Відкрити головне меню

Бахмутка

річка в Україні
Версія від 21:39, 24 січня 2015, створена AHbot (обговорення | внесок) (заміна редиректа шаблону)

Бахмутка (Бахмут) — річка в Донецькій області України, права притока Сіверського Дінця. Довжина 88 км, площа басейну 1 680 км². Скресає на початку березня, замерзає в грудні. Вода частково використовується для технічних потреб та на зрошення. На Бахмутці розташовані міста Артемівськ, Сіверськ.

Бахмутка (Бахмут)
Бахмут (Bachmut).jpg
Річка Бахмутка на карті м. Артемівська (Бахмута)
48°21′14″ пн. ш. 38°03′57″ сх. д. / 48.35390000002777811° пн. ш. 38.06610000002777383° сх. д. / 48.35390000002777811; 38.06610000002777383
Витік Горлівка
• координати 48°21′14″ пн. ш. 38°03′57″ сх. д. / 48.35390000002777811° пн. ш. 38.06610000002777383° сх. д. / 48.35390000002777811; 38.06610000002777383
Гирло Сіверський Донець, с. Дронівка
• координати 48°55′33″ пн. ш. 38°02′22″ сх. д. / 48.92610000002777326° пн. ш. 38.03970000002777851° сх. д. / 48.92610000002777326; 38.03970000002777851
Похил, м/км 2,1 ‰[1]
Країни: Flag of Ukraine.svg Україна[2]
Прирічкові країни: Україна Україна
Донецька область
Регіон Донецька область[2]
Довжина 88 км
Площа басейну: 1 680 км²
Притоки: Кам'янка, Велика Ступка, Середня Ступка, Мокра Плітка і Васюківка
Бахмутка (Бахмут) у Вікісховищі?

Основна притока — Мокра Плотва.

Екологія річки

Велику шкоду Бахмутці завдає артемівський завод по обробці кольорових металів, проводячи викиди відходів у басейн річки.

Легенди

Про походження назви

Існує легенда про дочку половецького ватажка Бахмета, яка беззастережно покохала місцевого пастуха. Але батько став проти цього кохання, послав бідного пастуха зі своєю дружиною завойовувати той же світ, про лад й спокій якого не разу співав пастух. В одній із сутичок пастух загинув. І тоді дочка Бахмета прокляла батька, який послав його судженого на вірну загибель, а сама кинулася в бездонний яр, зарослий до тімені лісом. Бахмут-хан так і не відшукав її. Минув якийсь час після трагедії що розігралася тут, і в тому яру проклюнувся солеродна криниця — вода в ньому була солона від сліз дочки хана, яка і там, в підземеллі, невтішно оплакувала свого улюбленого гіркими, солоними сльозами. Тому-то й прозвали народ річечку Бахмуткою, а звідси і — Бахмут.

Про скарб на дні річки

У людей, які живуть біля річки Бахмутка, з покоління в покоління пересказується одна легенда про похований скарб на дні річки. Колись давно річка Бахмутка (стара назва — Бахмут) була більш повноводною ніж зараз і була судоходною. І буцімто там затонув корабель (або човен) з золотом. Після незалежності України, одна іноземна фірма(з Японії[1]) пропонувала місцевій владі безкоштовно розчистити річку та зміцнити береги, але за умови, що все, що вони там знайдуть — буде належати їм. Місцева влада відмовилася, тим самим посилюючи правдоподібність міфу.

Світлини річки

Література

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  3. «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967.

Посилання

Джерела

  1. Каталог річок УкраїниКиїв: 1957. — С. 147. — 192 с.
  2. а б GEOnet Names Server — 2018.

http://kochegarka.com.ua/?p=13565