Перегляд вихідного коду сторінки Велика Британія

{{Otheruses-2|Велика Британія (значення)|Британія}}
{{Перенаправлено|Сполучене Королівство}}
{{Картка Країна
|офіційна_назва  = Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії
|native_name    ={{lang-en|the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland}} {{Name in official languages
|cy = Teyrnas Unedig Prydain Fawr a Gogledd Iwerddon
|gd = Rìoghachd Aonaichte Bhreatainn is Èireann a Tuath
|ga = Ríocht Aontaithe na Breataine Móire agus Thuaisceart Éireann
|sco = Unitit Kinrick o Breetain an Northren Ireland
|kw = Rywvaneth Unys Breten Veur ha Kledhbarth Iwerdhon
}}
| назва_род       = Великої Британії
| image_flag      = Flag of the United Kingdom.svg
| image_coat      = Royal Coat of Arms of the United Kingdom.svg| image_map       = Europe-UK.svg
| national_anthem = [[Боже, бережи короля|God Save the King]] (Боже, бережи короля) (неофіційний)
[[Файл:United States Navy Band - God Save the Queen.ogg|Фрагмент гімну|посередині]]
| офіційні_мови   = [[Англійська мова|англійська]]
| етнонім         = [[британці]], британець, британка
| capital         = [[Лондон]]
| largest_city    = [[Лондон]]
| government_type = [[Конституційна монархія]]
| leader_title1   = [[Британська монархія|Монарх]]
| leader_name1    = Король [[Чарльз III]]
|leader_title2    = [[Прем'єр-міністр Великої Британії|Прем'єр-міністр]]
|leader_name2     = [[Ріші Сунак]]
|legislature      = [[Парламент Великої Британії]]
|upper_house      = [[Палата лордів]]
|lower_house      = [[Палата представників]]
|state_religion   = [[Англіканська церква]]
|religion         = [[Англіканська церква|Англіканство]]
|area_rank        = 78
|area             = 242,495
|percent_water    = 1,34
|population_estimate_year = 2022
|population_estimate      ={{збільшення}} 67 791 400<ref>{{Cite CIA World Factbook|country=United Kingdom|access-date=21 October 2022}}</ref>
|population_estimate_rank = 22
|population_census        = 63 181 775
|population_census_year   = [[2011]]
|population_density       = 270 осіб
|population_density_rank  = 50
|GDP_PPP_year             = 2017
|GDP_PPP                  = $2,914&nbsp;трлн.<ref name=GDP>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=68&pr.y=19&sy=2006&ey=2009&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=112&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CLP&grp=0&a=|title=United Kingdom|publisher=International Monetary Fund|accessdate=2009-04-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZFL5nqo?url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=68|archivedate=2013-06-22|deadurl=no}}</ref> млн.
|GDP_PPP_rank       = 9
|GDP_PPP_per_capita = $44,117<ref name=GDP />
|GDP_PPP_per_capita_rank = 25
| sovereignty_type       = [[Історія Великої Британії|Формування]]
| established_event1     = Закони в законах Уельсу
| established_date1      = [[1535]] і [[1542]]
| established_event2     = Союз корон
| established_date2      = [[24 березня]] [[1603]]
| established_event3     = [[Акт про унію (1707)|Акт про Унію Великої Британії та Шотландії]]
| established_date3      = [[1 травня]] [[1707]]
| established_event4     = [[Акт про Унію Великої Британії та Ірландії]]
| established_date4      = [[1 січня]] [[1801]]
| established_event5     = Закон про вільну державу Ірландії
| established_date5      = [[5 грудня]] [[1922]]
| established_event6     = засновано [[НАТО]]
| established_date6      = [[4 квітня]] [[1949]]
| established_event7     = вступ до [[Європейський Союз|ЄС]]
| established_date7      = [[1 січня]] [[1973]]
| established_event8     = [[Вихід Великої Британії з ЄС|вихід]] з [[Європейський Союз|ЄС]] "BREXIT"
| established_date8      = [[31 січня]] [[2020]]
| валюта         = [[Фунт стерлінгів]]
| код_валюти     = GBP
| часовий_пояс   = GMT
| utc_offset     = 0
| time_zone_DST  = BST
| utc_offset_DST = +1
| код країни     = GB / GBR / 826
|cctld           = [[.uk]] (але за [[ISO 3166-1]]&nbsp;— [[.gb]])
| телефонний_код = 44
|найбільше_місто=Лондон}}

'''Вели́ка Брита́нія''' ({{lang-en|Great Britain}}), офіційна назва — '''Сполу́чене Королі́вство Вели́кої Брита́нії і Півні́чної Ірла́ндії''' ({{lang-en|the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland}}), скорочено&nbsp;— '''Сполу́чене Королі́вство''' ({{lang-en|the United Kingdom}})&nbsp;— [[суверенна держава]], розташована на північному заході від [[Європа|Континентальної Європи]], на [[Британські острови|Британських островах]]. Територія включає [[Велика Британія (острів)|острів Велика Британія]], північну частину острова [[Ірландія (острів)|Ірландія]] та численні невеликі острови.<ref>{{cite web|title=Definition of Great Britain in English|url=http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/Great-Britain?q=Great+Britain|publisher=Oxford University Press|accessdate=29 жовтня 2014|quote=Great Britain is the name for the island that comprises England, Scotland and Wales, although the term is also used loosely to refer to the United Kingdom.|last=|first=|date=|website=|language=англійською|archive-date=14 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160814114302/http://www.oxforddictionaries.com/definition/english/great-britain?q=Great+Britain}}</ref> [[Північна Ірландія]]&nbsp;— єдина частина Сполученого Королівства, що має суходільний кордон з іншою суверенною країною&nbsp;— [[Республіка Ірландія|Республікою Ірландією]]. Усі інші кордони є водними: Сполучене Королівство оточене [[Атлантичний океан|Атлантичним Океаном]], [[Північне море|Північним морем]], [[Англійський канал|Англійським каналом]] та [[Ірландське море|Ірландським морем]], що утворює 12-ту за довжиною берегову лінію у світі. [[Ірландське море]] лежить між Великою Британією та [[Ірландія|Ірландією]].

Сполучене Королівство&nbsp;— [[унітарна держава]] та [[конституційна монархія]] з [[парламент]]ською системою управління.<ref>[http://www.royal.gov.uk/MonarchUK/HowtheMonarchyworks/Whatisconstitutionalmonarchy.aspx The British Monarchy, ''What is constitutional monarchy?''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190604151257/http://www.royal.gov.uk/MonarchUK/HowtheMonarchyworks/Whatisconstitutionalmonarchy.aspx |date=4 червня 2019 }}. Retrieved 17 July 2013</ref><ref>[https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/uk.html CIA, ''The World Factbook''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190107065049/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/uk.html |date=7 січня 2019 }}. Retrieved 17 July 2013</ref> Нинішній монарх&nbsp;— король [[Карл III (король Великої Британії)|Карл III]]. Королева [[Єлизавета II]], яка панувала з [[1952]] до 2022,<ref>{{Cite news|title=Queen Elizabeth II dies aged 96 at Balmoral|url=https://www.telegraph.co.uk/royal-family/2022/09/08/queen-dead-age-96-royal-family-balmoral-buckingham-palace/|work=The Telegraph|date=2022-09-08|accessdate=2022-09-08|issn=0307-1235|language=en-GB|first=Hannah|last=Furness}}</ref> була [[Список 50 чинних голів країн, що керують найдовше|главою держави, що правила найдовше]].<ref>{{cite news|url=http://www.aol.co.uk/news/2016/10/13/queen-takes-over-longest-reign-mantle-after-thailands-king-bhumibol-dies/|title=Queen takes over longest reign mantle after Thailand's King Bhumibol dies|author=PA|date=13 жовтня 2016|accessdate=13 жовтня 2016|publisher=AOL (UK)|first=|language=англійською|work=|archive-date=13 жовтня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161013220041/http://www.aol.co.uk/news/2016/10/13/queen-takes-over-longest-reign-mantle-after-thailands-king-bhumibol-dies/}}</ref> Столиця Королівства, і його найбільше місто&nbsp;— [[Лондон]], глобальний міський та фінансовий центр з населенням у 10,3 мільйона осіб.<ref>The 30 Largest Urban Agglomerations Ranked by Population Size at Each Point in Time, 1950—2030, [http://esa.un.org/unpd/wup/CD-ROM/ World Urbanization Prospects, the 2014 revision] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150218125411/http://esa.un.org/unpd/wup/CD-ROM/|date=18 лютого 2015}}, Population Division of the United Nations Department of Economic and Social Affairs. Retrieved 22 February 2015.</ref> Інші важливі міста: [[Бірмінгем]], [[Манчестер]], [[Глазго]], [[Лідс]] та [[Ліверпуль]].

Королівство об'єднує чотири історичні провінції (англійською&nbsp;— «країни»): [[Англія|Англію]], [[Північна Ірландія|Північну Ірландію]], [[Шотландія|Шотландію]]<ref>Королівський герб, що використовується у Шотландії:<br/><center>[[Файл:Royal Coat of Arms of the United Kingdom (Scotland).svg|100px]]</center></ref> та [[Уельс]], столицями яких є [[Лондон]], [[Белфаст]], [[Единбург]] та [[Кардіфф]], відповідно. Три з цих країн мають національні уряди<ref name="devoladmins">{{cite web|url=https://www.gov.uk/devolution-of-powers-to-scotland-wales-and-northern-ireland#devolved-administrations|title=Devolution of powers to Scotland, Wales and Northern Ireland|publisher=United Kingdom Government|accessdate=17 квітня 2013|quote=In a similar way to how the government is formed from members from the two Houses of Parliament, members of the devolved legislatures nominate ministers from among themselves to comprise executives, known as the devolved administrations...|last=|first=|date=|website=|language=англійською|archive-date=18 липня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130718065448/https://www.gov.uk/devolution-of-powers-to-scotland-wales-and-northern-ireland#devolved-administrations}}</ref> з різним ступенем повноважень,<ref>{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/education/7859034.stm|title=Fall in UK university students|date=29 січня 2009|work=BBC News|last=|first=|language=англійською|accessdate=|archive-date=25 лютого 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090225192806/http://news.bbc.co.uk/1/hi/education/7859034.stm}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.transport-research.info/web/countryprofiles/uk.cfm|title=Country Overviews: United Kingdom|publisher=Transport Research Knowledge Centre|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100404062853/http://www.transport-research.info/web/countryprofiles/uk.cfm|archivedate=4 квітня 2010|deadurl=yes|accessdate=28 березня 2010|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref> щоправда, їхня влада делегована [[Парламент Сполученого Королівства|парламентом Великої Британії]], який може ухвалювати закони в односторонньому порядку, однобічно змінюючи або скасовуючи [[Деволюція|деволюцію]] (Англія не має жодної делегованої влади). [[Острів Мен]], розташований поблизу, [[Гернсі]] та [[Джерсі]] не входять до складу Великої Британії, оскільки є [[Коронні володіння|коронними володіннями]] з британським урядом, відповідальним за їхню оборону та міжнародне представництво.<ref>{{cite web|url=http://www.direct.gov.uk/en/Governmentcitizensandrights/LivingintheUK/DG_10012517|archivedate=15 жовтня 2012|title=Key facts about the United Kingdom|archiveurl=http://webarchive.nationalarchives.gov.uk/20121015000000/http://www.direct.gov.uk/en/Governmentcitizensandrights/LivingintheUK/DG_10012517|accessdate=6 березня 2015|publisher=Directgov|quote=The full title of this country is 'the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland'. Great Britain is made up of England, Scotland and Wales. The United Kingdom (UK) is made up of England, Scotland, Wales and Northern Ireland. 'Britain' is used informally, usually meaning the United Kingdom.<br /> The Channel Islands and the Isle of Man are not part of the UK.|deadurl=yes|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref> Сполучене Королівство володіє [[Британські заморські території|14 заморськими територіями]]. Британський вплив можна спостерігати в мові, культурі та політичних системах багатьох її колишніх колоній.<ref>[[#refHogg|Hogg]], p.&nbsp;424 chapter 9 ''English Worldwide'' by David Crystal: «approximately one in four of the worlds population are capable of communicating to a useful level in English».</ref><ref>{{cite web|url=https://www.theguardian.com/world/2004/oct/28/uselections2004.usa4|title=Explaining the 'Anglosphere'|first=Glenn|last=Reynolds|date=28 жовтня 2004|website=the Guardian|publisher=|language=англійською|accessdate=|archive-date=4 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190404003426/https://www.theguardian.com/world/2004/oct/28/uselections2004.usa4}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.thecommonwealth.org/Internal/150757/head_of_the_commonwealth/|title=Head of the Commonwealth|publisher=Commonwealth Secretariat|accessdate=9 жовтня 2010|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100706045334/http://www.thecommonwealth.org/Internal/150757/head_of_the_commonwealth/|archivedate=6 липня 2010|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref><ref>{{cite book|title=Constitutionalism and political reconstruction|author1=Julian Go|first=|date=2007|year=|publisher=Brill|location=|pages=92–94|chapter=A Globalizing Constitutionalism?, Views from the Postcolony, 1945-2000|language=англійською|isbn=978-90-04-15174-1|editor1-last=Arjomand|editor1-first=Saïd Amir|chapter-url=https://books.google.com/?id=kYmmnYKEvE0C&lpg=PA93&pg=PA94#v=onepage&q&f=false}}</ref>{{sfn|Ferguson|2004|p=307}}

Сполучене Королівство&nbsp;— розвинена країна, [[Список країн за ВВП (номінал)|п'ята у світі за номінальним ВВП]] і [[Список країн за ВВП (ПКС)|дев'ята за ВВП]] з урахуванням [[Купівельна спроможність|купівельної спроможності]]. Королівство має економіку з високим рівнем доходу та посідає дуже високе, 14-те місце в [[Індекс людського розвитку|індексі людського розвитку]]. У XIX&nbsp;ст. і в першій половині XX&nbsp;ст. країна була економічно найпотужнішою країною світу<ref>{{cite book|title=The First Industrial Nation: the Economic History of Britain, 1700–1914|author=Mathias, P.|first=|year=2001|publisher=Routledge|location=Лондон|pages=|language=англійською|isbn=978-0-415-26672-7}}</ref><ref name="ferguson">{{cite book|title=Empire: The rise and demise of the British world order and the lessons for global power|url=https://archive.org/details/empirerisedemise0000ferg|last=Ferguson|first=Niall|year=2004|publisher=Basic Books|location=Нью-Йорк|pages=|language=англійською|isbn=978-0-465-02328-8|ref=harv}}</ref> і досі зберігає значний економічний, культурний, військовий, науковий та політичний вплив.<ref>{{cite book|url=https://www.google.com/books?id=9jy28vBqscQC&pg=PA59&dq="Great+power"|title=Balance of Power|author1=T.V. Paul|author2=James J. Wirtz|author3=Michel Fortmann|year=2005|publisher=State University of New York Press|pages=59, 282|isbn=978-0-7914-6401-4}} ''Accordingly, the great powers after the Cold War are Britain, China, France, Germany, Japan, Russia and the United States'' p. 59</ref><ref name="David M. McCourt">{{cite book|url=https://books.google.com/?id=lwpOnwEACAAJ&dq=Britain+and+World+Power+Since+1945:+Constructing+a+Nation's+Role+in+International+Politics|title=Britain and World Power Since 1945: Constructing a Nation's Role in International Politics|last=McCourt|first=David|year=2014|publisher=University of Michigan Press|location=США|pages=|language=англійською|isbn=978-0-472-07221-7}}</ref> Велика Британія&nbsp;— ядерна держава і посідає шосте місце у світі за [[Список країн за військовими витратами|військовими витратами]].<ref>{{cite web|url=https://www.iiss.org/-/media//documents/publications/the%20military%20balance/mb18/top-15-defence-budgets-2017.jpg?la=en|title=IISS Military Balance 2017|accessdate=6 березня 2018|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською|archive-date=15 лютого 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180215024400/https://www.iiss.org/-/media//documents/publications/the%20military%20balance/mb18/top-15-defence-budgets-2017.jpg?la=en}}</ref> Сполучене Королівство є постійним членом [[Рада безпеки ООН|Ради безпеки ООН]] з моменту її заснування.

Королівство є провідним членом [[Співдружність націй|Співдружності націй]], [[Рада Європи|Ради Європи]], [[G7|Великої сімки]], [[G20|Великої двадцятки]], [[НАТО]], [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організації економічного співробітництва та розвитку]], [[Інтерпол]]у та [[Світова організація торгівлі|Світової організації торгівлі]]. До 31 січня 2020 року була членом [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], а до цього&nbsp;— її попередника, [[Європейська економічна спільнота|Європейської економічної спільноти]] протягом 47 років.

== Назва ==

=== Походження слова «Велика» в назві «Велика Британія» ===
[[Клавдій Птолемей]] у своїй праці «[[Альмагест]]» (147—148 н.&nbsp;е.) називає більший острів «Велика Бретань» ({{lang-grc|μεγάλης Βρεττανίας}}), а Ірландію називає «Малою Бретанню». У своїй пізнішій роботі «Географія» (150&nbsp;р. н.&nbsp;е.) він називає ці острови «Альвіон», «Івернія» і «Мона» ([[острів Мен]]), припускають, що ці назви не були відомі йому під час написання «Альмагеста». Назва «[[Альбіон]]», мабуть, вийшла з ужитку через деякий час після завоювання островів [[Римська імперія|римлянами]], острів стали називати «Великою Британією».

Після Англо-саксонського періоду назва «Британія» стала згадуватися тільки як історичний термін. Джефрі Монмауз у своїй псевдоісторичній праці «Історія правління Британії» називає країну «Великою Британією», яку відділяє від «Малої Британії»&nbsp;— області в континентальній Європі, де селилися кельтські переселенці з Британських островів у V—VI столітті. Назву «Велика Британія» вперше використано офіційно 1474 року в листі з пропозицією про шлюб між Сесілією дочкою [[Едуард IV|Едуарда IV]] з Англії та Джеймсом, сином Джеймса III з Шотландії, в якому сказано «цей благородний острів, званий Великою Британією». Офіційно це слово прозвучало знову в 1604 році, коли король Джеймс VI проголосив себе ''«Королем Великої Британії, Франції та Ірландії»''.

=== Використання назви «Велика Британія» ===
«Великою Британією» також називають острів, на якому розташовані [[Англія]], [[Шотландія]] і [[Уельс]]; в українській мові термін є також найпоширенішим позначенням Сполученого Королівства.

В англійській мові акроніми GB і GBR використовуються в документах для позначення Сполученого Королівства в деяких міжнародних організаціях, як-от Міжнародна поштова організація, спортивні команди, [[НАТО]], Міжнародна організація стандартизації, також використовується в міжнародних кодах.

В інтернеті домен «[[.uk]]» використовується для позначення сайтів, що належать Сполученому королівству. Домен «.gb», який використовувався раніше, застарів, нові реєстрації сайтів на нього не приймаються.

Назва «Команда GB» використовується Британською олімпійською асоціацією для іменування команди Великої Британії та Північної Ірландії на олімпійських іграх. Ще одним прикладом використання назви «Британія» замість «Сполученого Королівства» є використання назви «Гран-прі Великої Британії» в автоспорті.

== Географічне положення ==

=== Рельєф ===
'''Див.''' [[Географія Великої Британії]]
{{Main|Рельєф Великої Британії}}

[[Файл:Mourne mountains.jpg|міні|ліворуч|Гори та кам'яний мур в Північній Ірландії]]
Рельєф центральної, і південно-східної частин Великої Британії горбисто-рівнинний; у [[Шотландія|Шотландії]], [[Уельс]]і і [[Ольстер]]і переважають невисокі гори та височини, сильно згладжені льодовиками та річковою ерозією. Півострів Уельс зайнятий Кебрійськими горами, на південь від Шотландії розташовані Пеннінські та Камберлендські гори. Найвищі гори Великої Британії знаходяться на Північно-Шотландському нагір'ї. Гора [[Бен-Невіс]], розташована недалеко від верхів'я затоки [[Лох-Лінне]], підіймається до висоти 1343&nbsp;м над рівнем моря, а в районі перетину цього нагір'я і Грампіанських гір декілька вершин перевищують 1200&nbsp;м. Головні річки: [[Темза]], [[Северн]], [[Трент (річка)|Трент]], [[Мерсі (річка)|Мерсі]].

За особливостями рельєфу територія Великої Британії поділяється на дві основні області. Висока Британія (включаючи Північну Ірландію), розташована на півночі та заході країни, підстилається стійкими древніми корінними породами і являє собою в основному сильно розчленовані височини та менш поширені низовини. На півдні й сході розташована Низька Британія, характерна горбистим рельєфом, невеликими височинами та декількома гірськими районами; в її основі залягають молодші осадові породи. Кордон між Високою і Низькою Британією проходить приблизно в південно-західному напрямі від [[Ньюкасл-апон-Тайн|Ньюкасла]] в гирлі р. [[Тайн]] до [[Ексетер]]а в гирлі р. [[Екс (ріка)|Екс]] на півдні [[Девон (графство)|Девона]].

=== Клімат ===
{{Main|Клімат Великої Британії}}

Клімат Сполученого Королівства помірно океанічний з великою кількістю дощів протягом усього року. Температури змінюються залежно від сезону, проте рідко падають нижче –12&nbsp;°C або підіймаються вище 35&nbsp;°C<ref>{{Cite web|url=http://www.metoffice.gov.uk/climate|title=UK climate|publisher=Met Office|accessdate=1 мая 2011|archiveurl=https://www.webcitation.org/67yAsDB9c?url=http://www.metoffice.gov.uk/climate/uk/|archivedate=2012-05-27|lang=en|deadurl=no}}</ref>. Основні вітри йдуть з південного заходу і часто приносять холодну і мокру погоду з [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]], проте східні частини країни в основному захищені від цих вітрів, і оскільки основна частина опадів випадає в західних регіонах, східні є найсухішими. Атлантичні течії, розігріті [[Гольфстрим]]ом, приносять м'які зими, іноді взимку і ранньою весною бувають снігопади, хоча сніг зазвичай лежить недовго.

''' Див. також''' [[Геологія Великої Британії]], [[Гідрогеологія Великої Британії]].

== Історія ==
{{Main|Історія Англії|Історія Великої Британії|Британська імперія|Британська Співдружність}}
[[Файл:A-3-37-51-British-Isles.jpg|thumb|left|250px|[[Нікола Сансон]]. Мапа Англії, Шотландії та Ірландії. [[1651]]]]

=== Новітня історія ===
[[Акт про Унію 1707|Акт про Союз]] між [[Королівство Англія|Королівством Англія]] й [[Королівство Шотландія|Королівством Шотландія]] ухвалений у [[1707]], [[Акт про Унію Великої Британії та Ірландії|Акт про Унію]] [[1801]] об'єднав [[Королівство Великої Британії]] й [[Королівство Ірландія]]. До середини [[XX століття]] Британія була центром найбільшої у світі [[Британська імперія|Британської імперії]].

Закони про Реформу [[1832]]—[[1867]]&nbsp;рр. надали право голосу [[робітничий клас|робітничому класу]], в [[1911]] влада [[Палата лордів|Палати лордів]] була обмежена, Велика Британія брала участь у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] [[1914]]—[[1918]]. Закон про Внутрішнє управління інкорпорував північно-східну Ірландію ([[Ольстер]]) в Об'єднане Королівство Великої Британії й Північної Ірландії. У [[1921]] [[Ірландія]], крім [[Ольстер]]а, стала [[домініон]]ом. Перший [[Лейбористська партія Великої Британії|лейбористський]] уряд очолив Рамсей Макдональд, в [[1924]]. Загальний страйк відбувся в [[1926]]; безробіття сягнуло 3&nbsp;млн в [[1931]]. [[Друга світова війна]] [[1939]]—[[1945]]&nbsp;рр. Коаліційний уряд з [[Вінстон Черчилль|Вінстоном Черчиллем]] на чолі [[1940]]—[[1945]]. Держава стала процвітати при лейбористському уряді, який очолював [[Клемент Аттлі|Клементом Аттлі]] [[1945]]. В [[1956]]&nbsp;р. [[Суецька криза]]. Пряме правління Північною Ірландією з Вестмінстера введене в [[1972]]&nbsp;р. [[Вступ Сполученого Королівства до Європейських Співтовариств|Сполучене Королівство приєдналося до ЄС]] в [[1973]]. Лейбористи замінили консерваторів після страйку шахтарів [[1974]]; консерватори повернулися до влади властей на чолі з [[Маргарет Тетчер]] в [[1979]]. Соціал-демократична партія створена в [[1981]]. Безробіття перевищило 3&nbsp;млн. [[Війна на Фолклендських островах]] в [[1982]]. Страйк шахтарів, найтриваліший в історії Великої Британії в [[1984]]—[[1985]]. Безладдя в [[1990]] при введенні подушного податку. Британські війська брали участь у [[Війна в Перській затоці|війні в Перській затоці]] в [[1990]]—[[1991]]. В [[1991]] [[Джон Мейджор]] замінив Марґарет Тетчер на посаді прем'єр-міністра. Економічний спад триває. Уряд ратифікував [[Маастрихтський договір]] в [[1993]]. У грудні [[1993]] були висунуті мирні пропозиції розв'язання проблеми Північної Ірландії разом з ірландським урядом (Декларація Даунінг Стріт).
{{Докладніше|Аварія в енергосистемі у Великій Британії (2003)}}
У 2003 році у Великій Британії сталося масштабне відключення електроенергії, тільки у метро залишилися в ізоляції 250000 пасажирів, яких довелося евакуювати.
{{Докладніше|Брекзит}}
31 січня 2020 року Велика Британія вийшла із ЄС<ref>{{Cite news|title=UK leaves the European Union|url=https://www.bbc.com/news/uk-politics-51333314|work=BBC News|date=2020-01-31|accessdate=2020-01-31|language=en-GB|archive-date=15 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220415072812/https://www.bbc.com/news/uk-politics-51333314}}</ref><ref>{{Cite web|title=Джонсон підписав угоду про Brexit|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/dzhonson-podpisal-soglashenie-brexit-1579889734.html|website=РБК-Украина|accessdate=2020-01-25|language=ru|archive-date=25 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200125225354/https://www.rbc.ua/ukr/news/dzhonson-podpisal-soglashenie-brexit-1579889734.html}}</ref>.

=== Пандемія коронавірусу ===
{{Детальніше|Пандемія коронавірусної хвороби 2019}}
{{Детальніше|Коронавірусна хвороба 2019 у Великій Британії}}
У 2020 році Велика Британія стала одним з епіцентрів пандемії коронавірусу у світі та в Європі зокрема. До цього призвела політика уряду країни. Спочатку оголосили, що населення має перехворіти на новий вірус і виробити до нього імунітет<ref name="Закриті">[https://www.eurointegration.com.ua/articles/2020/03/16/7107548/ Закриті кордони, «забуті» туристи, мільйони хворих за рік: як у Європі готуються до піка коронавірусу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200319223918/https://www.eurointegration.com.ua/articles/2020/03/16/7107548/ |date=19 березня 2020 }}, Європейська правда, 16 березня 2020</ref>. Згодом від цієї ідеї відмовилися і в країні 23 березня<ref name="УП24березня">[https://www.pravda.com.ua/news/2020/03/24/7244959/ Кількість хворих на коронавірус у Британії перевищила 8 тисяч, померли 422 людини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200325142612/https://www.pravda.com.ua/news/2020/03/24/7244959/ |date=25 березня 2020 }}, Українська правда, 24 березня 2020</ref> ввели карантин. Станом на 18 квітня в країні було понад 114 000 інфікованих і понад 15 000 смертей. На початку травня країна вийшла за показниками інфікованості на друге-третє місце у світі після США та Росії і друге після США&nbsp;— за смертністю. Однак її обігнали Росія та Бразилія.

== Адміністративний поділ ==
{{main|Адміністративний поділ Великої Британії}}
{{Image frame|width=250|content={{Image label begin|image=Location map of the United Kingdom.svg|link=|width=250|float=none}}
<!--Seas-->
{{Image label small|x=0.1|y=0.17|scale=250|text=[[Атлантичний океан|<i style="color: #48A3B5">Атлантичний океан</i>]]}}
{{Image label small|x=0.5|y=0.9|scale=250|text=[[Англійський канал|<i style="color: #48A3B5">Канал</i>]]}}
{{Image label small|x=0.74|y=0.47|scale=250|text=[[Північне море|<i style="color: #48A3B5">Північне море</i>]]}}
{{Image label small|x=0.1|y=0.9|scale=250|text=[[Кельтське море|<i style="color: #48A3B5">Кельтське море</i>]]}}
<!--Other states-->
{{Image label small|x=0.78|y=0.68|scale=250|text=[[Нідерланди|<i style="color: #48A3B5">Нідерланди</i>]]}}
{{Image label small|x=0.75|y=0.95|scale=250|text=[[Франція|<i style="color: #48A3B5">Франція</i>]]}}
{{Image label small|x=0.79|y=0.83|scale=250|text=[[Бельгія|<i style="color: #48A3B5">Бельгія</i>]]}}
{{Image label small|x=0.85|y=0.1|scale=250|text=[[Норвегія|<i style="color: #48A3B5">Норвегія</i>]]}}
{{Image label small|x=0.25|y=0.69|scale=250|text=[[Ірландія|<i style="color: #48A3B5">Ірландія</i>]]}}
<!--Aberdeen-->
{{Image label small|x=0.565|y=0.375|scale=250|text=[[Абердин|<span style="color: #000000">Абердин</span>]]}}
{{Image label small|x=0.54|y=0.375|scale=250|text=[[Файл:Red pog.svg|link=|6px]]}}
<!--Glasgow-->
{{Image label small|x=0.3|y=0.482|scale=250|text=[[Глазго|<span style="color: #000000">Глазго</span>]]}}
{{Image label small|x=0.46|y=0.48|scale=250|text=[[Файл:Red pog.svg|link=|6px]]}}
<!--Edinburgh-->
{{Image label small|x=0.525|y=0.472|scale=250|text=[[Единбург|<span style="color: #000000">Единбург</span>]]}}
{{Image label small|x=0.49|y=0.47|scale=250|text=[[Файл:Red pog.svg|link=|6px]]}}
<!--Newcastle-->
{{Image label small|x=0.6|y=0.53|scale=250|text=[[Ньюкасл-апон-Тайн|<span style="color: #000000">Ньюкасл</span>]]}}
{{Image label small|x=0.57|y=0.53|scale=250|text=[[Файл:Red pog.svg|link=|6px]]}}
<!--Leeds-->
{{Image label small|x=0.605|y=0.61|scale=250|text=[[Лідс|<span style="color: #000000">Лідс</span>]]}}
{{Image label small|x=0.575|y=0.61|scale=250|text=[[Файл:Red pog.svg|link=|6px]]}}
<!--Manchester-->
{{Image label small|x=0.330|y=0.642|scale=250|text=[[Манчестер|<span style="color: #000000">Манчестер</span>]]}}
{{Image label small|x=0.55|y=0.64|scale=250|text=[[Файл:Red pog.svg|link=|6px]]}}
<!--Birmingham-->
{{Image label small|x=0.595|y=0.722|scale=250|text=[[Бірмінгем|<span style="color: #000000">Бірмінгем</span>]]}}
{{Image label small|x=0.57|y=0.72|scale=250|text=[[Файл:Red pog.svg|link=|6px]]}}
<!--London-->
{{Image label small|x=0.59|y=0.817|scale=250|text=[[Лондон|<span style="color: #000000">Лондон</span>]]}}
{{Image label small|x=0.65|y=0.79|scale=250|text=[[Файл:Red pog.svg|link=|6px]]}}
<!--Belfast-->
{{Image label small|x=0.42|y=0.572|scale=250|text=[[Белфаст|<span style="color: #000000">Белфаст</span>]]}}
{{Image label small|x=0.39|y=0.57|scale=250|text=[[Файл:Red pog.svg|link=|6px]]}}
<!--Cardiff-->
{{Image label small|x=0.39|y=0.792|scale=250|text=[[Кардіфф|<span style="color: #000000">Кардіфф</span>]]}}
{{Image label small|x=0.51|y=0.79|scale=250|text=[[Файл:Red pog.svg|link=|6px]]}}
<!--England-->
{{Image label small|x=0.58|y=0.66|scale=250|text=<span style="font-size:12px;font-weight:500">[[Англія]]</span>}}
<!--Scotland-->
{{Image label small|x=0.37|y=0.43|scale=250|text=<span style="font-size:12px;font-weight:500">[[Шотландія]]</span>}}
<!--Wales-->
{{Image label small|x=0.38|y=0.72|scale=250|text=<span style="font-size:12px;font-weight:500">[[Уельс]]</span>}}
<!--Northern Ireland-->
{{Image label small|x=0.03|y=0.55|scale=250|text=<span style="font-size:12px;font-weight:500">[[Північна Ірландія|Північна]] [[Північна Ірландія|Ірландія]]</span>}}
{{Image label end}}
|caption= Мапа Великої Британії}}
Сполучене Королівство складається з 4 головних адміністративно-політичних частин (історичні країни):
* [[Файл:Flag of England.svg|20x13px|межа]] [[Англія]] (39 графств, 6 метрополітенських графств та [[Великий Лондон]]), адміністративний центр&nbsp;— [[Лондон]];
* [[Файл:Flag of Wales 2.svg|20x13px|межа]] [[Уельс]] (22 унітарні утворення: 9 графств, 3 міста й 10 міст-графств), адміністративний центр&nbsp;— [[Кардіфф]];
* [[Файл:Flag of Scotland.svg|20x13px|межа]] [[Шотландія]] (12 областей: 9 округів і 3 загальні території), адміністративний центр&nbsp;— [[Единбург]];
* [[Північна Ірландія]] (26 округів), адміністративний центр&nbsp;— [[Белфаст]].
[[Файл:United Kingdom (+overseas territories) in the World (+Antarctica claims).svg|250px|міні|[[Британські заморські території]]]]
Залежні території (столиця):

'''Європа'''
* [[Файл:Flag of the United Kingdom.svg|20x13px|межа]] [[Акротирі і Декелія|Акротирі та Декелія]] ([[Епіскопі]]);
* [[Файл:Flag of Gibraltar.svg|20x13px|межа]] [[Гібралтар]];
* [[Файл:Flag of the Isle of Mann.svg|20x13px|межа]] [[Острів Мен|Мен]] ([[Дуглас|Даґлас]]);
* [[Нормандські острови]]:
** [[Файл:Flag of Guernsey.svg|20x13px|межа]] [[Гернсі|Ґернсі]] ([[Сент-Пітер-Порт]]),
** [[Файл:Flag of Jersey.svg|20x13px|межа]] [[Джерсі]] ([[Сент-Гелієр]]),
** [[Файл:Flag of Herm.svg|20x13px|межа]] [[Герм]],
** [[Файл:Flag of Alderney.svg|20x13px|межа]] [[Олдерні]] ([[Сент-Енн]]),
** [[Файл:Flag of Sark.svg|20x13px|межа]] [[Сарк]].

'''Карибські острови'''
* [[Файл:Flag of Anguilla.svg|20x13px|межа]] [[Ангілья]] ([[Валлі]]);
* [[Файл:Flag of the British Virgin Islands.svg|20x13px|межа]] [[Британські Віргінські острови]] ([[Род-Таун]]);
* [[Файл:Flag of the Cayman Islands.svg|20x13px|межа]] [[Кайманові острови]] ([[Джорджтаун (Кайманові острови)|Джорджтаун]]);
* [[Файл:Flag of Montserrat.svg|20x13px|межа]] [[Монтсеррат]] ([[Плімут (Монтсеррат)|Плімут]]);
* [[Файл:Flag of the Turks and Caicos Islands.svg|20x13px|межа]] [[Острови Теркс і Кайкос|Теркс і Кайкос]] ([[Коберн-Таун]]).

'''Атлантичний океан'''
* [[Файл:Flag of Bermuda.svg|20x13px|межа]] [[Бермудські острови]] ([[Гамільтон (Бермуди)|Гамільтон]]);
* [[Файл:Flag of Saint Helena.svg|20x13px|межа]] [[Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья]] ([[Джеймстаун (Свята Єлена)|Джеймстаун]]);
* [[Файл:Flag of South Georgia and the South Sandwich Islands.svg|20x13px|межа]] [[Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови]] ([[Кінг-Едвард-Пойнт]]).
* [[Файл:Flag of the Falkland Islands.svg|20x13px|межа]] [[Фолклендські острови]] ([[Стенлі|Порт-Стенлі]]).

'''Тихий океан'''
* [[Файл:Flag of the Pitcairn Islands.svg|20x13px|межа]] [[Піткерн]] ([[Адамстаун (Піткерн)|Адамстаун]]).

'''Індійський океан'''
* [[Файл:Flag of the British Indian Ocean Territory.svg|20x13px|межа]] [[Британська територія в Індійському океані]] (військова база [[Дієго-Гарсія]]).

'''Антарктика'''
* [[Файл:Flag of the British Antarctic Territory.svg|20x13px|межа]] [[Британська антарктична територія]] ([[Ротера (антарктична станція)|Ротера]]).

== Населення ==
{{main|Населення Великої Британії}}
[[Файл:Population density UK 2011 census.png|міні|Щільність населення країни]]

=== Етнічні групи ===
{{Див. також|:Категорія:Етнічні меншини Великої Британії}}

Протягом сторіч люди мігрували до Британських островів із багатьох частин світу, деякі, щоб уникнути політичного або релігійного переслідування, інші, щоб знайти краще життя або уникнути бідності. Переселенці з Європейського материка приєднувалися до місцевого населення Британії в часи [[Римська імперія|Римської Імперії]] й протягом вторгнень [[англи|англів]], [[сакси|саксів]], [[юти|ютів]], [[данці]]в і [[нормани|норманів]]. Сюди прибувало багато ірландців. Багато [[євреї]]в прибули до Британії наприкінці 19-го сторіччя і в 1930-х. Після 1945&nbsp;року у Великій Британії поселилось багато інших біженців із різних європейських країн. Великі громади переселилися з [[Вест-Індія|Вест-Індії]] та південної Азії в 1950—1960-х роках. Є також значні громади [[американці]]в, [[австралійці]]в і [[китайці]]в, а також інших європейців, як-от, наприклад, [[греки]], [[українці]], [[поляки]], [[серби]], [[естонці]], [[латиші]], [[вірмени]], [[італійці]] та [[іспанці]], [[росіяни]]. На початку 1970-х у країну починають прибувати значні маси іммігрантів із [[Латинська Америка|Латинської Америки]], [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]] та [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланки]]. Люди з Індії, Пакистану і Бангладешу&nbsp;— це більш ніж половина від загальної етнічної чисельності некорінного населення, а люди Вест-Індійського походження&nbsp;— наступна найбільша група. Населення іноземного походження майже повністю сконцентроване в центрі країни, в особливості, у [[Лондон]]і.

{|class="wikitable" style="text-align:right"
|-
!Етнічна група || Населення у 2011 || Відсоток населення, 2011<ref name=ethnicity2011>{{cite web|url=http://www.ons.gov.uk/ons/rel/census/2011-census/key-statistics-and-quick-statistics-for-local-authorities-in-the-united-kingdom---part-1/rft-ks201uk.xls|title=2011 Census: Ethnic group, local authorities in the United Kingdom|publisher=Office for National Statistics|date=11 жовтня 2013|accessdate=6 березня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131021150149/http://www.ons.gov.uk/ons/rel/census/2011-census/key-statistics-and-quick-statistics-for-local-authorities-in-the-united-kingdom---part-1/rft-ks201uk.xls|archivedate=21 October 2013|deadurl=no}}</ref>
|-
|style="text-align:left"|Білі || 55 010 359 ||87,1
|-
|style="text-align:left"|Білі: Цигани/Переселенці/Ірландці ||63 193 ||0,1
|-
|style="text-align:left"|Азіати/Азіатобританці: Індійці || 1 451 862 || 2,3
|-
|style="text-align:left"|Азіати/Азіатобританці: Пакистанці || 1 174 983 || 1,9
|-
|style="text-align:left"|Азіати/Азіатобританці: Бенгальці || 451 529 || 0,7
|-
|style="text-align:left"|Азіати/Азіатобританці: Китайці|| 433 150 || 0,7
|-
|style="text-align:left"|Азіати/Азіатобританці: Інші || 861 815 || 1,4
|-
|style="text-align:left"|Чорні/Африканці/Кариби/Афробританці || 1 904 684 || 3,0
|-
|style="text-align:left"|Змішані || 1 250 229 || 2,0
|-
|style="text-align:left"|Інші || 580 374 || 0,9
|-
|style="text-align:left"|Разом || 63 182 178 || 100
|}

=== Мови ===
[[Файл:Siaradwyr_y_Gymraeg_ym_Mhrif_Ardaloedd_Cymru2a.svg|міні|ліворуч|Поширення валлійської мови у різних графствах Уельсу]]

Всі основні мови, якими розмовляють у Сполученому Королівстві належать до сім'ї [[Індоєвропейські мови|індоєвропейських мов]].

Із сучасних мов найранішими є дві форми кельтської мови: [[гельська мова]] (з якої походить [[ірландська мова|ірландська]], [[Шотландська (гельська) мова|шотландська (гельська)]] та [[менська мова|менська]]) і [[Бритські мови|бритська мова]] (з якої походить відроджувана [[корнська мова|корнська]] та сучасна валлійська мови). Серед сучасних кельтських мов [[валлійська мова]] є найпоширенішою: приблизно одна п'ята частина від загальної чисельності населення [[Уельс]]у вважає її рідною, і вона є обов'язковим предметом у школах Уельсу. Більшість носіїв шотландської мови серед мешканців [[Зовнішні Гебридські острови|Зовнішніх Гебридських островів]] і [[Скай|Ская]]. Менше ніж 2 відсотки шотландців можуть говорити шотландською мовою, і вона ніколи не була загальнонаціональною мовою Шотландії. Навіть в північно-західних областях, де вона є мовою релігії, бізнесу і соціальної діяльності, [[Шотландська (гельська) мова|шотландська мова]] відстає. Так само, менська мова більше не має носіїв, хоча в 1870, близько половини людей говорили нею. Останні носії корнської мови померли в 18-му сторіччі, але зараз ця мова відроджується зусиллями ентузіастів.

Істотно вплинули на [[англійська мова|англійську мову]] північна [[Прагерманська мова|германська прамова]] і західна германська. Сучасна [[англійська мова]] походить переважно від германських діалектів, якими розмовляли [[англи]], [[сакси]] і [[юти]] (які прибули до Британії в 5-му сторіччі нашої ери). Також на англійську сильно вплинула мова [[вікінги|вікінгів]], які почали здійснювати набіги на [[Британські острови]] близько 790&nbsp;року і згодом колонізували північні та східні частини [[Англія|Англії]].

Під правлінням норманських та анжуйських королів Англія була частиною континентальної імперії, і тривалий зв'язок з [[Франція|Францією]], який зберігали нові правителі та землевласники, дуже вплинув на англійську мову. Ця гібридна мова, що комбінувала англосаксонські та нормандські діалекти розвинулася і стала де-факто державною мовою, іноді вона навіть витісняла [[латинська мова|латинську мову]] в публічних документах. Так було до середини 14-го сторіччя, коли почала формуватися пізня середня англійська мова, яка згодом стала де-факто державною.

Діалекти англійської мови, якими розмовляє переважна більшість населення Шотландії, часто виділяють в окрему [[Шотландська (германська) мова|шотландську мову]], яка фактично може розглядатися як національна мова Шотландії.

=== Релігія ===
[[Файл:West Side of Westminster Abbey, London - geograph.org.uk - 1406999.jpg|міні|[[Вестмінстерське абатство]]]]
У Сполученому Королівстві з'явилися різні християнські напрямки через розкол церкви протягом століть. Найбільша з них з'явилася в [[Королівство Англія|Королівстві Англія]] в 16-му сторіччі, коли [[Генріх VIII]] відхилив верховенство папи римського. Цей розрив із Римом полегшив ухвалення деяких протестантських доктрин та утворення [[англіканство|англіканської церкви]], яка стала державною церквою Королівства Англія, хоча римський католицизм зберіг прихильників. У [[Шотландія|Шотландії]] [[Реформація]] дала початок шотландській церкві, якою управляли органи місцевого самоуправління, які складались з міністрів і старійшин, а не єпископів, як було заведено в Королівстві Англія. [[Римо-католицька церква|Римський католицизм]] в Ірландії був майже не потривожений цими подіями, але на території, що пізніше стали називати Північною Ірландією, англіканські та шотландські (пресвітеріанські) церкви мали багато прихильників. У 17-му столітті подальші схизми розділили англіканську церкву, в особливості, пуританський рух, який дав початок так званим нонконформістським сектам, як, наприклад баптистській і конгреґаціоналістській. Релігійні відродження середини 18-го сторіччя дали Уельсу форму протестантства близько зв'язану з уельською мовою; Пресвітеріанська [[Церква Уельсу]] (або Кальвінійський Методизм) залишається найзначнішою релігійною організацією в князівстві. У Нортумберленді, [[Дарем (графство)|Даремі]] і [[Йоркшир]]і в північно-східній Англії та [[Корнуол]]і на південно-західному півострові все ще нараховується багато методистів. Секти зі Сполучених Штатів також отримали прихильників і було відмічене збільшення в практиці юдаїстів у Британії.

У 1290 більшість євреїв були вигнані із Британії, це було відображенням середньовічного [[антисемітизм]]у. Перша єврейська громада повернулася в Британію в 17-му сторіччі та в 19-му ст. євреї вже поселилися в багатьох великих провінційних містах. Більш ніж половина всіх британських євреїв живе в Лондоні. Британія зараз займає друге місце в [[Європа|Європі]] за кількістю єврейських громад.

== Політика ==
{{main|Політика Великої Британії}}

Сполучене королівство&nbsp;— [[конституційна монархія]], яку очолює король або королева. Форма правління&nbsp;— парламентська монархія. Під конституцією розуміється сукупність різних документів, що регулюють питання конституційного характеру. Сюди належать статути або акти парламенту (наприклад, [[Велика хартія вольностей]] [[1215]] року і [[Білль про права 1689|Білль про права]] [[1689]] року), судові прецеденти, неписані звичаї та угоди.

У Великій Британії конституція не кодифікована, тобто у вигляді окремої книжечки з назвою «Конституція» не існує. Проте елементи британської конституції цілком оформлені у вигляді письмових документів. Таким документом можна вважати, наприклад, Велику хартію вольностей, де сказано: «Жодна вільна людина не може бути схоплена, поміщена у в'язницю, позбавлена власності, оголошена поза законом, заслана або будь-яким іншим чином принижена…окрім як на підставі законного рішення суду або за законом країни». Письмовими документами є також конституційні закони, що приймаються парламентом. Ці закони парламент має право як прийняти, так і скасувати в ході довершеної звичайної процедури, так що жодного потрясіння зміни конституції в цьому випадку не викликають. Особливості британської некодифікованої конституції пояснюються тим, що вона формувалася століттями. Зокрема, [[Вінстон Черчилль]] писав про час з кінця XVII до початку XVIII століття: «Тоді було зібрано весь великий англійський спадок з періоду Великої хартії вільностей і навіть з самих первісних часів і в абсолютно сучасному для нас вигляді сформульовано ставлення держави до релігії та підпорядкування корони парламенту». Втім, в британській некодифікованій конституції є й окремі елементи, які ніде не записані, а диктуються тільки традицією. Наприклад, проводити загальні вибори щочетверга.

[[Файл:Elizabeth II greets NASA GSFC employees, May 8, 2007 edit.jpg|міні|зверхуправоруч|[[Єлизавета II]], [[Королева Великої Британії]] та [[Співдружність націй|Співдружності Націй]] (1952 — 2022)]]

=== Національні адміністрації ===
[[Файл:Scotland Parliament Holyrood.jpg|міні|[[Парламент Шотландії]]]]
[[Шотландія]], [[Уельс]] та [[Північна Ірландія]] мають свої власні [[Виконавча влада|органи виконавчої влади]], очолювані Першим Міністром і [[Деволюція|деволюційну]] [[Однопалатний парламент|однопалатну]] [[Законодавча влада|законодавчу владу]]. [[Англія]], найбільший регіон Великої Британії, не має ні виконавчої, ні законодавчої влади та управляється безпосередньо Британським урядом і парламентом. Ця ситуація створила так звану проблему пов'язану з тим, що депутати з Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії можуть голосувати, і іноді мати вирішальну роль, що до питань, які стосуються Англії, котрі вирішуються делегованими законодавцями самостійно у своїх регіонах.

Шотландський Уряд і парламент мають широку автономію з усіх питань, включаючи освіту, охорону здоров'я, законодавство та місцеве самоврядування. Після перемоги на виборах 2007 року [[Шотландська національна партія]], яка виступає за незалежність, сформувала шотландський уряд з партійним лідером [[Алекс Салмонд|Алексом Салмондом]] на чолі. На виборах 2011 року національна партія знову виграла й отримала більшість в Шотландському парламенті. Кабінет міністрів Північної Ірландії та [[Асамблея Північної Ірландії|Асамблея]] мають владу схожу з Шотландією.

Уряд Уельсу та [[Національна асамблея Уельсу]] мають менше прав, ніж Шотландія. Асамблея може видавати закони через прийняття Актів Асамблеї без необхідності додаткових дозволів. Нинішній уряд було сформовано після виборів 2011 року. Він має лейбористську адміністрацію.

=== Правова система ===
{{main|Правова система Великої Британії}}
Сполучене Королівство не має єдиної правової системи, оскільки відповідно до пункту 19 угоди про об'єднання 1706 року Шотландія зберегла свою власну правову систему. Сьогодні Велика Британія має три різних правових системи: [[Англійське право]], право Північної Ірландії та право Шотландії. Нещодавні конституційні зміни призвели до створення [[Верховний суд Великої Британії|Верховного суду]] для заміни Апеляційного комітету [[Палата лордів Великої Британії|Палати лордів]]. Судовий комітет [[Таємна рада Великої Британії|Таємної ради]], до якого належать усі члени Верховного Суду, є верховним апеляційним органом для декількох незалежних країн Співдружності націй, Британських заморських територій і Коронних земель.
[[Файл:Royal Court2.jpg|міні|Королівський судний двір]]
У Великої Британії не існує єдиної писаної конституції, її заміняє сукупність актів різного характеру, а також норми загального права і деякі конституційні звичаї. Найважливішими актами, що утворюють британську конституцію є [[Велика хартія вольностей]] (1215), [[Хабеас корпус акт|Габеас корпус акт]], [[Білль про права 1689|Білль про права]] (1689) і [[Акт про спадкування престолу (Велика Британія)|Акт про спадкування престолу]] (1701).

Велика частина правових норм, що регулюють діяльність британських компаній&nbsp;— корпоративне законодавство, відображена в Законі про компанії (Companies Act). Це один з найбільших актів за всю історію британського законодавства. Він складається з 1300 статей і 16 додатків, що займають близько 700 сторінок. Важливим є той факт, що Закон поширив свою дію і на територію Північної Ірландії, тобто для компаній Великої Британії та Північної Ірландії встановлений єдиний правовий режим.

[[Англійське право]], що застосовується в Англії та Уельсі, а також Північно-Ірландське право, ґрунтуються на [[Загальне право|загальному праві]]. Суть загального права полягає в тому, що воно бере до уваги велику кількість [[Судовий прецедент|прецедентів]]&nbsp;— ухвалених судом рішень у конкретних справах, які в подальшому стають правилами, обов'язковими до застосування в аналогічних справах усіма судами тієї ж або нижчої інстанції. Отже, загальне право створюється самими суддями в процесі судового розгляду різних справ шляхом застосування законів (статутів) та їх тлумачення. Рішення судів оголошуються, записуються і використовуються в аналогічних судових процесах у майбутньому. Вищі суди не зобов'язані дотримуватися рішень, винесених нижчими судами, але можуть їх враховувати. Суди Англії й Уельсу очолюються Головним Судом Англії та Уельсу, що складається з Апеляційного Суду, Високого Суду Правосуддя (для цивільних справ) і Суду Корони (для кримінальних справ). Верховний суд є останньою інстанцією і для цивільних, і для кримінальних справ в Англії, Уельсі та Північній Ірландії, і будь-яке прийняте ним рішення є прикладом для будь-якого іншого суду в цих юрисдикціях, а також дуже впливає і на інші юрисдикції.

Право Шотландії є гібридом загального права і континентального права. Головними судами є Сесійний суд для цивільних справ і Вищий кримінальний суд для кримінальних справ (його рішення остаточні). Верховний суд Великої Британії служить останньою апеляційною інстанцією для цивільних справ шотландського права, але не для кримінальних. Шотландське прецедентне право унікальне тим, що в ньому існує три можливих варіанти вердикту присяжних: «винен», «не винен», і «не доведено». Два останніх є виправдувальними без можливості повторного суду, а вердикт «не доведено» також іноді жартома називають «не винен, але більше так не роби».

З 1981 по 1995 рік кількість злочинів в Англії та Уельсі сильно збільшилася, проте потім, до 2008 року, впала від свого пікового значення на 48%. Кількість ув'язнених за цей же період практично подвоїлася, перевищивши 80&nbsp;000, що означає, що Англія й Уельс мають найвище число ув'язнених у відносному вираженні в Західній Європі з показником в 147 ув'язнених на 100000 жителів. У Шотландії кількість злочинів у 2010 році скоротилося до найнижчої кількості за останні 32 роки, впавши на 10%. Водночас кількість ув'язнених перевищила 80 тисяч, побивши всі рекордні показники.

=== Зовнішня політика ===
[[Файл:Boris Johnson's visit to Ukraine in occasion of the possible Russian invasion (52).jpg|міні|Візит прем'єр-міністра [[Борис Джонсон|Бориса Джонсона]] до [[Київ|Києва]], 1 лютого 2022 року ]]
{{Див. також|Відносини Велика Британія — НАТО}}
Велика Британія є постійним членом [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН,]] членом [[Співдружність націй|Співдружності націй]], [[G7]] (в минулому входила до [[G8]]), [[G20]], [[НАТО]], [[ОЕСР]], [[СОТ]], [[Рада Європи|Ради Європи]], [[ОБСЄ]]. Велика Британія має «Особливі Стосунки» зі [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Англо-французька угода 1904 року|близьке партнерство]] з [[Франція|Францією]], а також має загальну програму ядерного озброєння з цими двома країнами. Інші близькі союзники це члени [[ЄС]] і [[НАТО]] та країни Співдружності, а також [[Японія]]. Світова присутність і вплив Британії посилюються також завдяки торговельним відносинам, іноземним інвестиціям, офіційній допомозі з метою розвитку та військовим силам.
;Відносини з Україною
{{main|Посольство Великої Британії в Україні}}
У 2014 році уряд [[Девід Камерон|Девіда Камерона]] усунувся від дипломатичних зусиль щодо врегулювання [[Війна на сході України|війни на Донбасі]]. У переговорах у [[Нормандський формат|нормандському форматі]] Сполучене Королівство участі не брало. На думку колишнього посла в Росії сера {{iw|Родерік Лайн|Родеріка Лайна|ru|Лайн, Родерик}}, прем'єр-міністр [[Борис Джонсон]] був майже непомітним у кризі безпеки навколо України, і Україна як на 2021 рік майже не фігурує в британському політичному та медійному середовищі<ref>{{cite web
 |author       = Sir Roderic Lyne
 |url          = https://americas.chathamhouse.org/article/putin-ukraine-dilemma-security-threat-europe/
 |title        = Putin's Ukraine dilemma, and the security threat to Europe
 |lang         = en
 |website      = Americas’ Global Role
 |publisher    = [[Chatham House]]
 |date         = 21 грудня 2021
 |access-date  = 2021-12-26
 |archive-date = 26 грудня 2021
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20211226115624/https://americas.chathamhouse.org/article/putin-ukraine-dilemma-security-threat-europe/
}} <br/>.
«У 2014 році уряд [[Девід Камерон|Девіда Камерона]] незрозумілим чином вирішив залишитися осторонь від дипломатичних зусиль щодо вирішення української проблеми через так звану [[Нормандський формат|„нормандську четвірку“]], і в цій кризі безпеки нинішній прем'єр-міністр був майже непомітним, за винятком кількох телефонних дзвінків. У той час як Велика Британія зчепилась рогами з [[Вихід Великої Британії з ЄС|колишніми партнерами]] по [[Європейський Союз|ЄС]] з низки гострих питань, Україна майже не фігурує в британському політичному та медійному середовищі. Якщо [[Міністр закордонних справ Великої Британії|міністр закордонних справ]] [[Елізабет Трасс|Ліз Трасс]] має рацію, стверджуючи, що Британія має „неперевершений вплив у світі“, то настав час, щоб Сполучене Королівство, як провідний член [[НАТО]], {{iw2|ховати томагавки|поховало томагавки||Burying the hatchet}} та відновило взаємодію з Європою та США щодо цього важливого питання.» {{oq|en|In 2014 David Cameron’s government inexplicably chose to stand aside from diplomatic efforts to deal with the Ukrainian problem through the so-called ‘Normandy Four’, and in this security crisis the current prime minister has been almost invisible bar a couple of phone calls. While the UK locks horns with former EU partners on a range of prickly questions, Ukraine has barely featured in the British political and media environment.  If foreign secretary Liz Truss is right in claiming Britain has ‘unrivalled influence in the world’, it is high time the UK as a leading member of NATO buries hatchets and re-engages with Europe and the US on this critical issue.}}</ref>. Проте з кінця 2021 року Велика Британія почала поставки протитанкової зброї{{немає АД|19|02|2022}}. Також між Україною, Великою Британією та Польщею наразі формується тристороннє співробітництво, яке обговорювалося 1 лютого 2022 року на зустрічі президента України Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького та прем'єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона у Києві.{{немає АД|19|02|2022}}

27 квітня 2022 тодішній міністр закордонних справ Великої Британії [[Ліз Трасс]] виголосила ключову промову у Лондоні, у якій ідеться про ставлення до агресії Росії в Україні і новий підхід Великої Британії до альянсів і колективної безпеки.<ref>[https://www.unian.ua/world/viyna-v-ukrajini-viyna-usih-povniy-tekst-istorichnoji-promovi-elizabet-trass-novini-svitu-11804538.html Британія виголосила доктрину нового світу: повний текст історичної промови Трасс]</ref><ref>[https://www.gov.uk/government/speeches/foreign-secretarys-mansion-house-speech-at-the-lord-mayors-easter-banquet-the-return-of-geopolitics.uk Повернення геополітики: Промова Міністра закордонних справ Великої Британії на Великодньому Обіді Лорда-Мера 2022 року у Менсон Хауз]</ref>

== Збройні сили Великої Британії ==
{{main|Збройні сили Великої Британії}}

Велика Британія має одну з найтехнологічніших і добре навчених армій у світі та на 2008 рік мала близько 20 військових баз по всьому світу. За різними джерелами, Британія має треті або четверті у світі військові витрати, хоча займає лише 27-е місце за чисельністю військ. Загальні військові витрати складають приблизно 2,5&nbsp;% від ВВП країни. Британська армія, Королівські військово-повітряні сили та Королівський військово-морський флот разом складають [[збройні сили Великої Британії]], які офіційно називаються Збройні сили Її Величності. Всі три види армій управляються Міністерством Оборони та контролюються спеціальною Радою Оборони, очолюваною Державним Секретарем Оборони. Головнокомандувачем Британських Збройних сил є британський монарх, король [[Чарльз III|Карл III]].

== Економіка ==
{{Main|Економіка Великої Британії}}
[[Файл:Banco de Inglaterra, Londres, Inglaterra, 2014-08-11, DD 141.JPG|міні|праворуч|[[Банк Англії]]]]
Велика Британія&nbsp;— одна з найбільш економічно високорозвинених індустріальних країн світу.

Провідна економіка у сфері фінансових послуг, фармакологічної та військової промисловості. Стабільні ТНК. Високоточні технології й хайтек (телекомунікації й біотехнології). Видобуток нафти й газу з Північного моря. Інновації в розробках програмного забезпечення. Гнучкі умови праці. Успішно уловлює тенденції в зниженні курсів валют. Низьке безробіття (у 2004&nbsp;р. 4&nbsp;%).

Основні галузі промисловості: машинобудівна, електрообладнання та автоматика, корабле- та авіабудівна, електроніка, металургія, хімічна, вугільна, нафтова, паперова, харчова, текстильна, легка промисловість. Розвинуті всі види сучасного транспорту. Головні порти: [[Лондон]], [[Ліверпуль]], [[Манчестер]], [[Мілфорд-Гейвен]], [[Кінгстон-апон-Галл|Галл]], [[Саутгемптон]], [[Іммінгем]].

Виробництво [[електроенергія|електроенергії]]: бл. 305&nbsp;млрд кВт•год (1992), головним чином на [[ТЕС]]. Структура енергозабезпечення країни на початку XXI&nbsp;ст.: [[природний газ]]&nbsp;— 37&nbsp;%; [[нафта]]&nbsp;— 35&nbsp;%, [[вугілля]]&nbsp;— 16&nbsp;%, [[атомна енергія]]&nbsp;— 11&nbsp;%, інше&nbsp;— 1&nbsp;%.

Країна вийшла з [[Друга Світова Війна|Другої Світової Війни]] військовим переможцем, але з ослабленим промисловим сектором. Післявоєнне відновлення було відносно повільне і зайняло приблизно 40 років. Британська економіка значно поліпшила свою конкурентоспроможність після 1973&nbsp;р. через [[Сполучене Королівство в Європейському Союзі|членство в Європейських Співтовариствах]] (зараз [[Європейський Союз]] [ЄС]). Темпи економічного зростання в 1990-х можна було порівняти з іншими індустріальними країнами.

Протягом 1980-х консервативний уряд [[Маргарет Тетчер]] переслідував приватизацію (денаціоналізацію) державних корпорацій, які були націоналізовані попередніми урядами. Приватизація, що супроводжується поширенням неспокою серед робітників, призвела до втрати десятків тисяч робочих місць в кам'яновугільних шахтах і секторах важкої промисловості. Протягом 1980-х і 90-х, невідповідність прибутку також зросла. [[Безробіття]] і [[інфляція|темпи інфляції]] були поступово зменшені, але все ж залишалися високими до кінця 1990-х. Роль країни як головного світового фінансового центру залишалась джерелом економічної сили. Окрім того, експлуатація офшорного природного газу починаючи з 1967&nbsp;р. та нафти з 1975 в [[Північне море|Північному морі]] скоротила залежність країни від вугілля та імпортної нафти та забезпечили подальше економічне зростання.

ВВП за 2006 становив 2,151&nbsp;трлн дол.; за 2007&nbsp;— 2,215&nbsp;трлн дол.; за 2008&nbsp;— 2,231&nbsp;трлн дол. ВВП Великої Британії у I кварталі 2009 року скоротився на 1,9 відсотка в порівнянні з попереднім кварталом, що стало рекордним падінням за останні 30 років. У IV кварталі 2008 року падіння ВВП країни склало 1,6&nbsp;%.

Економічно активне населення становить 31,2&nbsp;млн ос. У сільському господарстві зайняте 1,4&nbsp;% населення, в промисловості&nbsp;— 18,2&nbsp;% населення, у сфері послуг&nbsp;— 80,4&nbsp;% населення. Рівень безробітних&nbsp;— 5,5&nbsp;%. Грошова одиниця&nbsp;— [[фунт стерлінгів]] = 100 пенсів.

Річний дохід бюджету становить 1,107&nbsp;трлн дол.; річна витрата бюджету становить 1,242&nbsp;трлн дол. Інвестиції в економіку становлять 16,7&nbsp;% від ВВП. Рівень інфляції за 2008 склав 3,8&nbsp;%.

Експорт за 2008 склав 468,7&nbsp;млрд дол. Експорт: машини і устаткування, нафта і нафтопродукти, автомобілі, озброєння, хімічні продукти, медичні препарати, продовольство. Експортні партнери:

* США&nbsp;— 14,2&nbsp;%
* Німеччина&nbsp;— 11,1&nbsp;%
* Франція&nbsp;— 8,1&nbsp;%
* Ірландія&nbsp;— 8&nbsp;%
* Нідерланди&nbsp;— 6,8&nbsp;%
* Бельгія&nbsp;— 5,3&nbsp;%
* Іспанія&nbsp;— 4,5&nbsp;%
* Італія&nbsp;— 4,1&nbsp;%.

Імпорт за 2008 склав 645,7&nbsp;млн дол. Імпорт: готові промтовари, машини і устаткування, сировина, метали, харчові продукти. Партнери по імпорту:

* Німеччина&nbsp;— 14&nbsp;%
* США&nbsp;— 8,6&nbsp;%
* Китай&nbsp;— 7,3&nbsp;%
* Нідерланди&nbsp;— 7,3&nbsp;%
* Франція&nbsp;— 6,9&nbsp;%
* Бельгія&nbsp;— 4,7&nbsp;%
* Норвегія&nbsp;— 4,7&nbsp;%
* Італія&nbsp;— 4,2&nbsp;%.

Країна посіла '''сьоме''' місце в рейтингу [[Група Світового банку|Світового банку]] [[Рейтинг «Doing Business»|«Doing Business»]] за [[2013]] рік<ref>{{Cite web |url=http://www.doingbusiness.org/rankings |title=Doing Business 2013 report |accessdate=1 жовтня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110604005151/http://www.forbes.com/feeds/afx/2007/06/12/afx3810988.html |archivedate=4 June 2011 |deadurl=no }}</ref>.

{{Див. також|Корисні копалини Великої Британії|Історія освоєння мінеральних ресурсів Великої Британії|Гірнича промисловість Великої Британії}}

=== Сільське господарство ===
Сполучене Королівство відрізняється, навіть серед країн західної [[Європа|Європи]], малою часткою населення (близько 2&nbsp;%), зайнятого в сільському господарстві. Британське сільське господарство інтенсивне та комерційне, з високим рівнем механізації. Його підтримка спочатку національною політикою, а згодом і [[Спільна сільськогосподарська політика Європейського Союзу|Спільною сільськогосподарською політикою ЄС]] ({{lang-en|Common Agricultural Policy, CAP}}), призвела до того, що продуктивність виробництва деякої сільськогосподарської продукції перевищила попит. Зайнятість в сільському господарстві поступово знизилася, а, із запровадження політики скорочення надлишків, ця тенденція, ймовірно, продовжуватиметься. Британський уряд вживає заходи, щоб створити можливості альтернативного працевлаштування в сільських областях, особливо в тих, що віддалені від міст. Площі сільськогосподарських угідь (близько три чверті загальної площі країни) також зменшилися, і частина орної землі пішла під пасовища.

Офіційна сільськогосподарська політика узгоджувалась з ЄСП і була покликана покращити продуктивність, гарантувати стійкість ринку та забезпечити виробникам сприятливий рівень життя, а також, щоб гарантувати постачання товарів споживачам за прийнятну ціну. Щоб досягти цих цілей, ЄСП надавала систему мінімальних цін для місцевих товарів і оподаткувань на імпорт, щоб підтримати внутрішні ціни. Експорту сприяли субсидії, які оплачували різницю між світовою ринковою ціною і ціною [[ЄС|Європейського Союзу]]. Для деяких товарів, в особливості для яловичини й баранини, були додаткові платежі, які виплачувались безпосередньо виробникам. Пізніші політики включали квоти на молоко, сухопутні державні резерви та опору на ціновий механізм як регулятор.

Найголовніші сільськогосподарські культури&nbsp;— [[пшениця]], [[ячмінь]], [[овес]], [[цукрові буряки]], [[картопля]] та [[ріпак]]. Тоді як істотний відсоток пшениці, ячменю та ріпаку йдуть на корм тваринам, багато із залишку обробляється для людського споживання. Сполучене Королівство досягло високого рівня самостійності у виробництві основної сільськогосподарської продукції, за винятком [[цукор|цукру]] та [[сир]]у.

=== Лісництво ===
Майже одна десята частина сухопутної території Сполученого Королівства віддана під лісівництво. Комісія Лісівництва підтримується урядом і керує майже половиною всіх лісів, а решта&nbsp;— в основному в приватних руках. Місцеве виробництво лісоматеріалу забезпечує менш ніж одну п'яту частину попиту Сполученого Королівства. Більшість нових насаджень&nbsp;— хвойні ліси в нагірних областях, але комісія заохочує посадку широколистих дерев.

=== Рибальство ===
Хоча Сполучене Королівство&nbsp;— одна із провідних держав Європи за виловом риби, риболовна промисловість була в тривалому занепаді. Рибальські межі були розширені до 200 [[морська миля|морських миль]] (370 км) від берега в середині 1970-х. Рибна промисловість Британії зараз забезпечує тільки половину повного попиту країни. Найголовніша для вилову риба&nbsp;— [[тріска]], [[Пікша (риба)|пікша]], [[макрель]], [[мерлан]] і [[камбала]], також [[молюск]]и, зокрема [[норвезькі омар]]и, [[омар]]и, [[краб]]и та [[устриці]].

=== Транспорт ===
[[Файл:Heathrow T5.jpg|міні|Аеропорт [[Хітроу]]<ref name="bbc1">{{cite news |url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/business/7472432.stm |title=Heathrow 'needs a third runway' |work=BBC News |accessdate=17 жовтня 2008 |date=25 червня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081004102230/http://news.bbc.co.uk/1/hi/business/7472432.stm |archivedate=4 October 2008 |deadurl=no }}</ref><ref name="airport">{{cite press release |url=http://www.aci.aero/aci/aci/file/Press%20Releases/2008/TOP30_International%20Passengers_2007.pdf |title=Statistics: Top 30 World airports |publisher=Airports Council International |date=July 2008 |accessdate=15 жовтня 2008 |archive-date=19 жовтня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081019014741/http://www.aci.aero/aci/aci/file/Press%20Releases/2008/TOP30_International%20Passengers_2007.pdf }}</ref>]]
Дорожня мережа Британії досягає 29 145 [[Миля|миль]] (46 904 [[км]]) магістралей, 2173 миль (3497 км) [[шосе]] і 213 750 миль (344 000 км) автодоріг. Кругова дорога M25 навколо Лондона є найбільшою та найзавантаженішою у світі.<ref>{{cite book|title=Reading the Everyday|first=Joe|last=Moran|publisher=Routledge|p=95|isbn=978-1-134-37216-4}}</ref> У 2009 році у Великої Британії налічувалося 34 мільйони автомобілів.

Велика Британія має залізничну мережу довжиною 10 072 миль (16 209 км) у [[Велика Британія (острів)|Великій Британії]] та 189 миль (304 км) у [[Північна Ірландія|Північній Ірландії]]. Залізниці в Північній Ірландії перебувають у віданні NI Railways, дочірньої компанії державної Translink. У Великій Британії мережа [[British Rail]] була приватизована в період між 1994 і 1997. Близько 20 приватних (в тому числі: [[Deutsche Bahn]]; [[SNCF]] і [[Nederlandse Spoorwegen]]) компаній обслуговують в середньому 18000 пасажирських поїздів на добу. Також щоденно курсує близько тисячі вантажних потягів.

З жовтня 2009 року по вересень 2010 року аеропорти країни опрацювали 211,4&nbsp;млн пасажирів<ref name="caastats">{{cite web |url=http://www.caa.co.uk/docs/80/airport_data/201009/Table_01_Size_of_UK_Airports.pdf |title=Size of Reporting Airports October 2009&nbsp;– September 2010 |accessdate=5 грудня 2010 |publisher=Civil Aviation Authority |archiveurl=https://www.webcitation.org/67yHS5Ofm?url=http://www.caa.co.uk/docs/80/airport_data/201009/Table_01_Size_of_UK_Airports.pdf |archivedate=27 May 2012 |deadurl=yes }}</ref>. У цей період найбільшими аеропортами були Лондонський аеропорт [[Хітроу]] (65,6&nbsp;млн пасажирів), [[Гатвік]] (31,5&nbsp;млн пасажирів) і [[Лондон-Станстед|Станстед]] (18,9&nbsp;млн пасажирів). Хітроу, розташований в 15 милях (24 км) на захід від столиці, приймає більше міжнародних пасажирських перевезень ніж будь-який аеропорт у світі. Тут базується національна авіакомпанія [[British Airways]] та [[Virgin Atlantic]]<ref>{{cite news |title=BMI being taken over by Lufthansa |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/7697261.stm |accessdate=23 грудня 2009 |work=BBC News |date=29 жовтня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091128191744/http://news.bbc.co.uk/2/hi/7697261.stm |archivedate=28 November 2009 |deadurl=no }}</ref>.

=== Енергетика ===
[[Файл:Oil platform in the North SeaPros.jpg|міні|Нафтова платформа у [[Північне море|Північному морі]]]]
Британія має більше важливих енергетичних ресурсів, ніж більшість країн Європейського Союзу, в особливості [[нафта|нафту]], [[природний газ]] і [[вугілля]]. Вугілля, колись важливий ресурс для британської економіки, зараз стало зменшуватися у важливості. У порівнянні з піковим 1913 роком, коли понад один мільйон працівників видобув понад 300 мільйонів тонн вугілля, поточний видобуток впав на більше, ніж на чотири-п'ятих, з навіть більшим скороченням робочої сили. Електростанції&nbsp;— головні споживачі вугілля, але зі зростанням використання інших видів палива видобуток вугілля зменшився.

У 2006 році Велика Британія була дев'ятим найбільшим у світі споживачем енергії і 15 за величиною виробником<ref>{{cite web |url=http://tonto.eia.doe.gov/country/country_energy_data.cfm?fips=UK |title=United Kingdom Energy Profile |publisher=U.S. Energy Information Administration |accessdate=4 листопада 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090102203347/http://tonto.eia.doe.gov/country/country_energy_data.cfm?fips=UK |archivedate=2 January 2009 |deadurl=yes }}</ref>. Королівство є батьківщиною для цілого ряду великих енергетичних компаній, у тому числі двох з шести світових гігантів&nbsp;— [[Бритіш петролеум компані|ВР]] та [[Royal Dutch Shell]], а також BG Group<ref>{{cite news |url=http://www.telegraph.co.uk/finance/newsbysector/energy/6424030/Let-the-battle-begin-over-black-gold.html |title=Let the battle begin over black gold |accessdate=26 листопада 2010 |work=The Daily Telegraph |date=24 жовтня 2009 |location=London |first=Rowena |last=Mason |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101120050152/http://www.telegraph.co.uk/finance/newsbysector/energy/6424030/Let-the-battle-begin-over-black-gold.html |archivedate=20 November 2010 |deadurl=no }}</ref><ref>{{cite news |url=http://www.bloomberg.com/news/2010-11-25/rba-s-stevens-says-inflation-unlikely-to-fall-much-further.html |title=RBA Says Currency Containing Prices, Rate Level 'Appropriate' in Near Term |accessdate=26 листопада 2010 |work=Bloomberg |location=New York |date=26 листопада 2010 |first=Michael |last=Heath |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101129025910/http://www.bloomberg.com/news/2010-11-25/rba-s-stevens-says-inflation-unlikely-to-fall-much-further.html |archivedate=2010-11-29 |deadurl=no }}</ref>. У 2011 році 40&nbsp;% електроенергії у Великої Британії виробили за допомогою газу, 30&nbsp;% вугіллям, 19&nbsp;% атомною енергетикою, а 4,2&nbsp;% енергією вітру, гідроенергетикою, біопаливом і відходами.<ref name="world-nuclear.org">{{cite web |url=http://www.world-nuclear.org/info/inf84.html |title=Nuclear Power in the United Kingdom |publisher=World Nuclear Association |accessdate=9 квітня 2013 |date=April 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130214061431/http://www.world-nuclear.org/info/inf84.html |archivedate=14 February 2013 |deadurl=no }}</ref> Альтернативна енергетика значно збільшує свою долю в енергосистемі країни (від 1,5&nbsp;% у 2008 до 15&nbsp;%, причому у вітряні дні ВЕС виробляють до 40&nbsp;% електроенергії, станом на 2018 рік).<ref name=BEIS2017q3>{{cite web |url=https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/669723/Renewables.pdf |title=BEIS renewables statistics |accessdate=16 березня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180309151132/https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/669723/Renewables.pdf |archivedate=9 March 2018 |deadurl=no }}</ref><ref>{{cite web |url=http://electricinsights.co.uk/#/reports/report-2017-q4/detail/wind-power-grows-45?&_k=sw4i0u |title=Wind power grows 45% |accessdate=18 березня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180610115718/http://electricinsights.co.uk/#/reports/report-2017-q4/detail/wind-power-grows-45?&_k=sw4i0u |archivedate=10 June 2018 |deadurl=no }}</ref> Цьому сприяють збудовані на узбережжі та в морі вітрові електростанції. За рівнем розвитку вітроенергетики Велика Британія поступається у Європі хіба що Нідерландам і Данії. [[ВЕС Лондон-Аррай]]&nbsp;— найбільша [[Вітрова електростанція|ВЕС]] у Європі на 2013 рік, на 2020 заплановане відкриття ще більшої ВЕС&nbsp;— [[Hornsea Project Two]], потужність котрої складе 1,8 ГВт і котра є продовження проєкту [[Hornsea Project One]] потужністю 1,2 ГВт<ref>{{cite web|last=Александра Самуилкина|title=Нидерланды запустили один из крупнейших в мире морских ветряных парков|url=https://hightech.fm/2017/05/10/dutch-offshore-farn|accessdate=12 листопада 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171113060202/https://hightech.fm/2017/05/10/dutch-offshore-farn|archivedate=13 November 2017|deadurl=no}}</ref>. У 2017 році в країні запустили найбільші на той час у світі вітрові електростанції висотою 195&nbsp;м<ref>[https://frontnews.eu/news/ua/1392/У-Великобританії-запустили-найбільші-у-світі-вітрові-електростанції У Великій Британії запустили найбільші у світі вітрові електростанції] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190311172055/https://frontnews.eu/news/ua/1392/У-Великобританії-запустили-найбільші-у-світі-вітрові-електростанції |date=11 березня 2019 }}, 22 травня 2017, frontnews</ref>.

У 2009 році Велика Британія виробляла 1,5&nbsp;млн барелів нафти на добу і споживала 1,7&nbsp;млн. Виробництво наразі зменшується, і країна імпортує сировину з 2005 року. У 2009 році країна була тринадцята за видобутком природного газу у світі та найбільшим виробником в ЄС. Видобуток вугілля відіграв ключову роль в економіці Великої Британії в 19 і 20 століттях. У середині 1970-х років 130&nbsp;млн тонн вугілля видобувалося щорічно, ця позначка не падала нижче 100&nbsp;млн тонн до початку 1980-х років. У 1980-х і 1990-х роках промисловість значно скоротилася. У 2011 році вироблено 18,3&nbsp;млн тонн вугілля<ref>{{cite news |last=Watts |first=Susan |url=http://www.bbc.co.uk/news/uk-17448428 |title=Fracking: Concerns over gas extraction regulations |work=BBC News |date=20 березня 2012 |accessdate=9 квітня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130308000408/http://www.bbc.co.uk/news/uk-17448428 |archivedate=8 March 2013 |deadurl=no }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.foe-scotland.org.uk/fracking |title=Quit fracking aboot |publisher=Friends of the Earth Scotland |accessdate=9 квітня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130424165228/http://www.foe-scotland.org.uk/fracking |archivedate=24 April 2013 |deadurl=no }}</ref>.

Наприкінці 1990-х років атомні електростанції виробляли близько 25&nbsp;% електроенергії, але ця цифра поступово знижується. У 2012 році працювало 16 реакторів, які виробляли приблизно 19&nbsp;% електроенергії. Усі, крім одного з реакторів, будуть списані до 2023 року, на відміну від Німеччини та Японії, Велика Британія має намір у 2018 почати будувати нове покоління ядерних фабрик<ref name="world-nuclear.org"/>.

Сполучене Королівство має відносно обмежені запаси економічно цінних [[мінеральні ресурси|мінеральних ресурсів]]. Тут видобувають деякі важливі метали, в особливості [[олово]], яке забезпечує місцевий попит наполовину, і [[цинк]]. Є достатні постачання неметалічних мінералів, зокрема [[пісок|піску]], [[гравій|гравію]], [[вапняк]]у, [[доломіт]]у, [[крейда|крейди]], [[сланець|сланцю]], [[барит]]у, [[тальк]]у, [[глина|глини]] та [[глинистий сланець|глинистого сланцю]].

== Культура ==
Культура Сполученого Королівства багата і різноманітна. Вона значною мірою впливає на культуру у світовому масштабі. Велика Британія має сильні культурні зв'язки зі своїми колишніми колоніями, особливо з тими державами, де англійська мова є державною. Значний внесок в британську культуру за останні півстоліття внесли іммігранти з [[Південна Азія|Південної Азії]] та з країн [[Кариби|Карибського басейну]]. У процесі формування Сполученого Королівства до його складу увійшли колишні незалежні держави, які відрізняються культурами і які слід розглядати окремо.

=== Символи ===
[[Файл:Britannia-Statue.jpg|зверхуправоруч|ліворуч|міні|[[Британія (алегорія)|Британія]]]]
[[Прапор Великої Британії]] це Союзний Прапор (також відомий як Юніон Джек). Він був створений у 1606 році шляхом поєднання [[Прапор Англії|прапорів Королівства Англія]] та [[Прапор Шотландії|Королівства Шотландія]], оновлений у 1801 додаванням прапора [[Святий Патрик|Святого Патрика]]. Уельс не представлений на Юніон Джеку, тому що регіон був завойований і приєднаний до Королівства Англія до формування Сполученого Королівства. Можливість зміни прапору іноді обговорюється у суспільстві<ref>{{cite news |url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/uk/7114248.stm |title=Welsh dragon call for Union flag |work=BBC News |date=27 листопада 2007 |accessdate=17 жовтня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090609084550/http://news.bbc.co.uk/1/hi/uk/7114248.stm |archivedate=9 June 2009 |deadurl=no }}</ref>. Гімном Сполученого Королівства є «[[Боже, бережи королеву|Боже, бережи короля»]], слово «короля» замінюється на «королеву» якщо монархом є жінка.

[[Британія (алегорія)|Британія]] є національним уособленням Сполученого Королівства, що походять з [[Римська Британія|Римської Британії]]<ref>{{cite web |url=http://www.24carat.co.uk/britanniaframe.html |title=Britannia on British Coins |publisher=Chard |accessdate=25 червня 2006 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20060618145332/http://24carat.co.uk/britanniaframe.html |archivedate=18 June 2006 |deadurl=no }}</ref>. Британія зображається як молода жінка з каштановим або золотистим волоссям, одягнена в Коринфський шолом і білий одяг. Вона тримає тризуб [[Посейдон]]а, щит та Прапор Союзу. Іноді вона зображується сидячи на спині у [[лев]]а. У золоті часи Британської імперії наприкінці XIX століття, Британія часто була пов'язана з британським морським пануванням, це відображено в патріотичній пісні «[[Прав, Британіє, морями]]». До 2008 року лев був зображений за Британією на монеті номіналом [[Фунт стерлінгів|п'ятдесят пенсів]] і на обороті британської [[Фунт стерлінгів|дясятипенсової монети]]. Він також використовується як символ нецеремоніального прапора [[Британська армія|британської армії]]. [[Бульдог]] іноді використовується як символ Сполученого Королівства і пов'язаний з викликом [[Вінстон Черчилль|Вінстона Черчилля]] [[Третій Рейх|нацистській Німеччині]]<ref>{{Cite book |last=Baker |first=Steve |title=Picturing the Beast |publisher=University of Illinois Press |year=2001 |page=52 |isbn=0-252-07030-5}}</ref>.

=== Філософія ===
Велика Британія славиться традиціями «британського емпіризму», гілкою філософії пізнання, яка свідчить, що тільки знання перевірені досвідом є справедливими, і «Шотландською філософією», яку іноді називають «шотландською школою здорового глузду». Найвідоміші філософи британського емпіризму це [[Джон Локк]], [[Джордж Берклі]] і [[Девід Юм]]; в той час як [[Дугалд Стюарт]], [[Томас Рід]] і Вільям Гамільтон є основними представниками шотландської школи. Два британці також примітні теоріями моральної філософії утилітаризму, вперше використаної [[Джеремі Бентам]]ом, а пізніше [[Джон Стюарт Мілль|Джоном Стюартом Міллем]] в його короткій роботі утилітаризму. Інші видатні філософи з Великої Британії це [[Дунс Скот]], [[Джон Лілберн]], [[Мері Волстонкрафт]], сер [[Френсіс Бекон]], [[Адам Сміт]], [[Томас Гоббс]], [[Вільям Оккам]], [[Бертран Рассел]].

=== Кінематограф ===

Велика Британія має великий вплив на історію кінематографа. Британські режисер[[Альфред Хічкок|и Альфред Хічкок]] і [[Девід Лін]] вважаються одними з найпопулярніших режисерів в історії, а серед інших відомих режисерів можна відзначити [[Чарлі Чаплін]]а, Майкла Пауелла, [[Керол Рід|Керола Ріда]] і [[Рідлі Скотт]]а. Багато британських акторів здобули світову популярність і визнання, включаючи [[Джулі Ендрюс]], [[Річард Бартон|Річарда Бартона]], [[Майкл Кейн|Майкла Кейна]], [[Шон Коннері|Шона Коннері]], [[Вів'єн Лі]], [[Девід Найвен|Девіда Найвена]], [[Лоуренс Олів'є|Лоуренса Олів'є]], [[Пітер Селлерс|Пітера Селлерса]] і [[Кейт Уінслет]]. Деякі з найуспішніших у світі в комерційному плані фільмів також були створені у Великій Британії, серед яких і найприбутковіші у світі серії фільмів ([[Гаррі Поттер]] і [[Джеймс Бонд]]). [[Ealing Studios]] претендує на звання найстарішої працюючої кіностудії у світі.

Незважаючи на велику та успішну історію, британська індустрія часто характеризується суперечками про наявність її індивідуальності, американський і європейський вплив. Багато британських фільмів створювалося разом з американськими продюсерами, в них часто знімаються американські актори, а британські актори часто знімаються в Голлівуді. Багато успішних голлівудських фільмів ґрунтуються на британцях, літературі чи подіях, як, наприклад, [[Титанік (фільм, 1997)|Титанік]], [[Володар перснів (кінотрилогія)|Володар перснів]] та [[Пірати Карибського моря]].

У 2009 році британські фільми зібрали 2 мільярди доларів по всьому світу, отримавши 7&nbsp;% частку ринку у світі та 17&nbsp;% всередині самої Великої Британії. Всього в касах Великої Британії зібрали близько 944 мільйонів фунтів у 2009 році при 173 мільйонах відвідувань кінотеатрів.

[[Британський інститут кіно]] склав рейтинг 100 найкращих, на їх думку, британських фільмів. Щорічна премія [[Премія БАФТА у кіно|BAFTA]] вручається [[Британська академія телебачення та кіномистецтва|Британською академією телебачення та кіномистецтва]].

=== Медіа ===
[[BBC]], заснована в 1922 році, державне радіо, телебачення та Інтернет корпорація у Великої Британії, є найстарішим і найбільшим мовником у світі. Вона транслює безліч телевізійних і радіомовних станцій у Великої Британії та за кордоном, побутові послуги фінансуються телевізійною ліцензією. Інші великі ЗМІ це [[ITV]] і [[News Corporation]], котрій належить ряд національних газет, як-от найпопулярніший [[таблоїд]] [[The Sun]], а також [[The Times]].

У 2009 році підрахували, що англійці в середньому 3,75 години в день дивляться телебачення і 2,81 години слухають радіо. Продажі газет впали з 1970 і у 2009 42&nbsp;% людей повідомили, що читають щоденні газети. У 2010 82,5&nbsp;% населення Великої Британії були підключені до інтернету, за цим показником Британія є одним зі світових лідерів.

== Див. також ==
* [[Список монархів Британських островів]]
* [[Список політичних партій Великої Британії]]
* [[Канадсько-британські відносини]]
* [[Список ссавців Великої Британії]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{commonscat|Great Britain}}
{{Вікіцитати1}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/988/58/1/15/ Велика Британія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160806014051/http://cyclop.com.ua/content/view/988/58/1/15/ |date=6 серпня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія}}
* {{cite web |url=http://uk.mfa.gov.ua/en |назва=Ukrainian Embassy in London |accessdate=10 червня 2014 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714145551/http://uk.mfa.gov.ua/en }}
* Велика Британія: географія, історія, культура: [навч. посіб.] / С.&nbsp;П.&nbsp;Мовчан, Г.&nbsp;М.&nbsp;Кипаренко.&nbsp;— Л. : ПАІС, 2012.&nbsp;— 494, [8] c.&nbsp;— Бібліогр.: с. 474—480&nbsp;— укр.
* {{cite web |url=http://www.facebook.com/ukraine.in.uk |назва=Ukrainian Embassy in London Facebook Page |accessdate=10 червня 2014 |archive-date=2 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141002010329/https://www.facebook.com/ukraine.in.uk }}
* {{cite web |url=http://twitter.com/UkrEmbLondon |назва=Ukrainian Embassy in London Twitter Page |accessdate=10 червня 2014 |archive-date=11 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140611094948/https://twitter.com/UkrEmbLondon }}
* {{ref-en}} [http://www.geograph.org.uk/ The Geograph® Britain and Ireland] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160303191402/http://www.geograph.org.uk/photo/12717 |date=3 березня 2016 }}&nbsp;— фотопроєкт, спрямований на збір географічно репрезентативних фотографії та інформації для кожного квадратного кілометра Великої Британії та Ірландії.
* [https://24tv.ua/yak-velika-britaniya-povertayetsya-vishhu-ligu-garyachi-novini_n1664288 Ядерна зброя та глобальні амбіції: як Велика Британія повертається у вищу лігу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211114100036/https://24tv.ua/yak-velika-britaniya-povertayetsya-vishhu-ligu-garyachi-novini_n1664288 |date=14 листопада 2021 }}
* [https://armyinform.com.ua/2021/11/19/brytanczi-dopomagayut-nam-zaklasty-osnovu-novogo-ukrayinskogo-flotu-‒-vijskovyj-ekspert-myhajlo-samus/ Британці допомагають нам закласти основу нового українського флоту ‒ військовий експерт Михайло Самусь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220515131129/https://armyinform.com.ua/2021/11/19/brytanczi-dopomagayut-nam-zaklasty-osnovu-novogo-ukrayinskogo-flotu-%E2%80%92-vijskovyj-ekspert-myhajlo-samus/ |date=15 травня 2022 }}

{{Велика Британія в темах}}
{{Navboxes
| list  =
{{Велика Британія}}
{{Королівства Співдружності}}
{{Співдружність націй}}
{{Європа}}
{{ОЕСР}}
{{Рада Європи}}
{{G7}}
{{НАТО}}
{{WEU}}
{{Рада_Безпеки_ООН}}
}}
{{Authority control}}

[[Категорія:Велика Британія| ]]
[[Категорія:Острівні країни]]
[[Категорія:Монархії]]
[[Категорія:Країни НАТО]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Конституційні монархії]]
[[Категорія:Держави-члени Співдружності Націй]]
[[Категорія:Велика сімка]]
[[Категорія:Велика вісімка]]
[[Категорія:Англомовні країни і території]]
[[Категорія:Королівства]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]