Перегляд вихідного коду сторінки Васильченко Степан Васильович

{{othernames|Васильченко}}
{{Письменник
 | Ім'я                = Степан Васильович Васильченко
 | Оригінал імені      = 
 | Фото                = Степан Васильченко.jpg
 | Ширина              = 250px
 | Підпис              = Степан Васильченко
 | Ім'я при народженні = Степан Васильович Панасенко
 | Псевдоніми          = Степан Васильченко 
 | Дата народження     = 8.1.1879(27.12.1878)
 | Місце народження    = [[Ічня]], [[Борзнянський повіт]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]]
 | Дата смерті         = 11.8.1932
 | Місце смерті        = [[Київ]], [[Українська СРР]], [[СРСР]]
 | Громадянство        = [[Російська імперія]], [[УНР]], [[СРСР]]
 | Рід діяльності      = [[письменник]], [[педагог]]
  | Сайт                = 
}}
'''Степа́н Васи́льович Васи́льченко''' (справжнє прізвище&nbsp;— ''Панасенко''; {{ДН|8|1|1879|27|12|1878}}, м. [[Ічня]], нині [[Чернігівська область|Чернігівської області]]&nbsp;— [[11 серпня]] [[1932]], [[Київ]])&nbsp;— український [[письменник]] і педагог. Батько архітектора та скульптора [[Кодак Юрій Степанович|Юрія Кодака]].

== Життєпис ==
Народився в сім'ї безземельного селянина-шевця в місті [[Ічня]] ([[Борзнянський повіт]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]]). Навчався 1888—1893 в Ічнянській початковій школі. Два роки готувався до вступу в учительську семінарію. [[1895]] вступив до [[Коростишівська учительська семінарія|Коростишівської учительської семінарії]] (закінчив [[1898]]). Одержав направлення в однокласну міністерську школу в с. Потоки на Канівщині. Невдовзі переведено до [[Богуслав]]а. Учителював на [[Київська губернія|Київщині]] та [[Полтавська губернія|Полтавщині]]. Мав посилений інтерес до народної творчості, до поезії Шевченка, світової класики,&nbsp;— все це сприяло збагаченню життєвого і мистецького досвіду майбутнього письменника.

У часи вчителювання (1898—1904) вів щоденник «Записки вчителя». 19 грудня 1903 (1 січня 1904) уперше надрукував оповідання «Не устоял (Из жизни народного учителя)» в «Киевской газете».

[[1904]] вступив до [[Глухівський вчительський інститут|Глухівського учительського інституту]], [[1905]] покидає інститут. Виїхав на [[Донбас]], учителював у с. Щербинівка (нині м. [[Торецьк]] [[Донецька область|Донецької області]]).

[[1906]] заарештовано за участь у робітничих страйках. Сидів у в'язниці. [[1908]] хворого на тиф Васильченка польовий суд виправдав за браком доказів, звільнив з Бахмутської тюрми, категорично заборонив учителювати.

Повертається до Ічні, заробляє на життя приватними уроками. 1910—1914&nbsp;— завідувач відділу театральної хроніки газети «Рада».

Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] мобілізовано до армії, (до [[Лютнева революція|Лютневої революції]] [[1917]]) командир саперної роти на Західному фронті. Тоді побачили світ перші збірки новел «Ескізи» ([[1911]]), «Оповідання» ([[1915]]).

[[1919]] жив у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]], де на замовлення [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]] написав оповідання «Про жидка Марчика, бідного кравчика». Тут написав також сатиричний твір «Про козака Ося і москаля Ася».

Улітку [[1920]] року з [[Перша мандрівна капела Дніпросоюзу|Першою мандрівною капелою Дніпросоюзу]] здійснив велике гастрольне турне містами і селами Лівобережної України. Був літописцем колективу, на базі якого згодом була утворена хорова капела [[Національна заслужена академічна капела України «Думка»|«Думка»]].

[[1921]] працював у Києві вихователем і завідувачем дитячого будинку, [[1921]]–[[1928]]&nbsp;— вчителем школи імені [[Франко Іван Якович|Івана Франка]].
[[Файл:Могила Степана Васильченка.JPG|міні|200пкс|Могила Степана Васильченка]]
Помер [[11 серпня]] [[1932]] року від хвороби серця. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;1).

== Творчість ==
У літературний процес Васильченко включився [[1910]] вже зрілим митцем із власним поетичним голосом. Саме тоді з'явилися друком його оригінальні твори&nbsp;— «Мужицька арихметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка» та ін., пройняті любов'ю до людини праці, утвердженням віри в перемогу справедливості.

Не випадково однією з провідних тем творчості Васильченка є життя народних учителів, яке було йому&nbsp;— педагогові за фахом і покликанням&nbsp;— особливо близьким. «Записки вчителя» ([[1898]]–[[1905]]) та інші щоденникові записи, куди Васильченко, за його визнанням, систематично «заносив свої учительські жалі та кривди», стали згодом документальною основою багатьох реалістичних новел і оповідань.

У [[1910]]–[[1912]] Васильченко пише й друкує цикл новел і оповідань, присвячених учительській темі («Вечеря», «З самого початку» та інші). Проблема виховання нової людини значною мірою зумовила звернення Васильченка до художнього опрацювання дитячої тематики, органічно пов'язаної з творами про вчителів. Глибоке розуміння психології дитини дало змогу Васильченку показати поетичний духовний світ дитини.

Хвилюють читача і психологічні етюди письменника «Дощ», «Дома», «Волошки», «Петруня», оповідання «Роман», «Увечері», «Свекор», «Басурмен» та ін. Оптимізм Васильченка особливо виразно виявився в одному з найкращих його творів, присвячених дітям,&nbsp;— «Циганка».

Невеликий цикл у творчості Васильченка складають оповідання, в яких йдеться про обдаровані натури з демократичних низів, про долю народних талантів («На хуторі», «У панів», «На розкоші» та ін.).
[[Файл:Stepan Vasylchenko.png|міні|200пкс|Степан Васильченко у 1928 році]]
Жорстоку правду життя селянської бідноти розкриває Васильченко у новелі «На чужину».
Окремий цикл у художньому доробку Васильченка складають твори, написані під безпосереднім враженням від [[Перша світова війна|Першої світової війни]], в якій письменник брав участь з [[1914]] аж до Лютневої революції. В «Окопному щоденнику», оповіданнях «На золотому лоні», «Під святий гомін», «Отруйна квітка», «Чорні маки» та ін. Васильченко зображує жахи війни, сумні будні людей у сірих солдатських шинелях.

Цікавою сторінкою спадщини Васильченка є драматичні твори, переважно одноактні п'єси, які за тематикою і багатьма художніми засобами органічно близькі до його прози .

Багато працює Васильченко у радянський час і над творами з минулого життя ([[Талант (повість)|«Талант»]], «Віконце», «Осінні новели» та ін.). Показовим у цьому плані є цикл «Осінні новели», який Васильченко писав, починаючи з [[1923]], майже 10 років. Одна з художньо найдовершеніших новел циклу&nbsp;— «Мати» («Чайка»).

Васильченко написав драматичні твори («Минають дні», «Кармелюк» та ін.), кіносценарії за фольклорними мотивами, фейлетони, цикл [[новелета|новелет]] «Крилаті слова», переклади творів російських письменників [[Гоголь Микола Васильович|Гоголя]], [[Лєсков Микола Семенович|Лєскова]], [[Короленко Володимир Галактіонович|Короленка]], [[Серафимович Олександр Серафимович|Серафимовича]].

На особливу увагу заслуговує задум Васильченка створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка. З п'яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу&nbsp;— «В бур'янах» (вийшла посмертно&nbsp;— [[1938]]).

== Увічнення пам'яті ==
[[Файл:Мемориальная доска Степан Васильченко Дзержинск.JPG|міні|250пкс|Пам'ятна дошка на місці школи, в якій працював С.&nbsp;В.&nbsp;Васильченко в м. [[Торецьк]]]]
[[Файл:Пам'ятник_в_м.Ічня_-_Васильченко_Степан_Васильович.jpg|альт=|ліворуч|міні|289x289пкс|Встановлений пам'ятник Васильченку в м. Ічня у сквері]]
У Києві існує [[Вулиця Васильченка (Київ)|вулиця імені Васильченка]]. Його ім'я надано бібліотеці в Шевченківському районі. На [[фасад]]і будинку, де в [[1925]]–[[1932]] жив письменник, встановлено меморіальну дошку. На [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]], де поховано Васильченка, на його могилі встановлено пам'ятник. Це [[граніт]]на [[стела]], на ній керамічне [[фото]], напис: ''«Васильченко (Панасенко) Степан Васильович 8.І.1879&nbsp;— 11.VIII.1932. Видатний український письменник»''.

В Ічні Васильченку встановлено пам'ятник на майдані, меморіальну дошку&nbsp;— на будинку, де він народився. Його ім'я надано центральній районній бібліотеці. Уродженець Ічні [[Дрофань Анатолій Павлович|Анатолій Дрофань]] написав про Васильченка історико-біографічний роман «Буремна тиша» ([[1984]]).

На будинку колишньої вчительської семінарії у м. Коростишів, де упродовж [[1895]]-[[1898]] років навчався письменник, встановлено [[меморіальна дошка|меморіальну дошку]].

У місті [[Торецьк]] Донецької області встановлено [[меморіальна дошка|меморіальну дошку]] на місці, де діяла школа, в якій працював Степан Васильченко в [[1905]]–[[1906]] роках.

== Сім'я ==
Син Юрій Кодак&nbsp;(1916—1991)&nbsp;— скульптор. Під час війни опинився у полоні, після війни жив у Канаді і США<ref>http://history-poltava.org.ua/?p=4418</ref>.

Працював архітектором для канадського уряду, а також проектував українські церкви й іконостси (різьбу).

== Основні видання творів ==
* Твори.&nbsp;— Т. 1—4.&nbsp;— К., 1959—1960.
* Твори.&nbsp;— Т. 1—3.&nbsp;— К., 1974.
* Талант: оповідання, повість.-- К.,:Дніпро,1982.-- 237с.,іл.,65000,формат <А5,тв.пал..
* Талант: Оповідання та повісті.&nbsp;— К., 1986.
* Твори: Оповідання, повісті, драматичні твори.&nbsp;— К., 1988.
* Избранное.&nbsp;— М., 1956.
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=10494 Васильченко С. Оповідання / С. Васильченко. : Вид. Дніпров. Союзу Споживч. Союзів України.&nbsp;— 20 с.]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=10493 Васильченко С. За мурами / С. Васильченко.&nbsp;— Харків: Держ. вид-во України, 1928.&nbsp;— 28 с.]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=10492 Васильченко С. Вибрані твори / С. Васильченко ; передм. Євг. Кирилюка.&nbsp;— Київ: Держ. літ. вид-во, 1936.&nbsp;— 419 с.]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9455 Васильченко, С. Не співайте, півні, не вменшайте ночі! : п'єса в 3-х картинах / С. Васильченко.&nbsp;— Київ: Вид. т-во «Криниця», 1917.&nbsp;— 48 с.]
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=2907 Васильченко С. Шевченкові дні: збірник: біографія, критика, п'єси, інсценізація, поезія та інше / С. Васильченко, Я. Чепіга.&nbsp;— Київ: Т-во «Час», 1926.&nbsp;— 184 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10504 Васильченко С. Повна збірка творів. Т. 1 / С. Васильченко.&nbsp;— Харків: Держ. вид-во України, 1927.&nbsp;— 307 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10503 Васильченко С. Повна збірка творів. Т. 2 / С. Васильченко.&nbsp;— Харків: Держ. вид-во України, 1927.&nbsp;— 374, 1 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10502 Васильченко С. Повна збірка творів. Т. 3 / С. Васильченко.&nbsp;— Харків: Держ. вид-во України, 1927.&nbsp;— 306, 6 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10501 Васильченко С. Повна збірка творів. Т. 4 / С. Васильченко.&nbsp;— Вид. 2-ге.&nbsp;— Харків: Держ. вид-во України, 1929.&nbsp;— 245, 2 с.]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* {{ПРУ-70}}&nbsp;— С.&nbsp;60.
* ''Деркач Б. А.'' Васильченко Степан Васильович // {{УЛЕ/1}}&nbsp;— С.&nbsp;278—279.
* {{КН}}&nbsp;— С.&nbsp;98—99.
* ''Денисенко Г. Г.'' [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Vasylchenko_S Васильченко Степан Васильович] // {{ЕІУ/1}}&nbsp;— С.&nbsp;447—448.
* ''Антоненко-Давидович Б.'' На шляхах і роздоріжжях: Спогади. Невідомі твори.&nbsp;— К.: Смолоскип, 1999.&nbsp;— С.&nbsp;60-61.
* ''Шевчук В.'' Теплий талант Степана Васильченка // Наука і культура. Україна: Щорічник.&nbsp;— Випуск 22.&nbsp;— К., 1989.&nbsp;— С.&nbsp;418-428.
* [[Будзей Олег Васильович|''Будзей Олег'']]. Про бідного єврея замовте слово…: Кам'янецький відлік // Подолянин (Кам'янець-Подільський).&nbsp;— 2002.&nbsp;— 26 липня.&nbsp;— С.&nbsp;5.

== Посилання ==
* ''Н.&nbsp;М.&nbsp;Шумило''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32409 Васильченко Степан Васильович] // {{ЕСУ}}
* {{УМЕ10|частина=Панасенко Степан|сторінки=1283}}
* [https://sites.google.com/site/openbookclassic/ukraienska-literatura/vasilcenko Твори Степана Васильченка в мережевій бібліотеці «Відкрита книга»]
* [http://ukrlit.org/Vasylchenko_Stepan_Vasyliovych Твори на сайті ukrlit.org]
* [http://ukrcenter.com/Література/19161/Степан-Васильченко Твори на порталі Ukrcenter.com]
* [https://web.archive.org/web/20120323085650/http://www.litplayer.com.ua/authors/vasylchenko Твори Васильченка на аудіобібліотеці litplayer]
* [http://elib.nplu.org/collection.html?id=338 Васильченко Степан в Електронній бібліотеці «Культура України»]

{{PD-письменник}}
{{бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Українська література|Біографії|Чернігівщина}}
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські педагоги]]
[[Категорія:Уродженці Ічні]]
[[Категорія:Персоналії:Кам'янець-Подільський]]
[[Категорія:Персоналії:Торецьк]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Члени Музичного товариства імені Миколи Леонтовича]]
[[Категорія:Педагоги Києва]]
[[Категорія:Педагоги Російської імперії]]
[[Категорія:Педагоги СРСР]]
[[Категорія:Педагоги XX століття]]
[[Категорія:Педагоги Донецької області]]