Перегляд вихідного коду сторінки Великдень

{{Свято
|назва          = Великдень
|тип            = [[Релігія|релігійний]], [[Духовність|духовний]]
|довгий_тип     = [[Християнство|християнський]]
|зображення     = Resurrection.JPG
|підпис         = Воскресіння Христа. ([[П'єро делла Франческа]], XV ст.)
|офіційна_назва = Світле Воскресіння Христове
|інші_назви     = Пасха
|місце          = 
|засновано      = на честь воскресіння [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]
|святкують      = [[християни]]
|початок        = 
|закінчення     = 
|дата           = перша неділя після [[Повний Місяць|повного місяця]], що настає не раніше дня умовного весняного [[рівнодення]] [[21 березня]]
<!-- якщо той же день або тиждень кожного року -->
|week_ordinal   = 
|weekday        = 
|month          = 
<!-- якщо дата змінюється нестандартним чином -->
|date2007       = 
|date2008       = 
|date2009       = 
|date2010       = 
|святкування    = вночі і рано вранці [[богослужіння]] в церквах, святкування у колі сім'ї, народні гуляння, відвідування [[Хрещені батьки|хресних батьків]] й родичів, могил рідних 
|традиції       = [[Великоднє привітання]]; освячення [[Великоднє яйце|крашанок]], [[Паска|пасок]]
|пов'язаний     = [[М'ясопуст]], [[Масниця]], [[Прощена неділя]], '''[[Великий піст]]''', [[Вербна неділя]], [[Страсний тиждень]], [[Світла седмиця]] ([[Світлий тиждень]]), [[Вознесіння Господнє]], [[День Святої Трійці]], [[Петрів піст]] 
|вебсайт        = 
}}
[[Файл:Паска пасxa Закарпаття.jpg|альт=Паска із Закарпаття, Пряшов|міні|Паска із Закарпаття]]
'''Вели́кдень'''<ref>{{СУМ-20|Великдень|url=http://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=7252&page=267}}</ref>, '''Воскресі́ння Христо́ве'''<ref>{{СУМ-20|Воскресіння|url=http://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=15989&page=528}}</ref> ({{lang-el|Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ}}; {{lang-cu|Великъ дьнь}}, {{lang-pl|Wielkanoc}}), '''Па́сха'''<ref>{{СУМ-11|Пасха}}</ref>, також [[Паска|'''Па́ска''']]<ref>{{СУМ-11|Паска}}</ref> ({{lang-el|πάσχα}}, {{lang-lat|Pascha}}, {{lang-he|פסח}} ''[[песах]]''&nbsp;— проходження повз)&nbsp;— найдавніше [[християнство|християнське]] [[Християнські свята|свято]], головне свято [[Християнське богослужіння|богослужебного]] року, що встановлено на честь [[Воскресіння Ісуса Христа]].

У [[Католицизм|Католицькій церкві]] Великдень має найвищий статус [[Торжество (католицизм)|торжества]]. Дата свята не є сталою і кожного конкретного року обчислюється за [[Місячно-сонячний календар|місячно-сонячним календарем]] ([[перехідні свята|перехідне свято]]).

[[Старий Завіт|Старозавітна]] Пасха&nbsp;— [[Песах]] святкується на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі, перехід від рабства до свободи. Воскресіння Христове&nbsp;— це перехід від смерті до життя, звільнення нас від тягаря гріхів, це вихід, перехід людини з рабства гріха, зла до свободи любові, добра<ref>[http://www.credo-ua.org/2013/03/80348 Великоднє послання Urbi et Orbi Папи Франциска], «[[CREDO (часопис)|CREDO]]»</ref>.

== Походження свята ==
{{main|Воскресіння Христа}}
За [[Синоптичні Євангелія|синоптичними Євангеліями]] розп'яття Ісуса Христа відбулося 15 [[нісан]]а. [[Іван Богослов|Євангеліст Іван]], проте, уточнює, що Ісус помер 14 нісана&nbsp;— в час коли жертвували ягнят у [[Єрусалимський Храм|Храмі]] на свято Песах. Таким чином для перших християн [[страсті Христові]], Його смерть стали сподіванням на звільнення. Сам Христос стає [[Агнець|Агнцем Божим]]: «..Пасха наша, Христос, принесений у жертву»<ref>{{Cite web |url=http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=kor1#r5 |title=1 Кор. 5:7 |accessdate=15 квітень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150514091223/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=kor1#r5 |archivedate=14 травень 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
Опис воскресіння Христового наведений у всіх Євангеліях, та веде свій початок з єрусалимської громади. Звідти і походить перший вигук, яким відкриваються пасхальні літургії по всьому світі: «Христос справді воскрес …(і з'явився Симонові).»<ref>{{Cite web |url=http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=luk#r24 |title=Лк. 24:34 |accessdate=15 квітень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131112171751/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=luk#r24 |archivedate=12 листопад 2013 |deadurl=yes }}</ref>.
За євангелістами, Воскресіння Христа є виключно дією Бога, при якій не була присутня жодна людина. Лише наслідки цієї дії були представлені спочатку близькому оточенню Христа&nbsp;— жінкам з його батьківщини, що бачили його смерть та [[Поховання Христа|поховання]] і які раптом відкрили, що гріб, куди його поклали, став пустим. Тут ангел сповістив їм про воскресіння та послав їх до апостола Петра й інших учнів. За євангеліями від Матвія та Марка ангел посилає учнів у Галілею для зустрічі з воскреслим Ісусом. Євангелісти Іван та Лука описують зустрічі з Ісусом у Єрусалимі та його околицях.

[[Файл:Stained glass Agnus Dei.jpg|thumb|upright|Агнець Божий]]

== Історичні відомості й згадки ==

На теренах [[Україна|України]] святкувати Великдень, як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття, із запровадженням християнства. Обидва свята збігалися у часі (весна, [[рівнодення]]) і стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Ісус Христос, за [[Новий Завіт|біблійним сюжетом]], воскрес рано-вранці, і Воскресіння супроводжувалося великим [[землетрус]]ом: [[янгол]] небесний відвалив камінь від дверей [[Гріб Господній|гробу Господнього]]. На світанку жінки-мироносиці [[Марія Магдалина]], [[Діва Марія]], мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

У [[Британська енциклопедія|«Британській енциклопедії»]] повідомляється: «Ані в Новому Завіті, ані в писаннях апостольських отців не існує вказівки відзначати свято Великодня. У перших християн не існувало поняття про святість особливих періодів»<ref>«The [[Британська енциклопедія|Encyclopædia Britannica]]», 1910, т. VIII, с. 828 {{ref-en}}</ref>.

У [[Католицька енциклопедія (1913)|«Католицькій енциклопедії»]] сказано: «Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. [[Яйце]] є символом відродження життя ранньою весною… [[Кролик]]&nbsp;— це язичницький символ, і він завжди був символом родючості»<ref>«[[Католицька енциклопедія (1913)|The Catholic Encyclopedia]]», 1913, т. V, с. 227 {{ref-en}}</ref>.

«Великдень, як і [[Різдво Христове|Різдво]]… мають у своїй основі сонячний (солярний) характер, тобто пов'язані із дохристиянською вірою в народження нового [[сонце|Сонця]] як божества, що є запорукою життя на землі. (…) Отже, Великдень, у своїй першооснові&nbsp;— це святкування приходу [[Весна|весни]], свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. (…) Великодні свята [[українці]]в славні й своїми [[обряд]]ами, що, без сумніву, є дохристиянськими»<ref>''М. Крищук'', «Читанка з народознавства», м. Тернопіль, 1993&nbsp;р., с. 79—82</ref>.
У святкуванні Великодня вбачають [[язичництво|язичницьке]] коріння, котре сягає ще часів до зародження [[Християнство|християнства]]. Зокрема в [[Україна|Україні]] в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її [[Родючість ґрунту|родючість]]. Саме з цими віруваннями й були тісно пов'язані поминальні обряди навесні.

Існує думка{{fact}}, що [[євангеліє|євангельська]] подія&nbsp;— привід святкування Пасхи та пасхальних обрядів, запозичена у язичницьких та [[юдеї|юдейських]] культах, і, вже в оновленому вигляді, пов'язана з особою [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. Християнські [[богослов]]и не визнають спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскреслими богами і вважають істинними тільки євангельські твори. Прихильники язичницького походження свята вбачають сутність язичницьких обрядів крізь християнське оформлення свята.

Сьогодні свято Великодня в Україні [[символ]]ізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі здійснюються й досі, проте не мають прямого зв'язку з християнством.

== Походження назви ==
Існує декілька легенд щодо виникнення назви [[свято|свята]]. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як [[Розп'яття Христове|розп'яли Христа]]&nbsp;— дні поменшали. Тепер лише [[царські ворота]] в церкві стоять навстіж сім днів…».

У західнослов'янських мовах назва свята перекладається як «Великаніч»: [[чеська мова|чеською]] ''Velikonoce'', а [[польська мова|польською]] ''Wielkanoc''. У [[болгарська мова|болгарській]] (південно-слов'янській мові) подібно до української назви&nbsp;— ''Великден'', а споріднені болгарам [[македонці]] називають це свято ''Велигден''. Проте, протиріччя у цьому немає, оскільки це давнє свято, включаючи і його атрибутику (зокрема й [[крашанки]]) нерідко пов'язують із ще дохристиянськими традиціями відзнача́ти знакові [[Астрономія|астрономічні]] події, зокрема й [[весняне рівнодення]], коли перший великий день (більший за ніч день) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю.

=== Пасха ===
Слово «Пасха» походить від назви [[Старий Заповіт|старозаповітного]] свята ''[[Песах]]'', що святкували [[юдеї]] в пам'ять про звільнення від [[єгипет]]ського полону. Пасхальне [[ягня]] в юдеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим (Ягня Боже), Агнцем Пасхальним (Ягня Пасхи), Пасхою.

Також і в інших європейських мовах назва цього свята походить від [[іврит|давньоєврейського]] «песах»:
{|border=0|
|colspan=2|
|-
|valign=top|
* [[грецька мова|грецькою]] ''Πάσχα'' (пасха),
* [[латинська мова|латиною]]&nbsp;— ''Pascha'',
* [[Голландська мова|голландською]] ''pasen'',
* [[есперанто]] ''pasko'',
* [[ісландська мова|ісландською]] ''páskar'',
* [[іспанська мова|іспанською]] ''pascua'',
|valign=top|
* [[італійська мова|італійською]] ''pasqua'',
* [[Німецька мова|нижньонімецькою]] ''Paschen'',
* [[російська мова|російською]] ''пасха'',
* [[французька мова|французькою]] ''pâques'',
* [[шведська мова|шведською]] ''påskdagen''
* [[фінська мова|фінською]] ''pääsiäinen''.
|}

== Дата святкування ==
{{main|Обчислення дати Великодня}}
{| class="wikitable" style="float:right;  margin: 0 0 1em 1em;"
|-
|+ Дати святкування Великодня у 2000—2020
|-
! Рік !! Західн. !! Східн.
|-
! 2000
| [[23 квітня]] || [[30 квітня]]
|-
! 2001
|colspan=2 align=center| [[15 квітня]]
|-
! 2002
| [[31 березня]] || [[5 травня]]
|-
! 2003
| [[20 квітня]] || [[27 квітня]]
|-
! 2004
|colspan=2 align=center| [[11 квітня]]
|-
! 2005
| [[27 березня]] || [[1 травня]]
|-
! 2006
| [[16 квітня]] || [[23 квітня]]
|-
! 2007
|colspan=2 align=center| [[8 квітня]]
|-
! 2008
| [[23 березня]] || [[27 квітня]]
|-
! 2009
| [[12 квітня]] || [[19 квітня]]
|-
! 2010
|colspan=2 align=center| [[4 квітня]]
|-
! 2011
|colspan=2 align=center| [[24 квітня]]
|-
! 2012
| [[8 квітня]] || [[15 квітня]]
|-
! 2013
| [[31 березня]] || [[5 травня]]
|-
! 2014
|colspan=2 align=center| [[20 квітня]]
|-
! 2015
| [[5 квітня]] || [[12 квітня]]
|-
! 2016
| [[27 березня]] || [[1 травня]]
|-
! 2017
|colspan=2 align=center| [[16 квітня]]
|-
! 2018
| [[1 квітня]] || [[8 квітня]]
|-
! 2019
| [[21 квітня]] || [[28 квітня]]
|-
! 2020
| [[12 квітня]] || [[19 квітня]]
|-
! 2021
| [[4 квітня]] || [[2 травня]]
|}

Дату святкування Великодня врегулював [[Перший Вселенський Собор]] у [[Нікея|Нікеї]] [[325]] року. До цього у різних помісних Церквах святкували Великдень у різні дні. Були й такі, що святкували Великдень разом із євреями ([[Песах]]). Тож [[Перший Вселенський Собор|Нікейський собор]] постановив, що не дозволено християнам святкувати Великдень, коли євреї святкують Пасху: ''«Епископ, свештеник или ђакон, који буде празновао васкрсење Христово пре пролећне равнодневице и заједно са Јудејима, нека буде свргнут»'' ([[Апостольські Правила]], канон 7).

Дата Великодня має випадати на першу [[неділя|неділю]] після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде і єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну [[Неділя|неділю]]. Щоб уникнути помилки при визначенні Великодньої неділі, постановлено також, що [[єпископ]] [[Александрія|Александрії]] повинен повідомляти дату Великодня щороку наперед.

Наприкінці [[IV століття]] щорічні послання Александрійських єпископів замінено [[Пасхалія|Пасхалією]], яка охоплювала більшу кількість років. Перша така [[пасхалія]] оголошена в [[388]] році [[патріарх]]ом [[Тимофій Олександрійський|Тимофієм Александрійським]]. В [[436]] ''пасхалія'' видана вже на 95 років наперед (з [[436]] по [[531]] роки) одним із його наступників, святим [[Кирило Олександрійський|Кирилом Александрійським]].

=== Відмінності дати святкування Великодня ===
Українські [[православ'я|православні]] та [[Українська греко-католицька церква|греко-католицька]] Церкви дотримуються [[Юліанський календар|юліанського календаря]]. Відповідно до нього складаються й ''пасхалії''. [[Католицизм|Римо-католицька церква]] у [[1582]] році перейшла на [[Григоріанський календар|новий календар]], запроваджений [[Папа Римський|папою]] [[Григорій XIII|Григорієм XIII]] і відомий під назвою «григоріанського», або «нового стилю». У зв'язку з цим було запроваджено й нову ''пасхалію''. Впровадження нового календаря, а відповідно й пасхалії, було астрономічно обґрунтованим рішенням, бо старий юліанський календар на той час відставав від астрономічного часу вже на 10 днів<ref>«[http://gaudete.ru/ruban-pascha/]</ref>.

За григоріанським календарем [[весна]] починається раніше від [[Юліанський календар|юліанського]] (у період з 1900 по 2099 роки&nbsp;— на тринадцять днів), внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Також трапляється, що в католицькій Церкві Великдень припадає на [[Песах|єврейську Пасху]], а іноді навіть і раніше неї, хоча це і суперечить постанові [[Перший Вселенський Собор|Нікейського Собору]]. Разом із католиками святкують Великдень за новою пасхалією і західні [[протестантизм|протестанти]], а також [[Білоруська греко-католицька церква|білоруські греко-католики]]. Православні ж усіх Церков святкують Великдень згідно з постановами Нікейського Собору, зокрема й дев'ять з п'ятнадцяти автокефальних православних церков, які відзначають свята за новим стилем, перейшовши на [[новоюліанський календар]], наприклад [[Грецьке православ'я|грецькі православні церкви]]<ref>»[http://gogreece.about.com/od/easteringreece/a/grkeasterwhy.htm Why is Greek Easter on a Different Date?]", 26 March 2015</ref><ref>[http://www.orthodoxresearchinstitute.org/articles/fasts_feasts/makarios_tillyrides_celebrate_easter.htm When do Orthodox Christians celebrate Easter?]</ref>, [[Румунська православна церква]], [[Болгарська православна церква]], [[Православна церква Чеських земель і Словаччини]]. Буває, що всі християни святкують Великдень одночасно.

== Підготування до свята ==
До Великодня віряни готуються впродовж семи тижнів [[Великий піст|Великого Посту]]&nbsp;— одного з найсуворіших [[піст|постів]]&nbsp;— саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Уважається, що у ці дні [[душа]] вірянина має співчувати стражданням Господа, котрі пережив Ісус Христос у людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються «седмицями» (тижнями). Останній тиждень перед Великоднем називається [[Страсний тиждень|Страсна Седмиця]] ([[Страсний тиждень]]).

Особливе значення має [[Великий четвер]]&nbsp;— день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час [[Таємна Вечеря|Таємної Вечері]] розділив останню трапезу. Цей день іще називають [[Чистий Четвер]], і всі православні по можливості намагаються [[причастя|причаститися]]. Увечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.

У [[Страсна п'ятниця|Страсну П'ятницю]] з церкви виносять [[плащаниця|плащаницю]]&nbsp;— шматок тканини, в яку було загорнуте тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його у труні. Традиція ця повстала з метою нагадування про [[Туринська плащаниця|Туринську плащаницю]]. Під час [[богослужіння]] плащаницю обносять навколо церкви тричі, що символізує сходження Христа. У цей скорботний день приписується нічого не їсти. Ввечері того ж дня відбувається особлива служба&nbsp;— утреня Великої Суботи із читанням статей, а також співом особливого канону «Хвилею морською», в котрому розповідається про поховання Господа Ісуса Христа, Його сходження в пекло, руйнування пекла, визволення праведних та Воскресіння («Сия суббота есть преблагословенная: в ней же Христос, уснув, воскресе тридневен»). Цей канон можна назвати найголовнішим у всьому богослужбовому році нарівні із Великоднім Каноном, котрий співається повністю хором на Пасхальній заутрені. Окрім вечора п'ятниці, канон «Хвилею морською» виконується іще й повторно на Пасхальній полунощниці, котра служиться пізно ввечері Великою Суботою.
 
У [[Велика Субота|Велику Суботу]] зранку відбувається особлива служба, яка з'єднана з Пасхальною [[Вечірня|Вечірнею]]. На ній читається 15 пасхальних {{не перекладено|Паремія (літургіка)|паремій|ru|Паремия (литургика)}} з особливими святковими приспівами («поим Господеви: славно бо прославися»). Після їх читання читається прокимен «Вся земля» і Апостольське послання, але замість звичного «Алілуйя» швидко закриваються царські врата, повністю закривається завіса, і [[священик|священник]]и міняють буденне вбрання на святкове. Відтоді розпочинається поглиблене очікування Великодньої радості. У давніші часи [[християни]] після суботньої [[літургія|літургії]] не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом та вином. Приблизно о 20 годині читається повністю книга «Діяння Святих Апостолів», а опісля її прочитання&nbsp;— Пасхальна полунощниця, на котрій повторюється співаний напередодні ввечері Страсної П'ятниці канон «Хвилею морською» («Волною морскою скрывшаго древле….»). Після його завершення священники й всі миряни виходять, співаючи пісню «Воскресіння Твоє, Христе Спасе…» («Воскресение Твое, Христе Спасе, Ангелы поют на небесех, и нас на земли сподоби с чистым сердцем Тебе славити!»). Рівно опівночі священник дає вигук на початок заутрені («Слава Святей, Единосущней, Животворящей и Нераздельней Троице, всегда, ныне и присно, и во веки веков!»). І саме ось починається Свято Христового Воскресіння.

У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Заутреня і Божественна Літургія), святяться [[Паска|паски]], [[Яйце (міфологія)|яйця]] та інші страви. Таким чином [[Християнська церква|церква]] благословляє вірян після тривалого [[піст|посту]] знову вживати «скоромне», себто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл&nbsp;— символ небесної радості і символ [[Вечеря|вечері]] Господньої (див. «[[Сіонська світлиця]]», «[[Тайна вечеря]]»).

== Українські великодні звичаї ==
[[Файл:Рушник 10.jpg|thumb|325px|Великодній рушничок]]
[[Файл:PimonenkoNK PashalZautrRYB.jpg|thumb|right|250px|[[Микола Пимоненко]] ''«Великодня утреня»'' (1904)]]
[[Файл:Паска і крашанки.2015.JPG|міні|250пкс|Сучасні домашні паски і [[крашанки]]. [[Кіровоградщина]], 2015&nbsp;р. ]]
Наразі дослідникам досить важко розібрати, які саме великодні обряди коли виникли, і за яких обставин. З християнською великодньою [[обряд]]овістю змішалися давні [[Язичництво|язичницькі]] обряди, пов'язані зі святкуванням весняного сонця. Під впливом християнського календаря язичницька обрядовість частково перемандрувала у Великодній тиждень, а частково й зовсім зникла, оскільки припадала на [[Великий Піст]], що повністю протилежний «весняній радості».

У народному побуті українців Великдень чітко утримував елементи язичницької весняної ритуалістики: випікання обрядового печива, фарбування яєць, ігри, танці й розваги молоді, вшанування предків, аграрно-магічні, очисні обряди тощо<ref>[https://archive.org/stream/ukrainska0minuvshina#page/n191/mode/2up Великдень (Паска)] // Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е вид. / [[Пономарьов Анатолій Петрович|А. П. Пономарьов]], Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — К.: [[Либідь (видавництво)|Либідь]], 1994. — С. 192. — 256 с. — ІSВN 5-325-00592-8.</ref>.

У великодніх звичаях, відомих, головним чином, із записів очевидців [[XIX століття|XIX]]—[[XX століття|XX]] ст., знаходяться сліди трьох різних, нашарованих один на одному, культів&nbsp;— культу роду, культу весняного сонця і культу Христа, що приніс людству ідею [[Воскресіння]]&nbsp;— ідею духовного й фізичного відродження. Вірування, спільне всім [[слов'яни|слов'янам]], що на Великдень «сонце грає», чи «гуляє», хоч його і приймають за [[атрибут]] християнського свята, бо, мовляв «цього дня все веселиться на небі й на землі», було, мабуть, одною з основних [[Ідея|ідей]] весняного свята сонця, з якої випливали й дальші, на кшталт того, що «під Великодню неділю не вільно спати», бо «той, хто спить, своє щастя проспить».
[[Файл:Олександрія.Великдень.2015.JPG|міні|ліворуч|250пкс|Люди принесли до церкви великодні страви на освячення. [[Олександрія]] ([[Кіровоградщина]]), 2015 рік.]]
Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщає «[[Пасхальне привітання|Христос воскрес!]]», а всі присутні відповідають «[[Пасхальне привітання|Воістину воскрес!]]» Після служби процесія тричі обходить навколо церкви&nbsp;— [[хресний хід]], а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв: [[паска|пасок]], [[крашанка|крашанок]], ковбас, хрону та інших страв (залежно від місцевості). Господині збирають їх у кошики, прикрашені вишиваними [[рушник]]ами, [[барвінок (рід)|барвінком]] і [[свічка]]ми. Після церковної служби розходяться по домівках і починають «розговлятися» [[Свячене|свяченим]].

Розговляються, насамперед, освяченим яйцем. Окрім паски та яєць ([[крашанка|крашанок]] та [[писанка|писанок]]), серед освяченого може бути [[смаженина]], [[ковбаса]], [[риба]], [[сир]], [[часник]], [[полин]], [[хрін]], [[кухонна сіль|сіль]] та [[вино]], баранчик&nbsp;— символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Люди вірили, що покладений у кошичок баранчик гарантуватиме прихильність сил природи і оберігатиме від [[Стихійне лихо|стихійного лиха]].

[[Файл:Borschfreddo068ph1.jpg|thumb|250px|right|Великодні баранчики]]
[[Файл:Velykodnij-borsch1.JPG|thumb|250px|right|Великодній [[борщ]]]]

Відомі також такі звичаї: перед тим, як з'їсти свячене самому, господар (ґазда) йшов з освяченим насамперед поміж худобу, христосався (цілувався) з нею, сповіщав «[[Пасхальне привітання|Христос воскрес!]]», а хтось із присутніх відповідав за худобу: «[[Пасхальне привітання|Воістину Воскрес!]]». Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини і вимовляв: «Аби ся так не брало вівці (чи корови, чи чого), як ніщо не візьметься свяченої паски».
В іншій околиці [[Галичина|Галичини]] було записано інше висловлювання: «Який дар красний, так і аби Бог дав телиці (ягниці, чи що) красні». Потім обходив із освяченим [[сад]], [[пасіка|пасіку]], [[Город (землевпорядкування)|город]], відповідно примовляючи.

Нарешті, всі входили до [[хата|хати]], де господар благословляв дітей, що ставали перед ним навколішки: «Аби вам розум так скоро розв'язувався, як ці бесаги (торба) скоро розв'язуються». У кого була дівчина на виданні, клали їй [[Паска|паску]] на голову: «Аби-сь у людей була така велична, як ця паска пшенична!» Малу дитину клали в спорожнену від свяченого торбу: «Аби-сь так скоро росло, як паска скоро росте»<ref>Матеріали української етнології, [[НТШ]]. XV, 39</ref>. Після розговин молодь ішла звичайно під церкву, де розпочиналися великодні забави&nbsp;— [[веснянки]], також [[гагілки]] або [[гаївки]] у супроводі відповідних пісень. У житті молоді великодні забави були початком [[Вулиця|вулиці]], що розпочиналася великоднім тижнем і тривала аж до осені.

На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива [[душа]] піде просто до неба, бо того дня «небо відкрите». Після розговин починали дзвонити на [[дзвіниця|дзвіниці]], а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще [[збіжжя]]. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.

[[Великодній понеділок]] зветься [[Обливаний понеділок|Обливаним]]. За традицією хлопці обливають дівчат [[вода|водою]]. Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок. Серед інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнищ на всю Великодню ніч навкруги церкви. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий [[врожай]]. Цей [[вогонь]] вважається святим і мусить сам згаснути.

Також цей день називають Світлий Понеділок. За древнім повір'ям, треба спостерігати за погодою в понеділок&nbsp;— наприклад, якщо понеділок дощовий, то можна очікувати і дощове літо.<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/koli_pasha_2018_v_ukrayini_data_svyata_ta_traditsiyi_na_pashu_n878616|title=Пасха 2018 в Україні: дата та традиції - 24 Канал|website=24 Канал|accessdate=2018-01-24}}</ref>

Великодні свята закінчуються поминанням мертвих&nbsp;— молитвою і [[Тризна|тризною]] «на гробках». У могильні горбки закопують яйця та шкаралупу від з'їдених яєць, кості з освяченого м'яса, освячену сіль тощо. Виливають і чарку горілки: «Їжте, пийте й нас, грішних, поминайте». Часом цокаються крашанками об могильний хрест, надбивають їх, а потім віддають перехожим.

У деяких селах Буського району [[Львівська область|Львівщини]] збереглася традиція святити паску в кошиках не із лози, а із соломи.

Значну увагу також приділяють прикметам Великодню. Наприклад, якщо ніч напередодні Христового Воскресіння буде зоряною&nbsp;— це до гарного врожаю. Якщо бачили уві сні перед Великоднем померлих родичів&nbsp;— вважалось, що весь наступний рік не будуть хворіти. А якщо під час хресного ходу не згасла свічка&nbsp;— рік буде щасливим.<ref>{{Cite news|url=https://styler.rbc.ua/ukr/dosug/pasha-traditsii-primety-voskreseniya-hristovogo-1460056651.html|title=Великдень 2017: традиції і прикмети Воскресіння Христового|last=Rbc.ua|language=uk|work=РБК-Украина|accessdate=2018-03-07}}</ref>

<gallery perrow="5">
Файл:Easter Ukrainian Postcard.jpg|Великодня поштова картка, [[1916]]
Файл:Easter card Ukr Legion.jpg|Великодня поштівка [[Український легіон|українського легіону]]
Файл:Easter Ukrainian Postcard 2.jpg|Поштова картка часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]]
Файл:Velykden.jpg|Листівка «[[Пасхальне привітання|Христос воскрес!]]»
Файл:Hnizdovsky XrysVos1 Ukr.gif|Великодня картка [[Гніздовський Яків Якович|{{nobr|Я. Гніздовського}}]]
Файл:Паски Київ 2011.JPG|[[паска|Паски]] в магазині [[Київ|Києва]], [[2011]] рік, [[25 квітня]] (другий день Великодня).
</gallery>

== У країнах світу ==
З Великого Четверга до Великодня у [[католицизм|католицьких церквах]] заборонено дзвонити у дзвони на знак [[жалоба|жалоби]], тому в [[Німеччина|Німеччині]] та [[Австрія|Австрії]] існує [[звичай]] щоденних вуличних процесій з дерев'яними тріщалками або іншими інструментами, щоб нагадувати віруючим про службу Божу. Перша письмова згадка про цей звичай датована [[1482]] роком. Існує також [[легенда]], що дзвони у цей час летять на посвяту до [[Рим]]у. У багатьох католицьких місцевостях Європи у [[Страсна п'ятниця|Страсну П'ятницю]] влаштовують різноманітні традиційні процесії. У [[Франція|Франції]], коли на Великдень знову дзвонять у дзвони, прийнято обніматись та цілуватися на знак радості.

Ще поширенішим є звичай ховати у [[гніздо|гніздах]] в саду розмальовані яйця, котрі повинні шукати [[діти]]. Вважається, що яйця збирає у птахів та потім розмальовує [[великодній заєць]] (або [[кріль]]). В інших місцевостях, наприклад: у [[Франція|Франції]] та [[Бельгія|Бельгії]], вважається, що розмальовані яйця розносять дзвони, повертаючись з міста [[Рим]]у. Знайшовши яйця, влаштовують забави: наввипередки котять їх по схилу пагорба або стукаються ними, виграє той, чиє яйце залишається цілим. У [[Сорби|сорбських]] общинах на сході [[Німеччина|Німеччини]] викопують яму на кінці схилу. Перший кладе яйце у ямку, а наступні гравці намагаються потрапити у нього ([[Лужицька мова|сорбською]]: jajka walkowanje, або {{lang-de|Waleien}}).

У [[Фінляндія|Фінляндії]] для відлякування [[відьма|відьом]] на Великдень розпалюють [[багаття]]. Діти переодягаються на відьм та ходять від хати до хати і збирають ласощі. Також в [[Австрія|Австрії]] існує великодній звичай розкладати великі багаття на пагорбах. У [[Данія|Данії]] вихідні починаються ще у [[Великий Четвер]], також існує традиція відправляти до Великодня анонімні віршовані вітання, так звані, «листи дурника» ({{lang-da|gaekkebrev}}). Отримавши листа, потрібно вгадати від кого він. Якщо одержувач вгадує, то отримує від автора крашанку, якщо ні&nbsp;— то винен яйце автору вітання. Замість яйця призом може бути і поцілунок або зобов'язання влаштувати вечірку.

У багатьох країнах ([[Австрія]], [[Угорщина]], [[Чехія]], [[Словаччина]], [[Словенія]] та інших) також заведено обливати жінок водою, а у сучасному варіанті [[парфум]]ом. Це вважається символічним побажанням краси, родючості та здоров'я. Нерідко на знак подяки чоловіки отримують розмальовані яйця, ласощі або чарку спиртного, але існують і звичаї, коли жінки віддячують також відерцем води.

У [[Чехія|Чехії]] існує оригінальна традиція з язичницьких часів, по якій в цей день чоловіки ходять з помлазками&nbsp;— плетеними в косичку вербовими прутами з стрічками на кінці. З їх допомогою вони легенько б'ють зустрічних дівчат. Це допомагає дівчині залишатися молодою і красивою, тому що їй передається сила молодої гілки. Хоча відкупитися від такого «покарання» теж можна: дівчата пропонують чоловікам прикрашені великодні яйця і солодощі. А якщо це не допомагає, вони з задоволенням використовують відповідний звичай: поливають чоловіків водою.<ref>{{Cite web|url=http://teplyca.com.ua/ua/rus/teplyca/184|title=Особливості національного святкування католицького Великодня в Чехії.|website=teplyca.com.ua|language=en|accessdate=2018-03-30}}</ref>

В [[Іспанія|Іспанії]] в Святий Тиждень проходять дуже барвисті процесії. Неділю за 7 днів до Великодня називають «Domingo de Ramos», на вулицях за традицією продаються пальмові гілки, які потрібно освячувати в церквах і прикрашати ними свої будинки. Вважається, що вони оберігають від різних лих.<ref>{{Cite news|url=https://happyinspain.com/articles/prazdniki-fiestas/semana-santa-pasxalnaya-nedelya/|title=Semana Santa - Пасхальная Неделя - Барселона Путеводитель Happyinspain|language=ru-RU|work=Барселона Путеводитель Happyinspain|accessdate=2018-03-30}}</ref>

У [[Швеція|Швеції]] на Великдень дівчата, щоб вийти заміж, повинні принести на Великдень у роті води й полити нею сплячого [[наречений|нареченого]]. Подібний звичай існує також в інших країнах та місцевостях, де дівчата повинні принести воду в роті додому, щоб бути красивими, а хлопці намагаються змусити їх заговорити або засміятись.

Ще одним з основних символів Великодня на Заході є Великодній Кролик. Діти вірять в історію про те, що він ховає у своє гніздо різнокольорові шоколадні яйця, а потім роздає їх хорошим і вихованим діткам. Також атрибутом католицького Великодня вважаються крашанки, які символізують початок нового життя. Католики, так само як і православні християни, фарбують яйця в різні кольори.<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/katolitskiy_velikden_traditsiyi_stravi_shho_gotuyut_na_velikden_n945632|title=Католицький Великдень 2018: традиції та святкові страви - 24 Канал|website=24 Канал|accessdate=2018-03-30}}</ref>

{{seealso|Великдень у Греції}}

== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
{{Commonscat|Easter|Великдень}}
* [[Навський Великдень]]
* [[Рахманський Великдень]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* [https://archive.org/stream/eu0t0/EU_T_1_A_H#page/n219/mode/2up Великдень] // {{ЕУ}}
* [https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_02_%D0%92-%D0%93#page/n15/mode/2up Великдень] // {{УМЕ2|сторінки=134-136}}
*Від Говіння до Зеленої неділі. Звичаї, традиції, ігри, пісні весняного циклу, які записав упродовж 1974—2003 років Микола Савчук у селі Великому Ключеві Коломийського району Івано-Франківської області. Серія ["Золота стежка"]. — Коломия: Вік, 2007.
* [https://www.umoloda.kiev.ua/number/1626/237/57295/ Великоднє священнодійство] // [[Україна молода]].&nbsp;— 2010.&nbsp;— 31 берез.&nbsp;— С. 14.
* ''[[Бурій Валерій Михайлович|Бурій&nbsp;В.&nbsp;М.]]'' Народно-православний календар / Валерій Бурій.&nbsp;— Черкаси: Вертикаль, 2009.&nbsp;— С. 31–32.
* Біблія. Книги священного писання Старого та Нового завіту/ Видання Київської патріархії УПЦ КП&nbsp;— 2009 рік. ISBN 978-966-472-052-3
*Савчук М. Великдень на Коломийщині. Книжка-альбом. — Київ: Логос, 2020. — 112 с.

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/16250212/legal/pasha Пасха] // {{Юридична енциклопедія|4}}
* ''Мільошин Ю.'' [https://archive.org/stream/slovnyksymvoliv#page/n601/mode/2up Пасха (Великдень)] // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. [[Коцур Віктор Петрович|В. П. Коцура]], [[Потапенко Олександр Іванович|О. І. Потапенка]], В. В. Куйбіди. – 5-е вид. – Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 602. – 912 с. ISBN 978-966-2464-48-1
*[https://thekyivreview.com/braichenkovelykden Час Великодня: святкова розмова з Оленою Брайченко. Інтерв'ю The Kyiv Review.] 
* [http://abetka.ukrlife.org/velykden7.htm Ярослава Музиченко «Великдень»]
*[https://www.youtube.com/watch?v=mPaI0xXAf0k Великдень: все що треба знати / Пасха: канон, традиції, забобони / Архиєпископ Ігор (Ісіченко) // ВІДЕО]
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6322 Форостій, Теодор. Великдень / Теодор Форостій // Народна творчість та етнографія. — 2000. — № 2-3. — С. 37-38.]
{{Неробочі дні в Україні}}
{{Перехідні свята}}
{{ВП-портали|Християнство|Культура}}
{{DEFAULTSORT:Великдень}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Християнські свята в Україні]]
[[Категорія:Католицькі свята]]
[[Категорія:Православні свята]]
[[Категорія:Великодні свята]]
[[Категорія:Українські народні звичаї]]
[[Категорія:Слов'янська міфологія]]
[[Категорія:Язичницькі свята]]