Будівля Офісу Президента України: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
(уточнення)
 
(Не показані 28 проміжних версій 18 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
|зображення = Ukrainian presidential administration.jpg
|зображення = Ukrainian presidential administration.jpg
|підпис = Краєвид із боку [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|НАДТ ім. І.Франка]]
|підпис = Краєвид із боку [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|НАДТ ім. І.Франка]]
|назва = Будівля Адміністрації Президента України
|назва = Будівля Офісу Президента України
|розташування_місто = [[Київ]]
|розташування_місто = [[Київ]]
|розташування_країна = {{UKR}}
|розташування_країна = {{UKR}}
|координати = {{coord|50|26|40|N|30|31|44|E|scale:3000}}
|координати = {{coord|50|26|40|N|30|31|44|E|scale:3000}}
|архітектор = [[Григор'єв Сергій Вікторович|Сергій Григор'єв]]
|архітектор = [[Григор'єв Сергій Вікторович|Сергій Григор'єв]], [[Жежерін Борис Петрович|Борис Жежерін]]
|клієнт =
|клієнт =
|інженер =
|інженер =
Рядок 16: Рядок 16:
|стиль = [[Неокласицизм (новий класицизм)|Неокласицизм]]
|стиль = [[Неокласицизм (новий класицизм)|Неокласицизм]]
|адреса = [[Банкова вулиця]], 11
|адреса = [[Банкова вулиця]], 11
|кр = Київ
|
}}
}}
'''Буді́вля Адміністра́ції Президе́нта Украї́ни''' — споруда, розташована на [[Банкова вулиця|вул. Банковій]], 11. Зведена у 1936—1939 роках. У будівлі розміщується [[Адміністрація Президента України]], створена [[Кравчук Леонід Макарович|Леонідом Кравчуком]] [[13 грудня]] [[1991]] (указ № 6/1991).
'''Буді́вля Офісу Президе́нта Украї́ни''' — споруда, розташована на [[Банкова вулиця|вул. Банковій]], 11. Зведена у 1936—1939 роках на фундаменті будівлі 1870-х років. У будівлі розміщується [[Офіс Президента України]], початково установа створена [[Кравчук Леонід Макарович|Леонідом Кравчуком]] [[13 грудня]] [[1991]] (указ № 6/1991) як Адміністрація Президента України.


== Історія ==
== Архітектура будівлі ==
Першу будівлю на [[Банкова вулиця|Банковій вулиці]] за проектом київського архітектора [[Шіле Олександр-Петро-Адріан|Олександра Шіле]] звели в 70-х роках XIX століття.
[[Файл:House with Chimeras Bankova.jpg|thumb|247px|Будівля Секретаріату Президента України з нічним освітленням.]]


У різні роки тут працювали відомі воєначальники. До революції 1917 року — генерали Російської імперії [[Алексєєв Михайло Васильович|Михайло Алєксєєв]], [[Драгомиров Михайло Іванович|Михайло Драгомиров]], [[Сухомлинов Володимир Олександрович|Володимир Сухомлинов]]. У 1918 році тут розміщувався [[Український генеральний військовий штаб|Генеральний штаб]] [[Армія Української Народної Республіки|армії Української Народної Республіки]], за часів державності гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|П. Скоропадського]] — Генштаб армії Української Держави. Серед штабних працівників були визначні українські воєначальники — командувач [[Армія Української Народної Республіки|армії УНР]] генерал-хорунжий [[Тютюнник Василь Никифорович|Василь Тютюнник]], генерал-хорунжий [[Безручко Марко Данилович|Марко Безручко]], полковник Євген Мешківський.
Будівля була споруджена напередодні [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в 1936—1939 роках для штабу Київського особливого військового округу. Автором проекту — архітектор [[Григор'єв Сергій Вікторович|Сергій Григор'єв]]. Його помічником був архітектор-академік [[Жежерін Борис Петрович|Борис Жежерін]], який одночасно був автором споруди [[Конча-Заспа (санаторій)|палацу-санаторію «Конча-Заспа»]] й головного павільйону [[Національний експоцентр України|Національного експоцентру України]].


Сучасну будівлю звели на фундаменті споруди ХІХ сторіччя. У радянську добу тут працювали [[Єгоров Олександр Ілліч|Олександр Єгоров]], [[Якір Йона Еммануїлович|Йона Якір]], [[Блюхер Василь Костянтинович|Василь Блюхер]], [[Жуков Георгій Костянтинович|Георгій Жуков]], [[Ватутін Микола Федорович|Микола Ватутін]]. Під час нацистської окупації Києва на Банковій, 11 розташовувався [[Генеральна округа Київ|Київський генералкомісаріат]]. Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в будівлі на Банковій розміщувався Центральний комітет Компартії України. Саме тут були кабінети перших секретарів [[Центральний комітет Комуністичної партії України|ЦК КПУ]] [[Хрущов Микита Сергійович|Микити Хрущова]], [[Мельников Леонід Георгійович|Леоніда Мельникова]], [[Кириченко Олексій Іларіонович|Олексія Кириченка]], [[Підгорний Микола Вікторович|Миколи Підгорного]], [[Шелест Петро Юхимович|Петра Шелеста]], [[Щербицький Володимир Васильович|Володимира Щербицького]].
Приміщення побудоване в стилі «Урочистого [[Сталінський ампір|сталінського]] комуністично-радянського [[Монументалізм|монументалістського]] [[ампір]]у з [[Римська імперія|давньо-римською]] стилізацією», який був покликаний символізувати велич, могутність і вічність комуністичного режиму. За іншими джерелами<ref name="Банкова">[http://grushevskogo5.com/intresting/istoriya-budivli-administratsii-prezidenta-fakti-pro-yaki-vi-ne-znali/ Адміністрація Президента України. Там, де народжується історія]</ref> в стилі будинку поєднано елементи [[Неокласицизм (новий класицизм)|класичного стилю]] й [[Українське бароко|українського бароко]].


== Архітектура будівлі ==
У 1930-х роках на збереженому «фундаменті» симетричних корпусів, збудованими за проектом київського архітектора Олександра Шиле в 70-х роках XIX століття, добудували нові стіни й оформили будинок на Банковій, 11 як реконструйовану споруду. Новий будинок одержав видовжені крила, а в центрі композиції&nbsp;— масивний ризаліт зі вставною колонадою великого корінфського ордера. Владну монументальність будинку підкреслено важким антаблементом, обличкуванням цоколя полірованим лабрадоритом, сірим тинькуванням «під шубу». Додали величі й чотири поліровані кам'яні кулі, що фланкують портал парадного входу. Зодчий настільки точно розрахував усі деталі, що величезний будинок, незважаючи на розташування на вузькій вулиці, не тільки не розчавив довкілля, а й добре проглядається з усіх точок: з [[Інститутська вулиця (Київ)|Інститутської]] та [[Лютеранська вулиця (Київ)|Лютеранської]], з сусідньої площі ім. Франка та з далекого [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівського майдану]].
[[Файл:House with Chimeras Bankova.jpg|thumb|247px|Будівля Офісу Президента України з нічним освітленням.]]


Сучасну будівлю звели напередодні Другої світової війни в 1936—1939 роках для штабу Київського особливого військового округу. Автор проекту&nbsp;— архітектор [[Григор'єв Сергій Вікторович|Сергій Григор'єв]]. Його помічником був архітектор-академік [[Жежерін Борис Петрович|Борис Жежерін]], який одночасно був автором споруди [[Конча-Заспа (санаторій)|палацу-санаторію «Конча-Заспа»]] й головного павільйону [[Національний експоцентр України|Національного експоцентру України]].
У різні роки тут працювали відомі воєначальники. До революції 1917 року&nbsp;— видатні генерали Російської імперії М.Алєксєєв, М.Драгомиров, В.Сухомлинов. У 1918 році тут розміщувався Генеральний штаб армії новоутвореної Української Народної Республіки, за часів державності гетьмана П.Скоропадського&nbsp;— Генштаб армії Української Держави. Серед штабних працівників слід назвати визначних українських воєначальників&nbsp;— командувача [[Армія Української Народної Республіки|армії УНР]] генерал-хорунжого [[Тютюнник Василь Никифорович|Василя Тютюнника]], генерал-хорунжого [[Безручко Марко Данилович|Марка Безручка]], полковника Євгена Мешківського. У радянську добу в цій будівлі працювали О.Єгоров, [[Якір Йона Еммануїлович|Й.Якір]], [[Блюхер Василь Костянтинович|В.Блюхер]], [[Жуков Георгій Костянтинович|Г.Жуков]], [[Ватутін Микола Федорович|М.Ватутін]]. Під час фашистської окупації Києва на Банковій, 11 розташовувався [[Генеральна округа Київ|Київський генералкомісаріат]]. Після Другої світової війни в будівлі на Банковій розміщувався Центральний комітет Компартії України. Саме тут були кабінети перших секретарів [[Центральний комітет Комуністичної партії України|ЦК КПУ]] [[Хрущов Микита Сергійович|М.Хрущова]], Л.Мельникова, [[Кириченко Олексій Іларіонович|О.Кириченка]], [[Підгорний Микола Вікторович|М.Підгорного]], [[Шелест Петро Юхимович|П.Шелеста]], [[Щербицький Володимир Васильович|В.Щербицького]].

На збереженому фундаменті симетричних корпусів ХІХ сторіччя добудували нові стіни й оформили будинок як реконструйовану споруду. Новий будинок одержав видовжені крила, а в центрі композиції&nbsp;— масивний ризаліт зі вставною колонадою великого корінфського ордера. Владну монументальність будинку підкреслено важким антаблементом, обличкуванням цоколя полірованим лабрадоритом, сірим тинькуванням «під шубу». Додали величі й чотири поліровані кам'яні кулі, що фланкують портал парадного входу. Зодчий настільки точно розрахував усі деталі, що величезний будинок, незважаючи на розташування на вузькій вулиці, не тільки не розчавив довкілля, а й добре проглядається з усіх точок: з [[Інститутська вулиця (Київ)|Інститутської]] та [[Лютеранська вулиця (Київ)|Лютеранської]], з сусідньої площі ім. Франка та з далекого [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівського майдану]].

Приміщення побудоване в стилі «Урочистого [[Сталінський ампір|сталінського]] комуністично-радянського [[Монументалізм|монументалістського]] [[ампір]]у з [[Римська імперія|давньо-римською]] стилізацією», який був покликаний символізувати велич, могутність і вічність комуністичного режиму. За іншими джерелами<ref name="Банкова">[http://grushevskogo5.com/intresting/istoriya-budivli-administratsii-prezidenta-fakti-pro-yaki-vi-ne-znali/ Адміністрація Президента України. Там, де народжується історія]</ref> в стилі будинку поєднано елементи [[Неокласицизм (новий класицизм)|класичного стилю]] й [[Українське бароко|українського бароко]].


На внутрішньому подвір'ї розміщені їдальня, пральня, хімчистка, друкарня, приміщення [[Державне управління справами|ДУСу]] тощо.<ref name="Банкова" />
На внутрішньому подвір'ї розміщені їдальня, пральня, хімчистка, друкарня, приміщення [[Державне управління справами|ДУСу]] тощо.<ref name="Банкова" />
Рядок 36: Рядок 41:


== Екскурсії ==
== Екскурсії ==
Щосуботи проводяться екскурсії «На Банковій». Відвідувачі мають змогу оглянути другий поверх Адміністрації Президента, «[[Будинок із химерами]]» й «[[Особняк Аршавського|Будинок невтішної вдови]]» (Лютеранська, 23).<ref>[http://www.president.gov.ua/administration/bankova-tours Екскурсії на Банковій]</ref>
Щосуботи проводяться екскурсії «На Банковій». Відвідувачі мають змогу оглянути другий поверх Офісу Президента, «[[Будинок із химерами]]» й «[[Особняк Аршавського|Будинок невтішної вдови]]» (Лютеранська, 23).<ref>[http://www.president.gov.ua/administration/bankova-tours Екскурсії на Банковій]</ref>

Екскурсії проводяться безкоштовно.


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Будинок Верховної Ради]]
* [[Будівля Верховної Ради]]
* [[Будинок Уряду України]]
* [[Будинок Уряду України]]
* [[Будівля міністерства закордонних справ України]]
* [[Адміністрація Президента України]]
* [[Адміністрація Президента України]]
* [[Президент України]]
* [[Президент України]]
Рядок 49: Рядок 53:
{{reflist}}
{{reflist}}


{{Президент України}}
{{Київ}}
{{Київський монументалізм}}
{{Вулиця Банкова}}
{{Вулиця Банкова}}
{{Київ}}


[[Категорія:Президент України]]
[[Категорія:Президент України]]
[[Категорія:Визначні місця Києва]]
[[Категорія:Визначні місця Києва]]
[[Категорія:Архітектура Печерського району]]
[[Категорія:Архітектура Печерського району]]
[[Категорія:Адміністративні будівлі Києва]]
[[Категорія:Адміністрація Президента України]]
[[Категорія:Офіс Президента України]]
[[Категорія:Сталінська архітектура в Києві]]
[[Категорія:Відбудовані споруди Києва]]

Поточна версія на 13:10, 27 квітня 2022

Буді́вля Офісу Президе́нта Украї́ни — споруда, розташована на вул. Банковій, 11. Зведена у 1936—1939 роках на фундаменті будівлі 1870-х років. У будівлі розміщується Офіс Президента України, початково установа створена Леонідом Кравчуком 13 грудня 1991 (указ № 6/1991) як Адміністрація Президента України.

Будівля Офісу Президента України
Ukrainian presidential administration.jpg
Краєвид із боку НАДТ ім. І.Франка

50°26′40″ пн. ш. 30°31′44″ сх. д. / 50.44444° пн. ш. 30.52889° сх. д. / 50.44444; 30.52889
Країна Україна Україна
Розташування Київ
Архітектор Сергій Григор'єв, Борис Жежерін
Дата початку спорудження 1936
Дата закінчення спорудження 1939
Стиль Неокласицизм
Призначення офіційна резиденція
Адреса Банкова вулиця, 11

Будівля Офісу Президента України. Карта розташування: Київ
Будівля Офісу Президента України
Будівля Офісу Президента України
Будівля Офісу Президента України (Київ)

ІсторіяРедагувати

Першу будівлю на Банковій вулиці за проектом київського архітектора Олександра Шіле звели в 70-х роках XIX століття.

У різні роки тут працювали відомі воєначальники. До революції 1917 року — генерали Російської імперії Михайло Алєксєєв, Михайло Драгомиров, Володимир Сухомлинов. У 1918 році тут розміщувався Генеральний штаб армії Української Народної Республіки, за часів державності гетьмана П. Скоропадського — Генштаб армії Української Держави. Серед штабних працівників були визначні українські воєначальники — командувач армії УНР генерал-хорунжий Василь Тютюнник, генерал-хорунжий Марко Безручко, полковник Євген Мешківський.

Сучасну будівлю звели на фундаменті споруди ХІХ сторіччя. У радянську добу тут працювали Олександр Єгоров, Йона Якір, Василь Блюхер, Георгій Жуков, Микола Ватутін. Під час нацистської окупації Києва на Банковій, 11 розташовувався Київський генералкомісаріат. Після Другої світової війни в будівлі на Банковій розміщувався Центральний комітет Компартії України. Саме тут були кабінети перших секретарів ЦК КПУ Микити Хрущова, Леоніда Мельникова, Олексія Кириченка, Миколи Підгорного, Петра Шелеста, Володимира Щербицького.

Архітектура будівліРедагувати

 
Будівля Офісу Президента України з нічним освітленням.

Сучасну будівлю звели напередодні Другої світової війни в 1936—1939 роках для штабу Київського особливого військового округу. Автор проекту — архітектор Сергій Григор'єв. Його помічником був архітектор-академік Борис Жежерін, який одночасно був автором споруди палацу-санаторію «Конча-Заспа» й головного павільйону Національного експоцентру України.

На збереженому фундаменті симетричних корпусів ХІХ сторіччя добудували нові стіни й оформили будинок як реконструйовану споруду. Новий будинок одержав видовжені крила, а в центрі композиції — масивний ризаліт зі вставною колонадою великого корінфського ордера. Владну монументальність будинку підкреслено важким антаблементом, обличкуванням цоколя полірованим лабрадоритом, сірим тинькуванням «під шубу». Додали величі й чотири поліровані кам'яні кулі, що фланкують портал парадного входу. Зодчий настільки точно розрахував усі деталі, що величезний будинок, незважаючи на розташування на вузькій вулиці, не тільки не розчавив довкілля, а й добре проглядається з усіх точок: з Інститутської та Лютеранської, з сусідньої площі ім. Франка та з далекого Михайлівського майдану.

Приміщення побудоване в стилі «Урочистого сталінського комуністично-радянського монументалістського ампіру з давньо-римською стилізацією», який був покликаний символізувати велич, могутність і вічність комуністичного режиму. За іншими джерелами[1] в стилі будинку поєднано елементи класичного стилю й українського бароко.

На внутрішньому подвір'ї розміщені їдальня, пральня, хімчистка, друкарня, приміщення ДУСу тощо.[1]

За станом на початок ХХІ сторіччя будівля вимагає повного капітального ремонту.

ЕкскурсіїРедагувати

Щосуботи проводяться екскурсії «На Банковій». Відвідувачі мають змогу оглянути другий поверх Офісу Президента, «Будинок із химерами» й «Будинок невтішної вдови» (Лютеранська, 23).[2]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати