Перегляд вихідного коду сторінки Бенін

{{Картка Країна
|native_name              = ''République du Bénin''
|conventional_long_name   = Республіка Бенін
|common_name_g   = Беніну
|image_flag               = Flag of Benin.svg
|image_coat               = Arms of Benin.svg
|image_map                = Location Benin AU Africa.svg
|national_motto           = ''Fraternité, Justice, Travail''<small><br />([[Французька мова|Французька]]) "Братство, правосуддя, праця"</small>
|national_anthem          = {{lang-fr|[[Гімн Беніну|L'Aube Nouvelle]]}}<small><br/>([[Французька мова|Французька]]) «Світанок нового дня»</small>
[[Файл:L'Aube Nouvelle.ogg]]
|official_languages = [[Французька мова|Французька]]
|capital = [[Порто-Ново]]
|latd= 6|latm=28 |latNS=N |longd=2 |longm=36 |longEW=E
|largest_city = [[Котону]]
|government_type = [[багатопартійність|Багатопартійна]] [[демократія]]
|leader_title1 = [[Президент Беніну|президент]]
|leader_name1 = [[Патріс Талон]]
|sovereignty_type = [[Незалежність]]
|sovereignty_note = від [[Франція|Франції]]
|established_event1 = Дата
|established_date1 = [[1 серпня]] [[1960]]
|area_rank = 101
|area_magnitude = 1 E11
|area = 112622
|areami² = 43483
|percent_water = 1,8
|population_estimate = 8 439 000
|population_estimate_rank = 89
|population_estimate_year = [[2005]]
|population_census = 6 769 914
|population_census_year = [[2002]]
|population_density = 75
|population_densitymi² = 194
|population_density_rank = 118
|GDP_PPP = $8,75&nbsp;млрд. <!--IMF-->
|GDP_PPP_rank = 140
|GDP_PPP_year = 2005
|GDP_PPP_per_capita = 1,176
|GDP_PPP_per_capita_rank = 166
|Gini = 36,5
|Gini_year = 2003
|Gini_category = <span style="color: #ffcc00">середня</span>
|HDI = 0,428
|HDI_rank = 163
|HDI_year = 2004
|HDI_category = <span style="color: #e0584e">низька</span>
|currency = [[Франк КФА]]
|currency_code = XOF
|country_code =
|time_zone = [[Західноафриканський час|WAT]]
|utc_offset     = +1
|time_zone_DST  = ''не вводиться''
|utc_offset_DST = +1
|код країни     = 204 / BEN / BJ
|cctld          = [[.bj]]
|calling_code   = 229
}}
[[Файл:Benin-CIA WFB Map.png|міні|праворуч|150px|Карта Беніну]]

'''Респу́бліка Бені́н'''&nbsp;— [[держава]] [[Західна Африка|на заході Африки]], що межує на сході з [[Нігерія|Нігерією]], півночі з [[Нігер]]ом і [[Буркіна-Фасо]], на заході з [[Того]], південь країни омивається [[Гвінейська затока|Гвінейською затокою]]. Площа країни становить 112,6 тис. км². Населення сягає оціночно 8,4&nbsp;млн осіб. Столиця&nbsp;— [[Порто-Ново]].

== Історія ==
{{Історія Беніну}}
{{main|Історія Беніну}}

=== Середньовіччя ===
[[Файл:Carte des Costes de l'Afrique.jpg|міні|праворуч|150пкс|Карта узбережжя Бенінської затоки, [[XVII століття]]]]

Колишня назва країни [[Дагомея]] була запозичена від назви могутньої держави народу фон в [[XVII століття|XVII столітті]] зі столицею в [[Абомей|Абомеї]] за 80&nbsp;км від узбережжя. За переказами, в [[XII століття|XII]]-[[XIII століття|XIII столітті]] частина народу [[аджа]] перемістилася сюди із західного берега річки [[Моно (річка)|Моно]] і заснувала село [[Аллада]] приблизно за 32&nbsp;км від узбережжя [[Бенінська затока|затоки Бенін]]. Це поселення згодом стало столицею значної держави [[Велика Ардра]], розквіт якого припав на [[XVI століття|XVI]]-[[XVII століття]]. До того часу інші групи аджа створили на узбережжі ще дві невеличких держави: на захід&nbsp;— [[Віда (держава)|Віда]], а на схід&nbsp;— [[Аджаче]]. В основі розквіту цих держав була торгівля «[[Работоргівля|живим товаром»]] з європейськими работорговцями. На початку XVII століття у Великій Ардрі почалися чвари стосовно питання наслідування престолу, і синам правителя Кокпона довелося покинути столицю Алладу. Натомість вони створили власні держави. Одна з них, [[Мала Ардра]], розкинулась на узбережжі далі на південний схід від Великої. Згодом вона стала відома як Порто-Ново, за назвою [[португальська колоніальна імперія|португальської]] торгової [[Факторія|факторії]]. Інша держава була заснована в зоні саван, на північ від тропічних лісів, і отримала назву Дагомея. Тут в результаті асиміляції прибульців аджа і місцевих йоруба (або наго) сформувався народ [[фон (народ)|фон]]. Аж до кінця XVII століття збройні загони фон здійснювали набіги на невеликі племена, що мешкали на північ від Дагомеї з метою захоплення невільників і продажу їх європейським работоргівцям через посередників у Великій Ардрі і Віді. Дагомея отримала репутацію найбільшого невільничого ринку в Західній Африці. Звідси до 20 тис. рабів щорічно відправлялися через морські порти на плантації [[Новий Світ|Нового Світу]]. У [[1720-ті]] роки правитель Агаджі спробував встановити прямий зв'язок з європейськими работорговцями, але наштовхнувся на опір посередників. Тоді він захопив чотири південних держави. Йому не вдалося підкорити тільки Порто-Ново, де за умови виплати [[Данина|данини]] збереглася колишня влада.

Успішні завоювання Агаджі мали й негативні наслідки, оскільки виник конфлікт з розташованою на півдні державою народу [[Йоруба (народ)|йоруба]] [[Ойо (держава)|Ойо]], до якої скинуті правителі звернулися за допомогою. Після захоплення Абомея армією йоруба в [[1738]] році Дагомея зберегла незалежність на умові виплати переможцям щорічної данини (вона надходила регулярно аж до падіння в [[1820]] році правлячої династії Ойо). Європейські торговці чинили опір спробам правителів Дагомеї нажитися на упорядкуванні работоргівлі, але врешті решт вони повернулись у свої торгові факторії в Віді і погодилися на встановлення суворого контролю над торговими операціями з боку влади країни.

Після відновлення експансії у північному напрямку приблизно в [[1750]] році Дагомея зіткнулася з сильною державою [[Ашанті (держава)|Ашанті]] і погодилася обмежити свій вплив районом [[Атакпаме]] (на території сучасного [[Того]]).

=== Французька колонізація ===
[[Файл:Dahomey & pays limitrophes-1892.jpg|міні|праворуч|200пкс|Територія Французької Дагомеї, [[1892]] рік]]
[[Файл:Cotonou Station in 1930s.JPG|міні|праворуч|200пкс|Станція в Котону, [[1930]] рік]]

На початку [[XIX століття]] вивіз рабів з Дагомеї скоротився до 10-12 тис. щорічно. Заборона работоргівлі в [[1830-ті|1830-х]] роках довгий час ігнорувалося, аж до [[1885]] року. Правитель Дагомеї [[Гуезо]] знайшов нове джерело збагачення&nbsp;— [[Пальмова олія|пальмову олію]]. Вже на середину [[XX століття]] загальна площа насаджень сягнула понад 400 тис. га. Французька компанія «[[Віктор Режі і Сіпріен Фабр]]» допомогла налагодити виробництво. Гуезо, побоюючись англійської інтервенції, при посередництві представника цієї компанії в [[1851]] році уклав договір про союз із [[Франція|Францією]].

Франко-англійське суперництво в районі [[Невільничий берег|Невільничого берега]] помітно загострилося після захоплення англійцями острова [[Лагос (острів)|Лагос]] в [[1861]] році. Ще в [[1857]] році Франція створила форт в [[Гран-Попо]], розташованому на захід від Віди. Спроби французів остаточно закріпитися в порту Котону зустріли протидію з боку наступників Гуезо. У той же час правителі Порто-Ново, що визнали французький протекторат в 1863 році, не змогли усунути свою залежність від правителів держави народу фон в Абомеї. За кілька десятиліть, особливо наприкінці [[1880-ті|1880-х]] років, французам вдалося створити свою зону впливу в смузі між Того і Нігерією, що належали відповідно [[Німеччина|Німеччині]] і [[Велика Британія|Великій Британії]]. У відповідь впливовий правитель Дагомеї [[Беханзіна]] в [[1889]]–[[1890]] роках здійснив напад на Котону, Гран-Попо і Порто-Ново. У [[1892]]–[[1893]] роках французькі війська захопили Дагомею. Держава Беханзіна була підкорена, а сам він вигнаний у [[1894]] році. Вся територія Дагомеї перейшла під [[протекторат]] Франції, а з [[1900]] року стала [[Колонія|колонією]].

Колоніальний режим розповсюдився на держави Порто-Ново у [[1909]] році і на короткочасно відновлену Велику Ардру в [[1913]] році. У внутрішніх частинах регіону Франція закріпилася в 1892—1900 роках, уклавши договори з вождями місцевих племен. Найвпливовішим з правителів північних земель, що підкорилися французам, був володар народу [[бариба]], резиденція якого була розташована в [[Ніккі]], на сході Дагомеї.

Колонія Дагомея була включена до складу [[Французька Західна Африка|Французької Західної Африки]]. Порто-Ново став новим адміністративним центром колонії, був побудований порт в Котону, який перетворився в торговий центр. Була збудована залізниця вздовж узбережжя і від неї&nbsp;— лінія протяжністю 438&nbsp;км в глиб материка до Параку. Франція надавала підтримку католицьким місіям, які з XVII століття діяли у прибережних районах. Завдяки цьому вдалося створити широку мережу [[Початкова школа|початкових шкіл]]. Протягом кількох десятиліть Дагомея постачала помічників місіонерів в інші колонії Французької Західної Африки.

=== Незалежність ===
[[Файл:Mathieu Kérékou 2006Feb10.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Матьє Кереку]], [[2006]] рік]]

Після закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Дагомеї було надано право на представництво у [[Французький парламент|французькому парламенті]]. [[Дагомея]] у [[1958]] році отримала право на місцеве самоврядування як [[Республіка Дагомея]] в рамках [[Французька співдружність|Французької співдружності]] і право на створення власної Національної асамблеї. [[1 серпня]] [[1960]] року була проголошена незалежна Республіка Дагомея (в [[1975]]–[[1990]]&nbsp;— Народна Республіка Бенін).

З місцевих політиків того часу найвідоміші [[Суран Міньян Апіті]] з Порто-Ново і [[Кутуку Юбер Мага|Юбер Мага]] з [[Параку]]. З часу проголошення незалежності країни до них додався [[Жустін Агомадегбе-Тометін|Жустен Ахомадегбе]], який представляв інтереси жителів регіонів Абомей і Котону. Жоден з цих політичних діячів не зміг поступитися своїми амбіціями, що загострювало політичну нестабільність в країні і полегшило захоплення влади [[полковник]]ом [[Крістоф Согло|Крістофом Согло]] в жовтні [[1963]] і листопаді [[1965]] року, коли він поклав на себе президентські повноваження, але не зміг вирішити складні економічні проблеми країни і забезпечити її політичну стабільність. У грудні [[1967]] року його змістила група молодих офіцерів. У травні [[1968]] року провалилися призначені вибори президента країни, бо 74 % виборців відмовилися підтримати кандидатів військової хунти. Тоді офіцери призначили президентом країни колишнього міністра закордонних справ [[Еміль Зінсу|Еміля Зінсу]], доручивши йому сформувати цивільний уряд. У [[1969]] році в Дагомеї стався черговий військовий переворот, в результаті якого Е. Зінсу був зміщений зі свого поста. Після того як навесні наступного року знову були провалені президентські вибори, на батьківщину повернулися Мага, Апіті і Ахомадегбе. Вони швидко домовилися сформувати уряд національної єдності&nbsp;— Президентську раду, в якому кожен з них, починаючи з Маги, мав виконувати функції глави держави і уряду по черзі протягом двох років.

Період політичної нестабільності закінчився військовим режимом у [[1973]] році. Через кілька місяців після того, як настала черга Ахомадегбе очолити країну, владу в країні захопила [[військова хунта]]. Військовий переворот був організований майором [[Матьє Кереку]]. Кереку став президентом і очолив уряд, що складався лише з військових. Через 2 роки військовий режим сформував [[Партія народної революції Беніну|Партію народної революції Беніну]] (ПНРБ). З [[1975]] по [[1989]] роки (коли розчарований [[марксизм|марксистською]] ідеологією уряд почав [[Демократизація|демократизацію]] бенінського суспільства) ця єдина в країні партія домінувала у політичному житті та управлінні державою. Кереку заявив про прихильність ідеям [[соціалізм]]у і про намір створити «марксистсько-ленінську державу». Незабаром були націоналізовані більшість [[банк]]ів і промислових підприємств. Значно зміцнилися зв'язки Дагомеї з [[Соціалістичний табір|соціалістичними країнами]], насамперед з [[Китайська Народна Республіка|Китаєм]]. У 1975 було прийнято рішення про зміну колишньої назви країни і перейменуванні її в [[Народна Республіка Бенін|Народну Республіку Бенін]]. Військовий режим був замінений цивільним правлінням в [[1977]] році.

Схвалена виборцями в 1990 році нова [[конституція Беніну|конституція]] затвердила назву країни Республіка Бенін, легалізувала діяльність [[Політична партія|політичних партій]] і проклала шлях до багатопартійних виборів, перші з яких відбулися в [[1991]] році. Конституція передбачала прямі вибори [[президент Беніну|президента]] на п'ятирічний термін і призначення [[прем'єр-міністр Беніну|прем'єр-міністра]] главою держави. На виборах, в яких взяли участь кандидати від 24 політичних партій та угруповань, перемогу здобув Кереку. На виборах [[1996]] року він був переобраний на другий п'ятирічний термін, отримавши 52,5 % голосів виборців у другому турі проти 47,5 % за Согло.

== Політична система ==
{{main|Політична система Беніну}}
Бенін за [[Форма правління|формою правління]] є [[Президентська республіка|президентською республікою]], глава держави&nbsp;— [[президент Беніну|президент]]. [[Державний устрій]]&nbsp;— [[унітарна держава]].

У [[1977]]–[[1989]] роках функції центральної структури управління державою виконували [[Національні революційні збори]]&nbsp;— однопалатний законодавчий орган Беніну. Революційні збори мали повноваження обирати [[Президент Беніну|президента країни]], який очолював [[Національна виконавча рада Беніну|Національну виконавчу раду]]. У [[1990]] році, [[2 грудня]] населення підтримало нову [[Конституція Беніну|конституцію]] на референдумі, що передбачала створення [[Національні збори Беніну|Національних зборів]] в складі 83 депутатів&nbsp;— законодавчого органу, що обирається прямим голосуванням на 4 роки. Президенти з цього часу теж повинні були обиратися загальним прямим голосуванням на 5 років. У [[1991]] році були проведені перші демократичні вибори президента.

=== Парламент ===
{{main|Парламент Беніну}}

==== Політичні партії ====
{{main|Політичні партії Беніну}}
На парламентських виборах [[30 березня]] [[1997]] року до парламенту Беніну пройшли наступні [[Політична партія|політичні партії]]:
* [[Відродження Беніну]]&nbsp;— 27 місць (33 %);
* [[Партія демократичного оновлення (Бенін)|Партія демократичного оновлення]]&nbsp;— 11 місць (13 %);
* [[Фронт за оновлення і розвиток — Алафія]]&nbsp;— 10 місць (12 %)<ref name="Дубович"/>.

=== Судова влада ===
Діє [[Конституційний суд]]. Великий вплив на національну правову систему мало [[континентальне право]].

=== Зовнішня політика ===
{{main|Зовнішня політика Беніну}}
Бенін&nbsp;— член [[Загальна афро-маврикійська організація|Загальної афро-маврикійської організації]] (ОКАМА), [[Рада згоди|Ради згоди]], [[Економічне співтовариство країн Західної Африки|Економічного співтовариства країн Західної Африки]] (ЕКОВАС), [[Організація Африканської Єдності|Організації Африканської Єдності]] (ОАЄ), [[ООН]], асоційований член [[ЄС]].

==== Українсько-бенінські відносини ====
{{main|Українсько-Бенінські відносини}}
Уряд Беніну офіційно визнав [[незалежність України]] 9 січня [[1992]] року, [[Українсько-бенінські відносини|дипломатичні відносини]] з Україною встановлено 10 квітня [[1992]] року<ref name="Дубович">''[[Дубович Іван Андрійович|Дубович І. А.]]'' Країнознавчий словник-довідник.&nbsp;— {{comment|К.|Київ}} : [[Знання (видавництво)|Знання]], 2008.&nbsp;— 839 с.</ref>. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Беніну, що відає справами щодо України, знаходиться в [[Москва|Москві]] ([[Росія]])<ref name="Дубович"/>. Справами України в Бенін відає [[Посольство України в Нігерії|українське посольство в Нігерії]]. Почесний консул Республіки Бенін в Україні Пан Ахуну Вільям Едмонд Досса<ref>[http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/dip-in-ukraine/missions-list/14 Список іноземних дипломатичних місій в Україні]&nbsp;— [[Міністерство закордонних справ України]].</ref>.

=== Державна символіка ===
[[Прапор Беніну|Державний прапор]] був затверджений 1 серпня 1990 року, після відсторонення марксистів від влади. Являє собою триколор панафриканських кольорів (зеленого&nbsp;— вертикальна смуга, жовтого&nbsp;— горизонтальна верхня смуга, червоного&nbsp;— горизонтальна нижня смуга).

[[Герб Беніну|Державний герб]] затверджений 1990 року. У срібному полі щита в першій чверті квадрату розташований замок у стилі Сомба (символ історії держави), у другій&nbsp;— Зірка Беніну (найвища нагорода Беніну), у третій&nbsp;— плавуче судно (символ, що означає прибуття європейців), у четвертій&nbsp;— пальма (головне джерело достатку країни).

[[Гімн Беніну|Державний гімн]], пісня на слова і музику [[Жільбер Жан Даньон|Жільбера Жана Даньона]] ''«Світанок нового дня»'' ({{lang-fr|L'Aube Nouvelle}}) затверджена в 1960 році після отримання незалежності.

== Адміністративний поділ ==
[[Файл:Benin departments.png|міні|праворуч|150пкс|Департаменти Беніну]]
{{main|Адміністративний поділ Беніну}}

Адміністративно-територіальній поділ: 12 департаментів, 77 комун. У [[1999]] році, під час адміністративної реформи, колишні 6 департаментів були розділені навпіл, так утворились сучасні 12.

Департаменти Беніну:
# [[Аліборі]] ({{lang-fr|Alibori}}), адміністративний центр у [[Канді (Бенін)|Канді]] ({{lang-fr|Kandi}});
# [[Атакора (департамент)|Атакора]] ({{lang-fr|Atacora}}), адм. центр&nbsp;— [[Натітінгу]] ({{lang-fr|Natitingou}});
# [[Атлантичний (департамент)|Атлантичний]] ({{lang-fr|Atlantique}}), адм. центр&nbsp;— [[Уїда]] ({{lang-fr|Ouidah}});
# [[Боргу (департамент)|Боргу]] ({{lang-fr|Borgou}}), адм. центр&nbsp;— [[Параку]] ({{lang-fr|Parakou}});
# [[Веме (департамент)|Веме]] ({{lang-fr|Ouémé}}), адм. центр&nbsp;— [[Порто-Ново]] ({{lang-fr|Porto-Novo}});
# [[Донга (департамент)|Донга]] ({{lang-fr|Donga}}), адм. центр&nbsp;— [[Джугу]] ({{lang-fr|Djougou}});
# [[Коллінз (департамент)|Коллінз]] ({{lang-fr|Collines}}), адм. центр&nbsp;— [[Савалу]] ({{lang-fr|Savalou}});
# [[Куффо (департамент)|Куффо]] ({{lang-fr|Couffo}}), адм. центр&nbsp;— [[Аплахуе]] ({{lang-fr|Aplahoué}});
# [[Літораль (департамент)|Літораль]] або Береговий ({{lang-fr|Littoral}}), адм. центр&nbsp;— [[Котону]] ({{lang-fr|Cotonou}});
# [[Моно (департамент)|Моно]] ({{lang-fr|Mono}}), адм. центр&nbsp;— [[Локосо]] ({{lang-fr|Lokossa}});
# [[Плато (департамент Беніну)|Плато]] ({{lang-fr|Plateaux}}), адм. центр&nbsp;— [[Сакете]] ({{lang-fr|Sakété}});
# [[Зу]] ({{lang-fr|Zou}}), адм. центр&nbsp;— [[Абомей]] ({{lang-fr|Abomey}}).

== Збройні сили ==
[[Файл:3rd Company, Beninese Army soldiers on range at Bembèrèkè 2009-06-12 2.JPG|міні|праворуч|150пкс|Військовий загін [[Армія Беніну|Бенінської армії]] на відпочинку]]
{{main|Збройні сили Беніну}}
Чисельність збройних сил у 2000 році складала 4,75 тис. військовослужбовців<ref name="Дубович"/>. Загальні витрати на армію склали 37&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>.

== Географія ==
[[Файл:Benin 2.36499E 9.31385N.jpg|міні|праворуч|200пкс|Супутниковий знімок території Беніну]]
[[Файл:Atakora Benin Batia.jpg|міні|праворуч|Гори [[Атакора]] в Північному Беніні, останці [[Денудація|денудації]]]]
{{main|Географія Беніну}}

=== Географічне положення ===
Держава розташована в [[Західна Африка|Західній Африці]] на теренах [[Західний Судан|Західного Судану]] та частини [[Гвінейське узбережжя|Гвінейського узбережжя]]. Територія країни витягнута в [[меридіан|меридіональному]] напрямку від узбережжя [[Гвінейська затока|Гвінейської затоки]] в глиб материка на 670&nbsp;км. Площа країни&nbsp;— 112,6 тис. км². На заході межує з [[Того]] (спільний кордон&nbsp;— 620 км); на півночі&nbsp;— з [[Буркіна-Фасо]] (270 км) і [[Нігер]]ом (190 км); на сході&nbsp;— з [[Нігерія|Нігерією]] (773 км). На півдні [[Берегова лінія|омивається]] водами Бенінської затоки, частина Гвінейської (125 км), берегова лінія розчленована слабко.

{{Розташування2|nw=←|n={{BFA}}, {{NIG}}|ne=↑|w={{TOG}}|e={{NGA}}|sw=←|s=[[Гвінейська затока]]|se=→}}

Країна розташована на плоскій і горбистій території, на північному-сході протікає річка [[Нігер (річка)|Нігер]].

=== Геологія ===
{{main|Геологія Беніну}}

=== Рельєф ===
Територія Беніну ділиться на 4 субширотних фізико-географічних пояси. Уздовж берега тягнеться плоска піщана низовина шириною від 1,5 до 5&nbsp;км. За нею слідує система [[Лагуна|лагун]] і солоних [[Марші|боліт]], які поступово заносяться мулом і піском. Дві лагуни&nbsp;— [[Нокуе]] і [[Ахемена]]&nbsp;— мають вихід до моря. Далі на північ лежить плато з середніми висотами 200—400&nbsp;м, де переважають [[рідколісся]] та [[Савана|савани]]. Місцями зустрічаються низькі гори&nbsp;— останці [[Денудація|денудації]], а також субширотні зниження, зайняті [[болото|болотами]]. Всі ці пояси в сукупності складають Нижній Бенін. Північну частину країни&nbsp;— Верхній Бенін&nbsp;— займає [[плато]], висотою понад 500&nbsp;м, складене [[Граніти|гранітами]] і [[гнейс]]ами. У його північно-західній частині виділяються низькі лісисті гори [[Атакора]], витягнуті з південного заходу на північний схід. У цих горах є найвища точка країни&nbsp;— 681&nbsp;м над рівнем моря.

=== Клімат ===
{{main|Клімат Беніну}}

[[Клімат]] південних прибережних районів [[Екваторіальний клімат|екваторіальний]], жаркий і вологий, з середньорічною температурою 27&nbsp;°C. Виділяються два [[Сезон дощів|сезони дощів]]&nbsp;— вологіший, з середини березня до середини липня, і менш вологий, з середини вересня до кінця листопада. Пом'якшуючий вплив на клімат роблять морські [[бриз]]и.

У північних районах Беніну клімат [[субекваторіальний пояс|субекваторіальний]]. Середні місячні температури 24-30&nbsp;°C. Сезон дощів триває з квітня по жовтень. Середня річна кількість опадів коливається від 800 до 1500&nbsp;мм.

=== Гідрологія ===
Нижній Бенін дренується річками [[Моно (річка)|Моно]] і [[Веме]] (в нижній течії [[Судноплавство|судноплавна]]), що течуть з півночі на південь і впадають до [[Гвінейська затока|Гвінейської затоки]]. Північну частину плато Верхнього Беніну дренують річки [[Аліборі]], [[Мекре]], [[Сота (річка)|Сота]] та інші притоки річки [[Нігер (річка)|Нігер]], що являє собою державний кордон на північному сході країни.

=== Ґрунти і рослинність ===
{{main|Ґрунти Беніну|Флора Беніну}}
Переважають червоні [[латеритні ґрунти]]. Більша частина Верхнього Беніну вкрита [[савана]]ми. На узбережжі поширені [[вологі тропічні ліси]], що ще донедавна вкривали близько 20 % території Беніну.

=== Тваринний світ ===
{{main|Фауна Беніну}}

== Економіка ==
{{main|Економіка Беніну}}
Бенін&nbsp;— відстала аграрна держава. [[Валовий внутрішній продукт]] (ВВП) у 2006 році склав 8,9&nbsp;млрд доларів США (142-е місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 1,1 тис. доларів (172-е місце в світі)<ref name="Дубович"/>. Він майже не зріс від 1996 року, коли ВВП країни склав близько 8,5&nbsp;млрд доларів США, або 1,44 тис. американських доларів в перерахунку на душу населення. Промисловість разом із будівництвом становить 14 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством&nbsp;— 33 %; сфера обслуговування&nbsp;— 53 % (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>. <!--Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: _%&nbsp;— промисловість і будівництво; _%&nbsp;— аграрне, лісове і рибне господарства; _%&nbsp;— сфера обслуговування (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>.-->

Згідно з [[перепис населення|переписом]] [[1992]]&nbsp;року в країні налічувалося близько 900 тис. найманих робітників. Всюди, особливо в прибережних містах, велика частка безробітних і частково зайнятих. Влада Беніну планує залучати іноземні інвестиції, в першу чергу для розвитку [[Туризм|туристичного бізнесу]]. Приблизно 10 % ВНП експортується. Після тривалого застою в [[1996]] році почався підйом економіки, темпи її зростання оцінюються в 5,5 % на рік.

Надходження в [[державний бюджет]] Беніну за 2006 рік склали 0,8&nbsp;млрд доларів США, а витрати&nbsp;— 1,1&nbsp;млрд; дефіцит становив 37,5 %<ref name="Дубович"/>. Постійний [[дефіцит бюджету]] компенсується за рахунок субсидій Франції та країн [[Рада згоди|Ради згоди]], куди, крім Беніну, входять [[Кот-д'Івуар]], [[Буркіна-Фасо]], [[Нігер]] і [[Того]]. Майже всі [[інвестиції]] в державний сектор надходять із Франції та інших країн [[ЄС]].

=== Валюта ===
{{main|Валюта Беніну}}
Національною валютою країни слугує [[франк КФА]].

=== Промисловість ===
{{main|Промисловість Беніну}}
Головними галузями промисловості є [[Харчова промисловість|харчова]] і [[Текстильна промисловість|текстильна]]. Велика частина промислових підприємств пов'язана з переробкою сільськогосподарської сировини. Основу промисловості становлять заводи з виробництва [[Пальмова олія|пальмової олії]]. У 1975 році одержували 9,2 тис. тон пальмової та 12,8 тис. тон пальмо-ядрової олії. Бавовноочисні заводи, текстильні фабрики, автоскладальні підприємства (з імпортних деталей), цементний та електроламповий заводи тощо. Промисловість будівельних матеріалів. Розвинуті кустарні промисли. Головні промислові центри&nbsp;— Котону, Порто-Ново, Параку

=== Гірнича промисловість ===
{{main|Гірнича промисловість Беніну}}
На [[шельф]]і знайдена [[нафта]] і [[природний газ]], але вони не розробляються. В країні є запаси таких корисних копалин, як [[залізна руда]], [[золото]], [[фосфорити]], [[мармур]], що практично не експлуатуються.

=== Енергетика ===
{{main|Енергетика Беніну}}
За 2004 рік було вироблено 82&nbsp;млн кВт/год [[Електроенергія|електроенергії]] (експортовано 0&nbsp;млн кВт/год); загальний обсяг спожитої&nbsp;— 577&nbsp;млн кВт/год (імпортовано 500&nbsp;млн кВт/год з Гани)<ref name="Дубович"/>.

У 2004 році споживання [[Нафта|нафти]] склало 14 тис. барелів на добу (власна нафта з родовищ на шельфі не видобувається), [[природний газ]] не видобувається і не використовується в господарстві<ref name="Дубович"/>.

=== Агровиробництво ===
[[Файл:Gossypium sp MS4007.JPG|міні|праворуч|200пкс|Плантації [[бавовник]]у в північному Беніні]]
{{main|Аграрне виробництво Беніну}}
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 12 % площі держави<ref name="Дубович"/>. Бенін&nbsp;— аграрна країна, його економіка базується на натуральному [[Сільське господарство|сільському господарстві]] ([[кукурудза]], [[тапіока]], [[ямс]], а на півночі&nbsp;— [[просо]] і [[сорго]]) і на вирощуванні [[бавовник]]у. Найважливішою товарною культурою є [[олійна пальма]], яка з [[1970-ті|1970-х]] років вирощується на великих [[плантація]]х. У багатьох північних районах широко культивується бавовник, тоді як на півдні він має локальне поширення.

У ряді районів Беніну, особливо на півночі, розводять [[Вівця|овець]] і [[коза|кіз]] (2—2,25&nbsp;млн голів), [[велика рогата худоба|велику рогату худобу]] (1&nbsp;млн голів) і домашню птицю (5,5&nbsp;млн голів). У [[лагуна]]х на півдні країни розвинене [[рибальство]].

=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Беніну}}
Довжина [[Залізниця|залізничної мережі]], що дісталася в спадок від колоніального періоду, становить 580&nbsp;км. Протяжність інших наземних доріг сягає 9 тис. км, однак тверде покриття мають тільки 3 дороги. Одна з них прокладено вздовж морського узбережжя і забезпечує зв'язок з Того і Нігерією, інша прокладена неподалік від західного кордону з виходом до Буркіна-Фасо, а третя, на сході країни, виходить до річки Нігер і продовжується на території Республіки Нігер. Морський порт і [[міжнародний аеропорт Котону|міжнародний аеропорт]] побудовані в Котону.

=== Туризм ===
{{main|Туризм Беніну}}
У 1996 році Бенін відвідало 203 тис. іноземних туристів, що дало прибуток у 27&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>.

=== Зовнішня торгівля ===
[[Файл:Benin Exports (2011).png|міні|Структура бенінського експорту в 2011 році {{ref-en}}]]
{{main|Зовнішня торгівля Беніну}}
Основні торговельні партнери Беніну: [[Китайська Народна Республіка|Китай]], [[Франція]], [[Індонезія]], [[Індія]], [[Нігер]], [[Гана]], [[Того]], [[Кот-д'Івуар]], [[США]], [[Лівія]], [[Марокко]], [[Бразилія]], [[Португалія]], [[Таїланд]] та [[Японія]].

Держава [[експорт]]ує: кокосова олія, нафта, нафтопродукти, [[бавовна]], арахіс, овочі, [[какао]], горіхи [[кеш'ю]], [[золото]], [[мідь]], [[залізо]], [[цемент]], деревину, цукор, морепродукти. Основні покупці: Китай (31 %); Індонезія (8 %); Індія (7 %), Нігер (6 %), Того (5 %). У 2006 році вартість експорту склала 563&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>. У [[1995]] році вартість експорту складала 300&nbsp;млн доларів США

Держава [[імпорт]]ує: [[текстиль]], [[продукти харчування]], товари [[машинобудування]], паливо. Основні імпортери: Франція (21,5 %); Гана (7 %); Кот-д'Івуар (7 %); Китай (7 %). У 2006 році вартість імпорту склала 927&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>. У [[1995]] році вартість імпорту складала 380&nbsp;млн доларів США.

== Населення ==
[[Файл:Pyramide Benin.PNG|міні|праворуч|200пкс|Вікова піраміда населення Беніну {{ref-fr}}]]
{{main|Населення Беніну}}
Чисельність населення&nbsp;— 8,8&nbsp;млн (оцінка станом на липень [[2009]]). Населення у [[1998]] році становило 5,881&nbsp;млн чоловік, згідно з переписом [[2002]]&nbsp;— 6,769&nbsp;млн. Найнаселеніші південні райони. Річний приріст населення&nbsp;— 3 % (оцінка 2009). [[Густота населення]]: 57,4 осіб/км² (105-е місце в світі). У 1950 році населення країни становило 1,6&nbsp;млн; у 1970&nbsp;— 2,7&nbsp;млн; у 1980&nbsp;— 3,6&nbsp;млн. Згідно зі статистичними даними за 2006 рік [[народжуваність]] 38,9&nbsp;‰; [[смертність]] 12,2&nbsp;‰; [[природний приріст]] 26,7&nbsp;‰<ref name="Дубович"/>.

[[Вікова піраміда]] населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
* діти віком до 14 років&nbsp;— 44 % (1,7&nbsp;млн чоловіків, 1,7&nbsp;млн жінок);
* дорослі (15-64 років)&nbsp;— 53,5 % (2,1&nbsp;млн чоловіків, 2,1_ млн жінок);
* особи похилого віку (65 років і старіші)&nbsp;— 2,5 % (0,08&nbsp;млн чоловіків, 0,11&nbsp;млн жінок).

=== Урбанізація ===
{{main|Міста Беніну}}
Рівень [[Урбанізація|урбанізованості]] в 2000 році склав 39 %<ref name="Дубович"/>. Більша частина міського населення живе в найбільшому промисловому і діловому центрі країни, єдиному [[Морський порт|портовому]] місті [[Котону]] (690,5 тис. чоловік, 536,8 тис. у [[1992]]) і столиці [[Порто-Ново]] (223,5 тис. чоловік, 179 тис. у 1992), а також у містах [[Параку]] (економічний центр північної частини, 188,9 тис. чоловік, 103,6 тис. у 1992) і [[Джугу]] (181,9 тис. чоловік, 136,5 тис. у 1992).

=== Етнічний склад ===
[[Файл:Villagers from near Wanrarou, Benin waiting for medical care 2009-06-13.JPG|міні|праворуч|200пкс|Молоді дівчата з [[Ванрару]]]]
{{main|Етнічний склад Беніну}}

Бенін населяють споріднені народи з трьох груп: східні [[еве (народ)|еве]] (або уатчі), що говорять на мові [[тві]], [[Йоруба (народ)|йоруба]] (або анаген) і [[Народи вольтійської групи|вольтійська група]] (або гур). Загальна етнічна розмаїтість становить більше 60 народів. До групи еве, частина якої живе на території [[Гана|Гани]], належить народність [[Фон (народ)|фон]] (близько 65 % населення країни) і споріднені народи [[аджа]], [[аізо]], [[педа]], [[міну]] та [[пла (народ)|пла]]. У минулому ці народи створили розвинену державність і досягли високого рівня мистецтва і ремесел. Вірування цих народів, провідну роль в яких грають другорядні божества&nbsp;— воду ([[вуду]]), включають як місцеві, так і завезені елементи. Деякі з них у зміненому вигляді повернулися до Африки з островів [[Вест-Індія|Вест-Індії]], куди вони потрапили разом з невільниками-африканцями. Серед шанувальників вуду чимало [[католики|католиків]], в сімейних обрядах присутні [[ритуал]]и, запозичені з обох релігій. Серед народів вольтійской групи центрального і північного Беніну виділяються [[Барба (народ)|барба]] (або баріба) і [[сомба]]. Їх вірування концентруються навколо бога Землі, який здійснює зв'язок народу з годувальницею-землею. Йоруба на півдні Беніну, як і йоруба південно-західній [[Нігерія|Нігерії]], живуть головним чином у містах. Хоча традиційне заняття йоруба [[сільське господарство]], в Беніні вони досягли успіху як [[Торгівля|торговці]].

У країні в напівпустельних районах [[Сахель|Сахелю]] також проживають скотарі [[фульбе]]. Частина їх розселилася в сільськогосподарських районах центрального і південного Беніну серед інших народів, а інші зберегли напівкочовий спосіб життя і займаються скотарством на півночі країни.

У містах незначна кількість [[європейці]]в (переважно [[Французи|французів]]), [[сирійці]]в, [[ліванці]]в та інших.

=== Мови ===
{{main|Мови Беніну}}
[[Державна мова]]: [[Французька мова|французька]]. Повсюдно поширені мови [[фон (мова)|фон]], [[Йоруба (мова)|йоруба]] (переважають на півдні країни) і [[Хауса (мова)|хауса]], а також різні мови племен на півночі країни.

=== Релігії ===
[[Файл:Djougou, Benin.jpg|міні|праворуч|200пкс|Християни співають релігійні гімни]]
{{main|Релігія в Беніні}}
Головні [[релігія|релігії]] держави: [[анімізм]]&nbsp;— 62 % населення, [[католицтво]]&nbsp;— 21 %; [[іслам]]&nbsp;— 15 %. За даними офіційного перепису 2002 року: [[Християнство|християни]] 42,8 %, [[Іслам|мусульмани]] 24,4 %, [[Вуду|водуїсти]] 17,3 %, інші 15,5 % (за переписом [[2002]] року).

У 1972 році було прийнято декрет про відокремлення церкви від держави та школи (більшість початкових шкіл було створено при католицьких місіях).

=== Охорона здоров'я ===
{{main|Охорона здоров'я в Беніні}}
Очікувана [[середня тривалість життя]] в 2006 році становила 53 роки: для чоловіків&nbsp;— 51,9 рік, для жінок&nbsp;— 54,2 роки<ref name="Дубович"/>. Медичне обслуговування в країні розвивається доволі повільно. Лікарів готують за кордоном. Смертність немовлят до 1 року становила 80&nbsp;‰ (станом на 2006 рік). Рівень [[Дитяча смертність|дитячої смертності]] у віці до 5 років в Беніні був одним із найвищих у світі. Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 750 жителів; лікарями&nbsp;— 1 лікар на 11,3 тис. жителів (станом на 1996 рік)<ref name="Дубович"/>. У [[1971]] році ліжковий фонд становив 3192 лікарняні ліжка, тобто 1,2 ліжка на 1 тис. жителів. У [[1974]] році медичну допомогу надавали 84 лікарі, тобто 1 лікар на 35 тис. жителів. Протягом [[1980-ті|1980-х]] років менше 30 % населення мали доступ до медичної допомоги. Витрати на охорону здоров'я в 1990 році складали 4,3 % від ВВП країни<ref name="Дубович"/>.

Зараженість на [[Вірус імунодефіциту людини|ВІЛ]]&nbsp;— 1,2 % (оцінка [[2007]] року). Основні хвороби: [[малярія|тропічна малярія]], [[жовта гарячка]], [[шистосомози]] тощо.

У 1993 році 50 % населення було забезпечено чистою [[Питна вода|питною водою]]<ref name="Дубович"/>.

=== Освіта ===
{{main|Освіта в Беніні}}
Рівень [[Грамотність|письменності]] в 2003 році становив 33,5 %: 46,4 % серед чоловіків, 22,6 % серед жінок<ref name="Дубович"/>. Проводиться кампанія ліквідації неписьменності.

[[1972]] року в Беніні було запроваджено обов'язкову безплатну початкову освіту. Прийнято [[декрет]] про відокремлення церкви від держави та школи від церкви. Неповні навчальні заклади називаються колежі, повні&nbsp;— ліцеї та нормальні школи. Вищу освіту здобувають за кордоном та в [[Університет Котону|університеті Котону]] (заснований у 1970 році). В 1975 році навчалось 1180 студентів.

=== Інтернет ===
{{main|Інтернет Беніну}}
У 2001 році всесвітньою мережею [[Інтернет]] у Беніні користувались 10 тис. осіб<ref name="Дубович"/>.

== Культура ==
{{main|Культура Беніну}}
У країні створено декілька науково-дослідних інститутів, що займаються дослідженням та збереженням історико-культурної спадщини країни. У Порто-Ново&nbsp;— [[Національна бібліотека Беніну|Національна бібліотека]], в Котону&nbsp;— бібліотека університету, Музей Беніну в Котону, Історичний музей у місті [[Абомей]].

=== Архітектура ===
[[Файл:Cotonoucathedral.jpg|міні|праворуч|200пкс|Кафедральний католицький [[Собор Богоматері Милосердя (Котону)|собор Богоматері Милосердя]] в Котону]]
[[Файл:Grande mosquee porto-novo.jpg|міні|праворуч|200пкс|Велика [[мечеть]] в Порто-Ново]]
{{main|Архітектура Беніну}}

Народні житла в Беніні [[мазанка|глинобитні]], прямокутні або круглі в плані, з [[Солома|солом'яною]] чи трав'яною покрівлею, яка значно виступає за площину стіни. Палаци й храми подібні до звичайного житла, відрізняються лише розмірами. Планування поселень та невеликих міст довільне.

=== Образотворче мистецтво ===
[[Файл:Queen Mother Pendant Mask- Iyoba MET DP231460.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[Маска]] із [[Слонова кістка|слонової кістки]], [[XVI століття]], [[Музей мистецтва Метрополітен]], [[Нью-Йорк]]]]
{{main|Мистецтво Беніну}}

Здавна в Дагомеї високого розвитку набули художні ремесла: [[кераміка]], литво, [[різьблення по дереву]] й [[Слонова кістка|слоновій кістці]], [[вишивання]] та [[аплікація]]. За восковими моделями відливаються бронзові й срібні зображення людей і тварин, сцен полювання.

=== Література ===
{{main|Література Беніну}}
Народності, які населяють Бенін, мають багатий і різноманітний [[фольклор]]. Більшість їхніх мов&nbsp;— безписемні, сучасна літератур створюється французькою мовою. Становлення її почалося в [[1930-ті|1930-х]] роках. Найвідоміші твори періоду піднесення національно-визвольного руху належать [[А. Тевойоджру]] (публіцистична антиколоніальна книга «Обурена Африка» 1958 року), [[О. Белі-Кенуму]] (роман «Вічна пастка» 1960 року), [[П. Жоакін]]у (збірка «Розповідає негр», 1954 рік). Після проголошення незалежності країни розвиваються [[поезія]] (збірки П. Жоакіна, [[Хазуме|Р. Хазуме]], [[Догбе|Р. Догбе]]), [[драматургія]] (історична драма [[Пліа|Ж. Плія]] «Кондо-Акула», 1967). Переважають патріотичні, антивоєнні теми.

=== Театр ===
{{main|Театр Беніну}}
В основі театрального мистецтва Беніну&nbsp;— релігійні обряди й ритуали, народні побутові танці, [[Пантоміма|пантоміми]] тощо. Вистави ставлять переважно аматорські гуртки на п'єси Ж. Плія та інших. У [[1966]] році ансамбль артистів Беніну виступав з гастролями в [[СРСР]].

=== Музика й танці ===
{{main|Музика Беніну}}

=== Кінематограф ===
{{main|Кінематограф Беніну}}

=== Кухня ===
{{main|Кухня Беніну}}
Кухня Беніну&nbsp;— одна з найкращих в Західній Африці. Основою для більшості страв служить [[батат]] ([[ямс]]), який бенійці називають ігнаме. У раціон місцевих жителів входять також рис, кускус, перець піман і арахісовий соус з куркою або рибою. Цінителі незвичайних алкогольних напоїв зможуть спробувати в Беніні місцеве пиво La Beninoise, пальмове вино. Найбільш стійким пропонується настоянка з проса під назвою чапалло і місцевий самогон содабе.

Бенінська кухня складається переважно з овочів і коренеплодів. Але також поширені і м'ясні страви. Молочні страви не поширені, але сир є частим інгредієнтом різних страв.

Головна національна страва бенінців&nbsp;— каша з ямсу під назвою «фуфу». За смаком вона схожа на мамалигу, тільки більш в'язка. У чистому вигляді фуфу є тяжкою, тому її поливають соусами. Їхнє прислів'я говорить: «У кого є суп, той не буде їсти фуфу». Сам ямс&nbsp;— родич картоплі, плоди досягають величезних розмірів і часто можна побачити їх складеними штабелями вздовж дороги як колоди.

Також існує м'який сир з козячого молока. Його нарізують на неправильної форми шматки і смажать в соусі до утворення кірки, тому зовні цей сир схожий на смажене м'ясо. Вся бенінська їжа дуже гостра через використання різних соусів. Інші страви загальноафриканські&nbsp;— рис, макарони, брошет та ін. Фрукти дуже дешеві, а манго і банани бувають безкоштовними. Ананасів теж багато. Трапляється і виноград, який перед продажем мочать в холодній воді. Дуже смачно, але дорого. З гарячих напоїв є тільки розчинна кава. Її прийнято змішувати зі згущеним молоком і розливати в невеликі миски. Цю каву треба не пити, а мочати в неї хліб. Холодні напої&nbsp;— біссап і натуральний лимонний сік, розведений солодкою водою (цитронад).

=== Свята ===
{{main|Свята Беніну}}
Національне свято&nbsp;— [[Проголошення незалежності Беніну|День проголошення незалежності]] відзначають [[1 серпня]]. Національний день припадає на [[30 листопада]]. У травні відзначають міжнародний день праці [[1 травня]] та день поминок&nbsp;— [[31 травня]]. [[26 жовтня]]&nbsp;— День збройних сил країни.

На травень-червень припадає місцеве свято&nbsp;— день духів. У [[1997]] році Бенін також узаконив [[10 січня]] як офіційне свято [[вуду]].

Загально відзначаються католицькі свята: [[Пасха]], [[Троїця]], [[Успіння Богородиці|День Успіння пресвятої Богоматері Діви Марії]]&nbsp;— [[15 серпня]], [[День усіх святих]]&nbsp;— [[1 листопада]], [[Різдво]]&nbsp;— [[25 грудня]]. Мусульманські: [[Табаскі]] (день жертвоприношення&nbsp;— [[Курбан-байрам]]) наприкінці грудня&nbsp;— початку лютого, [[День народження пророка Мухамеда]], [[Ід аль-мірадж]] (раджаб-байрам)&nbsp;— у жовтні, [[Ід аль-Фітр]] (Ураза-байрам)&nbsp;— у жовтні-листопаді.

=== Наука ===
{{main|Наука в Беніні}}

=== Засоби масової інформації ===
{{main|ЗМІ Беніну}}
Основні [[Періодичне видання|періодичні видання]]: «[[Журналь офісьєль де ла Репюблік Попюлер дю Бенін]]» («Офіційний журнал Народної Республіки Бенін»), «[[Еузу]]» («Революція», з 1975), «[[Круа дю Бенін]]» («Бенінський хрест», з [[1946]]). Урядове інформаційне агентство преси Беніну засноване у 1973 році; урядове Управління радіомовлення і телебачення&nbsp;— у 1975.

=== Спорт ===
{{main|Спорт у Беніні}}

== Див. також ==
* [[Суперпрезидентська республіка]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Бенін // {{УРЕ}}
* Бенін // {{Юридична енциклопедія}}
* {{ref-ru}} Страны мира: Краткий политический экономический справочник.&nbsp;— М. : Политиздат, 1980. 497 с.
* {{ref-ru}} Малый атлас мира / ст. ред. Н.&nbsp;М.&nbsp;Терехов.&nbsp;— М. : ГУГК, 1980. 147 с.
* {{ref-ru}} ''Бондаренко Д. В.'' В гостях у Бенина // [[Азия и Африка сегодня]].&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;12.&nbsp;— С. 28-30.
* {{ref-ru}} ''Гихоренко О. И.'' Народная Республика Бенин.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : [[Наука (видавництво)|Наука]], 1989.&nbsp;— 191 с.
* {{ref-ru}} ''Гихаренко О. И.'' Развитие обрабатывающей промышленности в Народной Республике Бенин // Социально-экономические проблемы развивающихся стран социалистической ориентации. / Под ред. В.&nbsp;Ф.&nbsp;Станиса.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Издательство Университета дружбы народов, 1990.&nbsp;— С. 144—151
* {{ref-ru}} ''Гихаренко О. И.'' Развитие производственной кооперации в Народной Республике Бенин // Социально-экономическое развитие стран социалистической ориентации: теория и практика. / Под ред. В.&nbsp;Ф.&nbsp;Станиса.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Издательство Университета дружбы народов, 1985.&nbsp;— С. 110—119
* {{ref-ru}} ''Дегтерев Д.'' Африканский фондовый рынок // Мировая экономика и международные отношения.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;12.&nbsp;— С. 100—101
* {{ref-ru}} ''Дубровский А.'' Год начинается с Ганы // [[Вокруг света]].&nbsp;— 1987.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 2&nbsp;— 5.
* {{ref-ru}} Избирательное право Народной Республики Бенин. / Академия наук СССР, Институт государства и права / Отв. ред. Ю.&nbsp;А.&nbsp;Юдин.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Наука, 1990.&nbsp;— 188 с.
* {{ref-ru}} ''Кпану Фостен Хомефа.'' Республика Бенин в современных международных отношениях.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Институт Африки РАН, 2001.&nbsp;— 553 c.
* {{ref-ru}} ''Люсов В. Л.'' Народная Республика Бенин.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Знание, 1988.&nbsp;— 64 с.

== Посилання ==
{{Commonscat|Benin}}
* [http://www.vokrugsveta.ru/encyclopedia/index.php?title=Бенин Підбірка статей про Бенін] з журналу «[[Навколо світу]]».

{{Бенін у темах}}
{{Африканський Союз}}
{{Африка}}
{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Бенін| ]]
[[Категорія:Країни Африки]]
[[Категорія:Франкомовні країни]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Держави-члени Організації ісламського співробітництва]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1960]]