Бранимир

Версія від 19:42, 29 вересня 2013, створена Victor-Sumy (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Державний діяч | українське ім'я = Бранімир | оригінальне ім'я = Branimir | портрет = Dux Branimir of C...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Браніми́р (хорв. Branimir, помер у 892 році) — князь Хорватії в 879892 роках. Перший правитель незалежної Хорватської держави, вільного від контролю франків та Візантії. Отримав від папи Iвана VIII титул Dux Chroatorum (князь хорватів)[1].

Бранімир
Branimir
Бранімир
Пам'ятник Бранимиру в місті Нін (Хорватія)
Прапор
Князь Хорватії.
879 — 892
Попередник: Здеслав
Наступник: Мунцимир
 
Народження: 9 століття
Смерть: 892
Країна: Хорватія
Релігія: християнство
Рід: Домагоєвичі
Батько: Домагой
Шлюб: Маруша (Марія)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Напис, що містить ім'я Бранімира (бл. 880 р.)

На думку ряду істориків Бранімир не належав до будинку Трпимировичів, до якого відносилося більшість хорватська князів, а був одним з нащадків князя Домагоя. Згідно з деякими джерелами ім'я дружини Бранімира - Маруша або Марія.

Бранимир був приведений на трон прихильниками союзу Хорватії з папою римським і супротивниками Візантії. У 879 році попередник Бранімір, князь Здеслав, був убитий неподалік від Кніна прихильниками Бранімира. У тому ж році законність вступу Бранімира на хорватський княжий трон була підтверджена Святим Престолом, Папа Іоанн VIII надіслав благословення Бранимиру і дарував йому титул Dux Chroatorum . Фактично це означало визнання незалежності хорватської держави. Резиденція Бранімира розташовувалася в місті Нін.

Зовнішня політика Бранімір була спрямована на зміцнення могутності Хорватії та дистанціювання від Візантії. Коли помер архієпископ Спліта, поставлений на цей пост константинопольським Патріархом, Бранімир одноосібним рішенням призначив новим архієпископом єпископа Ніна , який визнавав примат римського папи. Тісні відносини з Римом не заважали Бранімиру періодично діяти в церковних питаннях всупереч волі Риму. Оскільки в Хорватії, як і в інших слов'янських країнах, в цей період часу в результаті діяльності Кирила і Мефодія набуло поширення богослужіння слов'янською мовою, Бранимир затвердив паралельне використання латини та слов'янського у літургії, що викликало незадоволення папи Стефана V. У період правління Бранімира венеціанські кораблі змушені були платити данину за прохід вздовж хорватського узбережжя.

Бранімир помер у 892 році. Його успадковував третій син князя Трпимира I, Мунцимир. До нашого часу збереглися кілька написів, що містять ім'я Бранімира, головним чином на вівтарях давніх церков. У сучасній Хорватії існує Орден князя Бранімира (Red kneza Branimira) — одна з найвищих державних нагород.

Примітки

  1. John V.A. Fine, Jr., The Late Medieval Balkans

Література

  • Klaić V., Povijest Hrvata, Knjiga Prva, Zagreb 1982.
  • Фрейдзон В. І. Історія Хорватії. Короткий нарис з найдавніших часів до освіти республіки(1991 р.) — СПб.: Алетейя, 2001.
Попередник:
Здеслав
Князь Хорватії
879892
Спадкоємець:
Мунцимир