Перегляд вихідного коду сторінки Бориспіль

{{Otheruses|Бориспіль (значення)}}
{{НП України| 
   назва           = Бориспіль
 | прапор          = UKR Бори́спіль flag.jpg
 | опис прапора    = Прапор Борисполя
 | герб            = Coat of Arms Boryspil.svg
 | опис герба      = Герб Борисполя
 | регіон          = [[Київська область]]
 | рада             = [[Бориспільська міська рада|Бориспільська міськрада]]
 | зображення        = 
 | зображення_розмір  =
 | зображення_підпис  = Панорама міста Бориспіль
 | код КОАТУУ         = 3210500000
 | перша згадка       = [[1015]]
 | Магдебурзьке право = [[1596]]
 | статус             = [[1956]]
 | населення          = {{збільшення}}62 281 (01.01.2019)<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2019}}</ref>
| агломерація         = [[Київська агломерація]]
 | площа            = 37,01
 | ref-площа       =
 | щільність       =
 | висота          = 124
 | ref-висота      =
 | водойма         = 
 | поштові індекси = 08300-08307
 | код             = 4595
 | день міста      = 23 вересня
 | координати      = {{coord|50|21|4|N|30|57|3|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | адреса          = вул. Київський шлях, 72
 | станція         = [[Бориспіль (станція)|Бориспіль]]
 | відстань        =
 | автошлях о      = 35 
 | автошлях с      = 35 
 | веб-сторінка    = [http://borispol-rada.gov.ua/ Сайт бориспільської ради]
 | мер             = Федорчук Анатолій Соловйович
 |Міста побратими=[[Файл:Flag of Poland.svg|20px]] [[Краснік]], [[Польща]]<br /> [[Файл:Flag of Peru.svg|20px]] [[Кальяо]], [[Перу]]<br /> [[Файл:Flag of USA.svg|20px]] [[Хопкінс]], [[США]]<br />}}
'''Бори́спіль'''&nbsp;— [[місто обласного значення]] в Україні, розташоване за 35&nbsp;км на південний схід від Києва. Районний центр з [[1923]] року, з [[1956]] року&nbsp;— місто обласного підпорядкування [[Київська область|Київської області]]. Залізнична станція [[Бориспіль (станція)|Бориспіль]] на лінії [[Київ]]—[[Харків]] і автостанція на магістралі цього ж напрямку. Через місто проходить єврошлях {{Автошлях E|40}}, з яким збігається {{Автошлях М|03}}.

Також неподалік від міста розташований [[міжнародний аеропорт «Бориспіль»]].
[[Файл:Бориспільська міськрада.jpg|міні|230пкс|Бориспільська міськрада]]

== Історія ==
Бориспіль&nbsp;— одне з найдавніших поселень Київщини, відоме за літописними матеріалами як Летч, Льто, Олто. Перша літописна згадка про нього відноситься до поч. XI&nbsp;ст. коли в братовбивчій війні ([[1015]]–[[1019]]) між синами київського князя Володимира на річці [[Ільтиця|Альті]] загинув князь [[Борис-Роман Володимирович|Борис]], який з [[1072]] року канонізований як один з перших святих Київської Русі. З іменем Бориса і пов'язана сучасна назва міста. Далі Летч неодноразово згадується в літописах до [[1154]]&nbsp;р. як укріплене городище, яке стояло на підвищенні між двома рукавами р. [[Ільтиця|Альти]]. Місцевість була заболочена і лісиста. Летч за часів Київської Русі був не тільки укріпленим пунктом на межі Київського та Переяславського князівства, але й місцем зміни коней та місцем відпочинку для різних посольств, гінців, княжих дружин, князів.

[[Файл:Бориспіь 1877.png|міні|ліворуч|250пкс|Війська Російської імперії проходять через Бориспіль, 1877 рік]]

Під час монголо-татарської навали поселення на території сучасного Бориспільського району та сам Летч були зруйновані. А з [[XIII століття|XIII]] ст. ці землі переходять під владу Великого князівства Литовського.

[[Файл:Бориспіль, 1902.png|міні|ліворуч|250пкс|Вулиця Київський шлях у Борисполі, 1902 рік]]

Пізніше ця територія належала королівському товмачу Солтанові Албеєвичу. В [[1508]] році він продав ці землі [[Київський Пустинно-Микільський монастир|Київському Пустинно-Микільському монастирю]]. Монахи володіли землею до кінця [[XVI століття|XVI]] ст. Ймовірніше всього, що в цей час Бориспіль (в окремих джерелах&nbsp;— Баришпіль, Боришпіль) і отримав свою сучасну назву. На монастирських землях в цей період почали селитися втікачі з Правобережжя.

Після [[1569]] року всі українські землі, які раніше належали литовцям, відійшли до польської Корони. За рішенням польського [[Сейм Речі Посполитої|сейму]] від [[1590]] року містечко Бориспіль отримав у володіння [[Войтех Чоновицький]], який в документах [[1590]] року згадується як гетьман запорізьких козаків. У цих документах Бориспіль вперше згадується як містечко.

{{джерело|У [[1596]] році Бориспіль, який на той час був уже значним поселенням, [[Сигізмунд III]] зробив королівською маєтністю. Того ж року було утворено Бориспільське староство.}} В часи польського панування місту було надано [[Магдебурзьке право]]. Відтоді міська ратуша Борисполя користувалася власною печаткою з гербом&nbsp;— зображенням Святого Станіслава (Інститут рукопису НБУ ім. В. Вернадського.&nbsp;— Ф. 1.&nbsp;— Спр. 50683).

Наприкінці [[XVI століття|XVI]]&nbsp;— на початку [[XVII століття|XVII]] ст. Україну охоплює ряд козацько-селянських повстань. За придушення [[повстання Наливайка|повстання]] під проводом [[Северин Наливайко|Семерія (Северина) Наливайка]] ([[1594]]–[[1596]]) [[Сейм Речі Посполитої|сейм]] надав Бориспільське староство магнату [[Станіслав Жолкевський|Станіславові Жолкевському]] спочатку у [[лен]]не володіння, а з [[1623]] року воно {{джерело|стає власністю родини [[Жолкевські|Жолкевських]] (залишається ним до [[1648]] року)}}. Тоді у містечку було 77 господарств і близько 370 мешканців.

Наприкінці [[XVII століття|XVII]] ст. Бориспіль став досить великим містечком з двома брамами&nbsp;— [[Переяслав-Хмельницький|Переяславською]] та Київською, кількома вулицями. Тут жили переважно міщани, які займались ремеслами та промислами. У [[XVIII століття|XVIII]] столітті Бориспіль перетворився на значний економічний центр. Цьому сприяло те, ще тут проходив шлях [[Київ]]-[[Полтава]].

Універсалом від [[14 січня]] [[1752]] року гетьман [[Розумовський Кирило|Кирило Розумовський]] передав Бориспіль з навколишніми землями у вічне володіння своїй сестрі та її чоловіку, [[бунчуковий товариш|бунчуковому товаришу]] [[Дараган Юхим Федорович|Юхиму Дарагану]]. На той час Бориспіль мав офіційний статус сотенного містечка Київського (давніше&nbsp;— Переяславського) полку.

У [[1802]] році Бориспіль став [[волость|волосним]] центром Переяславського повіту [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. У місті діяли три парафіяльні школи, а в [[1842]] році відкрито початкове народне училище для державних селян. Варто згадати, що у місті на той час перебувала досить велика єврейська громада, існувало єврейське кладовище.
[[Файл:Меморіал Жертвам Голодомору Бориспіль.jpg|міні|праворуч|150пкс|Меморіал жертвам Голодомору 1932—1933&nbsp;рр., Книшовий меморіально-парковий комплекс]]
Під час [[Радянсько-польська війна|Більшовицько-польської війни]] 1920 року біля Борисполя відбувся [[Бій біля Борисполя (1920)|бій]] між [[Друга Річ Посполита|польськими]] та російськими [[Червона армія|червоноармійськими]] частинами.

Того ж [[1920]] року в Борисполі було встановлено радянську владу. Почали створюватися сільськогосподарські артілі. Того ж року Бориспіль увійшов до складу [[Київська губернія|Київської губернії]], а в [[1923]] році став центром району. На той час у місті продовжувала існувати велика єврейська громада та єврейське кладовище.

3 [[1929]] року починається [[колективізація]]. Це була справжня трагедія для українського селянства. Як і всюди по Україні, в Бориспільському районі вона супроводжувалася масовим розкуркуленням, знищенням найпрацьовитішого і тому найзаможнішого прошарку селянства. Люди в колгоспи йшли неохоче, чинили опір колективізації. Прокотилася хвиля «бабських бунтів». На придушення такого бунту в Борисполі було викликано кінну міліцію з Києва. Але незважаючи на опір населення, колективізація продовжувалася. 3 дрібних артілей утворюються 4 колгоспи: ім. Шевченка, ім. Кірова, «Серп і молот», «Перемога».

=== Голодомор ===
Смертність сільського населення Бориспільського району (без м. Борисполя) з 1 січня [[1933]]&nbsp;р. до 1 січня [[1934]] року склала 5739 чоловік. Серед померлих за цей період було 266 дітей віком до одного року. Це за звітами. Фактично ж втрати були значно більшими.

Жертвами репресій стали багато жителів району та міста Борисполя. Серед них: Тарабан&nbsp;— нач. райземвідділу, Степанов&nbsp;— голова райвиконкому, Пінчук&nbsp;— бандурист, молодий письменник Жигалко та багато інших.

=== Друга світова війна ===
[[23 вересня]] [[1941]] року Бориспіль окупували німецькі війська. На території аеродрому до жовтня [[1942]] року функціонував табір для військовополонених. У лютому [[1943]] року в придніпровських лісах біля Сошникова розпочав свою діяльність партизанський загін ім. Щорса. Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, в цей час тут діяли дві армії (38-а&nbsp;— під командуванням [[Чибісов Никандр Євлампійович|Никандра Чибісова]], 40-а&nbsp;— під командуванням [[Москаленко Кирило Семенович|Кирила Москаленка]]). Бориспіль звільняла 136-а дивізія під командуванням [[Пузіков Іван Михайлович|Івана Пузікова]]. В ніч на 23 вересня бійці дивізії увірвались у місто, захопили аеродром, багато зброї, чимало полонених. За два роки окупації нацисти вбили і закатували в районі 497 громадян. Понад 5 тисяч вивезли до Німеччини. В боях за визволення від німецьких загарбників загинуло понад 8 тисяч мешканців району, в тому числі понад три тисячі бориспільців. Більше 5 тисяч воїнів лежать в братських могилах району. На території сучасної школи лінгвістики в період 1941—1943&nbsp;рр.нацисти проводили розстріли місцевого населення. Після війни учні тоді ще 5-ої школи насипали курган з землі привезеної з місць найбільших битв [[Радянсько-німецька війна|Радянсько-німецької війни]].

=== Повоєнні роки ===

У 1959&nbsp;р. чисельність населення Борисполя досягла 17,2 тис. осіб.

У [[1965]] році прийняв перших пасажирів новий [[Бориспіль (аеропорт)|Бориспільський аеропорт]].

На початку 1970-х років Бориспіль почав інтенсивно розбудовуватися: виросло селище будівників газопроводу, з'явилися нові житлові квартали, де живуть переважно працівники аеропорту. У 1975 році Бориспіль отримав статус міста обласного підпорядкування<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3568-08 Указ ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР 03.03.1975 «Про утворення районів у містах і віднесення деяких міст Української РСР до категорії міст обласного підпорядкування»]</ref>.

Як свідчать дані, на початку 1980-х років на території міста та району працювали 36 промислових та сільськогосподарських підприємств, 27 будівельних та транспортних підприємств, 20 середніх та 8 восьмирічних шкіл, 50 медичних установ, 34 будинки культури та клуби, 47 бібліотек, спортивна та музична школи, районний будинок побуту, будинок культури.

[[Бориспільський район]] кінця 1960-х&nbsp;— поч. 1990-х років: всього по місту і району&nbsp;— 136 великих і малих підприємств і організацій, 15 радгоспів, 4 радгоспи-птахофабрики.

{{Gallery|title=Галерея|width=250|height=200|lines=3|align=center
|File:Пам'ятник Шевченку Бориспіль 0384.JPG|<center>Пам'ятний знак на честь перебування в м. Борисполі Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка</center>
|File:Книшовий меморіальний парковий комплекс Бориспіль.JPG|<center>Книшовий меморіальний парковий комплекс Бориспіль</center>
}}

=== Після відновлення Незалежності України ===
З 24 серпня 1991 року&nbsp;— в складі Незалежної України.

Постановою №&nbsp;184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 1000-річчя Борисполя відзначалося на державному рівні.<ref>Політика / Голос України.— К., №&nbsp;29 (6033) за 18 лютого 2015.— С. 4</ref>

== Населення ==

'''Динаміка населення'''<ref>[http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Історія населення міст України]</ref>

{|class="standard"
|+
! Рік
! [[1623]]
! [[1897]]
! [[1959]]
! [[1970]]
! [[1979]]
! [[1989]]
! [[1992]]
! [[1998]]
! [[2001]]
! [[2005]]
! [[2017]]
|-
| Населення (осіб)
| 370 {{збільшення}}
| 8953 {{збільшення}}
| 17180 {{збільшення}}
| 32365 {{збільшення}}
| 39983 {{збільшення}}
| 50508 {{збільшення}}
| 52500 {{збільшення}}
| 54300 {{збільшення}}
| 53975 {{зменшення}}
| 55334 {{збільшення}}
| 61613 {{збільшення}}
|-
|}

== Культура ==

У Борисполі діє мережа закладів культури; є пам'ятки історії та архітектури.

=== Заклади культури ===
Сферу культури в місті (і в цілому [[Бориспільський район|районі]]) репрезентують:
* міський будинок дитячої та юнацької творчості;
* [[Міська централізована бібліотечна система (м. Бориспіль(|міська централізована бібліотечна система]]<ref>{{Cite web|url=http://mcbs.org.ua/|title=Бориспільська міська централізована бібліотечна система|website=mcbs.org.ua|accessdate=2018-05-25}}</ref> (також є 7 шкільних бібліотек та інших установ);
* у місті діє [[Бориспільський державний історичний музей]];
* у Борисполі функціонує осучаснений [[кінотеатр]] «Європа».
<div style='text-align: center;'>

{| border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" align="center"
|-frame
|[[Файл:Будинок дитячої та юнацької творчості міста Бориспіль.jpg|200px]]
|[[Файл:Кінотеатр Європа в Бориспілі.jpg|200px]]
|[[Файл:Бориспільський державний історико-краєзнавчий музей.jpg|200px]]
|-
|<small>Будинок дитячої та юнацької творчості міста Бориспіль.</small>
|<small>Кінотеатр «Європа» До реставрації&nbsp;— «Дружба».</small>
|<small>[[Бориспільський державний історичний музей]].</small>
|}
</div>
Улюбленим місцем відпочинку містян є центральний парк, де в тому числі розашовані меморіал пам'яті воїнів Радянсько-німецької війни і алея героїв, [[Колос (стадіон, Бориспіль)|міський стадіон «Колос»]] і міська спортивна школа, різномантні заклади відпочинку, кафе, атракціони тощо.

=== Пам'ятки і пам'ятники ===
[[Файл:Погруддя Павла Чубинського в Борисполі.jpg|міні|праворуч|200пкс|Погруддя Павла Чубинського в Борисполі]]
Цікавими об'єктами історичного минулого та архітектури у Борисполі є:

* вал ІХ-ХІІ століть;
* [[Церква Бориса і Гліба (Бориспіль)|Борисо-Глібська церква]];
* Пожежна вежа;
* Меморіал пам'яті жертв Голодомору;
* Книшове кладовище;
* Залізничний вокзал 1901 року;
* Пам'ятник «Святий князь Володимир&nbsp;— Хреститель Русі-України».

У місті також встановлено ряд інших пам'ятників і пам'ятних знаків&nbsp;— меморіал воїнів [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], пам'ятники [[Павло Чубинський|П. Чубинському]], пам'ятні знаки на честь перебування Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка в околицях міста і воїнам-афганцям.

Після здобуття Україною незалежності містяни неодноразово порушували питання знесення пам'ятника В.&nbsp;І.&nbsp;Леніну та зміни назв декількох вулиць. Наприклад, у ніч на 1 березня 2011 року представники організації «[[Патріот України]]» розбили постамент довкола пам'ятника Леніну, на якому були написані металеві букви «В.&nbsp;І.&nbsp;Ленін»<ref>http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/373126 У Борисполі розбили постамент під Леніним</ref>. 22 серпня 2011 року пам'ятник Ленінові було перенесено з площі перед Міськрадою<ref>http://www.istpravda.com.ua/short/2011/08/22/53160/</ref>.
[[21 лютого]] [[2014]] місцевими мешканцями його було остаточно [[Повалення пам'ятників Леніну в Україні (2013-2014)|знесено]]<ref>{{Cite web |url=http://inagist.com/all/436969594063179777/ |title=@ukrpravda_news Ленін впав щойно в Борисполі. Досі чекаємо на Дніпропетровськ — хлопці не здаються. 21.02 |accessdate=24 лютий 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140227120737/http://inagist.com/all/436969594063179777/ |archivedate=27 лютий 2014 |deadurl=yes }}</ref>.

Бориспільці пропонують замість Леніна поставити пам'ятник [[Павло Чубинський|Павлові Чубинському]]. Автор тексту до українського гімну народився в їхньому місті.

23 серпня 2014 року у День Державного Прапора України урочисто відкрито пам'ятник Героям Небесної сотні<ref>[http://www.unn.com.ua/uk/news/1378334-u-borispoli-vidkrili-pamyatnik-geroyam-nebesnoyi-sotni У Борисполі відкрили пам'ятник Героям Небесної Сотні]</ref>.

== Інфраструктура ==
Бориспіль є фактично східними воротами [[Київ|Києва]]. Через місто проходять траси із [[Харків|Харкова]], [[Полтава|Полтави]], [[Кременчук]]а тощо. Тому щодня через місто проходить велика кількість автотранспорту. При цьому кількість світлофорів у Борисполі по головній вулиці становить 18. <!--порахував--> У вечірні та ранішні години під Борисполем видовжуються кілометрові черги з автівок, оскільки світлофори загоряються на 30-35 секунд і не є синхронізованими між собою.<!--їжджу щодня-->

== Підприємства та соціальна сфера міста ==
У місті досить добре розвинені всі галузі виробничної та невиробничої сфери.
У Борисполі розташована велика кількість [[Будівельна справа|будівельних]] підприємств, широко представлена сфера [[Банк|фінансово-банківських установ]].

== Медіа ==
* [http://trudslava.org.ua Газета «Трудова слава» (з 1930&nbsp;р.)]
* [http://i-visti.com Газета «Вісті»] (з 2000&nbsp;р.)
* [[Бориспіль (телеканал)|телеканал «Бориспіль»]] (з 2007&nbsp;р.)
* Газета «Термінал» (з 2011&nbsp;р.)

== Релігія ==
[[Файл:Бориспіль_УГКЦ.jpg|міні|праворуч|200пкс|Храм Святих Володимира й Ольги Української Греко-Католицької Церкви в Борисполі]]
У місті діють громади всіх основних конфесій України.
* [[УПЦ МП|Українська Православна Церква]] (Московський Патріархат)&nbsp;— храм Бориса і Гліба.
* [[Православна церква України]]&nbsp;— храм Святого Миколая.
* [[УГКЦ|Українська Греко-Католицька Церква]]&nbsp;— храм Святих Володимира й Ольги.
* [[РКЦвУ|Римо-Католицька Церква в Україні]]&nbsp;— храм Преображення Господнього.
* [[Православна церква України]]&nbsp;— парафія Святих жінок-мироносиць.
* Громада [[Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів|Євангельських християн-баптистів]] «Благословіння».
* Громада [[Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської — п'ятдесятників|Церкви християн віри Євангельської]] (п'ятдесятників) «Ковчег Любові».
* Харизматична Християнська церква Повного Євангелія «Преображеніє».
* [http://www.oru.org.ua/index.php/component/content/article/34-hto-mi-k/80-oru.html Об'єднання рідновірів України]&nbsp;— громада українських [[Українське язичництво|рідновірів]] «Поляни».

== Міста-побратими ==
[[Красник (місто)|Красник]], [[Польща]]

[[Кальяо]], [[Перу]]

[[Гопкінс (Міннесота)]], [[Сполучені Штати Америки]]

=== Уродженці ===
* [[Горкун Віталій Володимирович]] (* 1986)&nbsp;— український вояк, учасник російсько-української війни.
* [[Євсевський Федір Андрійович]]&nbsp;— композитор української діаспори.
* [[Кудря Володимир Іванович]]&nbsp;— український кінооператор.
* [[Логвин Геннадій Борисович]] (1972—2015)&nbsp;— старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Ніговський Іван Миколайович]]&nbsp;— підполковник [[Армія УНР|Армії УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 301 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
* [[Тороповський Георгій Валерійович]] (1996—2014)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Чепілко Іван Йосипович]] (1880—1921)&nbsp;— український громадський та політичний діяч. У 1921 році голова [[Цупком]]у.
* [[Чубинський Павло Платонович]]&nbsp;— автор гімну України, географ, етнограф, похований у Борисполі.

=== Герої Радянського Союзу ===
* [[Головатий Юрій Максимович]]
* [[Павловський Рафаіл Семенович]]
* [[Шкіль Василь Федорович]]
* [[Раєвський Петро Іванович]]

=== Поховані ===
* [[Степаненко Сергій Євгенович]] (1967—2016)&nbsp;— [[солдат]] Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

== Галерея ==
<center><gallery widths="200" heights="150">
Файл:Borispil aerea.jpg|Вид з літака
File:Книшовий меморіальний парковий комплекс Бориспіль 001.jpg|Книшовий меморіальний парковий комплекс
Пам'ятний знак вченому-етнографу П. П. Чубинському, автору слів державного Гімну України.jpg|Пам'ятний знак вченому-етнографу П. П. Чубинському, автору слів державного Гімну України
Братська могила п'яти льотчиків, які загинули 8 грудня 1959 року.jpg|Братська могила п'яти льотчиків, які загинули 8 грудня 1959 року
Будівля колишньої школи №2, нині міжшкільний комбінат.jpg|Будівля колишньої школи №2, нині міжшкільний комбінат
Меморіальна дошка на приміщенні школи №2, де навчався Герой Радянського Союзу В. Ф. Шкіль.jpg|Меморіальна дошка на приміщенні школи №2, де навчався Герой Радянського Союзу В. Ф. Шкіль.jpg
Меморіальна дошка на будинку, де жив Герой Радянського Союзу, ветеран аерофлоту Василь Дмитрович Борисов.jpg|Меморіальна дошка на будинку, де жив Герой Радянського Союзу, ветеран аерофлоту Василь Дмитрович Борисов.jpg
Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі.jpg|Меморіальна дошка на честь видатного гігієніста, академіка Захарія Френкеля, який народився в Борисполі.jpg
Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий.jpg|Меморіальна дошка на приміщенні школи № 1, де навчався Герой Радянського Союзу Ю. М. Головатий.jpg
Файл:Бориспільська водонапірна башта і міська пожежна частина.jpg|Бориспільська міська пожежна частина (колишня)
Файл:Terminal F KBP.JPG|Термінал «F» аеропорту [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|«Бориспіль»]]
</gallery></center>

== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)]]
* [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко]] Сотник (поема).

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{SM}} ''Шамрай С.'' [[:s:Історично-географічний збірник/1/До історії Баришполя у XVIII в.|Історично-географічний збірник/1/До історії Баришполя у XVIII в.]] / Сергій Шамрай. // Історично-географічний збірник.&nbsp;— 1927.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 92–120.
* ''Придатко О. М.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37196 Бориспіль] // {{ЕСУ|3|313—314}}
* ''Шевченко Л. В''. [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Boryspil_mst Бориспіль] // {{ЕІУ|1|346—347}}
* {{SgKP|I|338|Boryspol}}
* {{SgKP|XV_cz.1|220|Boryspol}}

== Посилання ==
{{commonscat|Boryspil}}
* [http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/boryspilskyj-rajon/boryspil.html Бориспіль&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР: Київ.&nbsp;— К. : Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф.&nbsp;М.&nbsp;Рудич (голова ред. колегії) та ін.&nbsp;— К. : Гол. ред. УРЕ, 1971.&nbsp;— 792 с.)
* [http://www.borispol-rada.gov.ua/ Сайт Бориспільської міської ради]
* [http://i-visti.com Сайт газети «Вісті»]

{{Визначні місця Борисполя}}
{{Київська область}}
{{Бориспільський район|nocat=1}}

{{Населені пункти Київської області}}

[[Категорія:Бориспіль| ]]
[[Категорія:Міста Київської області]]
[[Категорія:Сотенні центри Гетьманщини]]
[[Категорія:Районні центри Київської області]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1015]]
[[Категорія:1015 в Україні]]
[[Категорія:Київська агломерація]]
[[Категорія:Виборчий округ 98]]