Вершники Стародавнього Риму

Вершники (від лат. equus - кінь, множина equites) — другий за статусом після сенаторів стан в Давньому Римі. Це були заможні люди, в основному представники комерційних та фінансових кіл, лихварі та торгівці. Назву отримали, бо в давнину згідно цензу найбагатші люди незнатного походження мали в разі збору ополчення виступати в похід на коні[1]. Стан вершників існував не лише в часи Республіки але й Імперії зберігаюче своє значення та соціальний зміст — вершники одночасно були представниками як комерційних так і військових кіл. Саме з вершників переважно складався нижчий та середній командирський склад римської армії більшу частину її існування.

Примітки

  1. Коні, особливо добрі, коштували дорого, тому таке було під силу лише людям заможним.