[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
|
|
|
{{Битва за Дніпро}} |
|
{{Битва за Дніпро}} |
|
{{Otheruses|Битва за Дніпро (значення)}} |
|
{{Otheruses|Битва за Дніпро (значення)}} |
− |
'''Би́тва за Дніпро́''' — військова кампанія [[СРСР]] проти [[країни Осі|країн Осі]] у серпні-грудні 1943 року в ході [[Друга світова війна|Другої світової війни]] на річці [[Дніпро (річка)|Дніпро]]. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1400 км. Битва була однією з наймасштабніших і найкривавіших воєнних операцій світової історії. Оцінки кількості загиблих різняться між 1,7 та 2,7 млн.<ref name=bloodiest>Оскільки битва охоплювала величезну територію, деякі історики не поєднують усі події до однієї битви та вважають [[Сталінградська битва|Сталінградську битву]] найкривавішою в історії.</ref> |
+ |
'''Би́тва за Дніпро́''' — військова кампанія [[СРСР]] проти [[країни Осі|країн Осі]] у серпні-грудні 1943 року в ході [[Друга світова війна|Другої світової війни]] на річці [[Дніпро (річка)|Дніпро]]. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1400 км. Битва була однією з наймасштабніших і найкривавіших воєнних операцій світової історії. Оцінки кількості загиблих різняться між 1,7 та 2,7 млн<ref name=bloodiest>Оскільки битва охоплювала величезну територію, деякі історики не поєднують усі події до однієї битви та вважають [[Сталінградська битва|Сталінградську битву]] найкривавішою в історії.</ref>. |
|
|
|
|
|
За чотиримісячну кампанію [[Червона армія|Червоної армії]] проти [[Вермахт]]у вся Лівобережна Україна була відвойована у німецьких сил, радянські війська захопили декілька плацдармів на правому березі [[Дніпро (річка)|Дніпра]] та повернули собі [[Київ]]. |
|
За чотиримісячну кампанію [[Червона армія|Червоної армії]] проти [[Вермахт]]у вся Лівобережна Україна була відвойована у німецьких сил, радянські війська захопили декілька плацдармів на правому березі [[Дніпро (річка)|Дніпра]] та повернули собі [[Київ]]. |
|
|
|
Після поразки в [[Курська битва|Курській битві]], німецькі війська залишили будь-яку надію перехоплення ініціативи. Німецькі втрати були значні, досвідчені кадри було загублено. Тому, незважаючи на ще значні сили, Вермахт міг вже тільки реагувати на радянські дії. |
|
Після поразки в [[Курська битва|Курській битві]], німецькі війська залишили будь-яку надію перехоплення ініціативи. Німецькі втрати були значні, досвідчені кадри було загублено. Тому, незважаючи на ще значні сили, Вермахт міг вже тільки реагувати на радянські дії. |
|
|
|
|
− |
[[Гітлер]] розумів, що його війська не зможуть стримувати радянський наступ, принаймні якщо союзники утримаються від значних суперечок. З метою виграшу часу він дав наказ про будівництво міцної лінії фортифікації для вповільнення наступу Червоної армії приділяючи особливу увагу природним рубежам, з яких найважливішими були великі річки. Особливого значення німецьке командування надавало лінії захисту на р. Дніпро, яку воно вважало основою так званого «[[Лінія Пантера-Вотан|східного валу]]». Гітлер вимагав утримання позицій на Дніпрі будь-якою ціною. |
+ |
[[Гітлер]] розумів, що його війська не зможуть стримувати радянський наступ, принаймні якщо союзники утримаються від значних суперечок. З метою виграшу часу він дав наказ про будівництво міцної лінії фортифікації для вповільнення наступу Червоної армії приділяючи особливу увагу природним рубежам, з яких найважливішими були великі річки. Особливого значення німецьке командування надавало лінії захисту на р. Дніпро, яку воно вважало основою так званого «<nowiki/>[[Лінія Пантера-Вотан|східного валу]]<nowiki/>». Гітлер вимагав утримання позицій на Дніпрі будь-якою ціною. |
|
|
|
|
|
З радянської сторони, [[Сталін]] вимагав подальшого відвойовування окупованих територій із самого початку року. Українські промислові регіони вважались найважливішими завдяки великому населенню та запасам вугілля та металевих руд, що надавали важливих ресурсів для радянської держави. Тому основна лінія атаки була зосереджена на південному напрямку фронту. |
|
З радянської сторони, [[Сталін]] вимагав подальшого відвойовування окупованих територій із самого початку року. Українські промислові регіони вважались найважливішими завдяки великому населенню та запасам вугілля та металевих руд, що надавали важливих ресурсів для радянської держави. Тому основна лінія атаки була зосереджена на південному напрямку фронту. |
|
|
|
|
|
|
|
== Наслідки == |
|
== Наслідки == |
− |
В Битві за Дніпро була успішно здійснена взаємодія регулярних військ з червоними партизанами, що діяли на території України та Білорусі. Внаслідок Битви за Дніпро радянські сили відвоювали значну частину України у німців, ліквідували оборону ворога на великій ділянці вздовж Дніпра, форсували його і захопили стратегічні плацдарми на правому березі, роз'єднали болотистим Поліссям німецькі [[Група армій «Центр»|групи армії «Центр»]] і [[Група армій «Південь»|«Південь»]]. За приблизними підрахунками, загальні втрати обох сторін у битві за Дніпро, як і в [[Сталінградська битва|Сталінградській битві]], сягають двох мільйонів чоловік (від 1,200,000 до 1,500,000 загиблих, поранених і полонених з радянського боку; від 400,000 до 600,000 — з боку противника). Втрати румунських військ невідомі, але скоріш за все також були значними. Такі величезні втрати пов'язані з тривалістю і розмахом воєнних дій, а також добре підготовленою обороною противника. |
+ |
В Битві за Дніпро була успішно здійснена взаємодія регулярних військ з червоними партизанами, що діяли на території України та Білорусі. Внаслідок Битви за Дніпро радянські сили відвоювали значну частину України у німців, ліквідували оборону ворога на великій ділянці вздовж Дніпра, форсували його і захопили стратегічні плацдарми на правому березі, роз'єднали болотистим Поліссям німецькі [[Група армій «Центр»|групи армії «Центр»]] і «<nowiki/>[[Група армій «Південь»|Південь]]<nowiki/>». За приблизними підрахунками, загальні втрати обох сторін у битві за Дніпро, як і в [[Сталінградська битва|Сталінградській битві]], сягають двох мільйонів чоловік (від 1,200,000 до 1,500,000 загиблих, поранених і полонених з радянського боку; від 400,000 до 600,000 — з боку противника). Втрати румунських військ невідомі, але скоріш за все також були значними. Такі величезні втрати пов'язані з тривалістю і розмахом воєнних дій, а також добре підготовленою обороною противника. |
|
|
|
|
|
Вермахт втратив понад 60 дивізій. За офіційними даними за звільнення всієї Наддніпрянщини від Чорнобиля до Херсона та столиці Української РСР м. Києва віддали свої життя 417 тисяч солдатів та офіцерів Червоної армії. Доктор історичних наук, професор [[Король Віктор Юхимович|Віктор Король]] вважає, що цифра ця надто занижена і називає іншу — близько мільйона загиблих, переважну більшість з яких складали українці<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/25160168.html Усі хохли — зрадники, чим більше у Дніпрі потопимо, тим краще — історик про тактику Жукова. Радіо Свобода, 06.11.2013]</ref><ref>[http://www.dua.com.ua/memory/item/2070-u-misti-tvorilisya-zhakhittya-i-kozhen-den-mig-stati-ostannim.html Сергій ЗЯТЬЄВ. У місті творилися жахіття і кожен день міг стати останнім… «Демократична Україна», № 45 (24092), листопад 2015]</ref>. |
|
Вермахт втратив понад 60 дивізій. За офіційними даними за звільнення всієї Наддніпрянщини від Чорнобиля до Херсона та столиці Української РСР м. Києва віддали свої життя 417 тисяч солдатів та офіцерів Червоної армії. Доктор історичних наук, професор [[Король Віктор Юхимович|Віктор Король]] вважає, що цифра ця надто занижена і називає іншу — близько мільйона загиблих, переважну більшість з яких складали українці<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/25160168.html Усі хохли — зрадники, чим більше у Дніпрі потопимо, тим краще — історик про тактику Жукова. Радіо Свобода, 06.11.2013]</ref><ref>[http://www.dua.com.ua/memory/item/2070-u-misti-tvorilisya-zhakhittya-i-kozhen-den-mig-stati-ostannim.html Сергій ЗЯТЬЄВ. У місті творилися жахіття і кожен день міг стати останнім… «Демократична Україна», № 45 (24092), листопад 2015]</ref>. |