і ''вечірнє кадіння''. У сучасній практиці вечірні збори відбуваються тільки напередодні дня, у який належиться [[літургія]].

Коптська вечірня сягає єгипетської чернечої практики [[IV століття|IV]]-[[V століття|V століть]] і вирізняється винятковою простотою. Вечірня складається з початкових молитов, 12 незмінних псалмів (з [[псалом 116|116-го]] по [[псалом 128|128-й псалом]], без [[псалом 118|118-го]]), читання [[Євангеліє|Євангелія]], [[тропар]]ів, багаторазового «[[Kyrie eleison|Господи, помилуй]]», [[Трисвяте|Трисвятого]], «[[Отче наш]]» і [[відпуст]]у.

Псалмодія містить у собі початкові молитви, [[псалом 116]], хвали́тні<ref name="СЦОТ" /> псалми ([[псалом 148|148]]-[[псалом 150|150]]) і [[гімн]]и.

Вечірнє кадіння, на відміну від вечірні, має складний чин і походить від давнього кафедрального богослужіння. До складу вечірнього кадіння входять: початкові молитви; молитви до [[Богородиця|Богородиці]] та святих; «молитва кадила»; перше кадіння й заступницькі моління; {{Нп5|Трисвяте||en|Trisagion}}, «[[Отче наш]]»; піснеспіви й [[Символ віри]]; друге кадіння; благословення [[хрест]]ом і [[свіча]]ми; [[єктенія]]; читання [[Євангеліє|Євангелія]] з попередньою молитвою й «[[Алилуя]]»; третє кадіння; «молитва розрішення»; поклоніння [[Хрест]]ові й [[Євангеліє|Євангелію]]; заключне благословення.<ref name="ПЭ" />

=== Ефіопський обряд ===
У старовині вечірня правилася щодня, у сучасній практиці&nbsp;— напередодні свят і в період [[Великий піст|Великого посту]]. Святкові й великопісні вечірні схожі, але існують і деякі відмінності. Спільний порядок вечірні такий:
* початкові молитви
* триразово повторювана послідовність чинів (прохання, псалом із приспівом і [[гімн]]); на святкових вечірнях використовуються [[псалом 23|23]], [[псалом 92|92]] і [[псалом 140|140]] псалми, а на великопісних&nbsp;— перші два міняються щодня, а замість 140-го читається покаянний [[псалом 50]]
* подячна вечірня пісня
* читання [[Апостол (книга)|Апостола]]
* [[Три юнаки у вогняній печі|пісня трьох отроків]] (скасовується у Великий піст) із наступним гімном
* читання [[Євангеліє|Євангелія]]
* вечірні молитви й стихири на псалми [[псалом 101|101]] і [[псалом 84|84]]
* троєкратна молитва до Христа
* заключне благословення
* славослів'я, [[Символ віри]], «[[Отче наш]]» і [[відпуст]].<ref name="ПЭ" />

== Католицизм (римський обряд) ==
Вечірня входить до складу служб [[Літургія часів|Літургії часів]]. Структура вечірні в латинському обряді дуже відмінна від структури у візантійському.

У [[Латинський обряд|латинському обряді]] порядок правлення вечірні пройшов складну еволюцію. У результаті літургійних реформ [[Другий Ватиканський собор|II Ватиканського Собору]] чин вечірні став таким:
* [[гімн]],
* 2 псалми й пісня з Нового Завіту (початково 5 псалмів),
<!-- * пісня з Нового Завіту -->
* коротке біблійне читання, після якого може бути проповідь,
* відповідь ([[респонсорій]]),
* пісня Богородиці з антифоном ([[Магніфікат]]),
* прохання, що завершуються [[Отче наш|молитвою Господньою]],
* заключна молитва й відпуст.

== Протестантизм ==

=== Evensong&nbsp;— вечірня в Англіканській церкві ===
У ході англійської [[Реформація|Реформації]] архієпископ Кентерберійський [[Томас Кранмер]] видав обов'язкову для реформованої [[Англіканська церква|Англіканської церкви]] [[Книга спільних молитов|Книгу спільних молитов]] (перший варіант&nbsp;— [[1549 рік|1549]], другий&nbsp;— [[1552 рік|1552]]), що містить, у числі інших, вечірню. Англіканська вечірня ({{lang-en|evening prayer}} або {{lang-en|evensong}}) була утворена в результаті переробки католицьких вечірні й повечір'я. У [[1662]] році була видана нова Книга спільних молитов, що формально залишається головною богослужбовою книгою дотепер.

Послідовність чинів англіканської вечірні&nbsp;— див. {{Нп5|Вечірня (в Англіканській церкві)||en|Evening Prayer (Anglican)}}.

Щоденне чинення вечірні обов'язкове для кліриків, але в перші століття Реформації це богослужіння дійсно відбувалося у всіх парафіяльних церквах. Тепер вечірня щодня правиться тільки в кафедральних соборах. Вечірня молитва використовується мирянами в основному як особисте молитовне правило, для кліриків її звершення як і раніше обов'язкове.

=== Лютеранство ===
Спочатку вечірня зберігалася у структурі реформованих богослужінь. [[Лютер]] сам позитивно ставився до цієї служби, кажучи, що вона не містить нічого, крім Слова Божого, гімнів і молитви. Він тільки замінив «малі капітули» римського [[Бревіарій|бревіарія]] на читання текстів із Біблії рідною мовою. Древні мелодії для антифонів і кантиків були надалі адаптовані для євангелічного богослужіння. Крім цього, рекомендувалося перед службою дзвонити в дзвони ({{lang-de|kleine glocken}}). Проте, у складі веспера ({{lang-de|Vesper&nbsp;— вечірня}}) зберігалися досить великі фрагменти латинською мовою, що поступово призвело до зникнення вечірні з літургійної практики Євангелічної Церкви. У [[XIX століття|XIX столітті]] вечірня знову була введена до складу лютеранських послідовностей чинів, втім і тепер вона проводиться досить рідко.

Послідовність веспера включає спів псалмів, {{Нп5|Версикула|версикул|en|Versicle}}, читання з Біблії й проповідь, кантики [[Магніфікат]] і [[Пісня Симеона|Nunc dimittis]], заключну молитву, Benedicamus і напутнє благословення.

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* {{ВТ-ЭСБЕ|Вечерня}}

== Посилання ==
* [http://logos.at.ua/publ/15-1-0-99 Протодиякон С. Кульчинський. Православна вечірня.]
* [http://logos.at.ua/publ/15-1-0-101 Архимандрит Олексій (Мензатюк). Ідейний зміст та символічне значення вечірні. Частина І.] [http://logos.at.ua/publ/15-1-0-100 Те ж, частина ІІ.]
* [https://web.archive.org/web/20091009151958/http://www.liturgy.ru/nav/vsenosch/?kall=yes Текст вечірні] на Літургія.ру {{ref-ru}}
* [http://www.pravenc.ru/text/158310.html Вечірня&nbsp;— стаття в Православній енциклопедії.] {{ref-ru}}
* [http://www.krotov.info/history/04/alymov/alym_10.html Віктор Алимов. «Лекції з історичної літургіки», глава «Богослужіння III століття».] {{ref-ru}}
* [http://www.krotov.info/history/04/alymov/alym_15.html Віктор Алимов. «Лекції з історичної літургіки», глава «Богослужіння часів IV—V століть».] {{ref-ru}}
* Скабаланович М. М. [https://web.archive.org/web/20090815013734/http://www.klikovo.ru/db/book/msg/8408 «Тлумачний Типікон».] {{ref-ru}}
* [http://www.eskimo.com/~lhowell/bcp1662/daily/evening.html Текст Evensong згідно з Book of Common Prayer, 1662.] {{ref-en}}
* Евангелическо-лютеранский сборник гимнов, Санкт-Петербург, 2001. ISBN 5-7443-0056-2 {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20150524003335/http://www.skatarina.ru/library/liturgy/reed/reed.htm Лютер Д. Рід, «Лютеранська літургія», Duncanville, USA, 2003.] {{ref-ru}}

{{Добове коло богослужінь}}
{{Літургійні часи}}
{{Богослужіння}}
[[Категорія:Християнське богослужіння]]