Буртаси (плем'я): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 32 проміжні версії 19 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Буртаси}}
'''Буртаси''' ({{Lang-tt|бортас(лар)}}) [[плем'я|племенне]] об'єднання, що розташовувалося на правому березі середньої [[Волга|Волги]]. Вперше згадуються арабськими авторами в X ст., у російських літературних пам'ятниках — з XIII ст.
'''Буртаси''' [[плем'я|племенне]] об'єднання, що розташовувалося на правому березі середньої [[Волга|Волги]]. Вперше згадуються арабськими авторами в X ст., у руських літературних пам'ятниках — з XIII ст.


Спочатку (як мінімум з 5 ст від Р.Х.) жили уздовж самої Волги приблизно від суч. міста [[Саратов]]а до м. [[Сизрань]] (територія сучасних [[Саратовська область|Саратовскої]], [[Ульяновська область|Ульяновської]] і крайнього сходу [[Пензенська область|Пензенської областей]]). З кінця 7 ст. буртаси перебували під владою [[Хазарський каганат |Хазарського каганату]]. У 7-10 в. через їх територію рухалися на північ [[булгари]], зайнявші північні землі буртасів. З кінця 10 ст. — платили [[Данина|данину]] то російським князівствам, то [[Волзька Булгарія|Волзької Булгарії]].
Спочатку (як мінімум з 5 ст. від Р.Х.) жили уздовж самої Волги приблизно від сучасного міста [[Саратов]]а до м. [[Сизрань]] (територія сучасних [[Саратовська область|Саратовської]], [[Самарська область|Самарської]], [[Ульяновська область|Ульяновської]] і крайнього сходу [[Пензенська область|Пензенської областей]]). Влаштовували набіги на волзько-камських булгар та печенігів. З кінця 7 ст. буртаси перебували під владою [[Хазарський каганат |Хазарського каганату]]. У 7-10 ст. через їх територію рухалися на північ [[булгари]], зайнявші північні землі буртасів. З кінця 10 ст. — платили [[Данина|данину]] то руським князівствам, то [[Волзька Булгарія|Волзькій Булгарії]].


У 11 ст. буртаси просунулися далі на північний захід, у верхнє сточище [[Сура (притока Волги)|Сури]] і частково [[Мокша|Мокши]] і [[Цна (притока Мокши)|Цни]] ( наприклад, річка [[Буртас (річка)|Буртас]] на заході Пензенської області). Тоді ж вони були витиснені з приволзьких степів [[половці|половцями]]. Після [[монголо-татарська навала|монголо-татарскої навали]] 13 ст. буртаси остаточно зникли, змішавшись з половцями, булгарами і [[мордва|мордвою]]. Мабуть, зробили вплив на формування культури [[мишари|мишарів]] і мордви.
У 11 ст. буртаси просунулися далі на північний захід, у верхнє сточище [[Сура (притока Волги)|Сури]] і частково [[Мокша (річка)|Мокши]] і [[Цна (притока Мокши)|Цни]] (наприклад, річка [[Буртас (річка)|Буртас]] на заході Пензенської області). Тоді ж вони були витіснені з приволзьких степів [[половці|половцями]]. Після [[монголо-татарська навала|монголо-татарської навали]] 13 ст. буртаси остаточно зникли, змішавшись з половцями, булгарами і [[мордва|мордвою]]. Мабуть, зробили вплив на формування культури [[мишари|мишарів]] і мордви.


У районі села [[Наровчат]] (верхів'я Мокши, північний захід Пензенської області знаходяться залишки ймовірно буртаської фортеці.
У районі села [[Наровчат]] (верхів'я Мокши, північний захід Пензенської області) знаходяться залишки ймовірно буртаської фортеці.


Мовна приналежність буртасів до цих пір точно не встановлена. Зазвичай передбачається, що вони говорили на [[Угрофінські мови|угрофінській мові]], були споріднені мордві і виділилися близько 5 в. з племен [[Городецька культура|городецької культури]], просунувшись на південний схід. Також існує точка зору, що буртаси були нащадками [[іранські мови|іраномовних]] [[сармати|сарматів]], , що кочували в цих районах, з першого тис. до Р.Х.
Мовна приналежність буртасів досі точно не встановлена. Зазвичай передбачається, що вони говорили на [[Угрофінські мови|угрофінській мові]], були споріднені мордві і виділилися близько 5 ст. з племен [[Городецька культура|городецької культури]], просунувшись на південний схід. Також існує точка зору, що буртаси були нащадками [[іранські мови|іраномовних]] [[сармати|сарматів]]<ref> Буртасы // БРЭ. Т.4. М.,2006.</ref> , що кочували в цих районах, з першого тис. до Р.Х.


Буртаси займалися [[землеробство]]м, [[скотарство]]м, [[мисливство]]м і [[бджолярство]]м. Вели торгівлю хутром. Союз племен буртасів виставляв до 10 тис. вершників, що здійснювали набіги на волзько-камських булгар і [[Печеніги|печенігів]].
Буртаси займалися [[землеробство]]м, [[скотарство]]м, [[мисливство]]м і [[бджолярство]]м. Вели торгівлю хутром. Союз племен буртасів виставляв до 10 тис. вершників, що здійснювали набіги на волзько-камських булгар і [[Печеніги|печенігів]].

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==


* Алихова А.Е. ''К вопросу о буртасах'' // Советская этнография. — 1949. — № 1.
* [[Аліхова Ганна Епіфанівна|Алихова А. Е.]] ''К вопросу о буртасах'' // Советская этнография. — 1949. — № 1.
* Заходер Б.Н. ''Каспийский свод сведений о Восточной Европе'', т. 1. — М.: 1962.
* Заходер Б.Н. ''Каспийский свод сведений о Восточной Европе'', т. 1. — М.: 1962.
* Смирнов А.П. ''К вопросу о буртасах'' // Краеведческие записки (Ульяновский областной краеведческий музей), в. 2. — Ульяновск: 1958.
* Смирнов А.П. ''К вопросу о буртасах'' // Краеведческие записки (Ульяновский областной краеведческий музей), в. 2. — Ульяновск: 1958.


{{ethno-stub}}
{{Угрофінські народи}}
{{Угро-фінські народи}}

[[Категорія:Народи Європи]]
[[Категорія:Народи Росії]]


[[bg:Буртаси]]
[[Категорія:Буртаси]]
[[Категорія:Мордва]]
[[cv:Пăртас (Вăрмар районĕ)]]
[[Категорія:Фіно-угорські племена]]
[[en:Burtas]]
[[Категорія:Історія Поволжя]]
[[ru:Буртасы]]
[[Категорія:Історія Пензенської області]]
[[tt:Bortaslar]]
[[Категорія:Середньовіччя Самарської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Саратовської області]]
[[Категорія:Історія Ульяновської області]]
[[Категорія:Народи середньовічної Європи]]
[[Категорія:Зниклі народи Росії]]
[[Категорія:Волзька Булгарія]]

Поточна версія на 12:00, 3 жовтня 2021

Буртасиплеменне об'єднання, що розташовувалося на правому березі середньої Волги. Вперше згадуються арабськими авторами в X ст., у руських літературних пам'ятниках — з XIII ст.

Спочатку (як мінімум з 5 ст. від Р.Х.) жили уздовж самої Волги приблизно від сучасного міста Саратова до м. Сизрань (територія сучасних Саратовської, Самарської, Ульяновської і крайнього сходу Пензенської областей). Влаштовували набіги на волзько-камських булгар та печенігів. З кінця 7 ст. буртаси перебували під владою Хазарського каганату. У 7-10 ст. через їх територію рухалися на північ булгари, зайнявші північні землі буртасів. З кінця 10 ст. — платили данину то руським князівствам, то Волзькій Булгарії.

У 11 ст. буртаси просунулися далі на північний захід, у верхнє сточище Сури і частково Мокши і Цни (наприклад, річка Буртас на заході Пензенської області). Тоді ж вони були витіснені з приволзьких степів половцями. Після монголо-татарської навали 13 ст. буртаси остаточно зникли, змішавшись з половцями, булгарами і мордвою. Мабуть, зробили вплив на формування культури мишарів і мордви.

У районі села Наровчат (верхів'я Мокши, північний захід Пензенської області) знаходяться залишки ймовірно буртаської фортеці.

Мовна приналежність буртасів досі точно не встановлена. Зазвичай передбачається, що вони говорили на угрофінській мові, були споріднені мордві і виділилися близько 5 ст. з племен городецької культури, просунувшись на південний схід. Також існує точка зору, що буртаси були нащадками іраномовних сарматів[1] , що кочували в цих районах, з першого тис. до Р.Х.

Буртаси займалися землеробством, скотарством, мисливством і бджолярством. Вели торгівлю хутром. Союз племен буртасів виставляв до 10 тис. вершників, що здійснювали набіги на волзько-камських булгар і печенігів.

ПриміткиРедагувати

  1. Буртасы // БРЭ. Т.4. М.,2006.

ДжерелаРедагувати

  • Алихова А. Е. К вопросу о буртасах // Советская этнография. — 1949. — № 1.
  • Заходер Б.Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе, т. 1. — М.: 1962.
  • Смирнов А.П. К вопросу о буртасах // Краеведческие записки (Ульяновский областной краеведческий музей), в. 2. — Ульяновск: 1958.