Білосток

місто на правах повіту Польщі
Версія від 17:32, 16 травня 2021, створена Ihorm1968 (обговорення | внесок) (→‎Народились)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Білосто́к (пол. Białystok, біл. Беласток, лит. Balstogė) — місто на північному сході Польщі, на річці Бяла. Адміністративний центр Підляського воєводства. Населення — 292 150 чоловік.

Білосток
Białystok

Герб Прапор
Герб Прапор
Білосток
Розташування міста Білосток
Основні дані
53°07′ пн. ш. 23°10′ сх. д. / 53.117° пн. ш. 23.167° сх. д. / 53.117; 23.167
Країна Польща Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Підляське воєводство

Межує з

— сусідні нас. пункти
Білостоцький повіт ?
Поділ
  • Osiedle Centrumd, Osiedle Białostoczekd, Sienkiewiczad, Osiedle Bojaryd, Osiedle Piaskid, Osiedle Przydworcowed, Osiedle Młodych, Białystokd, Osiedle Antoniukd, Osiedle Jaroszówkad, Osiedle Wygoda, Białystokd, Osiedle Piasta I, Białystokd, Osiedle Piasta II, Białystokd, Osiedle Skorupyd, Osiedle Mickiewicza, Białystokd, Osiedle Dojlidyd, Osiedle Bema, Białystokd, Osiedle Kawaleryjskied, Nowe Miasto (Białystok)d, Osiedle Zielone Wzgórza, Białystokd, Osiedle Starosielced, Osiedle Słoneczny Stokd, Osiedle Leśna Dolinad, Osiedle Wysoki Stoczekd, Osiedle Dziesięciny Id, Osiedle Dziesięciny IId, Osiedle Bacieczki, Białystokd, Osiedle Zawadyd, Osiedle Dojlidy Górne, Białystokd, Osiedle Bagnówka, Białystokd
  • Засновано 1691[3]
    Перша згадка 1437
    Магдебурзьке право 27 липня 1692
    Площа 102,12 км²
    Населення 293998 (2011)[1]
    · густота 2880 (2008[2]) осіб/км²
    Агломерація 395 тис.
    Висота НРМ 120-160  м
    Водойма Бяла (притока Супраслі)
    Назва мешканців пол. białostoczanin[4] і пол. białostoczanka[5]
    Міста-побратими Нідерланди Нідерланди - Ейндховен
    Росія Росія - Калінінград
    Литва Литва - Каунас
    Латвія Латвія - Єлгава
    Білорусь Білорусь - Гродно
    США США - Мілуокі
    Франція Франція - Діжон
    Польща Польща - Ченстохова
    Телефонний код (48) 85
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів BI
    GeoNames 776069
    OSM r1429268  ·R
    Поштові індекси 15-XXX
    Міська влада
    Mayor of Białystokd Tadeusz Truskolaskid
    Вебсайт bialystok.pl
    Мапа


    CMNS: Білосток у Вікісховищі

    Відстань до Варшави — 188 км, до кордону з Білоруссю — 54 км.

    Залізничний вузол (станція Білосток). Відомий текстильною промисловістю, головним чином вовняної (сукнарство з 30-х років XIX століття і бавовняної (новий комбінат). Харчова, деревообробна, керамічна промисловість, машинобудування. Медичний інститут і вечірня інженерна школа, усього 15 вищих навчальних закладів.

    ГеографіяРедагувати

    КліматРедагувати

    Клімат Білостока (1980—2012)
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 12,0 16,4 20,0 27,8 31,1 32,6 36,1 35,2 31,1 23,9 17,2 13,9 36,1
    Середній максимум, °C −1 −0,2 4,9 12,4 18,4 21,4 23,2 22,6 17,4 11,5 4,5 0,3 11,3
    Середня температура, °C −3,7 −3,4 0,7 7,0 12,4 15,7 17,6 16,9 12,3 7,4 2,0 −2,2 6,9
    Середній мінімум, °C −6,4 −6,6 −3,5 1,6 6,4 9,9 11,9 11,1 7,1 3,3 −0,5 −4,6 2,5
    Абсолютний мінімум, °C −34,6 −31,1 −23,6 −8 −5 −0,2 −1,1 0,1 −5,1 −11,1 −19,3 −29 −34,6
    Норма опадів, мм 22.0 26.9 29.8 36.9 60.3 67.9 80.3 54.4 59.1 51.2 44.1 34.3 567.2
    Годин сонячного сяйва 36,1 58,0 124,6 190,1 252,6 255,3 258,0 250,7 158,6 96,1 36,5 24,5 1741,6
    Днів з опадами 11,3 11,2 10,8 10,5 10,6 12,2 13,1 10,4 11,4 10,2 12,2 14,1 138
    Днів з дощем 7 7 8 9 7 8 8 7 8 9 9 6 93
    Днів зі снігом 9 10 7 3 0 0 0 0 0 0 5 7 41
    Вологість повітря, % 90 90 80 70 70 75 75 75 85 85 90 95 82
    Джерело: WeatherBase,[6], Climatebase.ru[7], meteoblue.com[8]

    ІсторіяРедагувати

    Уперше згадується у 1437 році, тривалий час перебував під володінням впливових польських магнатів: Веселовських, потім Браницьких. Після поділів Польщі впродовж 17951807 років у складі Пруссії, потім Російської імперії. У складі Королівства Польського з 1815 року Білосток був центром губернії. У міжвоєнну добу (інтербелум) був адміністративним центром Білостоцького воєводства.

    Під час Другої світової війни окупований Німеччиною (1939), однак незабаром за Пактом Молотова-Ріббентропа переданий до складу Білоруської РСР і утворена Білостоцька область.

    Упродовж 19411944 років знову окупований Німеччиною з утворенням Білостоцької округи. Під час окупації сталися події у місцевому гетто.

    У серпні 1945 року Білосток із прилеглими районами повернутий Радянським Союзом комуністичній Польщі, яка знову його зробила центром відновленого Білостоцького воєводства.

    З 1998 року — столиця Підляського воєводства.

    Значну частину населення Білостока становлять білоруси і православні поляки; місто є культурним центром білоруської меншини в Польщі й одним з основних центрів Польської православної церкви. У Білостоці зберігаються мощі святого мученика Гавриїла Білостоцького.

    ДемографіяРедагувати

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:

    Загалом Допрацездатний
    вік
    Працездатний
    вік
    Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 138120 25603 97907 14610
    Жінки 155878 24491 96935 34452
    Разом 293998 50094 194842 49062

    КультураРедагувати

    Пам'яткиРедагувати

    • Палац Браницьких — «Підляський Версаль» (середина XVIII століття)
    • Церква Успіння Богородиці (Старий костел, 1621) — найстаріший зі збережених храмів міста
    • Церква Марії Магдалини (1758)
    • Ратуша (1745—1761), у якій зараз розташувався музей
    • Будинок Конюшого (1771)
    • Собор Миколи Чудотворця (1843—1846), у якому в даний час зберігаються мощі святого Гавриїла Білостоцького
    • Церква Святого Роха (XX століття)[10]

    Українці в БілостоціРедагувати

    Вказується, що на православному цвинтарі в місті наявні поховання Методія Довбні (1897—1931), інженера-лісовика; старшин армії УНР: Дмитра Зорянки, С. Йодка, М. П'ятницького, інженера Олександра Мартиніва (1894—1938), Дмитра Коваленка (1892—1938), сотника Юрія Забродського (1893—1933). Насправді у місті три православних цвинтаря[11].

    У Білостоці діє Білостоцький відділ Союзу українців Підляшшя, який організовує уроки української мови у садках і школах у міста[12][13].

    Відомі людиРедагувати

    НародилисьРедагувати

    Проживали, перебувалиРедагувати

    • Йоб (Йокуб) Претфус — будівничий; близько 1566 року керував будівництвом замку в Білостоці для Петра Веселовського — майбутнього великого маршалка ВКЛ.[14]

    СвітлиниРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
    2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
    3. https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Bialystok;3877124.html
    4. https://sjp.pwn.pl/so/bialostoczanin;4415030.html
    5. https://sjp.pwn.pl/so/bialostoczanka;4415031.html
    6. Weatherbase: Historical Weather for Białystok, Poland. Процитовано 10 січня 2011. 
    7. Climate Białystok – Poland. Процитовано 31 січня 2011. 
    8. Climate Białystok - Poland. Процитовано 7 липня 2017. 
    9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
    10. Білосток
    11. Парнікоза, Іван. Білосток м. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 04.08.2020 р.. 
    12. Людмила Лабович (1 квітня 2017). 25 років Союзу українців Підляшшя. Наш вибір. Процитовано 15 лютого 2020. 
    13. Українські культурні ініціативи в Білостоці. Український погляд (uk). Процитовано 15 лютого 2020. 
    14. PSB (redakcja). Praÿetfuess (Breitfus, Bretfus, Pretfusz) Hiob albo Job (zm. 1571) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — Tom XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 368. (пол.)

    Див. такожРедагувати

    ПосиланняРедагувати