Буданівський замок — фортифікаційна споруда у селі (колишньому містечку) Буданові Теребовлянського району Тернопільської області.

Буданівський замок
Буданівський замок 2.jpg

49°09′ пн. ш. 25°42′ сх. д. / 49.150° пн. ш. 25.700° сх. д. / 49.150; 25.700Координати: 49°09′ пн. ш. 25°42′ сх. д. / 49.150° пн. ш. 25.700° сх. д. / 49.150; 25.700
Тип шато
Країна

 Україна

Розташування Тернопільська область Тернопільська область, Буданів
Матеріал кам'яний
Будівництво поч. XVII ст. — 
Стан руїна
Ідентифікатори й посилання
Буданівський замок. Карта розташування: Україна
Буданівський замок
Буданівський замок (Україна)

CMNS: Буданівський замок у Вікісховищі

Опис замку

Замок височить на Замковій горі, підступи до якої утруднюють природні перешкоди.

Збереглися дві наріжні конусоподібні башти з двома ярусами гарматних амбразур, що зводяться на висоту п'ятиповерхового будинку. Поряд з баштами збереглися фрагменти замкових мурів та старі келійні корпуси, переобладнані із замкових казарм, що тягнуться до костелу.

Історія

Перший дерев'яний замок у Буданові був зведений його власником Якубом Будзановським. На початку XVII століття на місці зруйнованого кримськими татарами дерев'яної, співвласники міста брати Ян та Марцін Ходоровські сприяють спорудженню мурованої фортеці; у 1631 році вони продали замок Александру Сєненьському (сину Даніеля Сєненьського та Ельжбети Тарновської[1]).[2] Потім  замок перейшов у власність до родини Лєвочиньських.

Під час Національно-визвольної війни українського народу 16481653 років. під проводом Богдана Хмельницького козаки кілька разів брали приступом укріплення (замок двічі успішно витримав козацьку облогу в часи Визвольної війни, але під час 3-ої козацької атаки 1651 року був здобутий). Після цих подій замок лежав у напівзруйнованому та розграбованому стані. Опис замку 1661 року свідчить: «тут зогнили дахи та підлога, башти і стіни мали чимало пробоїн, міст і стрілецькі галереї на баштах прогнили, пічки в житлових приміщеннях стояли розваленими».

Замок відбудували, але турецька армія паші Ібраґіма Шишмана в 1675 році потужними артобстрілами вщент його знищила. Оборонців замку місцеве населення поховало на сусідний горі Погибниця. Після цієї руйнації військова комісія визнала недоцільним відновлювати весь фортифікаційний ансамбль. У 1765 році Евстахій Потоцький на догоду своїй дружині Марії з Ковтських подарував Буданівський замок черницям, виділив кошти на його переобладнання під монастир.

У 1846 році монастирські приміщення було реконструйовано, добудовано шпитальний корпус.


Після Другої світової війни, в 1956 році відновлений замковий комплекс запрацював як психіатрична лікарня на 300 ліжок. Вона функціонує тут досі.

Замок на гербі Буданова

Сучасний герб Буданова затверджений 25 березня 1999 року. У лазуровому полі срібна кам'яна стіна з вежею, на якій виникає золотий лев із золотим мечем у лапах. Фортечна стіна вказує на причину виникнення Буданова та його стратегічне значення як укріпленого містечка з оборонним замком.

Література

  • М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. — К., 2007.
  • K.Blaschke. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.- Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. ISBN 978-83-89273-71-0 [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)

Посилання

Примітки

  1. Sienienscy (01) [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)
  2. K.Blaschke. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.- Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. ISBN 978-83-89273-71-0 [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога) s.34