Відкрити головне меню

Венеційські криниці

Версія від 13:01, 25 жовтня 2010, створена Qypchak (обговорення | внесок) (Створена сторінка: thumb|right|250px|Схема роботи венеціанської криниці (''поццо''). [[Файл:Venice - Campo S. B...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Схема роботи венеціанської криниці (поццо).
Вера да поццо на кампо (майдані) Сан Болдо.

Вера да поццо (італ. vera da pozzo, також pluteale) – італійський термін для визначення цямрини криниці. Кам’яне кільце над отвором у колодязь. Сьогодні важливий декоративний елемент Венеції.

Опис

Цямрина ставилась, щоб запобігти потраплянню солоної води під час аква-альти (повенні у Венеції).

Мають круглу, квадратну та іншу форми. Парапети прикрашались різьбленими мотивами рослин, гірлянд з квітів і фруктів, херувимами, левиними головами, святими. Приватні криниці були оздоблені гербами дворянських династій.

Розташовані в центрі багатьох кампі (майданах) та внутрішніх подвір’їв (кортів) Венеції.

Використання

Власне, поццо не справжні криниці, а підземні резервуари для збирання дощової води, що до середини ХІХ ст. були важливим джерелом свіжої питної води у місті.

Дощова вода у криницю потрапляла через отвори у люках, яких було два або чотири, і збиралась у ямі, змащеній водостійкою глиною і наповненій піском. Пісок служив в якості фільтра, а глина захищала криницю від проникнення солоної води з лагуни. Вода збиралася в підземному резервуарі (цистерні). Воду набирали відрами. Існували строгі правила, що забороняли торкатися води брудними руками і відрами і не дозволяли звідти пити тваринам. Однак для напування тварин використовувалась нижня частина вера да поццо.

Оскільки води все рівно не вистачало, її додатково привозили на човнах з річки Брента.

У 1858 р. згідно з «Ufficio Tecnico Comunale» на всіх островах лагуни існувало 8 тис. громадських і приватних криниць.[1] З них 6.782 знаходилось у самій Венеції. [2] У ХІХ ст., коли збудували акведук, який з’єднав Венецію з материком, багато криниць було знищено. Сьогодні 232 криниці як і раніше доступні для громадськості. З них 187 зроблені з істрійського каменя і 43 з "веронського мармуру".[3]

Галерея


Примітки

  1. Venise cité d’eau.
  2. Freely John. Strolling through Venice: The Definitive Walking Guidebook to 'La Serenissima'. 1994.
  3. Alberto Rizzi. Vere da pozzo di Venezia / Цямрини криниць у Венеції, édité en anglais et italien, Stamperia di Venezia - 1992 (ISBN 8885084095). Réédité aux Éditions Filippi en 2007.

Джерела