Відкрити головне меню

Богдан Йосипович Білоус (нар. 3 лютого 1950, с. Ценів, нині Козівський район Тернопільська область) — український архітектор. Член НСАУ (1978).

Богдан Йосипович Білоус
Народження 3 лютого 1950(1950-02-03) (69 років)
Ценів, Козівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Львівський політехнічний інститут (1973, нині національний університет «Львівська політехніка»).

Від 1973 — в м. Тернопіль: архітектурного проекту інституту «Діпроцивільпромбуд», нині — головний архітектор проекту корпорації «Терно-Корс».

ТворчістьРедагувати

Архітектурні роботи: інтер'єр великої зали ПК «Березіль» (1977), корпуси «Промінвестбанку» і тресту «Тернопільводбуд» (обидва — 1982), приладобудівник інституту (1989—1991, нині Тернопільський національний технічний університет) музичного училища (1989), житлові будинки (усі — м. Тернопіль); районного Будівельного зв'язку в смт Козова і м. Кременець (1985) та інші споруди, церква Покрови Пресвятої Богородиці на о. Хортиця в м. Запоріжжя (1991, співавтор).

Автор пам'ятників Т. Шевченку в селах Токи Підволочиського (1991) і Глібів Гусятинського (1992), Я. Стецьку в с. Кам'янки Підволочиського (1995), Д. Січинському в с. Клювинці Гусятинського (2000), І. Гавдиді в с. Саранчуки Бережанського (2005) районів. Керівник групи розроблення проектів Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, обласної наукової бібліотеки, церкви Івана Богослова на проспекті Злуки (всі — м. Тернопіль), храму в м. Теофіполь Хмельницької області.

Учасник і призер всеукркаїнських і обласних творчих конкурсів, переможець всеукраїнського конкурсу «Голодомор-33» (2001, м. Київ).

Від 1970-х — учасник збірки художніх виставок у Тернополі, дві аквареличні роботи — у фонді Тернопільському обласному художньому музеї.

ДжерелаРедагувати