Перегляд вихідного коду сторінки Болград

{{Otheruses|Болград (значення)}}
{{Місто України
 | назва           = Болград
 | зображення         = Rathaus Bolgrad 02.jpg
 | зображення_підпис  = Будівля ратуші в Болграді
 | прапор          = Bolhrad flag.png
 | опис прапора    = Прапор Болграда
 | герб            = Bolgrad gerb new.png
 | опис герба      = Герб Болграда
 | розташування    = Bolhrad.jpg
 | mapx            = 67
 | mapy            = 157
 | регіон          = [[Одеська область]]
 | район           = {{Од-Блг}}
 | код КОАТУУ      = 5121410100
 | засноване       = [[1821]]
 | магдебурзьке право =
 | статус          = [[1821]]
 | населення       = {{зменшення}} {{Formatnum:15044}} <small>(01.01.2019)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2019}}</ref>
 | площа           = 94
 | ref-площа       =
 | густота         = 164
 | поштові індекси = 68700—706
 | код             = 4846
 | координати      = {{coord|45|40|2|N|28|36|46|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | висота          = 75
 | водойма         = озеро [[Ялпуг]], річка [[Ялпуг (річка)|Ялпуг]]
 | станція         = [[Болград (станція)|Болград]] 
 | відстань        = 7
 | залізниця о     = 270
 | ref-залізниця о =
 | автошлях о      = 242
 | ref-автошлях о  =
 | фізична о       =
 | ref-фізична о   =
 | залізниця с     = 
 | фізична с       =
 | автошлях с      = 656
 | міста-побратими = 
 | день міста      = 
 | адреса          = 68702, Одеська область, Болградський район, Болград, вул. Шпитальна, 45
 | веб-сторінка    = [http://bolgradsovet.com.ua/ Болградська міськрада]
 | мер             = Корольов Сергій Володимирович
 | ремарки         =
 }}

'''Болгра́д'''&nbsp;— [[місто]] в [[Одеська область|Одеській області]], районний центр, розташоване на східному березі озера [[Ялпуг]]&nbsp;— [[Озера України|найбільшого]] прісного озера [[Україна|України]]. Відстань до [[Одеса|облцентру]] становить близько 242&nbsp;км і проходить автошляхом {{Автошлях E|87}}, із яким збігається {{Автошлях М|15}}.

Неподалік від міста розташований пункт контролю через молдовсько-український кордон [[Болград (пункт контролю)|Болград]].

== Географія ==

=== Клімат ===
Болград знаходиться у південній зоні [[Помірний кліматичний пояс|помірного клімату]]: спекотне, посушливе літо та тепла зима.

{{Клімат міста
|Місто_род=Болграда
|Джерело=[http://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=78833&cityname=Bothgrad&units=metric Weatherbase]
| Січ_сер=-3        | Січ_сер_опади=30
| Лют_сер=0         | Лют_сер_опади=30
| Бер_сер=4         | Бер_сер_опади=30
| Кві_сер=10        | Кві_сер_опади=30
| Тра_сер=15        | Тра_сер_опади=50
| Чер_сер=20        | Чер_сер_опади=50
| Лип_сер=22        | Лип_сер_опади=40
| Сер_сер=21        | Сер_сер_опади=20
| Вер_сер=17        | Вер_сер_опади=30
| Жов_сер=12        | Жов_сер_опади=20
| Лис_сер=6         | Лис_сер_опади=30
| Гру_сер=0         | Гру_сер_опади=40
| Рік_сер=10        | Рік_сер_опади=470
| Січ_сер_мін=-6    | Січ_сер_макс=0
| Лют_сер_мін=-2    | Лют_сер_макс=2
| Бер_сер_мін=0     | Бер_сер_макс=8
| Кві_сер_мін=5     | Кві_сер_макс=16
| Тра_сер_мін=10    | Тра_сер_макс=21
| Чер_сер_мін=15    | Чер_сер_макс=26
| Лип_сер_мін=16    | Лип_сер_макс=28
| Сер_сер_мін=15    | Сер_сер_макс=27
| Вер_сер_мін=11    | Вер_сер_макс=23
| Жов_сер_мін=7     | Жов_сер_макс=17
| Лис_сер_мін=3     | Лис_сер_макс=10
| Гру_сер_мін=-2    | Гру_сер_макс=3
| Рік_сер_мін=6     | Рік_сер_макс=15
| Січ_а_макс=10     | Січ_а_мін=-23
| Лют_а_макс=17     | Лют_а_мін=-21
| Бер_а_макс=21     | Бер_а_мін=-13
| Кві_а_макс=26     | Кві_а_мін=-6
| Тра_а_макс=30     | Тра_а_мін=1
| Чер_а_макс=35     | Чер_а_мін=6
| Лип_а_макс=36     | Лип_а_мін=10
| Сер_а_макс=35     | Сер_а_мін=6
| Вер_а_макс=32     | Вер_а_мін=2
| Жов_а_макс=26     | Жов_а_мін=-3
| Лис_а_макс=23     | Лис_а_мін=-8
| Гру_а_макс=16     | Гру_а_мін=-20
| Рік_а_макс=36     | Рік_а_мін=-23
| Січ_дощ=7
| Лют_дощ=8
| Бер_дощ=7
| Кві_дощ=7
| Тра_дощ=9
| Чер_дощ=6
| Лип_дощ=5
| Сер_дощ=5
| Вер_дощ=3
| Жов_дощ=3
| Лис_дощ=7
| Гру_дощ=10
| Рік_дощ=82
|}}

== Історія ==
Болград був заснований на місці болгарського поселення Табакі у [[1821]] році [[болгари|болгарами]], які з дозволу російською уряду переселилися з [[Болгарія|Болгарії]] під владою [[Османська імперія|Османської імперії]] до [[Російська імперія|Російської імперії]], як містечко [[Ізмаїльський повіт|Ізмаїльського повіту]] [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]].

Генерал [[Інзов Іван Микитович]]&nbsp;— [[генерал-лейтенант]], намісник [[Бессарабія|Бессарабії]], головний попечитель і голова ''Комітету іноземних поселенців Південного краю'' Російської імперії, приймав тих, що тікали з османської неволі, під своє заступництво. Допомагав болгарським колоністам зберегти і збагатити свої традиції, культуру, релігію. З [[1818]] року і до кінця свого життя він був беззмінним головою ''Попечительського комітету про іноземних поселенців Південного краю Росії''. Він виявив побажання: {{цитата|щоб прах його по смерті покоївся в Болграді.}}

[[21 травня]] [[1828]] року з міста під проводом російського імператора [[Микола I (російський імператор)|Миколи I]] вийшли війська на [[Російсько-турецька війна 1828—1829|війну]] з [[Османська імперія|Османською імперією]] за [[Дунай]].

=== Кримська війна та її наслідки ===
У [[1853]] році під час війни між [[Російська імперія|Російською імперією]] і [[Османська імперія|Османською імперією]], в Болграді сформувався добровольчий полк під командуванням П. Громадова. Після [[Кримська війна|Кримської війни]] [[1853]]–[[1856]] років за Паризьким мирним договором південна частина Буджака, у тому числі 40 болгарських і 83 гагаузьких колоній, відійшла до [[Молдовське князівство|Молдовського князівства]], що знаходилося під владою Османської імперії. Село [[Кубей]] стало російським прикордонним пунктом. Рятуючись від османської і австрійської поліції, в [[1858]] році у ньому жив зачинатель болгарської революційної поезії [[Георги Стойков Раковски]]. Саме в цей час він написав кілька віршів, зокрема ''«Затримка в Кубейському карантині»'' та ''«Спогади про минуле Болгарії»''.

Обіцянка зберегти привілеї і права, які болгари одержали від Російської імперії, була порушена молдовським урядом. В [[1860]] році уряд став вимагати [[рекрут]]ів. Незадоволені болгари обрали депутацію від усіх сіл і направили її в Болград для переговорів з управителем колоніями. Приміщення гімназії, у якому близько 500 депутатів обговорювали питання про рекрутчину, оточили війська. Пролунали постріли, багатьох було поранено і вбито, протягом цілої доби тривала розправа над жителями, яка супроводжувалась мародерством і насильством. Кривава розправа викликала масову втечу болгар до Російської імперії. У [[1861]] році втікачі з Болграда заснували за 6&nbsp;км від міста на території, що залишилася за Російською імперією, село [[Болгарійка|Болгарійку]].

[[1860-ті|60]]—[[1870-ті|70]] роки [[XIX століття]] характерні новим піднесенням народного руху до визволення Болгарії від влади османів. У Болград приїздили відомі болгарські політичні діячі [[Георги Стойков Раковски|Георги Раковски]], [[Любен Каравелов]]. У [[1871]] році тут жив болгарський поет-революціонер [[Христо Ботєв]]. Під його впливом [[1872]] року в гімназії утворився революційно-демократичний гурток. У [[1876]] році в місті почала виходити політична газета ліберально-буржуазного спрямування «Български глас».

=== Знову під владою Російської імперії ===
У [[1877]] році розпочалася [[Російсько-турецька війна 1877—1878|війна з Османською імперією]]. Багато жителів Болграда і сіл добровільно вступили до ополчення і брали участь у бойових діях. Понад 150 болградців загинули на полі бою за визволення своєї батьківщини. Внаслідок перемоги над Османської імперією [[Буджак]] за [[трактат]]ом від [[9 жовтня]] [[1878]] року був переданий Російській імперії. У той час спостерігався інтенсивний приплив і розселення болгар на територію, що історики назвали «[[Нова Болгарія|Новою Болгарією»]].

=== Перша Світова війна ===
Перша світова війна перервала мирну працю бессарабських болгар. Багато родин позбавилися годувальників. Різко зросло безробіття. У скрутному становищі опинилися жителі, що займалися сільським господарством&nbsp;— недоїмки склали 26 тис. карбованців. У районі Болграда нараховувалося 880 бідних селянських господарств, що орендували казенну землю.

=== Під владою Королівства Румунія ===
[[Файл:Interbelic Bolgrad CoA.png|150 px|праворуч|міні|Міжвоєнний герб Болграду (прийнятий у 1925 році)]]
На початку січня [[1918]] року в Бессарабію вторглися війська [[Королівство Румунія|Королівства Румунія]]. У Болграді окупанти вчинили жорстоку розправу над жителями міста. Загарбники проводили політику насильницької [[румунізація|румунізації]] краю. У Болграді закрили болгарські навчальні заклади, а вчителів А. Константинова, К. Агура, І. Мальчева, В. Пугачова та інших арештували. Почалося будівництво стратегічної шосейної дороги Болград—[[Ізмаїл]].
[[Файл:Bolgrad, Sveto Preobrazenie, katedrala, 1938.jpg|міні|ліворуч|Міський собор у 1938 році]]

=== Друга Світова війна ===
Радянський уряд [[26 червня]] [[1940]] року вручив [[Королівство Румунія|Королівству Румунія]] ноту з вимогою повернути Бессарабію. [[28 червня]] [[1940]] року вона задовольнила ультиматум. Місто з частиною Бессарабії з [[українці|українським]] населенням ввійшло до складу [[Українська РСР|Української РСР]]. У серпні [[1940]] року був створений Болградський район, в складі [[Ізмаїльська область|Ізмаїльської області]]. На території району почали організовуватися колгоспи. У листопаді 1940 року вийшов перший номер районної газети «Ленінський шлях». Поряд з існуючими стали працювати нові підприємства&nbsp;— цегельне, вапняне і гончарне виробництво, майстерні по фарбуванню вовни, сукна; шкіряний завод, слюсарні, столярні майстерні, горілчаний завод.

[[26 липня]] [[1941]] року Болград був окупований німецькими й румунськими військами. Вже 28 липня всіх чоловіків [[євреї]]в загнали в [[синагога|синагогу]], після катувань вивели за місто і розстріляли. Почались масові реквізиції майна, пограбування. Три роки район перебував під владою ворогів. Почала діяти підпільна організація. Близько 600 жителів Болградщини боролися в лавах [[Червона Армія|Червоної Армії]]. Майже усі нагороджені медалями й орденами. [[24 серпня]] [[1944]] року до Болграду вступили радянські війська [[31 гвардійський стрілецький корпус|31-го гвардійського стрілецького корпусу]] [[46-а армія (СРСР)|46 армії]] [[Третій Український фронт|3-го Українського фронту]].

В боях за визволення міста і району загинули і поховані у братській могилі [[Герой Радянського Союзу]] гвардії [[Капітан (військове звання)|капітан]] М.&nbsp;В.&nbsp;Терещенко, гвардії [[підполковник]] І.&nbsp;І.&nbsp;Александров, [[старший сержант]] Д.&nbsp;К.&nbsp;Кутов, [[рядовий]] І.&nbsp;К.&nbsp;Недоступов та інші воїни. [[7 листопада]] [[1967]] року на братській могилі відкрито монументальний обеліск Слави висотою 17&nbsp;м.

=== Післявоєнна розбудова ===
Після закінчення війни вже [[1950]] року відродження господарства цілком завершилося. Були відбудовані харчокомбінат, олійня, механічна майстерня, шкіряний і вапняний заводи. Відкрито готель, лазню, перукарню. Почали працювати лікарня, дитячий сад, ясла. На місці зруйнованого кінотеатру побудовано новий, відкрили Будинок культури, міський сад, стадіон.

На східній околиці міста Болград виріс цілий промисловий район: винозаводоуправління, маслосирозавод, хлібозавод, завод безалкогольних напоїв, авторемонтний завод. У центрі з кустарної артілі, заснованої у [[1946]] році, виросла швейна фабрика, яка працювала у три зміни.

Інтенсивно провадилось житлове будівництво. У навколишніх селах і місті виростали цегляні будинки, а в північній та східній частинах міста збудовані десятки багатоквартирних житлових будинків.

З 1969 року в місті дислокувалися підрозділи [[98-а повітряно-десантна дивізія (СРСР)|98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії]]. Після розпаду СРСР і виведення 98-ї дивізії в Росію, на її базі в 1993 році була створена [[1-а аеромобільна дивізія (Україна)|1-а аеромобільна дивізія]] Збройних сил України. У 2002 році [[25-а повітряно-десантна бригада (Україна)|частину дивізії]] було передислоковано до [[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійського]] у Дніпропетровській області. З 2003 по 2006 рік у Болграді дислокувалася [[16-а окрема механізована бригада (Україна)|16-а механізована бригада ЗСУ]]. Після її розформування частина території та будівель бригади були передані прикордонній службі України.

== Населення ==
{| width="40%" | border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|-bgcolor="#AAAAFF"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Таблиця зміни чисельності населення
|-bgcolor="#eeeeff"
! 1897 !! 1959 !! 1970 !! 1979 !! 1989 !! 2001 !! 2016
|- bgcolor="#f7f9ff"
| align=center| 12 300
| align=center| 14 053
| align=center| 17 345
| align=center| 17 152
| align=center| 18 093
| align=center| 17 353
| align=center| 15 423
|}


{| border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|-bgcolor="#AAAAFF"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Мовний склад населення <small>(2001)</small>
|-bgcolor="#eeeeff"
! українська&nbsp;мова !! російська !! болгарська !! гагаузька !! молдовська
|- bgcolor="#f7f9ff"
| align=center|13,92%
| align=center|48,70%
| align=center|32,65%
| align=center|2,00%
| align=center|1,12%
|}


{| border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|-bgcolor="#AAAAFF"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Національний склад населення <small>(2001)</small>
|-bgcolor="#eeeeff"
! українці !! росіяни !! болгари !! гагаузи !! албанці !! молдавани
|- bgcolor="#f7f9ff"
| align=center|12,75%
| align=center|11,2%
| align=center|47,8%
| align=center|16,76%
| align=center|1,96%
| align=center|1,76%
|}

== Визначні місця ==
Геометричне планування вулиць, прийняте при забудові, ділить місто на правильні квадрати, кожна поперечна вулиця Болграда виходить до берега озера.

=== Парк імені Пушкіна ===
[[Файл:Pushkin Park, Bolgrad 01.jpg|міні|250px|Головний вхід до парку]]
{{main|Парк імені Пушкіна (Болград)}}
При плануванні міста було розбито парк-сад у балці на березі озера. Існує легенда, що гостем Болграда був відомий російський [[Пушкін|О.&nbsp;С.&nbsp;Пушкін]]. З дозволу [[Інзов Іван Микитович|І.&nbsp;М.&nbsp;Інзова]] опальний поет, перебуваючи на засланні, відвідав місто. Саме про ці відвідини Пушкін згодом напише такі рядки:
 
{{text|
''В степях зеленых Буджака''<br />
''Где  Прут, зеленая река''<br />
''При бедном устье ручейка''<br />
''Стоит безвестное селенье.''<br />
''Семействами болгары тут''<br />
''В беспечной дикости живут,''<br />
''Храня родительские нравы...''<br />
}}

За тією ж легендою він власноруч посадив дерево в міському саду, і цей дуб росте і понині. Красою цього дерева захоплюються всі, хто хоч раз його бачив. Дуб Пушкіна в діаметрі перевищує два метри. На згадку про це перебування російського поета було названо міський парк.

=== Кафедральний собор Святого Преображення ===
{{main|Преображенський собор (Болград)}}
[[Файл:Transfiguration Cathedral in Bolhrad 15.jpg|міні|250px|Кафедральний собор Святого Преображення]]
У [[1833]] році в Болграді розпочали будівництво кафедрального собору Святого Преображення Господнього, пам'ятника архітектури [[XIX століття]]. Будівництво велось майже 5 років. Завершене було в [[1838]] році. Його будівництво обійшлося болгарським переселенцям у 750 тис. рублів асигнаціями. Імператор [[Микола I (імператор Росії)|Микола І]] подарував собору 12 дзвонів різного звучання і головний [[дзвін]] на храмову дзвіницю.

Хрещатий план, архітектурна ясність, простота і цілісність об'ємної будівлі, стриманість декоративного оздоблення, тонке почуття пропорцій свідчать про те, що його архітектор, [[Мельников Абрам Іванович|Абрам Мельников]] ([[1784]]–[[1854]]) мав великий талант. Із [[1831]] року працював він ректором Академії мистецтв. Споруджено храм із місцевого будівельного матеріалу&nbsp;— [[черепашник]]у. Споруда витримана в стилі зрілого [[класицизм]]у. Висота бані, яка оформлений коринфськими [[пілястр]]ами, становить 50&nbsp;м. Собор не має потреби у світловому ліхтарі, який би завершувала баня, що увінчана невисокою гладкою колоною, на якій встановлений на яблуці двометровий хрест. Перехід від бані до підніжжя колони облямований легкою металевою [[балюстрада|балюстрадою]], подібною до балюстради, що йде уздовж [[цоколь|цоколю]] на [[портик]]ах. Силует бані&nbsp;— ледь витягнута вгору півсфера, яку за контрастом доповнюють малі куполи квадратної форми на дзвіницях. Уся чарівність цієї споруди&nbsp;— у виразності і гармонії архітектурних мас: колони портиків, аркові вікна, загороджені ажурними металевими ґратами, класичній карниз.

Просторове вирішення собору доповнює інтер'єр, розписаний у [[1912]]–[[1914]]&nbsp;роках І. Піскарьовим із синами в стилі [[романтизм]]у (ескізи [[Васнецов Віктор Михайлович|Васнєцова]]). У бані, відповідно до древньої православної традиції, зображений Спаситель-Вседержитель із хрестом і сувоєм у руках. На сувої надпис: {"Аз есмь путь и истина". У простінках вікон підбанного барабану&nbsp;— зображення дванадцяти [[апостол]]ів, у вітринах&nbsp;— [[євангеліст]]ів. На стінах і склепіннях&nbsp;— сцени зі Старого і Нового Заповітів. Одночасно був вирізаний із дерева і вкритий листовим золотом [[іконостас]] головного вівтаря собору. З золотом поєднується срібне обрамлення шести ікон місцевого чину. Іконостаси бічних бокових вівтарів&nbsp;— північного, в ім'я [[Архістратиг Михаїл|Архістратига Михайла]] і південного, в ім'я [[Іван Хреститель|Святого Івана Хрестителя]] відносяться до більш раннього часу. Біля північно-східного підбанного стовпа храму розміщена особливо шанована віруючими ікона [[Святий мученик Трифон|Святого мученика Трифона]]. У правому боковому вівтарі міститься шанована Гербовецька ікона Божої Матері, у лівому&nbsp;— [[Микола Чудотворець|Святителя Миколи Чудотворця]]. Масивні за своїм масштабом розписи, узори і позолота відповідали масштабу архітектурних форм інтер'єру. Об'ємний простір покритий сферичним склепінням, на якому зображено Ісуса Христа з хрестом і Євангелієм. По стінах на весь розмір виконані сюжети біблейських історій: [[Різдво Христове]], [[Преображення Господнє]], [[Вознесіння Христа]] і обличчя святих угодників.

[[22 березня]] [[2004]] року відбулося освячення і підняття нового [[дзвін|дзвону]] «Благовіст» на дзвіницю собору. 26 січня 2012 року під час виконання ремонтних робіт сталося займання. В результаті пожежі від вогню завалилася баня собору.<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-482030.html У Болграді обрушився купол Свято-Преображенського собору]</ref>

=== Церква Святого Митрофана ===
{{докладніше|Мавзолей Інзова}}
[[Файл:Inzov mausoleum 01.jpg|міні|250px|Церква Святого Митрофана]]
[[29 червня]] [[1843]] року відбулась закладка першого каменя кладбищенської церкви Святого Митрофана, кошти на яку збирали усім миром, усі поселенці. У [[1844]] році церква була збудована, на освячення приїхав уже розбитий хворобою сам генерал Інзов. У травні [[1845]] року генерал помер в [[Одеса|Одесі]] і був похоронений на центральному міському кладовищі. В листопаді [[1846]] році болгари власноруч перенесли останки улюбленого генерала до Болграда (230&nbsp;км). Від [[Спасо-Преображенський собор (Одеса)|Спасо-Преображенського кафедрального собору]] до церкві Святого Митрофана його проводжали більше 10 тисяч жителів Болграда і сусідніх колоній. Останні 500&nbsp;м болгари несли прах генерала Інзова навколішках. На надгробку викарбовані такі слова: «Він дав переселенцям нове життя і нову Батьківщину».

=== Свято-Миколаївська церква ===
[[Файл:St. Nicholas church in Bolhrad 01.jpg|міні|250px|Свято-Миколаївська церква]]
[[Свято-Миколаївська церква (Болград)|Свято-Миколаївська церква]]&nbsp;— споруда болгарської православної церкви в ім'я [[Святий Микола|Святого Миколи]], була збудована у [[1881]] році в центрі міста на основі креслень архітектора Тона на кошти парафіян і освячена 24 травня того ж року. Була діючою до 50-х років [[ХХ]] століття. За час свого існування будинок церкви переніс кілька сильних [[землетрус]]ів, останній з них був у [[1987]] році. Свято-Миколаївська церква&nbsp;— зразок болгарського православного храму.

== Освіта ==
Порівняно швидке економічне піднесення та розвиток деяких ремесел і торгівлі обумовили потребу в письменних людях. У [[1839]] році головне управління колоніями, що перейшло в підпорядкування міністерства державного майна, запропонувало відкрити в усіх болгарських колоніях початкові школи, а в Болграді, крім початкової, землемірне училище, яке проіснувало до [[1848]] року. У Болградській початковій школі в [[1853]] році навчалося близько 200 дітей. Учитель і його помічник були німці, тому в [[1854]] році болградці запросили стати вчителями болгар І.&nbsp;С.&nbsp;Іванова і [[Савва Радулов|С. Радулова]].

=== Гімназія імені Кирила і Мефодія ===
{{докладніше|Болградська гімназія}}
[[Файл:Bulgarian high school 01.jpg|міні|праворуч|256px|[[Болградська гімназія]]]]
У [[1858]] році в місті відкрилось училище, яке згодом, 1 травня [[1859]] року, було реорганізовано у гімназію імені Кирила і Мефодія. Першим директором гімназії став болгарський вчитель Савва Радулов. У [[1878]] році в ній вчителювало 50 осіб. Відповідно до навчального плану в гімназії вивчали болгарську, румунську, латинську, слов‘янську, французьку, німецьку мови, історію, астрономію, малювання. Керівництво гімназії приділяло велику увагу питанням сімейного виховання. Це був перший болгарський середній загальноосвітній заклад, вона перетворилася на культурно-освітній центр болгарського відродження. В її друкарні видавалися підручники, журнали, газети та інша література. Відомі вихованці: академік [[Олександр Теодоров-Балан]], професор історії [[Георгі Дерманчев]], полковник [[Георгі Янков]] (фольклорист), перший хоровий диригент [[Ніколас Ніколаєв]], засновники болгарської опери [[Драгомір Казаков]] і [[Іван Вулпе]], лікар Д.&nbsp;М.&nbsp;Начев.

=== Жіноча гімназія ===
[[Файл:Girls gymnasium.jpg|міні|250px|Будівля колишньої жіночої гімназії]]
У [[1847]] році в місті було відкрито жіноче училище. В ньому навчалися дівчата із багатих і знатних сімей. Вивчали Закон Божий, російську мову, математику, французьку та німецьку мови, географію, історію, чистописання, болгарську мову. Навчались тут дівчата не тільки з Болграда. З [[1877]]–[[1878]] років було реорганізовано в гімназію. Першою директрисою жіночої гімназії була мадам Поль. У [[1856]] році, після поразки [[Російська імперія|Росії]] в [[Кримська війна|Кримській війні]] південь Бессарабії перейшов до [[Молдовське князівство|Молдовського князівства]]. З навчального плану вилучили російську мову, і навчання велося румунською мовою з обов'язковим її вивченням. Після повернення Бессарабії під протекторат Росії при жіночій гімназії відкривається педагогічний клас. Одними з перших директорів Болградської жіночої гімназії були Денисова, Жадовська, Бариновська.

== Медицина ==
До [[1940]] року в Болградському районі було 2 невеличких лікарні на 15 ліжок, а в самому Болграді&nbsp;— лікарня на 25 ліжок і [[амбулаторія]]. На державні кошти утримувалось лише 2 лікарні. Після приєднання до [[СРСР]], відкрились стаціонарні лікувальні багатопрофільні установи на 50 чоловік, дитяча і жіноча консультації, [[диспансер]] шкіряних хвороб, санепідемстанція, 6 клінічних і серологічна лабораторії, 5 рентген-кабінетів, 6 фізіотерапевтичних кабінетів, станція швидкої допомоги. При районній лікарні, яку очолював досвідчений лікар-[[хірург]] ''Д.&nbsp;М.&nbsp;Гіндентулер'' було створено методичний кабінет на громадських засадах, якій надавав консультації дільничним лікарям. За короткий час дитяча смертність зменшилась у 10 разів, а загальна&nbsp;— у 3 рази. Населення обслуговувало 54 лікарів і 187 медсестер і [[фельдшер]]ів.

== Відомі городяни ==

=== Народилися ===
* [[Богоміл Берон]] ([[1866]]—1936)&nbsp;— лікар;
* [[Іван Вулпе]] ([[1876]]–[[1929]])&nbsp;— оперний співак та вокальний викладач;
* [[Дімітор Греков]] ([[1847]]–[[1901]])&nbsp;— політик;
* [[Борис Дякович]] (1868—1937)&nbsp;— болгарський археолог ;
* [[Стефан Кісов]] ([[1861]]–[[1915]]), полковник, військовий письменник;
* [[Кожурін Віктор Володимирович]] (1991—2015)&nbsp;— солдат Збройних сил України, загинув у боях за Донецький аеропорт,
* [[Колєсніков Юрій Антонович]] ([[1922]]), радянський розвідник, письменник, полковник [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]], [[герой Російської Федерації|герой РФ]];
* [[Максимов Микола Михайлович]] ([[1956]])&nbsp;— командувач [[Північний флот Росії|Північним флотом]] Росії
* [[Москович Вольф Абрамович]] ([[1936]])&nbsp;— єврейський філолог-лінгвіст
* [[Атанас Назломов]] ([[1863]]–[[1934]])&nbsp;— військовий;
* [[Димитар Начов]]&nbsp;— болгарський лікар-гігієніст та педагог;
* [[Ніколаєв Данаіл]] ([[1852]]–[[1942]])&nbsp;— перший болгарський піхотний генерал;
* [[Палас Микола Дмитрович]]&nbsp;— полковник Збройних сил України, учасник Війни на сході України.
* [[Порошенко Петро Олексійович]] ([[1965]])&nbsp;— п'ятий Президент України;
* [[Георгі Тодоров]] ([[1858]]–[[1934]])&nbsp;— військовий;
* [[Хіньов Ігор Павлович]] (1984—2014)&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув у боях за Іловайськ,
* [[Георгі Янков]] ([[1859]]–[[1920]])&nbsp;— військовий;

=== Працювали ===
* [[Микола Шматько]] ([[1943]]), український скульптор, художник працював у місті [[1985]]–[[1991]];
* [[Теодосій Ікономов]] ([[1876]]–[[1929]]), болгарський просвітитель;
* [[Дімітор Агура]] ([[1849]]–[[1911]]), історик, вчитель міста [[1875]]–[[1878]];
* [[Васил Попович]] ([[1833]]–[[1897]]), болгарський просвітитель, працював у місті [[1861]]–[[1864]];
* [[Васил Стоянов]] ([[1839]]–[[1910]]), болгарський філолог, вчитель міста [[1873]]–[[1879]].

== Примітки ==
{{Інші проекти
|Тема          = Болград
|Портал             = Одещина
|Портал-зображення  = Coat of Arms of Odesa Oblast.svg
|Вікісловник   = Болград
|Вікідані           = Q890122
|Вікіпідручник = 
|Вікіцитати    = 
|Вікіджерела   = 
|Вікіновини    = 
|Вікісховище   = Category:Bolgrad
|Метавікі      = 
|Проект        = Населені пункти України
|Проект-зображення =UkrGlobe.png  
|Проект1             = Одещина
|Проект1-зображення  = Одесская область.png
}}
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://bolgrad.net/ Независимый новостной сайт Болграда и Болградского района]
* [http://www.bghome.hut2.ru/ Болградська гімназія імені Г.&nbsp;С.&nbsp;Раковського]. {{ref-ru}}
* [http://bolgrad.io.com.ua/ Болград и околиця]. {{ref-ru}}
* [http://bolgradnews.blogspot.com/ Блог міських новин]. {{ref-ru}}
* [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp Банк даних Державної служби статистики України]
* [http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Cities & towns of Ukraine]
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36719 Болград - Енциклопедія Сучасної України]

{{Болград в темах}}
{{Історичні місця Одеської області}}
{{Болградський район}}
{{Населені пункти Одеської області}}
{{Місце народження Президента України}}
{{Населені пункти над Ялпугом}}

[[Категорія:Болград| ]]
[[Категорія:Міста Одеської області]]
[[Категорія:Районні центри Одеської області]]