Відкрити головне меню

Варваризм

Версія від 10:59, 26 лютого 2011, створена MaryankoD (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Варвари́зм''' — іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що збер...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Варвари́зм — іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що зберігають структурні ознаки чужих мов, по-різному при­стосовуючись до фонетики, морфології мови-реципієнта.

Залежно від того, якого походження слово (зворот), розрізняють латинізмилатинської), галлі­цизмифранцузької), германізминімецької), грецизмигрецької), полонізмипольської) та ін.

Варваризми ужива­ються переважно в описах життя і побуту інших народів для відтворення місцевого колориту, назв чужих реалій, звичаїв, запозичених понять (ма­дам, шериф, консьєрж, імпічмент, салам, хара­кірі). Використовуються також при передачі мовлення персонажа-іноземця. Часто служать засобом створення комічного ефекту, висміюван­ня зловживань іншомовними словами (див. Мака­ронічна мова).

Іноді варваризмами називають лише ті сло­ва, що трапляються у писемному мовленні в чужомовній графічній передачі (veto, dixi, homo sa­piens, idée fixe, John Bull, niech zyje). Ужива­ються також як заголовки літературних творів («Boa constrictor» Івана Франка, «Contra spem spero» Лесі Українки, «Persona grata» Mихайла Коцюбинсько­го, «Valse mélancolique» Ольги Кобилянської) і як вкраплення в їхні тексти.

Література