Відкрити головне меню

Микола Ілліч Бєляєв (*13 лютого 1903 — †28 жовтня 1966) — радянський політичний діяч, член ЦК КПРС (19521961), член Президії ЦК КПРС (19571960), Секретар ЦК КПРС (19551958), перший секретар ЦК КП Казахстану (19571960).

Бєляєв Микола Ілліч
Народився 13 лютого 1903(1903-02-13)
Q1065069?, Кельтеєвське сільське поселення, Калтасинський район, Росія
Помер 28 жовтня 1966(1966-10-28) (63 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність політик
Alma mater Російський економічний університет імені Плеханова
Володіє мовами російська
Членство Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу і Політбюро ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї селянина. У 1919 році закінчив вище початкове училище в селі Калегіно. У тому ж році вступив до комсомолу, був організатором однієї з перших первинних комсомольських організацій Башкирії. В 19191922 роках на комсомольській і профспілковій роботі в Башкирській АРСР відповідальний секретар Калегінського волосного та Бірського повітового комітетів комсомолу. Від 1921 року — член ВКП(б).

1925 року закінчив Московський інститут народного господарства імені Г. В. Плеханова.

Від 1925 року на господарській і кооперативній роботі в Західному Сибіру: голова правління окружних спілок сільськогосподарської кооперації, начальник Трактороцентра, заступник голови Сибірського колгоспсоюзу. Брав найактивнішу участь у проведенні колективізації та пов'язаних з нею репресій в Західному Сибіру.

Від 1939 року — секретар Новосибірського обкому партії з харчової промисловості, потім перший заступник голови, голова Новосибірської обласної споживспілки. Від 1940 року — секретар Новосибірського обкому ВКП(б) з харчової промисловості. У 19411943 роках був першим заступником голови Новосибірського облвиконкому.

З 1943 року — голова Алтайського крайвиконкому, перший секретар крайкому партії. Очолив роботи з відновлення і розвитку економіки краю на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни і в післявоєнний період, з освоєння цілинних і перелогових земель в краю. Економіка Алтайського краю в цей період зазнала суттєвих змін: з переважно аграрного він перетворився на великий промисловий регіон. Барнаул, Бійськ і Рубцовськ стали значними індустріальними центрами.

Починаючи від 1946 року обирався депутатом Верховної ради СРСР 2-5 скликань.

У 19521961 роках член ЦК КПРС. Від 12 липня 1955 до 12 листопада 1958 року займав пост секретаря ЦК КПРС, одночасно від 1956 року був заступником голови Бюро ЦК КПРС по РРФСР, від 29 червня 1957 до 4 травня 1960 року — член Президії Центрального комітету КПРС.

Від 1957 року — перший секретар ЦК Компартії Казахстану. У зв'язку з повстанням в Теміртау 1959 в січні 1960 року переведений на роботу першим секретарем Ставропольського крайкому КПРС і того ж року відправлений на пенсію[1].

Помер 28 жовтня 1966 року. Похований на Новодівочому кладовищі в Москві.

Пам'ятьРедагувати

Іменем Бєляєва названа вулиця в Жовтневому районі Барнаула, колишня Ювілейна.

ПриміткиРедагувати

  1. Млечин Л. М. 1 // Брежнев. — М. : Молодая гвардия, 2008. — ISBN 978-5-235-03114-2.

ДжерелаРедагувати