Вал оборонна споруда у фортецях, замках, укріплених районах в вигляді високого насипу з крутим схилом, розташованим з боку ймовірного нападу супротивника. Будувався із землі, каменю чи одночасно з різніх матеріалів. В основі валу могли улаштовуватися каземати, капоніри та інші фортифікаційні споруди. Вал зводився попереду основних укріплень. Служив бойовою позицією, захистом від прицільних пострілів та стеження за об'єктами укріпленя з боку супротивника[1]. Складався з брустверу та валгангу.

У широкому сенсі — система укріплених районів, приміром Атлантичний вал.

Примітки

  1. Военная энциклопедия Сытина. Том 5 Бомбарда — Верещагин, Александр Васильевич. СПб., 1911, стор. 221

Див. також