Перегляд вихідного коду сторінки Бориспіль

{{Otheruses|Бориспіль (значення)}}
{{НП України| 
   назва           = Бориспіль
 | прапор          = UKR Бори́спіль flag.jpg
 | опис прапора    = Прапор Борисполя
 | герб            = Coat of Arms Boryspil.svg
 | опис герба      = Герб Борисполя
 | регіон          = [[Київська область]]
 | рада             = 
 | зображення         = {{Photomontage
 | photo1a = Борисполь_железнодорожный_вокзал.jpg|300px{{!}}
 | photo1b = European square Boryspil.jpg|300px{{!}} 
 | photo1c =|300px{{!}}
 | photo2a = Борисполь_Свято-Николаевская_церковь.jpg|300px{{!}}
 | photo2b = Church_of_Saint_Borys_and_Hlib,_Boryspil.jpg
 | photo3a = Borispil_aerea.jpg|300px{{!}}
 | photo3b = 
 | color = white
 | color_border = white
 | position = center
 | spacing = 2
 | size = 270
 | foot_montage =
 }}
 | код КОАТУУ         = 3210500000
 | перша згадка       = [[1015]]
 | Магдебурзьке право = [[1596]]
 | статус             = [[1956]]
 | населення          = {{збільшення}} 64 117 (01.01.2022)<ref>[https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Сhuselnist.pdf Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022]</ref>
| агломерація         = [[Київська агломерація]]
 | площа            = 37,01
 | ref-площа       =
 | щільність       =
 | висота          = 124
 | ref-висота      =
 | водойма         = 
 | поштові індекси = 08300-08307
 | код             = 4595
 | день міста      = 23 вересня
 | координати      = {{coord|50|21|4|N|30|57|3|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | адреса          = 08300, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72
 | станція         = [[Бориспіль (станція)|Бориспіль]]
 | відстань        =
 | автошлях о      = 35 
 | автошлях с      = 35 
 | вебсторінка     = [http://borispol-rada.gov.ua/ Сайт бориспільської ради]
 | мер             = [[Борисенко Володимир Костянтинович]] 
 |Міста побратими=[[Файл:Flag of Poland.svg|20px]] [[Краснік]], [[Польща]]<br /> [[Файл:Flag of Peru.svg|20px]] [[Кальяо]], [[Перу]]<br /> [[Файл:Flag of USA.svg|20px]] [[Хопкінс]], [[США]]<br />|етнікон=бори́сполець<br/>бори́спілька<br/>бори́спільці|громада=[[Бориспільська міська громада]]|район=[[Бориспільський район]]}}
'''Бори́спіль'''&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]], адміністративний центр [[Бориспільський район|Бориспільського району]] [[Київська область|Київської області]]. Районний центр з [[1923]] року, з [[1956]] по [[2020]] роки&nbsp;— [[Список міст обласного значення України|місто обласного підпорядкування]] [[Київська область|Київської області]].

== Географія ==
[[Файл:Бориспільська міськрада.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Бориспільська міська рада]]]]
Місто розташоване за 35&nbsp;км на південний схід від [[Київ|Києва]]. В місті знаходиться залізнична станція [[Бориспіль (станція)|Бориспіль]] на електрифікованій лінії [[Київ]]&nbsp;— [[Харків]] і автостанція на магістралі цього ж напрямку. Через місто проходить єврошлях міжнародного значення {{Автошлях М|03}}{{Автошлях E|40}}. За 9&nbsp;км від центру міста розташований [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]] та [[пасажир]]ська [[залізнична станція]] [[Бориспіль-Аеропорт]].
{{main|Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|Бориспіль (станція)|Бориспіль-Аеропорт}}

=== Клімат ===
За [[Класифікація кліматів Кеппена|класифікацією Кеппена]] клімат відносять до вологого континентального з теплим літом (Dfb). Середньорічна температура складає 8,0&nbsp;°C, кількість опадів&nbsp;— 602&nbsp;мм.<ref>{{Cite web | url = https://ru.climate-data.org/европа/украина/киевская-область/борисполь-7333/ | title = Климат: Борисполь&nbsp;— Климатический график, График температуры, Климатическая таблица&nbsp;— Climate-Data.org | accessdate = 11 грудня 2021 | archive-date = 15 лютого 2021 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210215065517/https://ru.climate-data.org/европа/украина/киевская-область/борисполь-7333/ }}</ref>
{{Клімат міста
|Місто_род = Борисполя
|Джерело = {{Cite web | url = https://ru.climate-data.org/европа/украина/киевская-область/борисполь-7333/ | title = Climate-Data.org | accessdate = 4 червня 2022 | archive-date = 15 лютого 2021 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210215065517/https://ru.climate-data.org/европа/украина/киевская-область/борисполь-7333/ }}

| Січ_сер= -5.2 | Січ_сер_опади= 42
| Лют_сер= -4.2 | Лют_сер_опади= 39
| Бер_сер= 0.6  | Бер_сер_опади= 35
| Кві_сер= 9.1  | Кві_сер_опади= 47
| Тра_сер= 15.4 | Тра_сер_опади= 48
| Чер_сер= 18.8 | Чер_сер_опади= 73
| Лип_сер= 20.1 | Лип_сер_опади= 81
| Сер_сер= 19.2 | Сер_сер_опади= 61
| Вер_сер= 14.2 | Вер_сер_опади= 47
| Жов_сер= 8.2  | Жов_сер_опади= 35
| Лис_сер= 2.2  | Лис_сер_опади= 46
| Гру_сер= -2.2 | Гру_сер_опади= 48
| Рік_сер= 8.0  | Рік_сер_опади= 602

| Січ_сер_мін= -8.0 | Січ_сер_макс= -2.4
| Лют_сер_мін= -7.2 | Лют_сер_макс= -1.1
| Бер_сер_мін= -2.9 | Бер_сер_макс= 4.1
| Кві_сер_мін= 4.4  | Кві_сер_макс= 13.8
| Тра_сер_мін= 10.2 | Тра_сер_макс= 20.7
| Чер_сер_мін= 13.6 | Чер_сер_макс= 24
| Лип_сер_мін= 14.9 | Лип_сер_макс= 25.3
| Сер_сер_мін= 13.9 | Сер_сер_макс= 24.5
| Вер_сер_мін= 9.3  | Вер_сер_макс= 19.2
| Жов_сер_мін= 4.2  | Жов_сер_макс= 12.3
| Лис_сер_мін= -0.4 | Лис_сер_макс= 4.8
| Гру_сер_мін= -4.5 | Гру_сер_макс= 0.2
| Рік_сер_мін= 4.0  | Рік_сер_макс= 12.1
}}

== Історія ==

=== [[Київська Русь]] ===
Бориспіль&nbsp;— одне з найдавніших поселень Київщини, відоме за літописними матеріалами як Летч, Льто, Олто. Перша літописна згадка про нього стосується початку XI&nbsp;століття, коли в братовбивчій війні ([[1015]]—[[1019]]) між синами київського князя Володимира на річці [[Ільтиця|Альті]] загинув князь [[Борис-Роман Володимирович|Борис]], який з [[1072]] року канонізований як один із перших святих Київської Русі. З іменем Бориса і пов'язана сучасна назва міста. Далі Летч неодноразово згадується в літописах до [[1154]]&nbsp;р. як укріплене городище, яке стояло на підвищенні між двома рукавами р. [[Ільтиця|Альти]]. Місцевість була заболочена і лісиста. Летч за часів Київської Русі був не тільки укріпленим пунктом на межі Київського та Переяславського князівства, але й місцем зміни коней та місцем відпочинку для різних посольств, гінців, княжих дружин, князів.

Під час монголо-татарської навали поселення на території сучасного Бориспільського району та сам Летч були зруйновані. А з [[XIII століття|XIII]] ст. ці землі переходять під владу Великого князівства Литовського.

=== Період [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] та [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] ===
Пізніше ця територія належала королівському товмачу Солтанові Албеєвичу. У [[1508]] році він продав ці землі [[Київський Пустинно-Микільський монастир|Київському Пустинно-Микільському монастирю]]. Монахи володіли землею до кінця [[XVI століття|XVI]] ст. Ймовірніше всього, що в цей час Бориспіль (в окремих джерелах&nbsp;— ''Баришпіль, Боришпіль'') і отримав свою сучасну назву. На монастирських землях в цей період почали селитися втікачі з Правобережжя.

Після [[1569]] року всі українські землі, які раніше належали литовцям, відійшли до польської Корони. За рішенням польського [[Сейм Речі Посполитої|сейму]] від [[1590]] року містечко Бориспіль отримав у володіння [[Войтех Чоновицький]], який в документах [[1590]] року згадується як гетьман запорізьких козаків. У цих документах Бориспіль вперше згадується як містечко.

{{джерело|У [[1596]] році Бориспіль, який на той час був уже значним поселенням, [[Сигізмунд III]] зробив королівською маєтністю. Того ж року було утворено Бориспільське староство.}} В часи польського панування місту було надано [[Магдебурзьке право]]. Відтоді міська ратуша Борисполя користувалася власною печаткою з гербом&nbsp;— зображенням Святого Станіслава (Інститут рукопису НБУ ім. В. Вернадського.&nbsp;— Ф. 1.&nbsp;— Спр. 50683).

Наприкінці [[XVI століття|XVI]]&nbsp;— на початку [[XVII століття|XVII]] ст. Україну охоплює ряд козацько-селянських повстань. За придушення [[повстання Наливайка|повстання]] під проводом [[Северин Наливайко|Семерія (Северина) Наливайка]] ([[1594]]–[[1596]]) [[Сейм Речі Посполитої|сейм]] надав Бориспільське староство магнату [[Станіслав Жолкевський|Станіславові Жолкевському]] спочатку у [[лен]]не володіння, а з [[1623]] року воно {{джерело|стає власністю родини [[Жолкевські|Жолкевських]] (залишається ним до [[1648]] року)}}. Тоді у містечку було 77 господарств і близько 370 мешканців.

Наприкінці [[XVII століття|XVII]] ст. Бориспіль став досить великим містечком з двома брамами&nbsp;— [[Переяслав]]ською та [[Київ]]ською, кількома вулицями. Тут жили переважно міщани, які займались ремеслами та промислами. У [[XVIII століття|XVIII столітті]] Бориспіль перетворився на значний економічний центр. Цьому сприяло те, ще тут проходив шлях [[Київ]]&nbsp;— [[Полтава]].

Універсалом від [[14 січня]] [[1752]] року гетьман [[Розумовський Кирило|Кирило Розумовський]] передав Бориспіль з навколишніми землями у вічне володіння своїй сестрі та її чоловіку, [[бунчуковий товариш|бунчуковому товаришу]] [[Дараган Юхим Федорович|Юхиму Дарагану]]. На той час Бориспіль мав офіційний статус сотенного містечка Київського (давніше&nbsp;— Переяславського) полку.

Є на мапі 1787 року<ref>{{Cite web|title=Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года|url=http://www.etomesto.ru/map-atlas_1787_kiev/?x=31.012202&y=50.312907|website=www.etomesto.ru|accessdate=2021-09-25|archive-date=2021-09-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20210925121647/http://www.etomesto.ru/map-atlas_1787_kiev/?x=31.012202&y=50.312907}}</ref>

=== Російська імперія та встановлення радянської влади ===
У [[1802]] році Бориспіль став [[волость|волосним]] центром Переяславського повіту [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. У місті діяли три парафіяльні школи, а в [[1842]] році відкрито початкове народне училище для державних селян. Варто згадати, що у місті на той час перебувала досить велика єврейська громада, існувало єврейське кладовище.

[[2 червня]] [[1920]] року, під час [[Польсько-радянська війна (1920)|польсько-радянської війни]], біля Борисполя відбулися [[Бій біля Борисполя (1920)|бойові дії]] між польсько-українськими та російськими [[Червона армія|червоноармійськими]] частинами. Тоді ж у травні-червні, в очікуванні звільнення від більшовицької окупації, місцеві мешканці підняли [[Бориспільське повстання|антирадянське повстання]]. Утім, об'єднані польсько-українські сили не змогли надати підтримку повстанцям і виступ був жорстоко придушений російськими військами.<ref name="молода">[https://umoloda.kyiv.ua/number/1661/163/58615/ Бориспільське повстання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211211222942/https://umoloda.kyiv.ua/number/1661/163/58615/ |date=11 грудня 2021 }}; ''[[Україна молода]]'', Випуск №&nbsp;094, 2010-05-27</ref>.

У 1920 році в Борисполі було встановлено радянську владу. Почали створюватися сільськогосподарські артілі. Того ж року Бориспіль увійшов до складу [[Київська губернія|Київської губернії]], у [[1923]] році&nbsp;— Бориспіль отримав статус районного центру. На той час у місті продовжувала існувати велика єврейська громада та єврейське кладовище.

3 [[1929]] року починається [[колективізація]]. Це була справжня трагедія для українського селянства. Як і всюди по Україні, у Бориспільському районі вона супроводжувалася масовим розкуркуленням, знищенням найпрацьовитішого і тому найзаможнішого прошарку селянства. Люди в колгоспи йшли неохоче, чинили опір колективізації. Прокотилася хвиля «бабських бунтів». На придушення такого бунту в Борисполі було викликано кінну міліцію з Києва. Але незважаючи на опір населення, колективізація продовжувалася. 3 дрібних артілей утворюються 4 колгоспи: ім. Шевченка, ім. Кірова, «Серп і молот», «Перемога».
<gallery mode="packed" heights="130px">
Файл:Бориспіь 1877.png|Війська Російської імперії проходять через Бориспіль, ([[1877]])
Файл:Бориспіль, 1902.png|Вулиця Київський шлях у Борисполі, ([[1902]])
</gallery>

=== [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомор (1932—1933)]] ===
Смертність сільського населення Бориспільського району (без м. Борисполя) з 1 січня [[1933]]&nbsp;р. до 1 січня [[1934]] року склала 5739 чоловік. Серед померлих за цей період було 266 дітей віком до одного року. Це за звітами. Фактично ж втрати були значно більшими.

Жертвами репресій стали багато жителів району та міста Борисполя. Серед них: Тарабан&nbsp;— нач. райземвідділу, Степанов&nbsp;— голова райвиконкому, Пінчук&nbsp;— бандурист, молодий письменник Жигалко та багато інших.

[[1939]] року село Бориспіль отримало статус [[Селище міського типу|селища міського типу]]<ref>Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 24 (47). — 17 липня. — С. 4.</ref>

=== [[Друга світова війна]] ===
[[23 вересня]] [[1941]] року Бориспіль окупували німецькі війська. На території аеродрому до жовтня [[1942]] року функціонував табір для військовополонених. У лютому [[1943]] року в придніпровських лісах біля Сошникова розпочав свою діяльність партизанський загін імені Щорса. Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, у цей час тут діяли дві армії (38-а&nbsp;— під командуванням [[Чибісов Никандр Євлампійович|Никандра Чибісова]], 40-а&nbsp;— під командуванням [[Москаленко Кирило Семенович|Кирила Москаленка]]). Бориспіль звільняла 136-а дивізія під командуванням [[Пузіков Іван Михайлович|Івана Пузікова]]. В ніч на 23 вересня 1943 року бійці дивізії увірвались у місто, захопили аеродром, багато зброї, чимало полонених. За два роки окупації нацисти вбили і закатували в районі 497 громадян. Понад 5 тисяч вивезли до Німеччини. В боях за визволення від німецьких загарбників загинуло понад 8 тисяч мешканців району, у тому числі понад три тисячі бориспільців. Більше 5 тисяч воїнів лежать в братських могилах району. На території сучасної школи лінгвістики в період 1941—1943&nbsp;рр. нацисти проводили розстріли місцевого населення. Після війни учні тоді ще школи №&nbsp;5 насипали курган з землі привезеної з місць найбільших битв н[[Німецько-радянська війна|імецько-радянської війни]].

=== Повоєнні роки ===
[[Файл:Зона відпочинку Олесницьке озеро, Бориспіль.jpg|міні|праворуч|200пкс|Олесницьке озеро]]
У [[1959]] році чисельність населення Борисполя досягла 17,2&nbsp;тис. осіб.

У [[1965]] році прийняв перших пасажирів новий [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]].

На початку [[1970-ті|1970-х]] років Бориспіль почав інтенсивно розбудовуватися: виросло селище будівників газопроводу, побудовані нові житлові квартали, де живуть переважно працівники аеропорту. У 1975 році Бориспіль отримав статус міста обласного підпорядкування<ref>{{Cite web |url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3568-08 |title=Указ Президії Верховної Ради Української РСР 03.03.1975 «Про утворення районів у містах і віднесення деяких міст Української РСР до категорії міст обласного підпорядкування» |accessdate=25.11.2016 |archive-date=26.11.2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161126131808/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3568-08 }}</ref>.

Як свідчать дані, на початку 1980-х років на території міста та району працювали 36 промислових та сільськогосподарських підприємств, 27 будівельних та транспортних підприємств, 20 середніх та 8 восьмирічних шкіл, 50 медичних установ, 34 будинки культури та клуби, 47 бібліотек, спортивна та музична школи, районний будинок побуту, будинок культури.

У [[Бориспільський район|Бориспільськомук районі]] наприкінці 1960-х&nbsp;— початку 1990-х років налічувалося всього: по місту і району&nbsp;— 136 великих та малих підприємств і організацій, 15 радгоспів, 4 радгоспи-птахофабрики.
<gallery mode="packed" heights="130px">
Файл:Пам'ятник Шевченку Бориспіль 0384.JPG|Пам'ятний знак на честь перебування в м. Борисполі [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]]
Файл:Меморіал Жертвам Голодомору Бориспіль.jpg|Меморіал жертвам [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]]
Файл:Книшовий меморіальний парковий комплекс Бориспіль.JPG|Книшовий меморіальний комплекс
</gallery>

=== У Незалежній Україні ===
З 24 серпня 1991 року&nbsp;— в складі [[День Незалежності України|Незалежної України]].

Постановою №&nbsp;184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 1000-річчя Борисполя відзначалося на державному рівні<ref>Політика / Голос України.— К., №&nbsp;29 (6033) за 18 лютого 2015.— С. 4</ref>.
[[Файл:Борисполь.jpg|міні|праворуч|200пкс|Станція [[Бориспіль-Аеропорт]] розташована поблизу основного діючого терміналу «D»]]
[[30 листопада]] [[2018]] року відкрита [[пасажир]]ська [[залізнична станція|станція]] [[Бориспіль-Аеропорт]] [[Київська дирекція залізничних перевезень|Київської дирекції]] [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західної залізниці]], кінцева станція лінії [[19 км (колійний пост)|к.п. 19 км]]&nbsp;— [[Бориспіль-Аеропорт]] (відгалуження від лінії [[Дарниця (залізнична станція)|Дарниця]]&nbsp;— [[Гребінка (станція)|Гребінка]]), на території [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|міжнародного аеропорту «Бориспіль»]].

== Населення ==
'''Динаміка населення'''<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm |title=Історія населення міст України |accessdate=9 вересня 2017 |archive-date=19 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120419105018/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm }}</ref>
{|class="standard"
|+
! Рік
! [[1623]]
! [[1897]]
! [[1959]]
! [[1970]]
! [[1979]]
! [[1989]]
! [[1992]]
! [[1998]]
! [[2001]]
! [[2005]]
! [[2017]]
|-
| Населення (осіб)
| 370 {{збільшення}}
| 8953 {{збільшення}}
| 17180 {{збільшення}}
| 32365 {{збільшення}}
| 39983 {{збільшення}}
| 50508 {{збільшення}}
| 52500 {{збільшення}}
| 54300 {{збільшення}}
| 53975 {{зменшення}}
| 55334 {{збільшення}}
| 61613 {{збільшення}}
|-
|}

== Культура ==
У Борисполі діє мережа закладів культури; є пам'ятки історії та архітектури.

=== Заклади культури ===
Сферу культури в місті (і в цілому [[Бориспільський район|районі]]) репрезентують:
* міський будинок дитячої та юнацької творчості;
* [[Міська централізована бібліотечна система (м. Бориспіль(|міська централізована бібліотечна система]]<ref>{{Cite web|url=http://mcbs.org.ua/|title=Бориспільська міська централізована бібліотечна система|website=mcbs.org.ua|accessdate=2018-05-25|archive-date=2018-05-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20180525204518/http://mcbs.org.ua/}}</ref> (також є 7 шкільних бібліотек та інших установ);
* у місті діє [[Бориспільський державний історичний музей]];
<div style='text-align: center;'>

{| border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" align="center"
|-frame
|[[Файл:Будинок дитячої та юнацької творчості міста Бориспіль.jpg|200px]]
|[[Файл:Кінотеатр Європа в Бориспілі.jpg|200px]]
|[[Файл:Бориспільський державний історико-краєзнавчий музей.jpg|200px]]
|-
|<small>Будинок дитячої та юнацької творчості міста Бориспіль</small>
|<small>Кінотеатр «Європа» До реставрації&nbsp;— «Дружба»</small>
|<small>[[Бориспільський державний історичний музей]]</small>
|}
</div>
Улюбленим місцем відпочинку містян є центральний парк, де в тому числі розташовані меморіал пам'яті воїнів німецько-радянської війни і Алея Героїв, [[Колос (стадіон, Бориспіль)|міський стадіон «Колос»]] і міська спортивна школа, різноманітні заклади відпочинку, кафе, атракціони тощо.

=== Пам'ятки і пам'ятники ===
[[Файл:Погруддя Павла Чубинського в Борисполі.jpg|міні|200пкс|Погруддя Павла Чубинського]]
Цікавими об'єктами історичного минулого та архітектури у Борисполі є:
* вал ІХ—ХІІ століть;
* [[Церква Бориса і Гліба (Бориспіль)|Борисо-Глібська церква]];
* Пожежна вежа;
* Меморіал пам'яті жертв Голодомору;
* Книшове кладовище;
* [[Бориспіль (станція)|Залізничний вокзал]] [[1901]] року;
* Пам'ятник «Святий князь Володимир&nbsp;— Хреститель Русі-України»;
* Книшовий меморіальний парковий комплекс<ref>{{Cite web |url=http://ua.interestingukraine.kiev.ua/kyjivska-oblast/boryspilskyj-rajon/boryspil/knyshovyj-memorialnyj-park/ |title=Книшовий меморіальний парк |accessdate=6 серпня 2020 |archive-date=18 вересня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200918095219/http://ua.interestingukraine.kiev.ua/kyjivska-oblast/boryspilskyj-rajon/boryspil/knyshovyj-memorialnyj-park/ }}</ref>.

У місті також встановлено ряд інших пам'ятників і пам'ятних знаків&nbsp;— меморіал воїнів [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], пам'ятники [[Чубинський Павло Платонович|Павлу Чубинському]], пам'ятні знаки на честь перебування Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка в околицях міста і воїнам-афганцям.

Після здобуття Україною незалежності містяни неодноразово порушували питання знесення пам'ятника В.&nbsp;І.&nbsp;Леніну та зміни назв декількох вулиць. Наприклад, у ніч на 1 березня 2011 року представники організації «[[Патріот України]]» розбили постамент довкола пам'ятника Леніну, на якому були написані металеві букви «В.&nbsp;І.&nbsp;Ленін»<ref>http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/373126 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140826113312/http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/373126 |date=26 серпня 2014 }} У Борисполі розбили постамент під Леніним</ref>. 22 серпня 2011 року пам'ятник Ленінові було перенесено з площі перед Міськрадою<ref>{{Cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/short/2011/08/22/53160/ |title=Архівована копія |accessdate=6 вересня 2011 |archive-date=22 серпня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130822123216/http://www.istpravda.com.ua/short/2011/08/22/53160/ }}</ref>. [[21 лютого]] [[2014]] місцевими мешканцями його було остаточно [[Повалення пам'ятників Леніну в Україні (2013-2014)|знесено]]<ref>{{Cite web |url=http://inagist.com/all/436969594063179777/ |title=@ukrpravda_news Ленін впав щойно в Борисполі. Досі чекаємо на Дніпропетровськ&nbsp;— хлопці не здаються. 21.02 |accessdate=24 лютого 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140227120737/http://inagist.com/all/436969594063179777/ |archivedate=27 лютого 2014 |deadurl=yes }}</ref>.

Бориспільці пропонують замість Леніна поставити пам'ятник [[Чубинський Павло Платонович|Павлові Чубинському]]. Автор тексту до українського гімну народився в їхньому місті.

23 серпня 2014 року у [[День Державного прапора України]] урочисто відкрито пам'ятник [[Ушанування пам'яті Євромайдану, Революції Гідності та Небесної сотні|Героям Небесної сотні]]<ref>{{Cite web |url=http://www.unn.com.ua/uk/news/1378334-u-borispoli-vidkrili-pamyatnik-geroyam-nebesnoyi-sotni |title=У Борисполі відкрили пам'ятник Героям Небесної Сотні |accessdate=24 серпня 2014 |archive-date=26 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140826115254/http://www.unn.com.ua/uk/news/1378334-u-borispoli-vidkrili-pamyatnik-geroyam-nebesnoyi-sotni }}</ref>.
]
25 травня 2021 року на [[Європейська площа (Бориспіль)|Європейській площі]] в місті Борисполі урочисто відкритий монументально-декоративну скульптуру князю Борису.
[[Файл:Пам'ятник князу Борисові.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Пам'ятник князю [[Борис-Роман Володимирович|Борисові]]]]
Фігуру князя [[Борис-Роман Володимирович|Бориса]] встановили на постамент ще напередодні новорічних свят. Проте тривалий час скульптор Олексій Пергаменщик вже на місці доводив скульптуру до досконалості. Скультуру закладали ще при Анатолію Соловйовичу Федорчуку, при ньому й мали відкрити. Але, як відомо, міський голова пішов із життя, тому цю місію взяв на себе теперішній голова&nbsp;— Володимир Борисенко. Інформативно: монументально-декоративна скульптура князю Борису виготовлена з цільного світло-сірого граніту. Виготовлена без перехідної моделі (знавці стверджують, що так свої скульптури робив Мікеланджело). На голові в князя шолом часів Київської Русі. Князь підперезаний мечем, лівою лукою Борис опирається на щит, на якому є зображення тризуба. Правою рукою тримає Біблію, притиснувши її до грудей. Над Борисом здіймається німб. Із лицьового боку напис: «Св.Князь Борис 986—1015 н. е.». Із тильної сторони: «Ініціатор створення пам’ятника: Анатолій Федорчук. Скульптор: Олексій Пергаменщик. Куратор: Микола Данилейко. 2020 н.е»<ref>{{Cite web|url=https://i-visti.com/news/10355-pamyatnik-knyazyu-borisu-gotuyut-do-vdkrittya.html|title=Пам'ятник князю Борису готують до відкриття|accessdate=|archive-date=|archive-url= }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://borispol.org.ua/en/u-borispoli-vidkrili-pam_jatnik-svjatomu-knjazju-borisu-svitlini/|title=У Борисполі відкрили пам'ятник Святому князю Борису (світлини)|accessdate=2021-05-27|archive-date=|archive-url= }}</ref>.

== Інфраструктура ==
Бориспіль є фактично східними воротами [[Київ|Києва]]. Через місто проходять траси із [[Харків|Харкова]], [[Полтава|Полтави]], [[Кременчук]]а тощо. Тому щодня через місто проходить велика кількість автотранспорту. При цьому кількість світлофорів у Борисполі по головній вулиці становить 22. У вечірні та ранішні години під Борисполем видовжуються кілометрові черги з автівок, оскільки світлофори загоряються на 30—35 секунд і не є синхронізованими між собою.

== Підприємства та соціальна сфера міста ==
У місті досить добре розвинені всі галузі виробничої та невиробничої сфери.
У Борисполі розташована велика кількість [[Будівельна справа|будівельних]] підприємств.

[[ПриватБанк]], [[Райффайзен Банк Аваль]], [[Укргазбанк]] та інші банки представляють банківську сферу діяльності у місті Борисполі<ref>{{cite web|url=https://ubanks.com.ua/city/boryspil.php|назва=Банки Борисполя|вебсайт=ubanks.com.ua|accessdate=24 квітня 2020|archive-date=29 червня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170629055339/http://ubanks.com.ua/city/boryspil.php}}</ref>.

== Медіа ==
* [http://trudslava.org.ua Газета «Трудова слава» (з 1930&nbsp;р.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220403113313/http://www.trudslava.org.ua/ |date=3 квітня 2022 }}
* [http://i-visti.com Газета «Вісті»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130602231915/http://i-visti.com/ |date=2 червня 2013 }} (з 2000&nbsp;р.)
* [[Бориспіль (телеканал)|телеканал «Бориспіль»]] (з 2007&nbsp;р.)
* [https://borispol.org.ua Інтернет-видання «Це Бориспіль» (з 2007&nbsp;р.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220503180356/https://borispol.org.ua/ |date=3 травня 2022 }}
* Газета «Термінал» (з 2011&nbsp;р.)

== Релігія ==
У місті діють громади всіх основних конфесій України.
* [[УПЦ МП|Українська Православна Церква]] (Московський Патріархат)&nbsp;— Покровський кафедральний Собор (Борисо-Глібська парафія).
* [[Православна церква України]]&nbsp;— храм Святого Миколая.
* [[УГКЦ|Українська Греко-Католицька Церква]]&nbsp;— храм Святих Володимира й Ольги.
* [[РКЦвУ|Римо-Католицька Церква в Україні]]&nbsp;— храм Преображення Господнього.
* [[Православна церква України]]&nbsp;— парафія Святих жінок-мироносиць.
* Громада [[Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів|Євангельських християн-баптистів]] «Благословіння».
* Громада [[Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської — п'ятдесятників|Церкви християн віри Євангельської]] (п'ятдесятників) «Ковчег Любові».
* Харизматична Християнська церква Повного Євангелія «Преображеніє».
* [http://www.oru.org.ua/index.php/component/content/article/34-hto-mi-k/80-oru.html Об'єднання рідновірів України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181023042056/http://www.oru.org.ua/index.php/component/content/article/34-hto-mi-k/80-oru.html |date=23 жовтня 2018 }}&nbsp;— громада українських [[Українське язичництво|рідновірів]] «Поляни».

=== Релігійні споруди ===
<gallery mode="packed" heights="130px">
Файл:Борисполь Свято-Покровский собор.jpg|Свято-Покровський кафедральний собор
Файл:Борисполь храм св. пророка Ильи.jpg|Храм Святого пророка Іллі
Файл:Борисполь Свято-Николаевская церковь.jpg|Свято-Миколаївська церква
Файл:Бориспіль УГКЦ.jpg|Храм Святих Володимира й Ольги (УГКЦ)
</gallery>

== Міста-побратими ==
* {{прапорець|POL}} [[Красник (місто)|Красник]], [[Польща]]
* {{прапорець|PER}} [[Кальяо]], [[Перу]]
* {{прапорець|USA}} [[Гопкінс (Міннесота)]], [[Сполучені Штати Америки]]

== Уродженці ==
* [[Аксьонов Олександр Васильович]] (1984—2021)&nbsp;— молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Бабенко Микола Андрійович]] (1942—2005)&nbsp;— український актор театру, кіно та дубляжу
* [[Горкун Віталій Володимирович]] (* 1986)&nbsp;— український вояк, учасник російсько-української війни.
* [[Дудченко Олександр Олександрович]] (1988—2014)&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Євсевський Федір Андрійович]]&nbsp;— композитор української діаспори.
* [[Кудря Володимир Іванович]]&nbsp;— український кінооператор.
* [[Логвин Геннадій Борисович]] (1972—2015)&nbsp;— старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Ніговський Іван Миколайович]]&nbsp;— підполковник [[Армія УНР|Армії УНР]]<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 301 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>.
* [[Раєвський Петро Іванович]] (1847—1886) письменник, автор більше 40 повістей і оповідань, надрукованих в газеті «Києвлянинь» українською мовою.
* [[Тороповський Георгій Валерійович]] (1996—2014)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Чепілко Іван Йосипович]] (1880—1921)&nbsp;— український громадський та політичний діяч. У 1921 році голова [[Цупком]]у.
* [[Чубинський Павло Платонович]]&nbsp;— автор гімну України, географ, етнограф, похований у Борисполі.
* [[Yarmak|Ярмак Олександр Валентинович]]&nbsp;— відомий український реп-виконавець , співак та актор.

=== Герої Радянського Союзу ===
* [[Головатий Юрій Максимович]]
* [[Павловський Рафаіл Семенович]]
* [[Шкіль Василь Федорович]]
* [[Раєвський Петро Іванович]]

=== Поховані ===
* [[Степаненко Сергій Євгенович]] (1967—2016)&nbsp;— [[солдат]] Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

== Світлини ==
<gallery mode="packed" heights="130px">
Файл:Книшовий меморіальний парковий комплекс Бориспіль 001.jpg|Книшовий меморіально-парковий комплекс
Файл:Пам'ятний знак вченому-етнографу П. П. Чубинському, автору слів державного Гімну України.jpg|Пам'ятний знак вченому-етнографу [[Чубинський Павло Платонович|Павлу Чубинському]], автору слів [[Гімн України|Гімну України]]
Файл:Братська могила п'яти льотчиків, які загинули 8 грудня 1959 року.jpg|Братська могила п'ятьох льотчиків, які загинули 8 грудня 1959 року
Файл:Будівля колишньої школи №2, нині міжшкільний комбінат.jpg|Будівля колишньої школи №&nbsp;2 (нині&nbsp;— міжшкільний комбінат)
Файл:Меморіальна дошка на приміщенні школи №2, де навчався Герой Радянського Союзу В. Ф. Шкіль.jpg|Меморіальна дошка в школі №&nbsp;2, де навчався [[Герой Радянського Союзу]] [[Шкіль Василь Федорович|Василь Шкіль]]
Файл:Меморіальна дошка на будинку, де жив Герой Радянського Союзу, ветеран аерофлоту Василь Дмитрович Борисов.jpg|[[Меморіальна дошка]] на будинку, де жив [[Герой Радянського Союзу]], ветеран аерофлоту [[Борисов Василь Дмитрович|Василь Борисов]]
Файл:Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі.jpg|Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка [[Френкель захарій|Захарія Френкеля]], який народився в Борисполі
Файл:Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий.jpg|Меморіальна дошка на приміщенні школи №&nbsp;1, де навчався [[Герой Радянського Союзу]] [[Головатий Юрій Максимович|Юрій Головатий]]
Файл:Бориспільська водонапірна башта і міська пожежна частина.jpg|Колишня Бориспільська міська пожежна частина
Файл:Terminal F KBP.JPG|Термінал «F» аеропорту [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|«Бориспіль»]]
Файл:Борисполь железнодорожный вокзал.jpg|[[Бориспіль (станція)|Залізничний вокзал]]
Файл:Арт-объект "Я люблю Борисполь".jpg|Артоб'єкт «Я кохаю Бориспіль»
Файл:Курганна група DSC 0066.jpg|Курганна група мікрорайон «Нестерівка»
</gallery>

== Пам'ятники ==
<gallery mode="packed" heights="130px">
Файл:Борисполь памятник князю Борису.jpg|Пам'ятник Святому князю [[Борис-Роман Володимирович|Борису]]
Файл:Борисполь памятник афганцам.jpg|Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам загиблим в [[Афганістан]]і
Файл:Борисполь бюст П. Верны.jpg|Погруддя [[Верна Петро Петрович|Петра Верни]]
Файл:Борисполь памятник Владимиру Мономаху.jpg|Пам'ятник князю [[Володимир Мономах|Володимиру Мономаху]]
Файл:Борисполь памятник Нестору-летописцу.jpg|Пам'ятник [[Нестор Літописець|Нестору Літописцю]]
Файл:Борисполь мемориал Славы.jpg|Меморіал Слави в Центральному міському парку
Алея Героїв Радянського Союзу DSC 0106.jpg|Алея [[Герой Радянського Союзу|Героїв Радянського Союзу]]
Файл:Борисполь памятник князю Владимиру Великому.jpg|Пам'ятник київському князю [[Володимир Святославич|Володимиру Великому]]
Файл:Борисполь памятник чернобыльцам.jpg|Пам'ятник жертвам Чорнобильської катастрофи
Файл:Борисполь памятник Чубинскому в парке.jpg|Пам'ятник [[Чубинський Павло Платонович|Павлу Чубинському]] (встановлений 15 квітня 2020 року в Книшовому меморіально-парковому комплексі)
Файл:Борисполь мемориал жертвам Голодомора.jpg|Стіна пам'яті жертвам «[[Великий терор|Великого терору]]»
Пам'ятний знак класику єврейської літератури Шолом-Алейхему.jpg|Пам'ятний знак класику єврейської літератури [[Шолом-Алейхем]]у
Пам'ятник Небесній Сотні, Бориспіль.jpg|Пам'ятник Небесній Сотні
Могила заслуженого майстра народної творчості, різьбяра по дереву П. П. Верни DSC 0109.jpg|Могила заслуженого майстра народної творчості, різьбяра по дереву П. П. Верни
Пам'ятний знак воїнів, які загинули при обороні і визволенні м. Борисполя DSC 0110.jpg|Пам'ятний знак воїнів, які загинули при обороні і визволенні м. Борисполя
Могила активістів с. Нестерівки Височин М. К. та Височин Я. М., які були закатовані фашистами 1942 року.jpg|Могила активістів с. Нестерівки Височин М. К. та Височин Я. М., закатовані фашистами у 1942 році
</gallery>

== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)]]
* [[Шевченко Тарас Григорович]]. Сотник (поема).
* [[Книшовий меморіальний парковий комплекс]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{SM}} ''Шамрай С.'' [[:s:Історично-географічний збірник/1/До історії Баришполя у XVIII в.|До історії Баришполя у XVIII в.]] / Сергій Шамрай. // Історично-географічний збірник.&nbsp;— 1927.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 92–120.
* ''Придатко О. М.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37196 Бориспіль] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160509192138/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37196 |date=9 травня 2016 }} // {{ЕСУ|3|313—314}}
* ''Шевченко Л. В''. [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Boryspil_mst Бориспіль] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160509122934/http://www.history.org.ua/index.php?termin=Boryspil_mst |date=9 травня 2016 }} // {{ЕІУ|1|346—347}}
* {{SgKP|I|338|Boryspol}}
* {{SgKP|XV_cz.1|220|Boryspol}}

== Посилання ==
{{commonscat|Boryspil}}
* [https://www.borispol.org.ua/ Інтернет-видання «Це Бориспіль»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200430093431/https://www.borispol.org.ua/ |date=30 квітня 2020 }}
* [https://boryspil.city/ Міський портал міста Бориспіль&nbsp;— «Бориспіль на долоні»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200325211441/https://boryspil.city/ |date=25 березня 2020 }}
* [http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/boryspilskyj-rajon/boryspil.html Бориспіль&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130318094743/http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/boryspilskyj-rajon/boryspil.html |date=18 березня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР: Київ.&nbsp;— К. : Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф.&nbsp;М.&nbsp;Рудич (голова ред. колегії) та ін.&nbsp;— К. : Гол. ред. УРЕ, 1971.&nbsp;— 792 с.)
* [http://www.borispol-rada.gov.ua/ Сайт Бориспільської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100818202317/http://www.borispol-rada.gov.ua/ |date=18 серпня 2010 }}
* [http://i-visti.com Сайт газети «Вісті»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130602231915/http://i-visti.com/ |date=2 червня 2013 }}

{{Визначні місця Борисполя}}
{{Київська область}}
{{Бориспільський район}}

{{Населені пункти Київської області}}
{{Київська область (до 2020)}}

[[Категорія:Бориспіль| ]]
[[Категорія:Міста Київської області]]
[[Категорія:Сотенні центри Гетьманщини]]
[[Категорія:Районні центри Київської області]]
[[Категорія:Бориспільський район]]
[[Категорія:Населені пункти України, засновані 1015]]
[[Категорія:Київська агломерація]]
[[Категорія:Виборчий округ 98]]
[[Категорія: Населені пункти Бориспільської міської громади]]