Відмінності між версіями «Берестейський повіт (Велике князівство Литовське)»

повіт Берестейського воєводства Великого князівства Литовського
[неперевірена версія][перевірена версія]
(Створена сторінка: {{Otheruses|Берестейський повіт}} {{Адміністративна одиниця | назва = Берестейський повіт | мі...)
 
м
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 20: Рядок 20:
 
| скасований = [[1795]]
 
| скасований = [[1795]]
 
}}
 
}}
'''Берест́ейський пов́іт''' — адміністративно-територіальна одиниця у складі [[Підляське воєводство (1513—1795)|Підляського]], пізніше [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Брестського воєводства]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Центр — [[місто]] [[Берестя]].
+
'''Берест́ейський пов́іт''' — адміністративно-територіальна одиниця у складі [[Підляське воєводство (1513—1795)|Підляського]], пізніше [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Берестейського воєводства]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Центр — місто [[Берестя]].
   
 
== Символіка ==
 
== Символіка ==
Повітова [[хоругва]] була блакитного кольору із зображенням [[Погоня (герб)|«Погоні»]] у червоному полі<ref name="evkl">Пазднякоў В. Берасцейскі павет // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1.&nbsp;— Менск, 2005. С. 321.</ref>.
+
Повітова [[хоругва]] була блакитного кольору із зображенням [[Погоня (герб)|«Погоні»]] на червоному полі<ref name="evkl">Пазднякоў В. Берасцейскі павет // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1.&nbsp;— Менск, 2005. С. 321.</ref>.
   
 
Міські герби отримали [[Біла Підляська|Біла]], [[Герб Берестя|Берестя]], [[Високе (місто)|Високе]], [[Городець (Кобринський район)|Городець]], [[Кам'янець]], [[Герб Кобрина|Кобрин]], Кодань, Малеч, Милейчичі, Піщатка, [[Герб Пружан|Пружани]], Славатиче, [[Шерешово]], Янів Підляський.
 
Міські герби отримали [[Біла Підляська|Біла]], [[Герб Берестя|Берестя]], [[Високе (місто)|Високе]], [[Городець (Кобринський район)|Городець]], [[Кам'янець]], [[Герб Кобрина|Кобрин]], Кодань, Малеч, Милейчичі, Піщатка, [[Герб Пружан|Пружани]], Славатиче, [[Шерешово]], Янів Підляський.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Утворений у 1513 році у складі Підляського воєводство<ref>Камінскі М. Брэсцкі павет // ЭГБ. Т. 2.&nbsp;— Менск, 1994. С. 105.</ref>. Згідно з адміністративно-територіальною реформою (1565—1566) увійшов до складу [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Брестського воєводства]]. Одночасно до його складу увійшла територія скасованих [[Кобринський повіт (Велике князівство Литовське)|Кобринського]] і Кам'янецького повітів.
+
Утворений у 1513 році у складі Підляського воєводства<ref>Камінскі М. Брэсцкі павет // ЭГБ. Т. 2.&nbsp;— Менск, 1994. С. 105.</ref>. Згідно з адміністративно-територіальною реформою (1565—1566) увійшов до складу [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Брестського воєводства]]. Одночасно до його складу увійшла територія скасованих [[Кобринський повіт (Велике князівство Литовське)|Кобринського]] і Кам'янецького повітів.
   
У 1616 від Берестейського повіту Великого князівства Литовського до [[Мельницький повіт (Підляшшя)|Мельницького повіту]] [[Підляське воєводство (1513—1795)|Підляського воєводства]] Королівства Польського передані володіння Бокавичи, Вітулін, Городище, Константинув, [[Межиріччя (місто)|Межиріччя]], Полюбичи, Росаш, Яблонь і інші<ref>Спірыдонаў М. [http://www.lingvo.minsk.by/~bha/09/spirydonau2.htm Агляд працы: Michaluk, Dorota. Ziemia mielnicka wojwództwa podlaskiego w XVI—XVII w: Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne. Torn, 2002. 220, 11 map.] // «Беларускі гістарычны агляд». Том 9. Сшытак 1—2 (16—17), снежань 2002</ref>.
+
У 1616 від Берестейського повіту Великого князівства Литовського до [[Мельницький повіт (Підляшшя)|Мельницького повіту]] [[Підляське воєводство (1513—1795)|Підляського воєводства]] Королівства Польського передані володіння Бокавичи, Вітулін, Городище, Константинув, [[Межиріччя (місто)|Межиріччя]], Полюбичи, Росаш, Яблонь і інші<ref>Спірыдонаў М. [http://www.lingvo.minsk.by/~bha/09/spirydonau2.htm Агляд працы: Michaluk, Dorota. Ziemia mielnicka wojwództwa podlaskiego w XVI—XVII w: Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne. Torn, 2002. 220, 11 map.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070218070105/http://www.lingvo.minsk.by/~bha/09/spirydonau2.htm |date=18 лютий 2007 }} // «Беларускі гістарычны агляд». Том 9. Сшытак 1—2 (16—17), снежань 2002</ref>.
   
У 1791, згідно з [[Конституція 3 травня|Конституцією Речі Посполитої]], з складу Брестського повіту виділили [[Кобринський повіт (Велике князівство Литовське)|Кобринський повіт]] з центром у місті [[Кобринь]]<ref>Насевіч В. Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1.&nbsp;— Менск, 2005. С. 34—39.</ref>.
+
У 1791, згідно з [[Конституція 3 травня|Конституцією Речі Посполитої]], зі складу Брестського повіту виділили [[Кобринський повіт (Велике князівство Литовське)|Кобринський повіт]] з центром у місті [[Кобринь]]<ref>Насевіч В. Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1.&nbsp;— Менск, 2005. С. 34—39.</ref>.
   
 
Після [[Третій поділ Речі Посполитої|третього поділу Речі Посполитої]] (1795) значна частина повіту опинилася у складі [[Російська імперія|Російської імперії]], західна частина повіту&nbsp;— у складі [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]].
 
Після [[Третій поділ Речі Посполитої|третього поділу Речі Посполитої]] (1795) значна частина повіту опинилася у складі [[Російська імперія|Російської імперії]], західна частина повіту&nbsp;— у складі [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]].
Рядок 38: Рядок 38:
 
== Географія ==
 
== Географія ==
 
[[Файл:Bieraście Litoŭskaje. Берасьце Літоўскае (E. Dahlbergh, 1657).jpg|міні|Облога Берестя, 1657]]
 
[[Файл:Bieraście Litoŭskaje. Берасьце Літоўскае (E. Dahlbergh, 1657).jpg|міні|Облога Берестя, 1657]]
На півночі межував з [[Мельницький повіт (Підляшшя)|Мельницьким повітом]] [[Підляське воєводство (1513—1795)|Підляського воєводства]] і [[Волковиський повіт (Велике князівство Литовське)|Волковиським повітом]] [[Новогрудське воєводство (Велике князівство Литовське)|Новогрудського воєводства]], на сході&nbsp;— з [[Слонімський повіт|Слонімським повітом]] Новогрудського воєводства і [[Пінський повіт (Велике князівство Литовське)|Пінським повітом]] [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Берестейського воєводства]], на півдні і заході&nbsp;— з [[Королівство Польське (1385—1569)|Королівством Польським]].
+
На півночі межував з [[Мельницький повіт (Підляшшя)|Мельницьким повітом]] [[Підляське воєводство (1513—1795)|Підляського воєводства]] і [[Волковиський повіт (Велике князівство Литовське)|Волковиським повітом]] [[Новогрудське воєводство (Велике князівство Литовське)|Новогрудського воєводства]], на сході&nbsp;— із [[Слонімський повіт|Слонімським повітом]] Новогрудського воєводства і [[Пінський повіт (Велике князівство Литовське)|Пінським повітом]] [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Берестейського воєводства]], на півдні і заході&nbsp;— з [[Королівство Польське (1385—1569)|Королівством Польським]].
   
 
До складу Берестейського повіту входила територія Берестейського городового, Зелавського, Кам'янецького, Кобринського, Шерешовського староств (державних волостей) і прилеглі приватні маєтки.
 
До складу Берестейського повіту входила територія Берестейського городового, Зелавського, Кам'янецького, Кобринського, Шерешовського староств (державних волостей) і прилеглі приватні маєтки.
Рядок 44: Рядок 44:
 
Найзначніші міста і містечка: [[Біла Підляська|Біла]], [[Береза (місто)|Береза-Картузька]], Вішніце, Вовчин, [[Високе (місто)|Високе]], Ганна, Городище, Дивин, [[Кам'янець]], [[Кобринь]], [[Кодень]], Докудов, [[Межиріччя (місто)|Межиріччя]], [[Пружани]], Піщатка, Ряжанка, Славатиче, [[Володава]], Чернавчици, [[Шерешово]], Янів Підляський<ref name="evkl"/>. Також на території повіту знаходилися міста і містечка [[Антополь]], [[Городець (Кобринський район)|Городець]], [[Домачеве]], Малеч, Милейчичі, Селець.
 
Найзначніші міста і містечка: [[Біла Підляська|Біла]], [[Береза (місто)|Береза-Картузька]], Вішніце, Вовчин, [[Високе (місто)|Високе]], Ганна, Городище, Дивин, [[Кам'янець]], [[Кобринь]], [[Кодень]], Докудов, [[Межиріччя (місто)|Межиріччя]], [[Пружани]], Піщатка, Ряжанка, Славатиче, [[Володава]], Чернавчици, [[Шерешово]], Янів Підляський<ref name="evkl"/>. Також на території повіту знаходилися міста і містечка [[Антополь]], [[Городець (Кобринський район)|Городець]], [[Домачеве]], Малеч, Милейчичі, Селець.
   
Магдебурзькі права отримали [[Біла Підляська|Біла]] (1.06.1621), [[Берестя]] (15.08.1390), [[Високе (місто)|Високе]] (1494), [[Городець (Кобринський район)|Городець]] (10.12.1589), Дивин (1642), [[Кам'янець]] (26.06.1503), [[Кобринь]] (10.12.1589), [[Кодень]] (1511), Малеч (6.06.1645), [[Межиріччя (місто)|Межиріччя]] (XV&nbsp;ст.), Милейчичі (1516), [[Пружани]] (6.05.1589), Піщатка (1530), Славатиче (1577), [[Володава]] (1534), Чернавчици (1718), [[Шерешово]] (1726).
+
[[Магдебурзьке право|Магдебурзькі права]] отримали [[Біла Підляська|Біла]] (1.06.1621), [[Берестя]] (15.08.1390), [[Високе (місто)|Високе]] (1494), [[Городець (Кобринський район)|Городець]] (10.12.1589), Дивин (1642), [[Кам'янець]] (26.06.1503), [[Кобринь]] (10.12.1589), [[Кодень]] (1511), Малеч (6.06.1645), [[Межиріччя (місто)|Межиріччя]] (XV&nbsp;ст.), Милейчичі (1516), [[Пружани]] (6.05.1589), Піщатка (1530), Славатиче (1577), [[Володава]] (1534), Чернавчици (1718), [[Шерешово]] (1726).
   
 
== Демографія ==
 
== Демографія ==
[[Файл:Biaroza Kartuskaja. Бяроза Картуская (1750).jpg|міні|Кляштор у Березі-Картузькій]]
+
[[Файл:Biaroza Kartuskaja, Klaštarnaja. Бяроза Картуская, Кляштарная (1750).jpg|міні|Кляштор у Березі-Картузькій]]
 
У середині [[XVII століття]] налічувалося 40 455 [[Дим (одиниця оподаткування)|димів]]. Згідно з сучасними підрахунками, до [[Московсько-польська війна (1654—1667)|московсько-польськї війни]] (1654—1667) кількість населення становила близько 283 тис. осіб, після війни вона скоротилася до 147 тис. осіб<ref>Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667.&nbsp;— Менск, 1995.</ref>.
 
У середині [[XVII століття]] налічувалося 40 455 [[Дим (одиниця оподаткування)|димів]]. Згідно з сучасними підрахунками, до [[Московсько-польська війна (1654—1667)|московсько-польськї війни]] (1654—1667) кількість населення становила близько 283 тис. осіб, після війни вона скоротилася до 147 тис. осіб<ref>Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667.&nbsp;— Менск, 1995.</ref>.
   
Рядок 59: Рядок 59:
   
 
== Література ==
 
== Література ==
* Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г.&nbsp;П.&nbsp;Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі&nbsp;— Кадэнцыя.&nbsp;— Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005.&nbsp;— 684 с.: іл. ISBN 985-11-0314-4.
+
* [[Велике князівство Литовське (енциклопедія)|Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя]]. У 3 т. / рэд. Г.&nbsp;П.&nbsp;Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі&nbsp;— Кадэнцыя.&nbsp;— Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005.&nbsp;— 684 с.: іл. ISBN 985-11-0314-4.
* Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 2: Беліцк&nbsp;— Гімн / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б.&nbsp;І.&nbsp;Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э.&nbsp;Э.&nbsp;Жакевіч.&nbsp;— Менск: БелЭн, 1994.&nbsp;— 537 с., [8] к.: іл. ISBN 5-85700-142-0.
+
* [[Енциклопедія історії Білорусі|Энцыклапедыя гісторыі Беларусі]]. У 6 т. Т. 2: Беліцк&nbsp;— Гімн / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б.&nbsp;І.&nbsp;Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э.&nbsp;Э.&nbsp;Жакевіч.&nbsp;— Менск: БелЭн, 1994.&nbsp;— 537 с., [8] к.: іл. ISBN 5-85700-142-0.
   
 
[[Категорія:Повіти Великого князівства Литовського]]
 
[[Категорія:Повіти Великого князівства Литовського]]

Поточна версія на 22:31, 16 травня 2020

Берест́ейський пов́іт — адміністративно-територіальна одиниця у складі Підляського, пізніше Берестейського воєводства Великого князівства Литовського. Центр — місто Берестя.

Берестейський повіт
місто Берестя
Країна Flag of the Grand Duchy of Lithuania 1792.svg Велике князівство Литовське і Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Регіон Берестейське воєводство
Населення
 - повне бл. 283 тис. (до 1654)
Площа
 - повна 11 700 км²
Дата заснування 1565/1566
Дата ліквідації 1795
Bieraściejski paviet. Берасьцейскі павет.svg

СимволікаРедагувати

Повітова хоругва була блакитного кольору із зображенням «Погоні» на червоному полі[1].

Міські герби отримали Біла, Берестя, Високе, Городець, Кам'янець, Кобрин, Кодань, Малеч, Милейчичі, Піщатка, Пружани, Славатиче, Шерешово, Янів Підляський.

ІсторіяРедагувати

Утворений у 1513 році у складі Підляського воєводства[2]. Згідно з адміністративно-територіальною реформою (1565—1566) увійшов до складу Брестського воєводства. Одночасно до його складу увійшла територія скасованих Кобринського і Кам'янецького повітів.

У 1616 від Берестейського повіту Великого князівства Литовського до Мельницького повіту Підляського воєводства Королівства Польського передані володіння Бокавичи, Вітулін, Городище, Константинув, Межиріччя, Полюбичи, Росаш, Яблонь і інші[3].

У 1791, згідно з Конституцією Речі Посполитої, зі складу Брестського повіту виділили Кобринський повіт з центром у місті Кобринь[4].

Після третього поділу Речі Посполитої (1795) значна частина повіту опинилася у складі Російської імперії, західна частина повіту — у складі Австрійської імперії.

ГеографіяРедагувати

 
Облога Берестя, 1657

На півночі межував з Мельницьким повітом Підляського воєводства і Волковиським повітом Новогрудського воєводства, на сході — із Слонімським повітом Новогрудського воєводства і Пінським повітом Берестейського воєводства, на півдні і заході — з Королівством Польським.

До складу Берестейського повіту входила територія Берестейського городового, Зелавського, Кам'янецького, Кобринського, Шерешовського староств (державних волостей) і прилеглі приватні маєтки.

Найзначніші міста і містечка: Біла, Береза-Картузька, Вішніце, Вовчин, Високе, Ганна, Городище, Дивин, Кам'янець, Кобринь, Кодень, Докудов, Межиріччя, Пружани, Піщатка, Ряжанка, Славатиче, Володава, Чернавчици, Шерешово, Янів Підляський[1]. Також на території повіту знаходилися міста і містечка Антополь, Городець, Домачеве, Малеч, Милейчичі, Селець.

Магдебурзькі права отримали Біла (1.06.1621), Берестя (15.08.1390), Високе (1494), Городець (10.12.1589), Дивин (1642), Кам'янець (26.06.1503), Кобринь (10.12.1589), Кодень (1511), Малеч (6.06.1645), Межиріччя (XV ст.), Милейчичі (1516), Пружани (6.05.1589), Піщатка (1530), Славатиче (1577), Володава (1534), Чернавчици (1718), Шерешово (1726).

ДемографіяРедагувати

 
Кляштор у Березі-Картузькій

У середині XVII століття налічувалося 40 455 димів. Згідно з сучасними підрахунками, до московсько-польськї війни (1654—1667) кількість населення становила близько 283 тис. осіб, після війни вона скоротилася до 147 тис. осіб[5].

Станом на 1775 рік у повіті налічувалося 32 554 дими[6].

КерівникиРедагувати

Повітовий сеймик проходив у Бересті, там ж були підкоморський, земський, гродські суди. Берестейська шляхта обирала двох послів до Сейму і двох депутатів до Головного трибуналу.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Пазднякоў В. Берасцейскі павет // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1. — Менск, 2005. С. 321.
  2. Камінскі М. Брэсцкі павет // ЭГБ. Т. 2. — Менск, 1994. С. 105.
  3. Спірыдонаў М. Агляд працы: Michaluk, Dorota. Ziemia mielnicka wojwództwa podlaskiego w XVI—XVII w: Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne. Torn, 2002. 220, 11 map. Архівовано 18 лютий 2007 у Wayback Machine. // «Беларускі гістарычны агляд». Том 9. Сшытак 1—2 (16—17), снежань 2002
  4. Насевіч В. Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1. — Менск, 2005. С. 34—39.
  5. Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667. — Менск, 1995.
  6. Jelski A. Powiat brzeski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom V: Kutowa Wola — Malczyce. — Warszawa, 1884. S. 341.

ЛітератураРедагувати