Перегляд вихідного коду сторінки Біблія

{{Видання 
| назва              = Святе Письмо Старого та Нового Заповіту 
| назва_оригіналу    = Святе Письмо, Старого та Нового Заповіту. Повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамейськими та грецькими текстами. 
| переклад           = <!-- перекладачі -->
| фото               = Family-bible.jpg
| ширина             = 250px
| підпис             = Біблія 1859 р.
| автор              = декілька десятків авторів (у [[християнство|християнстві]] і [[юдаїзм]]і автором вважається сам [[Бог]])
| країна             = 
| мова               = 
| тема               =  
| жанр               = 
| видавництво        = 
| дата_публікації    = 
| публікація_українською_мовою = так
| media_type         = <!-- на папері/онлайн -->
| сторінки           = 
| тираж              = 
}}

'''Бі́блія''' ({{lang-el|τά βιβιλία, βιβλία}}, «вівлія» тобто «збірка книг»; також через місто [[Бібл]], куди завозили [[папірус]]), або '''Святе́ Пи́сьмо''', '''Свяще́нне Писа́ння'''&nbsp;— сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма [[Християнство|християнськими конфесіями]] як [[Священне Писання]].

Біблія складається зі Старого Заповіту та Нового Заповіту. В основі назви «Заповіт» (від {{lang-he|ברית}}&nbsp;— угода, договір, союз) лежить ідея угоди [[Бог]]а з усім людством: у [[Старий Заповіт|Старому Заповіті]] розповідається про [[Створення світу в Біблії|створення світу]], [[гріхопадіння]] і союз [[Бог]]а із народом Ізраїля; у [[Новий Заповіт|Новому Заповіті]]&nbsp;— про [[спасіння]] людства від гріха через [[Викуплення у християнстві|викуплення]] його [[Ісус Христос|Ісусом Христом]] своєю смертю та новий союз з Богом.

Результат складної праці з відбору цих текстів заведено називати [[Канон (релігія)|каноном]], а більш або менш близькі за жанром, але такі, що не увійшли до канону&nbsp;— [[Апокрифи|апокрифами.]]<ref>''С.&nbsp;С.&nbsp;Аверинцев''. Біблія // {{ЕІУ|1|267}}</ref> [[Католицтво|Католицький]] канон Святого Письма (Біблії) містить 73 книги, [[Православ'я|православний]]&nbsp;— 76 книг, а у [[Протестантизм|протестантів]]&nbsp;— 66.<ref>{{Cite web|title=Ієрархія всередині самої Біблії|url=https://credo.pro/2017/11/193713|accessdate=2021-05-23|language=en}}</ref>

У [[юдаїзм]]і лише [[Старий Заповіт]] ([[Танах]]) розглядається як священна книга.

== Біблійний канон ==
{{main|Біблійний канон}}
Біблія складається із двох основних частин&nbsp;— [[Старий Заповіт|Старого]] і [[Новий Заповіт|Нового Заповітів]]. Старий Заповіт (іврито-арамейські писання) включає 39 книг (у т.&nbsp;зв. Олександрійському описку&nbsp;— [[канон]]і&nbsp;— грецького перекладу [[Септуаґінта|Септуагінта]] з ІІІ&nbsp;— II&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.). Новий Заповіт (писання [[койне]], загальногрецькою мовою елліністичного періоду)&nbsp;— 27 книг, написаних [[апостол]]ами про життя й вчення [[Ісус Христос|Ісуса Христа]] та поширенням раннього християнства впродовж другої половини I&nbsp;ст.

=== Християнський канон ===
Для основних [[Список християнських конфесій і церков|християнських конфесій]] канонічними є 27 книг Нового Заповіту, проте між ними є розбіжності стосовно вклюючення деяких книг до Старого Заповіту:
* православні включають до своїх видань Біблії 49 книг [[Септуаґінта|Септуагінти]];
* канон Римо-католицької церкви&nbsp;— [[Вульгата]]. Латинський переклад&nbsp;'''Біблії'''&nbsp;з&nbsp;[[IV століття]]. Вона містить 46 книг, 39 з яких дістали назву протоканонічних, решта&nbsp;— девтероканонічних;
* протестантська Біблія у Старому Завіті містить 39 книг.&nbsp;
Таким чином православні церкви мають 76 книг, католицькі&nbsp;— 73, а протестантські&nbsp;— 66 книг.

=== Канон юдаїзму ===
[[Файл:Köln-Tora-und-Innenansicht-Synagoge-Glockengasse-040.JPG|міні|Біблія в вигляді сувою. Синагога, Кельн.]]Для християн священними є обидві частини Біблії. Проте для євреїв, прихильників [[юдаїзм]]у,&nbsp;— священною є лише перша частина і тому вони взагалі не користуються терміном «Старий Заповіт». Натомість виділяють три частини Святого Письма:
* [[Тора]] ({{lang-he|'''ת'''ורה}})&nbsp;— «Вчення» або «П'ятикнижжя Мойсеєве»;
* [[Невіїм]] ({{lang-he|'''נ'''ביאים}})&nbsp;— «Пророки»; та
* [[Ктувім]] ({{lang-he|'''כ'''תובים}})&nbsp;— «Писання».
Поєднання початкових літер цих назв творить акронім ({{lang-he|תנ"ך}}), який читається як «ТаНаХ». «ТаНаХ»&nbsp;— і є назвою єврейського (юдейського) Священного Тексту.

Залежно від згрупування біблійних текстів, юдейська Біблія налічує у своєму складі 22, 24 або 27 книг.

== Склад та структура християнської Біблії ==

=== Старий Заповіт ===
[[Старий Заповіт]] або Старий Завіт&nbsp;— перша частина Біблії, що по обсягу становить близько трьох четвертих усієї Біблії.
Старий Заповіт нараховує 50 книг у православних, 45 у католиків, та 39 у протестантів, написаних переважно староєврейською мовою.

У них розповідається про [[створення світу]], [[гріхопадіння]], взаємини [[Бог]]а з вибраним ним народом Ізраїлю. Через увесь Старий Заповіт простежується обіцянка Бога відновити посередництвом [[Месія|Месії]] (спасителя) зруйновані [[гріх]]ом відносини із Богом.
Головна ідея Старого Завіту&nbsp;— договір Бога [[Ягве]] з обраним єврейським народом. Умови договору зводяться до двох основних положень:
: «Я&nbsp;— Бог Ягве: нехай не буде для тебе інших богів, окрім мене»;
: «Не рідніться з іншими (язичницькими) народами».
Структура Старого Завіту складається з чотирьох головних груп:
# [[П'ятикнижжя Мойсеєве]]
# Історичні книги
# Навчальні (поетичні) книги
# Пророчі книги

=== Новий Заповіт ===
[[Новий Заповіт]]&nbsp;— друга частина Біблії, що містить у собі 27 книг.
У Новому Заповіті розповідається про прихід на землю Месії ([[Христос|Христа]]) від Бога, [[Син Божий|Сина Божого]], щоби він помер за людей і таким чином відкупив їх від успадкованого ними від першого чоловіка Адама та його дружини Єви [[гріх]]а (про що розповідається і у Старому Заповіті), та воскрес для виправдання людей, що прийняли Його дар прощення, та для оновлення їхнього життя через Святого Духа і навчання від живого Слова, воскреслого Спасителя. Будучи на землі і проповідуючи про Небесне Царство Боже, Ісус (Месія) вибрав дванадцять апостолів і доручив їм поширювати його вчення по цілому світі.

Окрім самого Євангелія в Новому Заповіті є й інші книги, де розповідається і стає відомо про виникнення та існування перших [[громада|громад]] християнства. [[Апостол]]и у своїх [[послання]]х (листах) до [[Парафія|церков]] навчають то́му, що́ саме необхідно для [[спасіння]], а також надають Божі настанови і керівництва для повсякденного Богопізнання.

Остання книга Нового Заповіту&nbsp;— [[Об'явлення св. Івана Богослова|Об'явлення]]&nbsp;— символічною мовою розповідає: про другий прихід Христа на землю як Царя Божого Небесного Царства; про кару для тих, хто не повірив у Христа і не виконував його волю; про вибір співцарів у його царстві, правлячих над підданими на землі; про [[небесне місто]], збудоване Богом; про знищення розпусниці, названої «Вавилон Великий», символічним звіром; про війну Бога з земними царями&nbsp;— [[Армагеддон]], що провокується Божим ворогом&nbsp;— [[Диявол]]ом

== Склад та структура єврейської Біблії ==

=== Тора ===
{{main|Тора}}
Тора складається з таких книг:

* Перша книга Мойсея: [[Книга Буття|Берешит]]
* Друга книга Мойсея: [[Книга Вихід|Шмот]]
* Третя книга Мойсея: [[Левит (книга)|Ваїкра]]
* Четверта книга Мойсея: [[Числа (книга)|Бемідбар]]
* П'ята книга Мойсея: [[Повторення закону|Дварим]]

=== Невіїм ===
{{main|Невіїм}}
До цієї частини входять такі твори:
* Перші пророки (''Nevi'im Rishonim'')
* Пізніші пророки (''Nevi'im Aharonim'')
** {{не перекладено|Великі пророки|||Major prophet}}
** {{не перекладено|12 малих пророків|||Twelve Minor Prophets}}

=== Ктувім ===
{{main|Ктувім }}
До складу Ктувім входять такі твори:
* Поетичні книги (''Sifrei Emet'')
* [[П'ять сувіїв]] (''Hamesh Megillot'')
* Інші книги:
** [[Книга пророка Даниїла]]
** [[Книга Ездри]]
** [[Книга Неемії]]
** [[Перша книга хроніки]]
** [[Друга книга хроніки]]

== Зміст Біблії ==
[[Файл:Moses041.jpg|міні|Мойсей і десять заповідей (Хосе де Рібера)]]

=== Створення світу ===
{{main|Створення світу в Біблії}}

=== Заповіді (договір) ===
{{main|Біблійні заповіді}}

В Біблії перелічено декілька заповідей з різними людьми:
* '''Адамова заповідь.''' На початку Біблії розповідається про створення світу та перших людей [[Адам]]а та [[Єва|Єви]]. При створенні Бог їм дає заповідь не чіпати плоду [[Дерево пізнання добра та зла|дерева пізнання добра та зла]]. Порушивши її ([[гріхопадіння]]) вони стають вигнанцями і втратили зв'язок із Богом. Але Бог полюбивши вирішив відправити свого [[Ісус Христос|Єдиного Сина]] [[Викуплення у християнстві|спокутати]] їх [[перворідний гріх]] та відкрити шлях до [[спасіння]].
* Договір з [[Ной|Ноєм]] ({{Біблія|Бут|9:1-17}}).
* [[Авраам]]ов завіт ({{Біблія|Бут|17:1-18}})
* [[Мойсей|Мойсеєвий]] ({{Біблія|Вих|6:1-14}}). [[Десять заповідей]].
* Договір з [[Давид]]ом ({{Біблія|2 Цар|7:1-17}})
* '''Заповіді [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]''' ({{Біблія|Лк|22:20}}). [[Блаженства|Заповіді Блаженства]].
<blockquote>'''Блаженні вигнані за правду''', бо їхнє Царство Небесне.</blockquote>
<blockquote>'''Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть''', і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.</blockquote>

=== Біблійні пророцтва ===
{{main|Біблійні пророцтва}}
Біблійне пророцтво&nbsp;— це уривки з Біблії, які відображають одкровення Бога людям передані через пророків. Пророчі повідомлення є широко поширеними по всій Біблії.&nbsp;[[Апокаліпсис|Книга Одкровення]]&nbsp;— єдина апокаліптична книга в каноні Нового Завіту, хоча є короткі апокаліптичні пасажі в різних місцях Євангелій і Послань.

=== Походження народів ===
{{main|Таблиця народів}}

Важливою складовою оповіді Біблії є розповідь про родовід народів. Згідно з Книгою Буття пращуром всіх людей були Адам та Єва. Після розселення їх нащадків стався Всесвітній потоп в результаті якого залишились в живих [[Ной]] та його сини. Від старшого сина [[Сим]]а походять [[Семіти|семітські народи]], від [[Яфет]]а&nbsp;— європейські і від молодшого [[Хам]]а&nbsp;— африканські. В подальшому розповідається як утворились народи арамеїв, євреїв. арабів, [[Ідумея|ідумеїв]] та ін.

== Переклади Біблії різними мовами ==

=== Перші переклади ===
Книжки Старого Заповіту були перекладені вперше на грецьку мову за єгипетського [[Птолемей Філадельф|Птоломея Філадельфа]] (283—247 до Різдва Христового) 72 єврейськими мудрецями, тому цей переклад має назву [[Септуаґінта|Септуаґінти]]&nbsp;— Сімдесятки (''Переклад сімдесятьох''). [[Новий Заповіт]] був написаний давньогрецькою мовою. У IV столітті все Писання було перекладено на [[Латинська мова|латинську]] мову (382—405) [[Ієронім|Святим Єронімом]]. Цей латинський переклад відомий під назвою [[Вульґата]] (найстарший друк&nbsp;— [[1462]]&nbsp;р. в [[Майнц]]і). Сама назва Біблії означає з грецької&nbsp; «книги» і почала прикладатися до Святого Писання тільки десь з кінця III&nbsp;— початку IV століть.

=== Переклади Біблії українською мовою ===
{{Main|Переклади Біблії українською мовою}}

До [[Україна|України]] Святе Письмо прийшло у [[10 століття|X столітті]] у так зв. [[церковно-слов'янська мова|церковнослов'янській мові]], але то не була вся Біблія, а тільки Новий Заповіт, а з нього Євангелія (найстарший текст з [[1092]]&nbsp;р. переховується в Рум'янцевському музеї в [[Москва|Москві]], далі&nbsp;— [[Бучач|Бучацьке]] з [[1300|XIV]] ст., переховувалася в [[монастир]]і оо. [[Василіяни|Василіян]] у [[Львів|Львові]]), та окремі твори Старого Заповіту (головно [[Псалтир]]я).

Першою друкованою книгою зі Святого Письма був у нас [[Апостол]], видання [[Федоров Іван|Івана Федорова]] (Львів, 1574&nbsp;р.), а першим виданням всього Святого Письма була [[Острозька Біблія]] [[1581]] року.

У XVI&nbsp;ст. реформаційні впливи з Заходу підсилили в українському народі прагнення читати Св. Письмо живою зрозумілою мовою. Тоді й появилися перші переклади [[Євангеліє|Євангелія]] на живу народну мову. З того часу маємо три переклади святого Євангелія&nbsp;— [[чернець Григорій|ченця Григорія]], [[Архімандрит]]а Пересопницького [[монастир]]я на [[Волинь|Волині]], далі [[Василь Тяпинський|Василя Тяпинського]], і [[Валентин Негалевський|Валентина Негалевського]]. З них найцінніша пам'ятка «[[Пересопницьке Євангеліє]]» зі [[1561]]&nbsp;р. Перекладач чернець Григорій так і зазначив, що переклад з [[Болгарія|болгарської мови]] українською зроблено «для ліпшого вирозуміння люду християнського посполитого.»

У [[XVII]]&nbsp;ст. процес ународовлення текстів Святого Письма до деякої міри був загальмований в Україні внаслідок панування в тодішній школі латинської [[схоластика|схоластики]].

І не зважаючи на те, в катехізисі [[митрополит]]а [[Петро Могила|Петра Могили]] тексти ''Святого Письма'' наводяться Українською мовою. Становище погіршало наприкінці 17-го ст., коли українська [[православ'я|Православна]] Церква була підпорядкована [[Московський патріархат|Московській патріархії]] ([[1685]]&nbsp;р.).

Російський уряд почав вбачати в ужитку української мови в церковних книгах&nbsp;— вияв українського [[сепаратизм]]у, і тому заборонено друк церковних книжок, що відрізнялися б будь-чим від московських.

А в XVIII&nbsp;ст. за [[Катерина II|Катерини II]] запроваджено по школах і церквах України '''московську вимову церковнослов'янських текстів'''.

Але в XIX&nbsp;ст. [[Григорій Квітка]] в [[Харків|Харкові]], [[Маркіян Шашкевич]] на [[Галичина|Галичині]], майже одночасно, починають перекладати витяги з св. Письма Нового Заповіту на українську мову. «Псальми, переложені на малорускоє нарєчіє» професором [[Михайло Максимович|Михайлом Максимовичем]].

Дуже видатна праця 19-го ст.&nbsp;— переклад Євангелія й Діянь Апостольських, що його зробив [[Пилип Морачевський]], інспектор ліцею на [[Чернігів]]щині. Морачевський переслав свій переклад [[Священний синод Російської православної церкви|Священному Синодові]] російської Церкви і російській [[Академія наук|Академії Наук]]. Академія Наук прихильно поставилася до пропозиції дати цей переклад до друку для добра українського народу. Але розглядали цей переклад і шеф канцелярії [[князь Долгоруков]] та [[Київ]]ський генерал-губернатор Аннєнков. І перемогли політичні мотиви: Синод заборонив друкувати переклад Євангелія українською мовою. Тільки під тиском [[революція|революційних]] подувів [[1905]] року, себто 45 років після закінчення перекладу, коли вже не жив Морачевський, його переклад святого Євангелія побачив світ у 1906 році. Текст перекладу зредагував '''[[єпископ]] [[поділля|Подільський]] Парфеній'''.

У [[1936]] році Святий Синод Православної Церкви [[Польща|Польщі]] видав Євангеліє, в тій же редакції, як велику Напрестольну.

=== Переклади Біблії азербайджанською мовою ===
У 1842 році місіонерське суспільство Базеля опублікувало в [[Лондон]]і [[Євангеліє від Матвія]] в перекладі Мірза Фаррух і Фелікса Заремби. У 1878 році повний текст Нового Заповіту був перекладений і виданий в Лондоні. Старий Завіт вийшов в [[1891]] році. У 1982 році шведський Інститут по перекладу Біблії (Institute for Bible Translation) в [[Стокгольм]]і видав новий переклад (перекладач: [[Мірза Хазар]]) на сучасній азербайджанській мові повний текст Нового Заповіту, який використовується досі в Азербайджані.<ref>[[Мірза Хазар|Біблія на азербайджанській мові]]</ref> Цей переклад Мірзи Хазара перевидавався п'ять разів за подальші роки. Мірза Хазар завершив переклад Старого Завіту в 1984 році, але його переклад Старого Завіту надрукований не був.

=== Відтворювальний переклад Біблії ===
Робота над відтворювальним перекладом російською мовою почалася в травні 1993 року і завершилася в грудні 1998 року. В основу відтворювального перекладу покладено грецький текст. Перекладачі здійснювали переклад тексту безпосередньо з грецької мови. Під час перекладу та редагування тексту як допоміжні джерела використовувалися Синодальний переклад, переклад Кассіана, інші російські переклади, а також переклади Нового Завіту на інші мови, зокрема, відтворювальний переклад на іспанську і китайську мови. Текст перекладу на сайті [https://bible.ws.ua/ Біблія]<ref>[http://izno.com.ua/vsesvitnya-istoriya-tema-10-religiyno-tserkovne-zhittya-serednovichnoyi-yevropi/ Всесвітня історія. Тема 9. Релігійно-церковне життя Середньовічної Європи]</ref>.

== Проникнення в Україну ==
Святе Письмо, написане староєврейською ([[гебрейська мова|гебрейською]]), [[Арамейська мова|арамейською]] й [[Грецька мова|грецькою мовами]], було частково перекладене на [[Старослов'янська мова|старослов'янську мову]] в IX&nbsp;— X&nbsp;ст.ст., звич. для літургійного вжитку, й у такому виді разом з [[християнство]]м дісталося з [[Болгарія|Болгарії]] на [[Русь]]. Тому, почавши від [[Остромирове Євангеліє|Остромирового Євангелія]] 1056—1057&nbsp;рр., найдавніші книги Святого Письма, збережені з [[Київська Русь|Княжої Доби]]&nbsp;— це богослужбові євангельські й апостольські та старозаповітні читання. При переписуванні ці тексти, як і повні переклади святих книг, що згодом також з'явилися на українських землях, набирали прикмет сучасної української мови. Але повний текст Святого Письма з'явився в [[Україна|Україні]] з виходом першої, друкованої 1581&nbsp;р. церковнослов'янською мовою, [[Острозька Біблія|Острозької Біблії]] за текстом «Олександрійської 70-ох» ([[Септуаґінта|Септуагінти]]), а подекуди [[Латинська мова|латиномовної]] [[Вульґата|Вульґати]]. Тоді, під впливом [[Реформація|реформації]], з'явилися вже переклади окремих частин Святого Письма на «живу мову», такі як [[Пересопницьке Євангеліє]] 1556—1561&nbsp;рр., «Крехівський Апостол» 1560&nbsp;р., тощо, «для ліпшого вирозумленя люду християнського посполитого». Однак з підпорядкуванням українських земель [[Росія|Росії]] такі переклади були заборонені і в історично насадженій [[Російська православна церква|російській православній Церкві]] в Україні вживалося тільки Святе Письмо церковнослов'янською мовою з російською вимовою.

У [[19 століття|XIX&nbsp;ст.]] відновилися спроби перекласти Святе Письмо на [[українська мова|українську мову]], розпочаті [[Шашкевич Маркіян Семенович|Маркіяном Шашкевичем]] у [[Галичина|Галичині]] 1842&nbsp;р. (Євангеліє Івана і Матея 1-5) і [[Морачевський Пилип Семенович|Пилипом Морачевським]] на східній Україні (4 Євангелія і Діяння) 1862. Оскільки [[Синод]] [[Російська православна церква|російської православної Церкви]] відкинув це [[Євангеліє]] і взагалі був проти друку україномовного Святого Письма, наступні переклади з'явилися поза межами [[Російська імперія|Російської імперії]]: 1869&nbsp;р. у [[Львів|Львові]] 5 Мойсеєвих книг у перекладі [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймона Куліша]], 1871&nbsp;р. у [[Відень|Відні]] Новий Заповіт (праця П. Куліша та [[Пулюй Іван Павлович|Івана Пулюя]]) і 1903 у Відні '''Біблія''' перекладу П. Куліша, І. Пулюя та [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Івана Нечуя-Левицького]], накладом «Британського Біблійного Товариства». Проте [[Второканонічні книги|второканонічні]] книги Старого Заповіту не увійшли до неї, як і до перекладу Біблії з грекомовного тексту [[Іларіон (Огієнко)|І. Огієнка]] 1962&nbsp;р., що його тепер уживають українські [[Православ'я|православні]] та [[Протестантизм|протестантські]] Церкви.

Повне українське Святе Письмо, опрацьоване на підставі перекладу [[Хоменко Іван Софронович|Івана Хоменка]] біблійною комісією [[Василіяни|Василіянського Чину]] у 1956—1962&nbsp;рр. за оригінальними єврейськими, арамейськими та грецькими текстами, вийшло у римському василіянському видавництві 1963&nbsp;р. На українських землях Святе Письмо [[Українська мова|українською мовою]] було заборонене [[КПРС|комуністичною владою]] і, з її підтримкою, Російською православною церквою Московського патріархату, котрі не визнавали українську мову як [[Богослужіння|богослужбову]], і вимагали читання у церквах [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янською]] ([[Староцерковнослов'янська мова|старослов'янською]]) мовою з [[Російська мова|російською]] [[Вимова|вимовою]].

== Відносини з наукою ==

=== Науки і дисципліни пов'язані з Біблією ===
* [[Біблеїстика]]
* [[Герменевтика]]&nbsp;— напрям науки про дослідження, тлумачення та пояснення текстів.
* [[Богослів'я|Теологія]]
* [[Есхатологія]]
* [[Біблійна археологія]]

=== Наукове підтвердження ===
У 19 столітті німецький археолог [[Георг Еберс]] дослідив знайдений папірус і написав наукову працю «Стародавній Єгипет в історії і Письмі» (1880), де він доводить, що наукові дані єгиптології підтверджують свідоцтва&nbsp;'''Біблії'''. В 1947 році в печерах Кумрана було виявлено [[Кумранські рукописи|сувої]] 3-1 ст. до н.&nbsp;е., які підтверджують достовірність Старого Заповіту.

Довгий час критики Біблії стверджували що ті чи інші міста згадані в письмі насправді не існували, але у 2012 році археологи знайшли підтвердження щонайменше історичності міста [[Вифлеєм|Віфлеєм]]<ref>{{Cite web |url=http://old.dyvensvit.org/articles/8365.html |title=Археологи підтверджують що Біблія – не вигадка|website=old.dyvensvit.org |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190224034415/old.dyvensvit.org/articles/8365.html |archivedate=24.02.2019 |accessdate=2017-03-14}}</ref><ref>{{cite web |title=Археологи знайшли перше не письмове підтвердження існування Віфлеєму |url=https://dt.ua/SCIENCE/arheologi_znayshli_pershe_ne_pismove_pidtverdzhennya_isnuvannya_vifleemu.html |website=[[Дзеркало тижня. Україна]] |date=28.05.2012}}</ref>.

Біблія зробила неоцінений вклад в розвиток моралі людства. В ній було заборонено [[ритуальне вбивство]], [[Культова проституція|храмову проституцію]], введено обов'язок звільнювати рабів ([[ювілейний рік]]) та ін. Закони Біблії постановляють допомагати бідним, поважати старших та розумніших, проголошено цінність людського життя як образу Божого (613 заповідей).

Наука, з'явившись в Нові часи, була заснована відомими богословами. Наприклад [[Ісаак Ньютон|Ісаак Нютон]] був автором багатьох праць з теології. Значна частина вчених вважають себе віруючими, і багато хто з них не бачать конфлікту між своїми науковими і релігійними поглядами.

=== Критика ===
{{Нейтральність-розділ|дата=серпень 2019}}
{{Стиль розділу|дата=січень 2019}}
[[Файл:Circumcision Sakkara 3.jpg|міні|200пкс|<center>гігієнічне [[обрізання]] єгиптян у 2350—2000 році до н.&nbsp;е.</center>]]
Навіть [[П'ятикнижжя Мойсеєве|П'ятикнижжя написане не Мойсеєм]], тобто фальсифікат виданий для авторитетності текстів іншими особами буцімто «написане Мойсеєм» ([[Томас Гоббс]], [[Бенедикт Спіноза]])<ref>{{cite book
|url = http://books.google.com/books?id=xtq2ZyKf-YQC&pg=PA65&lpg=PA65&dq=clearer+than+the+sun+at+noon+that+the+Pentateuch+was+not+written+by+Moses&source=bl&ots=20Bz7dfslQ&sig=rsPuYGb80r-lWjCFAtW0U8q7LaY&hl=en&sa=X&ei=7W9WUJu7DIrW9QT5vYGgBA&ved=0CDYQ6AEwAg#v=onepage&q=clearer%20than%20the%20sun%20at%20noon%20that%20the%20Pentateuch%20was%20not%20written%20by%20Moses&f=false
|title = In the Beginning: Hijacking of the Religion of God
|volume = 1
|author = Sami M. El-Soudani, Nabawia J. El-Soudani
|publisher = Xlibris Corporation
|date = January 1, 2009
|page = 65}}</ref><ref>{{cite book
|url = http://books.google.com/books?id=gvrcHyusPbMC&pg=PA121&lpg=PA121&dq=clearer+than+the+sun+at+noon+that+the+Pentateuch+was+not+written+by+Moses&source=bl&ots=tIddvOc2Nv&sig=lHzsQ_BeqBPGxjK2Z0g94THacK0&hl=en&sa=X&ei=o3BWUMr3IInc9ATGx4HoBw&ved=0CEcQ6AEwBQ#v=onepage&q=clearer%20than%20the%20sun%20at%20noon%20that%20the%20Pentateuch%20was%20not%20written%20by%20Moses&f=false
|title = Ten More Amazing Discoveries By George Potter
|author = Cedar Fort
|date = October 1, 2005
|page = 121}}</ref>. А для [[гігієна|гігієни]] у відповідних кліматичних умовах Єгипту (при дефіциті води) [[обрізання]] було записане пізніше юдеями-євреями в Біблії немов як «завіт з Богом», що зображено було єгиптянами 2350—2000 років до н.&nbsp;е., коли [[євреї]]в та [[юдаїзм]]у не існувало й не було писемного [[іврит]]у (див. ілюстрацію). Не гребували євреї-юдеї плагіатом і коли історію долі [[Імхотеп]]а радника фараона [[Джосер]]а (2697—2673&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.) приписали в текстах Біблії стародавньому [[казка|казковому]] юдею-єврею [[Йосип (син Якова)|Йосипові]]: Відповідно [[археологія|археологічних]] даних (щодо запису на скелі острову Сехель на р. [[Ніл]] коло [[Асуан]]у копії тексту фараона Джосера) було приписано [[єгипет]]ську історію [[ізраїль]]ському народу тоді, коли ізраїльського народу та юдейської релігії навіть не існувало в описуваних реальних подіях<ref name="Никонов"/>.

Біблія має дуже багато протиріч у своїх текстах, помилки перекладу<ref>{{cite web|url=http://www.baptistlink.com/creationists/expondoerrossbinvi.htm|title=Expondo Os Erros Da Sociedade Bíblica Internacional|publisher=Baptistlink.com|year=2000|accessdate=2012-01-13|archiveurl=https://web.archive.org/web/20021029221934/http://www.baptistlink.com/creationists/expondoerrossbinvi.htm|archivedate=2002-10-29|deadurl=yes}}</ref>, міфологізацію, вигадки переписувачів текстів Біблії тощо. На даний час наукове співтовариство не визнає Біблію історично точним [[документ]]ом, як і достовірним кодексом [[мораль]]ної поведінки. А деякі тексти з [[психопатологія|психопатологічними]] та [[сексопатологія|сексопатологічними]] явищами ставить під сумнів так звану «святість» текстів Біблії<ref name=video1 group=yt />, немов «Божественне одкровення» (ґвалтування доньок Лота Бут.19:1-8; інцест Бут.19:33-35; людські жертвоприношення Суд.11:30-39; викрадення жінок у сексуальне рабство в ім'я Господа Бога Чис.31:35; знущання над слугами Вих.21:20-21; інструкція Бога Святого як пограбувати міста та красти дітей з жінками Второзак.20:10-14; вбивство дітей в ім'я Бога Єдиного Ісуса Нав.6:20-26 та 1 кн. Царств 15:3 з Второзак.2:33-34, Числа 31:17 й ін.<ref name=video2 group=yt />); навіть перекладачі-переписувачі пізніше багато місць первинних текстів Біблії навмисно спотворювали через присутні збочення (наприклад, в Бут.24:2 [[Авраам]] вимагав від слуги принести Богові [[присяга|присягу]] поклавши руку на його [[геніталії]], [[пеніс]]<ref name="Никонов"/>&nbsp;— пізніше записане як «ятра», «чресла», «стегно» тощо; теж саме збочення у біблійного [[Йосип (син Якова)|Йосипа]]&nbsp;— Бут.47:29 і&nbsp;т.&nbsp;д.). Часто особисті думки юдейських переписувачів Біблії про національно-релігійну виключність й зверхність [[євреї]]в-[[юдеї]]в видаються немов «думки й слова Бога»<ref name=video3 group=yt /><ref name=video4 group=yt />, проголошується агресивний експансіонізм і антигуманізм з використанням [[релігія|релігії]]<ref name=video5 group=yt />; а [[компіляція джерел]]<ref name="Никонов"/> в Біблії з фактами знищування джерел інформації попередніх розвинених цивілізацій (див. [[Спалення книг]]) свідчить про амбіційні претензії одного дикого народу (примітивного племені скотарів)<ref name="Никонов"/> посісти чільне місце в світі за рахунок інших народів, навмисне утруднення встановити правдивість минувшини всього [[людство|людства]] на [[Земля|Землі]].

Біблія зробила неоцінений{{джерело}} внесок в розвиток моралі людства. В ній було заборонено ритуальне вбивство, храмову проституцію, введено обов'язок звільнювати рабів (ювілейний рік) та ін. Закони Біблії постановляють допомагати бідним, поважати старших та розумніших, проголошено цінність людського життя як образу Божого (613 заповідей).
''Критика тексту'' надала підстави стверджувати, що Біблія давніми юдеями була написана як [[плагіат]]<ref name=video6 group=yt />&nbsp;— використання стародавніх релігійних джерел, таких як [[шумер]]ські тексти (''наприклад'' запозичення [[Епос про Гільгамеша|епосу про Гільгамеша]] з приписуванням його історії до долі Мойши-[[Мойсей|Мойсея]]-Муси). Навіть [[Десять заповідей|10 заповідей]] є плагіатом 125 глави «Єгипетської [[Книга мертвих|Книги мертвих]]»<ref name=video8 group=yt /> (цивільно-кримінальний кодекс). Вчені не визнають історичність таких подій, як [[Книга Вихід|вихід з Єгипту]], мандрування [[євреї]]в у пустелі або [[епоха Суддів]]<ref>{{cite book |last=Finkelstein, |first=Israel |title=«The Bible Unearthed» |coauthors=Neil Silberman }} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite book |last=Dever, |first=William G. |title=«Who Were the Early Israelites and Where Did They Come from?» }} {{ref-en}}</ref>. Не існує також [[археологія|археологічних]] доказів виходу з [[Єгипет|Єгипту]] народу [[Ізраїль|Ізраїля]] в [[Ханаан]]; але є свідчення про виокремлення серед ханаанян окремої групи бідняків в Ханаані в кількості 3000 осіб в 25 малих поселеннях через соціально-економічні зміни всередині Ханаану (тобто&nbsp;— не вплив ззовні), також є [[археологія|археологічні]] свідчення про міграцію з Єгипту через терени народу за назвою «шас» (котрий мешкав на території під назвою культу [[Ягве]] і відоме пізніше як [[Мідіан]] [[араби|арабського]] племені [[мідіаніти|мідіанітянів]]<ref>Нині це захід [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]], південь [[Йорданія|Йорданії]] та [[Ізраїль|Ізраїлю]] і [[Синайський півострів|Синаю]]. [[Мідіаніти]] також часто згадуються в [[Коран]]і як «мадіани».</ref>) групи носіїв релігійного культу Єгипту вплинувших на Ханаан не одразу&nbsp;— лише після руйнування [[Перший Храм|Першого храму]] було прищеплення [[монотеїзм]]у (див. «[[Атонізм]]» [[Аменхотеп IV Ехнатон|Аменхотепа IV Ехнатона]], історія культу [[Ашера (богиня)|Ашера]])<ref name=video7 group=yt />; бо поруч існувало поняття «[[Елогім]]» (у множині&nbsp;— [[боги]])<ref name="ЕЄЕ"/> згідно з Біблією; пізніше замінене на «[[Адонай]]» (у множині&nbsp;— «пани мої»)<ref name="ЕЄЕ">{{ЕЄЕ|10682|Бог}} (КЕЭ, том 1, кол. 465—478)</ref> із пізнішими заборонами взагалі вимовляти ім'я бога. Саме та група носіїв єгипетської релігії (не Моїсей) могла прищепити [[Десять заповідей|10 заповідей]], як плагіат із 125 глави «Єгипетської [[Книга мертвих|Книги мертвих]]»<ref name=video8 group=yt />; аналогічно [[Закони Хаммурапі]] задовго до опису «передачі Мойсею 10 заповідей на горі Синай» свідчать про передачу тотожних законів Богом для царя [[Хамурапі]].

З початком вивчення біблійних текстів на науковій основі, приблизно до середини XIX століття виникла така самостійна наука, як «критична біблістика», в якій оформився напрям досліджень&nbsp;— '''політичний монотеїзм'''; неупереджений аналіз текстів Біблії розкрив протиприродність і навіть штучність самої ідеї «єдиного бога», що виникла стараннями єгипетських жерців в XIV столітті до нашої ери при дворі фараона Аменхотепа IV<ref>{{cite web |url=http://um.co.ua/3/3-4/3-47795.html |title=«Психопатологія монотеїзму» |author= |date= |website= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160703124018/http://um.co.ua/3/3-4/3-47795.html |archivedate=03-07-2016 |quote="політичний монотеїзм" |accessdate=03-07-2016 |deadurl=no }}</ref><ref>{{cite web |url=http://studopedia.org/3-47795.html |title=«Психопатология монотеизма» |author= |date= |website= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160703124143/http://studopedia.org/3-47795.html |archivedate=03-07-2016 |quote="политический монотеизм" |accessdate=03-07-2016 |deadurl=no }} {{ref-ru}}</ref>. Що сприймається деякими сучасниками також і як [[бізнес]]-проект для [[Глобалізація|глобалізації]], і немає нічого спільного з [[релігія|релігією]] як такою<ref name="Никонов">''Никонов А. П.'', «[http://scisne.net/ax/d1/1/nikonov_opium_dlya_naroda/Nikonov-A.P.-Opium-dlya-naroda.pdf Опиум для народа. Религия как глобальный бизнес-проект]», изд. «Энас», {{М.}}-{{СПб.}}, 2009.&nbsp;— ISBN 978-5-93196-954-1. {{ref-ru}}</ref>.

Запозиченнями з найстародавніших релігій займалися не лише [[юдеї]], але й [[християни]]<ref name="Никонов"/>: і [[Новий Заповіт|новозавітні]] автори текстів, котрі відверто використали попередню філософсько-теологічну [[термінологія|термінологію]] [[язичництво|язичництва]] та містичні події приписали засновникам християнства; що слід вважати штучною релігійною реформою з використанням ідентичних стародавніх знань<ref name=video8 group=yt />.

[[Теолог]]и винайшли «виправдання», що Біблія є «історією спасіння»: фіксація етапів формування розуміння поняття «[[Бог]]» окремо узятим народом, котрий старався акумулювати релігійний досвід інших народів. Але досліджуючи Біблію можна прийти до висновку, що, наприклад, «біблійний Бог» є повним відображенням [[психотип]]у диких єврейських кочівників: ідеал безкарного грабунку хитрістю (Бут. 27, Второзакон. 23:19-20 тощо), грабунок як дар Бога та паразитування (напр. Второзакон. 6:10, 7:1, 11:29 тощо), винищення культур інших народів (хто не сповідує світоглядову доктрину єврейських кочівників), геноцид народів для розширення життєвого простору самообраним тощо<ref name="Никонов"/><ref>{{недоступне посилання|url=http://radiofreevillage.com/w/Жестокость_и_насилие_в_Библии}} Жестокость и насилие в Библии {{ref-ru}}</ref>.

Утрудненим, у зв'язку із давністю подій та розбіжностями перекладів є доказ історичності деяких відомостей, наданих в Біблії. Деякі біблеїсти розглядають Біблію, як продукт виключно післяполонного періоду (V&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. й пізніше).
Загалом науковці визнають Біблію джерелом історичних відомостей; зокрема, історичність вавилонського полону не піддається сумніву.

Історія Стародавнього Ізраїлю та Юдеї X—VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. залишається предметом палких суперечок в наукових колах. Деякі вчені визнають історичними біблійні події лише періоду VIII—VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.

== Див. також ==
{{Div col|cols=2}}
* [[Біблійний канон]]
* [[Документарна гіпотеза]]
* [[Фрагментарна гіпотеза]]
* [[Гіпотеза додатків]]
* [[Церковне програмне забезпечення]]
* [[Масоретський текст]]
* [[Переклади Біблії]]
* [[Переклади Біблії українською мовою]]
* [[Переклади Біблії білоруською мовою]]
* [[Переклади Біблії німецькою мовою]]
* [[Біблія Мацейовського]]
* [[Біблійна колекція|«Біблійна колекція»]]&nbsp;— цикл фільмів на біблійну тематику
{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{УМЕ1|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_01_А-Б#page/n89/mode/2up Біблія, Святе Письмо]|сторінки=90-91}}
* [http://litopys.org.ua/encycl/euii208.htm Святе Письмо] // [[Енциклопедія українознавства]]. Словникова частина (ЕУ-II).&nbsp;— Париж, Нью-Йорк, 1973.&nbsp;— Т. 7.&nbsp;— С. 2716—2735.
* [http://history.org.ua/?termin=Biblija  С.&nbsp;С.&nbsp;Аверинцев. Біблія] // [[Енциклопедія історії України]]: Т. 1: А-В / Редкол.: В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України.&nbsp;— К.: В-во «Наукова думка», 2003.&nbsp;— 688 с.: іл.
* Біблієзнавство: Вступний курс: Навч. посіб. / Сергій Іванович Головащенко.– К. : Либідь, 2001.– 496 с.– 7 000 пр.&nbsp;— ISBN 966-06-0200-6
* Гелей Г. Бiблiйний довiдник Геллея.&nbsp;— Торонто, 1985.
* Нові незаперечні свідчення, що потребують вироку / Джош Мак-Дауелл; Передм. Вільям Р. Брайт.– Черкаси: Стефанус, 2005.– 1112 с.&nbsp;— ISBN 966-7213-04-8
* Сулим В. Біблія і українська література.&nbsp;— К., 1998.
* Сошенко К. Біблійні мотиви в образотворчому мистецтві України.&nbsp;— К., 2002.
* Вамош Файнберг М. Побут людей за днів Ісуса Христа.&nbsp;— К.: УБТ, 2004.&nbsp;— 104 с.&nbsp;— ISBN 966-7136-53-1
* Фритц Ринекер Ф., Майер Г. Библейская Энциклопедия Брокгауза.&nbsp;— Christliche Verlagsbuchhandlung Paderborn, 1999.&nbsp;— 1088 с.
* Эби Э. Краткое введение в Библию. М., 1989.
* Мень А. Мир Библии.&nbsp;— М., 1990.
* Мицекивич А. Библиология. В 2-х т.&nbsp;— М., 1995.
* Житецкий П. О переводах евангелія на малорусский язык. П. 1906.
* Haluščynśkyj Т. De ucrainis S. Scripturae versionibus / Богословія. Л. 1925, стор. 218&nbsp;— 25, 309&nbsp;— 19.
* Hasting's Dictionary of the Bible. London, 1963.
* McKensie J. Dictionary of the Bible. N.Y., 1966.
* Miller M., Miller L. Harper's Bible Dictionary. N.Y., 1961.
* The Collegeville Bible Commentary. The LiturgicalPress. Collegeville, Minnesota.
* The International Standart Bible Encyclopediae. Grand Rapids W.M. Eerdmans Publishing Co, 1956.
* The Illustrated Bible Dictionary, ed. by W.C. Piercy.
* The New Jerome Biblical Commentary.&nbsp;— L.1990.
* Біблія. Книги священного писання Старого та Нового завіту/ Видання Київської патріархії УПЦ КП&nbsp;— 2009 рік. ISBN 978-966-472-052-3

== Література ==
* Библия как история / В. Келлер ; пер.с англ. А. Блейз.&nbsp;— М. : Крон-Пресс, 1998.&nbsp;— 480 с.: ил.&nbsp;— (Экспресс).&nbsp;— ISBN 5-232-00666-5

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема              = Святе письмо Старого і Нового Завіту 1912 року
|Вікіджерела       = Індекс:Святе письмо Старого і Нового Завіту.pdf
|Вікісховище       = File:Святе Письмо (Spain-1990).djvu
}}
{{Вікіпосилання
|Тема              = Святе Письмо 1990 року
|Вікісховище       = File:Святе Письмо (Spain-1990).djvu
}}
* {{commonscat-inline|Bible|Біблія}}
* {{ЛЗПЛ2001|частина =[https://archive.org/stream/leksykon_literaturoznavstva#page/n67/mode/2up Біблія]|сторінки =68-70}}
* [https://archive.org/stream/slovnyksymvoliv#page/n63/mode/2up Біблія] // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. [[Коцур Віктор Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Коцура]], [[Потапенко Олександр Іванович|О.&nbsp;І.&nbsp;Потапенка]], В.&nbsp;В.&nbsp;Куйбіди.&nbsp;— 5-е вид.&nbsp;— Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015.&nbsp;— С. 65–66.&nbsp;— 912 с.
{{refbegin|2}}
* [http://knyhastara.com/index.php?id=1 Острозька Біблія]
* [http://www.isuspan.com/b/Biblia_ukr_Kulish/ Переклад Біблії Івана Куліша]
* [https://web.archive.org/web/20161017140723/http://bibliya.in.ua/index.php/site/index Святе Письмо. Переклад Івана Хоменка]
* [https://bible-book.org/ua Біблія українською у перекладі Огієнко та Аудіобіблія]
* [http://www.ukrbible.com/ Новітній переклад українською літературною мовою вчинений у Києві упродовж 1991—2006 років. Переклав (Олександр Гижа)]
* [http://www.viche.info/index.php?action=archive&id=166 Ціле десятиліття відомий прозаїк Олександр ГИЖА працював над перекладом Святого Письма сучасною українською літературною мовою. Вже понад п'ять років вивірений до коми рукопис чекає видання]
* [http://ukrbs.org/ Українське Біблійне Товариство]
* [https://web.archive.org/web/20150901103922/http://www.ukrainian-bible.co.uk/ukrainian_bible/audio_bible_mp3/index.htm Українська Аудіо Біблія (Новий заповіт українською мовою в форматі MP3)]
* [http://www.bowfree.com/index-u.htm Біблія 60 мовами]
* Біблія церковнослов'янською мовою [https://web.archive.org/web/20170513110608/http://lib.kharkov.ua/HRISTIAN/BIBLIYA (pdf)]
* [http://www.bible.com.ua/bible/ «Твоя Библия»]&nbsp;— російський Синодальний переклад з пошуком та порівнянням версій (український переклад Івана Огієнко та англійський King James Version)
* [https://web.archive.org/web/20100328175819/http://bibliyna-istoriya.org.ua/ «Біблійна Історія в образках»]&nbsp;— електронний варіант книжечки видавництва «Криниця», що побачила світ в Перемишлі 1935 року.
* [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/unikalni-rukopysy/jevanhelije-morachevskoho/ Євангеліє&nbsp;— переклад Пилипа Семеновича Морачевського]
* [https://drive.google.com/folderview?id=0B_ZbBY5oxr4rWHg1TklPckQtTmc&usp=sharing Біблія в перекладі І. Огієнка, формат fb2, для електронних книг]
* [https://wol.jw.org/uk/wol/lv/r15/lp-k/0/25071 Біблія. Слово Бога чи людини?]
* [http://wol.jw.org/ru/wol/d/r2/lp-u/1200000724 Библия] // Энциклопедия «Понимание Писания».
* [http://wol.jw.org/ru/wol/d/r2/lp-u/1101990137 Историческая, географическая, этнографическая и научная точность Библии] // З книжки [https://wol.jw.org/ru/wol/lv/r2/lp-u/0/26997 «Все Писание вдохновлено Богом и полезно»].
* [http://wol.jw.org/ru/wol/d/r2/lp-u/1101990136 Археологические находки и древние надписи, подтверждающие достоверность Библии] // З книжки [https://wol.jw.org/ru/wol/lv/r2/lp-u/0/26997 «Все Писание вдохновлено Богом и полезно»].
* [http://www.saltbible.com/rst000000 소금성경]: (SaltBible) Синодальный перевод | Russian Synodal Translation&nbsp;— Текст Библии, Перекрестные ссылки (Bible text, Cross References)

{{refend}}

{{Книги Біблії}}
{{Свята земля}}
{{ВП-портали|Християнство}}
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Святе Письмо}}
[[Категорія:Християнство]]
[[Категорія:Біблія| ]]
[[Категорія:Книги]]