Веста

давньоримська богиня родини, домівки та сімейного вогнища
Версія від 16:23, 23 серпня 2010, створена Amakuha (обговорення | внесок) (перейменував «Веста» на «Веста (міфологія)»: є багато похідних «Вест»)

ВЕСТА ([] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога) Vesta) — римська богиня домашнього вогнища й родинного життя, жіноча персоніфікація вогню, у греко-римському пантеоні відповідає грецькій богині Гестії. На додаток до вшанування Ларів та Пенатів, у кожній римській господі щодня поклонялись Весті, де щоденна спільна страва, за котрою збиралась разом вся родина, символізувала єдність та взаємну любов між усіма членами родини та була вшануванням Вести, якій жертвували м'ясо або хліб. Кожна господа була також храмом Вести, у 2-ст до Р.Х., Катон Старший, радив у своєму «Трактаті про Сільське Господарство» голові родини доглядати домашнє вогнище, тримати його у чистоті, обходити щовечора перед відходом до сну, та на календи, іди та нони прикрашати його вінком із квітів, все це на честь Вести.

Окрім приватного вшанування Вести у кожному домі, існував державний культ Вести. У круглому храмі Вести на римському форумі, спорудженому, згідно з переказом, Нумою Помпілієм, не було статуї богині, але на вівтарі постійно пломенів вогонь, за яким стежили весталки. Вогонь був живим симоволом Вести та стійкості римського народу. Згасання вогню вважалося призвісткою нещастя для Риму.

Кожного 1-го березня, священний вогонь Вести у її храмі оновлювавався, а 15-го червня храм прибирали та очищали. Все сміття переносили у спеціальний погріб та зчиняли, ніхто не міг увійти до нього. Перша половина цього дня вважалась нещасливою, та навіть жриці Юнони, богині що також захищала серце Римської Держави, не дозволялось розчісувати волосся чи обрізати нігті. Натомість друга половина дня вважалась щасливою та хорошим часом для укладання угод, одруження чи інших важливих подій.

9 червня святкували весталії, під час яких увінчували квітами присвячених Весті віслят.

Література