Перегляд вихідного коду сторінки Валки (місто)

{{Місто України|
   назва           = Валки
 | прапор          = Prapor valky.JPG
 | опис прапора    = Прапор Валків
 | герб            = Герб города Валки (1781).gif
 | опис герба      = Герб Валків
 | розташування    =
 | mapx            =
 | mapy            =
 | регіон          = [[Харківська область]]
 | район           = [[Валківський район]]
 | рада            = [[Валківська міська рада]]
 | код КОАТУУ      = 6321210100
 | зображення      = Валки_Пам'ятник_Грабовському.jpg
 | зображення_розмір= 300px
 | зображення_підпис= Пам'ятник Павлові Грабовському у Валках
 | засноване       = [[1646]]
 | магдебурзьке право =
 | статус          = 1938 
 | поділ           =
 | населення       = 10295
 | площа           = 13
 | ref-площа       =
 | густота         = 791
 | поштові індекси = 63000—09
 | код             = 5753
 | координати      = {{coord|49|50|17|N|35|37|2|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | висота          = 151
 | водойма         = р. [[Мжа]]
 | станція         = [[Ков'яги]]
 | відстань        = 10
 | залізниця о     = 53
 | ref-залізниця о =
 | автошлях о      = 55,6
 | ref-автошлях о  =
 | фізична о       =
 | ref-фізична о   =
 | залізниця с     = 
 | фізична с       =
 | автошлях с      = 417
 | міста-побратими = 
 | день міста      = 
 | адреса          = 63002, Харківська обл., Валківський р-н, м. Валки, вул. Грабовського, 1 
 | веб-сторінка    = [http://valky-rada.at.ua/ Валківська міськрада]
 | мер             = Скрипніченко Валерій Володимирович
 | ремарки         = Зазначено рік повторного перетворення на місто. Вперше містечко Валки затверджувалося містом у 1780 році. До 1938 року — селище міського типу.
 }}

{{Otheruses|Валки}}
'''Ва́лки''' — [[місто]], центр [[Валківський район|Валківського району]] [[Харківська область|Харківської області]]. Площа — 13 км². Населення — 10 295 осіб. Відстань до [[Харків|облцентру]] складає близько 55 км і проходить автошляхом {{Автошлях E|40}}, із яким збігається {{Автошлях М|03}}.

== Історія ==
Стародавня історія Валківщини бере свій початок у далекому минулому. Завдяки археологічним дослідженням встановлено, що на цій землі жили ще первісні мисливці 15-30 тис. років тому, а в епоху пізнього кам'яного і [[бронзовий вік|бронзового віку]] (V—VI тисячоліття до н. е.) тут жили племена так званої [[Дніпро-донецька культура|Дніпро-донецької культури]]. 

Також [[археолог]]и знайшли на території району осередки культури [[скіфи|скіфського]] періоду. Вони довели, що Валківщина в ті часи була центром культури [[меланхлени|меланхленів]]. Ці племена займалися тваринництвом, землеробством і ремеслом. У першій половині [[12 століття|XII століття]] під час [[Монголо-татарська навала|татаро-монгольського набігу]] територія, на якій вони мешкали, зазнала нещадного спустошення і невдовзі перетворилась на так зване «[[дике поле]]», укрите лісами та степовими травами. 

Саме тут, між [[ліс]]ами й [[болото|болотами]], проходив сумно відомий [[Муравський шлях]] — шлях із [[Кримський півострів|Крим]]у на [[Московія|Московію]], яким здійснювали набіги за здобиччю та невільниками кримські і ногайські [[татари]]. Для захисту від них на початку [[17 століття|XVII століття]] серед «дикого поля» почали створюватися перші малочисельні укріплені пункти — невеликі [[фортеця|фортеці]] та [[острог]]и — [[Царе-Борисів]] ([[1600]] рік), [[Чугуїв]] ([[1638]] рік), [[Валки]] ([[1646]] рік). 

На території теперішнього [[Валківський район|Валківського району]] у [[1646]] році було відновлено (а збудовано ще за скіфських часів) Перекіпський вал (глибокий рів з високим валом), що перетинав [[Муравський шлях]] між верхів'ями річок [[Мжа|Мжі]] та [[Коломак (річка)|Коломак]] для оборони від нападу [[татари|татар]]. Збудовану фортецю назвали за назвою річки [[Мжа]] – [[Можайський острог|Можайськом острогом]], а поселення — Можайськом городом на Валках або просто '''Валками''' (від слова «валок», невеликий вал).

[[Файл:Річка Мжа Фото Сергія Сергієнко.jpg‎‎|thumb|left|200px|Річка [[Мжа]], Валківський район,<br />''фото Сергія Сергієнко'', [[вересень]] [[2007]]]] 

Роботи із спорудженя ''рубленого города'' почалися [[21 травня]] [[1646]] року під керівництвом [[Бєлгород]]ського воєводи Хілкова. У [[1665]] році [[місто]] Валки було перенесено на береги річки [[Мжа|Мжі]], де воно стоїть і сьогодні. 

У квітні [[1780]] року Валкам був наданий статус [[місто|міста]], яке стало центром [[повіт]]у. На той час населення [[місто|міста]] становило 5446 осіб, у тому числі 5019 військових обивателів. 

На початку [[20 століття|ХХ століття]] Валки і повіт були охоплені значними селянськими [[повстання]]ми. У [[1902]] році селяни розгромили понад 25 [[поміщик|поміщицьких]] [[економія|економій]]. З особливою силою повстання проявилися в селах [[Сніжків|Сніжкові]], [[Благодатне (Валківський район)|Благодатному]], [[Сидоренкове|Сидоренковому]]. [[Цар]]ський уряд надзвичайно жорстоко його придушив. 

Після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] в [[Петербург|Петербурзі]], у Валках та [[повіт]]і посилився визвольний рух, яким керували українські [[Українська Національно-Демократична Партія|націонал-демократи]]. 

Радянська влада сюди була принесена на багнетах тульських робітників, що ''визволяли'' край від петлюрівців у [[1919]] році. Саме вони й очолили у Валках повітову владу. 

У квітні [[1921]] року у Валках розпочалося велике народне повстання (див. [[Валківське повстання 1921 року]]). Його очолили колишні військові старшини — Джуваго, Макаренко та Сорокін. Сили повстанців складали від 1500 до 3500 вояків, котрі мали гарячу підтримку населення. Повстанці обрали [[Український народний уряд]], налагодили звязок із повстанськими загонами сусідніх районів. Новітні гайдамаки (половина мала лише [[Коса (знаряддя)|коси]] та [[Ґаблі|вила]]) відбивали мобілізованих до Червоної армії, роззброювали окупантів, захоплювали зброю та військове спорядження. 

30 квітня (чи 1 травня) 1921 року відбувся штурм міста Валки загонами повстанців. Захопивши південні околиці, знекровлені сили гайдамаків відступили, а червоні зібрали свіжі сили. Окупантами керував [[Ейдеман Роберт Петрович|Роберт Ейдеман]]. Біля села [[Ков'яги]] українські повстанці зазнали поразки, було полонено одного з провідників гайдамацтва — Сорокіна. Проте валківське козацтво продовжувало опір — залишки загонів очолив отаман [[Білецький]], котрий вступив у бій із червоним ворогом поблизу села [[Сніжків]]. Отаман боровся проти червоного ворога до [[1922]] року. Далі український опір було зламано. 

У [[1923]] році Валки стали районним центром [[Валківський район|Валківського району]]. 

Німецька окупація міста і району почалась [[19 жовтня]] [[1941]] року і тривала 23 місяці — до [[16 вересня]] [[1943]] року, коли бійці [[Степовий фронт|Степового фронту]] (під командуванням [[маршал]]а [[СРСР|Радянського Союзу]] [[Іван Конєв|Івана Конєва]]), у складі якого було більше 10-ти стрілецьких [[дивізія|дивізій]], 1 танковий корпус, гвардійський мінометний [[полк]], зайняли район. [[Місто]] Валки безпосередньо звільняли 242 і 280 гвардійські стрілецькі [[дивізія|дивізії]] четвертої гвардійської армії.

== Символіка міста ==
{{main|Герб Валків|Прапор Валків}}
[[11 квітня]] [[1996]] року сесія Валківської міської ради затвердила в якості [[геральдика|геральдичного]] символа Валків — члена Ліги історичних міст України — [[герб]] [[1781]] року.

== Персоналії ==
З Валками пов'язане життя і діяльність багатьох видатних людей [[Україна|України]]. Зокрема, ще у позаминулому столітті торував по ній свої стежки мандрівний [[філософ]]-[[просвітитель]] [[Григорій Сковорода]], якого саме Валківська земля зцілила від важкого недугу і дарувала солодкі хвилини кохання. 

Тут свої перші проби пера робив [[літератор]] і [[журналіст]] першої половини [[19 століття|ХІХ столітя]] [[Вернет Іван Пилипович|Іван Вернет]]. Проти царської муштри відчайдушно виступав у Валках у середині позаминулого століття, одягнений у солдатську шинелю, [[поет]] [[Павло Грабовський]]. Саме в той час, працюючи звичайним [[провізор]]ом у валківській аптеці, розвивав свій поетичний дар український [[поет]] [[Кулик Василь Степанович|Василь Кулик]].

У Валках народився відомий український письменник [[Петро Панч]].

Звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] за подвиги у Вітчизняній війні удостоєні два уродженці Валок: 
* Коляда Василь Олексійович.
* Новіков Тит Парфенович.

Після важких судових засідань у Валках писав свої гумористичні та сатиричні твори [[Сергій Петрович Чмельов]], який також став жертвою [[Сталінські репресії|сталінських репресій]] і загинув в [[ГУЛАГ|ГУЛАЗі]]. 

Не раз бував у Валках і подовгу жив у родині свого тестя [[академік]]-[[лінгвіст]], директор [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|Інституту мовознавства НАН України]] [[Булаховський Леонід Арсенійович|Леонід Булаховський]]. 

Тільки в післявоєнний час у Валках народилося і поповнило наукові кадри понад 90 відомих сьогодні [[доктор наук|доктор]]ів та [[кандидат наук|кандидатів наук]]. 

У Валках народився один із керівників уряду України [[Григорій Іванович Ващенко]]. Тут довгі роки працював керівником району відомий [[політик]] та державник [[Україна|України]] [[губернатор]] [[Масельський Олександр Степанович|Олександр Масельський]]. Серед уродженців Валок український оперний співак, бас, [[Частій Микола Андрійович]].

[[Пересада-Суходольський Михайло Степанович|Пересада Михайло Степанович]] — генерал-хорунжий [[Армія УНР|Армії УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 331 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>

== Література ==
* Сіваченко Є. Спалахи гніву народного: з історії селянського повстанського руху на Харківщині (1920) // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. – Т. 5. – Харків: Око, 1995. – С. 17 – 28. 
* Слюсарський А. Г. Слобідська Україна: Істор. нарис XVII-XVIII ст. – Х., 1954. – С. 19.
* Гавриленко А. Д. Валківчани у спогадах, документах та інше / Анатоль Гавриленко. – Харків : Курсор, 2008. – 404 с.
* [http://nextmail.ru/sto/download_gate.phtml?d=hu2.ru&usr=mir.hu2.ru&f=/v/ve1.djvu ''Лисенко І.''  Валківська енциклопедія. У 2 т. Т. 1. – Х.; К.; Нью-Йорк, 2000.]
* [http://nextmail.ru/sto/download_gate.phtml?d=hu2.ru&usr=mir.hu2.ru&f=/v/ve2.djvu ''Лисенко І.''  Валківська енциклопедія. У 2 т. Т. 2. – К.: Рада, 2006.]
* Янко М. Т. [[Топоніміка|Топонімічний]] словник України: Словник-довідник. – К., 1998.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://valky-rda.at.ua/index/0-66 Валківська РДА]

== Дивіться також ==
* [[Валківський район]]

{{Населені пункти Харківської області}}
{{Валківський район}}

[[Категорія:Міста Харківської області]]
[[Категорія:Районні центри Харківської області]]
[[Категорія:Валки| ]]

[[ar:فالكي]]
[[en:Valky]]
[[fa:والکی]]
[[fr:Valky]]
[[pl:Wałki (obwód charkowski)]]
[[ro:Valkî]]
[[ru:Валки (город)]]