Відкрити головне меню

Борис Львович Васильєв (21 травня 1924(19240521), Смоленськ — 11 березня 2013, Москва[1]) — російський воєнний письменник, автор повістей «А зорі тут тихі», «Завтра була війна» та інших. Лауреат Державної премії СРСР.

Біографія

У 1941 Васильєв пішов на фронт добровольцем у складі винищувального комсомольського батальйону.

Під час бойової висадки 16 березня 1943 потрапив на мінну розтяжку і з тяжкою контузією був доставлений в госпіталь.

Восени 1943 року він вступив у Військову академію бронетанкових і механізованих військ.

Після закінчення академії в 1946 році працював випробувачем колісних і гусеничних машин на Уралі, а в 1954 звільнився з армії, заявивши, що хоче займатися літературою.

Творчість

Основною темою творів Бориса Васильєва була війна і долі військового покоління.

Перший твір Бориса Васильєва — п'єса «Танкісти» — потрапив під заборону. Виставу за п'єсою поставив Центральний театр Радянської Армії, але незадовго до прем'єри її заборонило Головне політичне управління армії.

Серед його доробку — повість «Загибель богинь», романи «У списках не значився», «Не стріляйте білих лебедів».

Багато з його творів екранізовані.

У 1972 Станіслав Ростоцький зняв фільм за повістю «А зорі тут тихі».

Стрічка про «ворогів народу» і життя старшокласників у передвоєнні роки «Завтра була війна», яка стала дипломною роботою Юрія Кари, вийшла на екрани в 1987 році і зібрала багато радянських і зарубіжних кінопремій.

Похований на Ваганьковському кладовищі в Москві.

Примітки