Перегляд вихідного коду сторінки Бращайко Юлій Михайлович

{{Othernames|Юлій (значення)}}
{{Картка:Лідер
| ім'я              = Юлій Бращайко
| зображення        = Бращайко Юлій 2.jpg
| розмір_зображення = 200пкс
| підпис_під_зображенням = 

| посада            = [[Файл:Karptska Ukraina COA.svg|25пкс]] Міністр фінансів та комунікацій <br/>[[Уряд Карпатської України|Уряду Карпатської України]]
| попередник        = [[Ревай Юліян|Юліян Ревай]] (як міністр комунікацій) 
| наступник         = посада скасована
| початок_терміну   = [[15 березня]] [[1939]]
| кінець_терміну    = [[18 березня]] [[1939]]

| герб              = 
| підпис_герба      = 

| посада2           = [[Файл:Karptska Ukraina COA.svg|25пкс]] Депутат [[Сойм Карпатської України|Сойму Карпатської України]]
| початок_терміну2  = [[12 лютого]] [[1939]] 
| кінець_терміну2   = [[18 березня]] [[1939]] 
| попередник2       = 
| наступник2        = 

| віце-президент    = 
| президент         = 
| президент2        = 
| прем'єр-міністр   = 
| дата_народження   = 19.4.1879
| місце_народження  = [[Глибоке (Ужгородський район)|Глибоке]], [[Унґський комітат]], [[Угорське королівство]], {{AUT-HUN}}
| дата_смерті       = 9.10.1955
| місце_смерті      = [[Ужгород]], [[Закарпатська область]], [[Українська РСР]], {{USSR}}
| громадянство      =
| національність    = українець
| виборчий_округ    =
| дружина           =
| діти              =
| родичі            =
| професія          =
| релігія           =
| нагороди          =
| партія            = [[Християнсько-народна партія]]
| сайт              =
}}
{{othernames|Бращайко}}
'''Юлíй Михайлович Бращáйко''' (* [[19 квітня]] [[1879]], с. [[Глибоке (Ужгородський район)|Глибоке]], [[Унґський комітат]], [[Угорське королівство]]&nbsp;— † [[9 жовтня]] [[1955]], м. [[Ужгород]])&nbsp;— закарпатський український [[політичний діяч|політичний]] і культурний діяч, організатор Хустської Народної Ради у [[1919]]. Міністр фінансів і комунікацій [[Карпатська Україна|Карпатської України]]. Брат [[Бращайко Михайло Михайлович|Михайла Бращайка]]&nbsp;— члена [[Сойм Карпатської України|Сойму Карпатської України]].

== Життєпис ==
[[Файл:Члени Сойму.jpg|міні|ліворуч|300пкс| Посли [[Сойм Карпатської України|Сойму Карпатської України]].<br/> По центру: Президент Карпатської України о. [[Волошин Августин Іванович|Августин Волошин]]; Перший ряд зліва направо: [[Долинай Микола|Микола Долинай]], [[Бращайко Юлій Михайлович|Юлій Бращайко]], [[Ревай Юліян Іванович|Юліян Ревай]], [[Штефан Августин Омелянович|Августин Штефан]], [[Клочурак Степан Степанович|Степан Клочурак]]; Другий ряд: [[Ревай Федір|Федір Ревай]], [[Росоха Степан|Степан Росоха]], [[Романюк Леонід|Леонід Романюк]], [[Дутка Августин|Августин Дутка]], [[Тулик Михайло|Михайло Тулик]], [[Німчук Дмитро|Дмитро Німчук]], [[Бращайко Михайло Михайлович|Михайло Бращайко]], [[Грига Іван|Іван Грига]], [[Мандзюк Микола|Микола Мандзюк]]; Третій ряд: [[Комаринський Володимир|Володимир Комаринський]], [[Різдорфер Микола|Микола Різдорфер]], [[Антон-Ернест Олдофреді]], [[Мілош Дрбал]], [[Мойш Григорій Теодорович|Григорій Мойш]], [[Марущак Михайло|Михайло Марущак]], [[Феделеш Кирило Іванович|Кирило Феделеш]], [[Климпуш Василь Іванович|Василь Климпуш]], о. [[Станинець Юрій Іванович|Юрій Станинець]]; Четвертий ряд: [[Щобей Василь Петрович|Василь Щобей]], [[Ігнатко Іван Олексійович|Іван Ігнатко]], [[Пазуханич Юрій|Юрій Пазуханич]], [[Перевузник Іван Іванович|Іван Перевузник]], [[Довбак Адальберт|Адальберт Довбак]], [[Попович Петро|Петро Попович]], [[Качала Іван|Іван Качала]], [[Лацанич Василь|Василь Лацанич]]]]

У міжвоєнний період член багатьох культурних і економічних товариств, один із керівників [[Християнсько-Народна Партія|Християнської народної партії]]. У [[1939]] році&nbsp;— посол до [[Сойм Карпатської України|Сойму Карпатської України]] і міністр її останнього уряду.

Народився 19 квітня 1879 року в селі [[Глибоке (Ужгородський район)|Глибоке]] поблизу Ужгорода. Закінчив юридичний факультет Будапештського університету. Відкрив у Хусті власну контору й зайнявся адвокатською практикою. Виступав за відокремлення краю від Угорщини та злуку з Україною.

21 січня 1919 відкрив у Хусті «Всенародні збори угро-руського народу», які висловилися за возз'єднання із соборною Україною. Однак [[Паризька мирна конференція 1919—1920|Паризька конференція]] віддала Галичину новонародженій Польщі, а частину Закарпаття зайняли румунські війська. Тимчасова адміністрація заарештувала Ю.Бращайка і засудила до страти як «неблагонадійного політика». Від неминучої смерті адвоката врятувало досконале знання права&nbsp;— він домігся апеляційного перегляду вироку, а потім і звільнення.

Після включення краю до складу Чехословаччини Ю.Бращайко був серед ініціаторів створення культурно-освітнього товариства «[[Закарпатське крайове культурно-освітнє товариство «Просвіта»|Просвіта]]», став першим його головою й очолював до 1939 року. Завдяки Ю.Бращайку (значною мірою на його кошти) в Ужгороді побудували Народний дім товариства.

Ю.Бращайко став одним із засновників Руської хліборобської партії, допомагав організовувати різноманітні кредитні й господарські спілки, очолював «Підкарпатський банк» та Союз адвокатів Підкарпатської Русі, був головою товариства військових інвалідів, вдів і сиріт «Надія».

Під час подій жовтня 1938—березня 1939&nbsp;р. Ю.Бращайко був депутатом сойму, міністром фінансів в уряді Карпатської України. Перед угорською окупацією він виїздив до Будапешта з місією, яка намагалася домовитися про автономію краю в складі Угорщини, а після її провалу повернувся на Закарпаття й зайнявся адвокатською практикою. У 1942&nbsp;р. звинувачений у створенні антиугорської військової організації і заарештований. Кілька місяців він разом з іншими діячами Карпатської України провів у катівні Ковнер у Мукачевому. Звинувачення не підтвердилося, тому невдовзі Ю.Бращайка звільнили, і він повернувся до своєї звичної роботи.

30 листопада 1944, через місяць після звільнення Закарпаття Червоною армією, Бращайка взяв під варту Хустський народний комітет і передав радянській армійській контррозвідці&nbsp;— [[СМЕРШ|СМЕРШу]]. У січні 1945 кримінальну справу закрили, і Ю.Бращайка відправили у виправно-трудовий табір у Єнакієве Донецької області на каторжні роботи в шахти. Восени 1945 після фільтраційної перевірки його звільнили й дозволили повернутися на Закарпаття.

Написав спогади «Що видів я на Закарпаттю від року 1918 до року 1946»

== Література ==
* ''Вегеш М. М.'' Бращайки // {{ЕІУ/1}}&nbsp;— С.&nbsp;373—374.
== Посилання ==
{{Портал|Біографії}}
* [http://zakarpattya.net.ua/News/37353-ShCHo-vydiv-ia-na-Zakarpattiu%E2%80%A6 "Що видів я на Закарпаттю…"]

{{Керівництво Карпатської України}}

[[Категорія:Уродженці Ужгородського району]]
[[Категорія:Діячі «Просвіти»]]
[[Категорія:Українські державні діячі]]
[[Категорія:В'язні ГУЛАГу]]
[[Категорія:Посли до сейму Карпатської України]]
[[Категорія:Міністри Карпатської України]]