Відкрити головне меню

Бартенєв Петро Іванович (13 жовтня 1829 — 4 листопада 1912) — російський історик, бібліограф і археограф. Видавець і редактор журналу «Русский архив».

Бартенєв Петро Іванович
Бартенев Пётр Иванович.jpg
Народився 1 (13) жовтня 1829
Q4262510?, Тамбовська губернія, Російська імперія
Помер 22 жовтня (4 листопада) 1912 (83 роки)
Москва, Російська імперія
Поховання Novo-Alekseevsky convent[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність історик, літературознавець, видавець
Alma mater Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Діти Q4078666?


Ще будучи студентом, він виявляв зацікавленість до літературних досліджень, зокрема зайнявся складанням «Словаря к памятникам русской письменности до XIII века». На нього звернув увагу відомий дослідник російської історії М. П. Погодін.

В цей час він близько познайомився з другом А. С. Пушкіна П. П. Нащокіним. Це знайомство дало йому змогу розпочати діяльність на літературно-журнальній ниві. У Нащокіна зберігались листи поета. Бартенєв отримав дозвіл опублікувати їх і надіслав копії з них М. П. Погодіну для журналу «Московитянин», де вона і з'явились в 1851 році під заголовком «Отрывки из писем Пушкина к П. В. Нащокину».

Залишивши педагогічну ниву, Бартенєв повністю посвятий себе журнальній і літературній діяльності. Так, йому випало бути помічником А. І. Кошелєва при виданні «Русской беседы», відати Чертковською бібліотекою (1859—1873 рр.) і надрукувати її каталог, видавати «Записки Г. Р. Державина» з літературними та історичними примітками (1860 р.), перекласти з німецької «Історію Німеччини» Кольрауша (1860 р.).

Склав цілий ряд довідкових покажчиків до періодичних видань — «Московитянин», «Чтения общества истории», «Русский Вестник», «Русская беседа», «Московские сборники» и «Библиографические записки».

Робота в сфері російської історії, письменства і бібліографії, літературні зв'язки, викликали у Бартенєва бажання видавати власний журнал і у 1863 році він почав видавати «Русский Архив». В цьому журналі за час його існування була надрукована велика кількість цінного історичного та літературного матеріалу (невидані наказі, документі, листи, мемуари, літературні твори, спогади)

З Тарасом Шевченком познайомився у М. Максимовича 25 березня 1858. За допомогою Бартенєва в Москві розшукано список частини «Єретика». У листі до М. Максимовича 5 квітня 1858 Шевченко дякував за це Бартенєву. «Русский архив» і його редактори відіграли помітну роль у збиранні та публікації шевченківських матеріалів.

Джерела

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.

Твори

  • переклад з Ріттера «Географическое распространение кофейного дерева»
  • «О сочинениях В. А. Жуковского»
  • «Род и детство Пушкина»
  • «Материалы для биографии Пушкина»
  • історико-біографічний нарис «Я. И. Булгаков»(1856 г.)
  • «Собрание писем царя Алексея Михайловича» (1856 г.)
  • «История Сербии» Ранке, перевод с немецкого (1857 г.; второе издание 1876 г.)
  • «Пушкин в южной России» (1862 р.)