Відкрити головне меню

Березанський рунічний камінь

Версія від 18:57, 5 лютого 2013, створена Orestsero (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Березаньський рунічний камінь''' був знайдений при розкопках на Березань (острів) | ос...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Березаньський рунічний камінь був знайдений при розкопках на острові Березань в 1905 році професором Новоросійського університету Е.Р. фон Штерном. За відомостями Е.Р фон Штерна, плита знаходилася в курганному насипі, де були виявлені поховання. Плита була розташована біля голови похованого, а напис було перевернуто текстом донизу. За припущенням Ф.А. Бруна, цей камінь потрапив у поховання як вдруге використаний і спочатку був поставлений до іншого захоронення.

Рунічний камінь, виявлений на острові Березань, є безперечним свідченням того, що острів був пунктом, через який проходили подорожі варягів зі Скандинавії до Візантії.[1]

Камінь з рунічним написом зроблений з вапняку, нижня частина його не збереглася. Збережені розміри плити: висота - 0,47 м, ширина - 0,48 м. Руни висічені по дузі, по верхньому краю каменя.[2]

Рунічний напис свідчить: «Krani kerthi half thisi iftir kal fi laka sin» - "Грані зробив пагорб цей по Карлу, своєму товаришеві (фелагі)". Таким чином, в тексті повідомляється, що Грані не тільки виготовив стелу з написом, але ще і поховав свого товариша в кургані (half). Напис цікавий ще й тим, що він поставлений не родичами загиблого, а його соратником і товаришем по подорожі. Термін "фелагі" склався і існував в дружинно-торговому середовищі вікінгів, тому, безсумнівно, похоронений і його товариш Грані були учасниками якогось військово-торгового походу. Можливо, загиблий вікінг і Грані, який поставив камінь, були вихідцями з острова Готланд, оскільки в тексті напису вживається слово half (курган), найбільш поширене на Готланді, і колишнє менш вживане в інших областях Швеції. Також за готландське походження вікінга Грані, що поставив камінь, говорить і розташування напису по дузі, що теж є специфічною ознакою готладських написів. Однак, гіпотеза про готландське походження вікінгів залишається лише припущенням, так як стислість напису не дозволяє цього стверджувати з високою ступінь достовірності. рунічний напис був вибитий на камені в XI столітті.[3]

Див. також

Фото

Література

  • У IX-XI століттях острів Березань замикав знаменитий шлях з «варяг у греки» - Волховсько-Дніпровську річкову магістраль протяжністю близько 1500 км. Це був торговий трансєвропейський водний шлях, що з'єднував Скандинавію і Візантію. Шлях із «варяг в греки» починався від гирла Неви і далі йшов на південь по системі річок та озер - Ладожському озеру, Волхову, оз. Ільмень, Ловаті, по річках Усвяче, Каспле, Лучеси, верхній течії Західної Двини і системі волоків на Дніпрі в районі Смоленська. У Смоленську починався шлях по Дніпру, який виводив на простір Чорного моря, в Дніпровський лиман, при виході з якого і розташовувався острів Березань.
  • Мельникова, 1978: 154-155
  • Мельникова, 1978: 154-155