Відкрити головне меню

Вальтер Шимана (нім. Walter Schimana — 12 березня 1898, Опава, Австро-Угорщина — 12 вересня 1948 Зальцбург, Австрія) — один з військових лідерів Третього рейху, группенфюрер СС, генерал-лейтенант військ СС і поліції (20 квітня 1944).

Вальтер Шимана
Walter Schimana
Вальтер Шимана
Командир 14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина»
30 червня 1943 — 20 листопада 1943
Наступник: Фріц Фрайтаґ
 
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Народження: 12 березня 1898(1898-03-12)
Опава, Австро-Угорщина
Смерть: 12 вересня 1948(1948-09-12) (50 років)
Зальцбург, Австрія
 
Військова служба
Роки служби: 19141945
Звання: SS-Gruppenführer Collar Rank.svg Группенфюрер СС
Битви: Перша Світова Війна
Друга Світова Війна
Нагороди:
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий партійний знак НСДАП
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Золотий німецький хрест

Медіафайли у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 12 березня 1898 року в Опаві, в сім'ї редактора газети «Вся німецька кореспонденція» (нім.Alldeutsche Korrespondenz). Після закінчення школи вступає до австрійського кадетського корпусу в Празі.

Після закінчення Першої світової війни вступив в Фрайкор. Працював бібліотекарем, а потім, банківським клерком. 17 грудня 1926 вступає в НСДАП, а потім в штурмовий загін в Мюнхені. У цьому ж році одружився, від шлюбу мав двох дітей. У період з 1932 по 1933 — начальник школи СА «Клейнлос». З 1933 по 1934 — командир штурмбанна. Очолював з березня 1934 по квітень 1939 групу СА «Дунай».

Кар'єра в ССРедагувати

15 серпня 1939 вступає в СС. У 1940 призначений начальником школи жандармерії в Зулі, а з листопада 1940 по вересень 1941 — мотошколи жандармерії в Деггінгені. З липня 1942 по жовтень 1944 входив до складу штабу СС.

З вересня 1941 року до кінця листопада 1941 призначений керівником СС і поліції в Саратові[1], а потім керівником СС і поліції при вищому керівництві СС і поліції «Центральна Росія». Керував і організовував антипартизанські операції на підконтрольних йому територіях, за що на Шиману покладена відповідальність за руйнування 103-х сіл і смерті 4018-ти чоловік. З січня по липень 1942 командував поліцейський полком «Центр». З 21 серпня 1942 керівник СС і поліції у Білорутенії (штаб-квартира в Мінську) і комендант Мінська. 30 червня 1943 очолив сформовану з українських націоналістів добровольчу дивізію СС «Галичина» і бойову групу «Шимана», що воювала з партизанами між Мінськом і Борисовом. 18 жовтня 1943 призначений Вищим керівником СС і поліції у Греції, на цій посаді відіграв важливу роль у депортації грецьких євреїв. З 5 жовтня 1944 призначений Вищим керівником СС і поліції на Дунаї.

СмертьРедагувати

Після війни Вальтера Шиману заарештували союзники, перебуваючи під вартою в Зальцбурзі, у вересні 1948 року він покінчив життя самогубством.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати