Бубна: відмінності між версіями

червона масть в колоді карт
[неперевірена версія][перевірена версія]
мНемає опису редагування
м (вікіфікація)
 
(Не показані 14 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
|}
|}


'''Бубна''' (або рідше '''Дзвінка''') — червона [[масть]] в [[Колода карт|колоді карт]] у вигляді [[ромб|ромбів]].
'''Бу́бна'''<ref>{{СУМ-11|Бубна}}</ref> ([[калька (мовознавство)|калька]] з {{lang-de|Schelle}}&nbsp;— «бубонець») або рідше '''дзві́нка''' ({{lang-pl|dzwonka}}&nbsp;— «дзвоник», що теж є калькою ''Schelle'')<ref>{{ЕСУМ2}}</ref>&nbsp;— червона [[Масть (карти)|масть]] в [[Колода карт|колоді карт]] у вигляді [[ромб]]ів.


У [[преферанс]]і та деяких інших іграх бубнова масть вважається третьою по порядку мастей в колоді: [[вино (масть)|вино]], [[трефа]], бубна, [[чирва]]. У [[бридж]]і вона друга за порядком: трефа, бубна, чирва, вино.
У [[преферанс]]і та деяких інших іграх бубнова масть вважається третьою по порядку мастей в колоді: [[вино (масть)|вино]], [[трефа]], бубна, [[чирва]]. У [[бридж]]і вона друга за порядком: трефа, бубна, чирва, вино.


У [[Франція|Франції]] в XV ст. ця масть позначалася зображенням серпа [[місяць (супутник)|місяця]], а пізніше символізувала один з найголовніших предметів лицарського ужитку&nbsp;— [[прапор]] або [[герб]]. На старовинних німецьких картах XVI ст. бубнова масть позначалася зображенням [[лев]]ів. На пізніших німецьких картах з'явилося зображення [[Дзвоникові|дзвоників]]&nbsp;— [[аденофора|аденофор]]. У [[Російська імперія|Росії]] XVIII ст. ця масть називалася дзвінки, боти. Дуже рідко в [[російська мова|російській мові]] XVIII століття уживалася назва цієї масті, прямо запозичена з французької мови,&nbsp;— каро́ (квадратний, чотирикутний).
У [[Франція|Франції]] в XV&nbsp;ст. ця масть позначалася зображенням серпа [[місяць (супутник)|місяця]], а пізніше символізувала один з найголовніших предметів лицарського ужитку&nbsp;— [[прапор]] або [[герб]]. На старовинних німецьких картах XVI&nbsp;ст. бубнова масть позначалася зображенням [[лев]]ів. На пізніших німецьких картах з'явилося зображення [[Дзвоникові|дзвоників]]&nbsp;— [[аденофора|аденофор]]. У [[Російська імперія|Росії]] XVIII&nbsp;ст. ця масть називалася ''звонки, боты''. Дуже рідко в [[російська мова|російській мові]] XVIII століття уживалася назва цієї масті, прямо запозичена з французької мови,&nbsp;— ''каро́'' ({{lang-fr|carreau}}&nbsp;— «квадрат, чотирикутник»).

== Примітки ==
{{reflist}}


== Коди символу масті при наборі текстів ==
== Коди символу масті при наборі текстів ==
'''[[Юнікод]]''' — <code>U+2666</code> і <code>U+2662</code>
'''[[Юнікод]]'''&nbsp;— <code>U+2666</code> і <code>U+2662</code>
: <span style="font-size: 32px">♦ ♢</font>
: <span style="font-size: 32px">♦ ♢</span>
'''[[HTML]]''' — <code>&amp;#9830;</code> (або <code>&amp;diams;</code>) і <code>&amp;#9826;</code>
'''[[HTML]]'''&nbsp;— <code>&amp;#9830;</code> (або <code>&amp;diams;</code>) і <code>&amp;#9826;</code>
: <span style="font-size: 32px">♦ ♢</span>
: <span style="font-size: 32px">♦ ♢</span>


{{Колода карт}}
{{Колода карт}}


[[Категорія:масті гральних карт]]
[[Категорія:Масті гральних карт]]

[[bar:Karo]]
[[bg:Каро]]
[[da:Ruder]]
[[de:Karo (Farbe)]]
[[en:Ruder]]
[[eo:Karoo]]
[[es:Diamante (naipe)]]
[[fr:Carreau (carte à jouer)]]
[[ja:ダイヤ (シンボル)]]
[[nds:Ruten (Klöör)]]
[[no:Ruter (kortspill)]]
[[pl:Karo]]
[[pt:Ouros (naipe)]]
[[ru:Бубны (масть)]]
[[sk:Káro (farba)]]
[[sl:Karo]]
[[sq:Karoja]]
[[th:ข้าวหลามตัด]]
[[tr:Karo (iskambil)]]

Поточна версія на 15:48, 22 травня 2020

Бу́бна[1] (калька з нім. Schelle — «бубонець») або рідше дзві́нка (пол. dzwonka — «дзвоник», що теж є калькою Schelle)[2] — червона масть в колоді карт у вигляді ромбів.

У преферансі та деяких інших іграх бубнова масть вважається третьою по порядку мастей в колоді: вино, трефа, бубна, чирва. У бриджі вона друга за порядком: трефа, бубна, чирва, вино.

У Франції в XV ст. ця масть позначалася зображенням серпа місяця, а пізніше символізувала один з найголовніших предметів лицарського ужитку — прапор або герб. На старовинних німецьких картах XVI ст. бубнова масть позначалася зображенням левів. На пізніших німецьких картах з'явилося зображення дзвоників — аденофор. У Росії XVIII ст. ця масть називалася звонки, боты. Дуже рідко в російській мові XVIII століття уживалася назва цієї масті, прямо запозичена з французької мови, — каро́ (фр. carreau — «квадрат, чотирикутник»).

ПриміткиРедагувати

  1. Бубна // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

Коди символу масті при наборі текстівРедагувати

Юнікод — U+2666 і U+2662

♦ ♢

HTML — &#9830; (або &diams;) і &#9826;

♦ ♢
Колода карт
Французька колода Масті: Піка · Бубна · Трефа · Чирва
Старші карти: Туз · Джокер · Король · Дама · Валет
Німецька колода Масті:   Вино ·   Дзвінка ·   Жир ·   Чирва
Старші карти: Туз · Король · Вишник · Нижник · Кралька
Фоски Колода на 36 карт: Десятка · Дев'ятка · Вісімка · Сімка · Шістка
Колода на 54 карти: П'ятірка · Четвірка · Трійка · Двійка