Перегляд вихідного коду сторінки Бандитизм

[[Файл:Classical gangster clothing.jpg|right|150px|]]                                                         
'''Бандити́зм''' (від італ. ''banda'' — загін, зграя)&nbsp;— один з найнебезпечніших [[злочин]]ів проти громадської безпеки, що полягає в організації озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі. 

Сам факт організації озброєної банди визнається закінченим злочином, навіть якщо вона не встигла здійснити жодного нападу. Участь в банді&nbsp;— також закінчений злочин.

Банда&nbsp;— це різновид злочинної організації або ж організованої групи, з метою вчинення нападу (нападів), який потребує ретельної тривалої підготовки [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0013700-05]

==Історія застосування терміну==

В історико-правовій літературі та судовій практиці бандитизм тлумачився переважно, як злочин антидержавний з політичним відтінком. Зазначена оцінка бандитизму та практика боротьби з ним носили виразно репресивний характер.

В історії кримінального законодавства бандитизм розглядається, як злочин державний, (стаття 75 Кримінального кодексу [[РРФСР]] [[1922]] року та стаття 593 Кримінального кодексу РРФСР 1926 року). 23 серпня 1922 року Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет визнав за необхідне об'єднати всі каральні постанови в кримінальний кодекс. У всіх радянських республік засадовим став кримінальний кодекс Російської Федерації. У зазначених статтях кримінального кодексу були визначені досить широкі ознаки бандитизму з виключенням з нього таких діянь, як зупинка потягів, пошкодження залізничних шляхів та інших засобів сполучення (стаття 593 Кримінального кодексу РРФСР 1926 року у розділі «Державні злочини»).

Після колективізації сільського господарства та придушення опору з боку селянства кримінальна відповідальність за бандитизм у судовій практиці стала застосовуватися досить рідко.

У воєнні та повоєнні роки широке застосування статті про бандитизм знову знайшло місце в правоохоронній практиці. В системі Народного комісаріату внутрішніх справ ([[НКВС]]), а потім і в системі Міністерства державної безпеки (МДБ) [[СРСР]] було створене головне управління по боротьбі з бандитизмом (ГУББ). Найбільш широко стаття про бандитизм застосовувалася у боротьбі з озброєними формуваннями в Західній Україні та Прибалтиці, а також у місцях позбавлення волі (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 січня [[1953]] року «Про заходи щодо посилення боротьби з особливо злісними проявами бандитизму серед ув'язнених у виправно-трудових таборах»).

==Джерела==
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/t012341.html Кримінальний кодекс України],ст. 257
* [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0013700-05 Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями]
===Література===
*Бандитизм // {{ВУЮЕ17|сторінки=20}}
* Грішанін П. Поняття банди і відповідальність за бандитизм по радянському кримінальному праву. // Труды Высшей школы МВД СССР. Вып.3. М. 1958
*  Андрєєва А., Овчіннікова Г. Кваліфікація бандитизму. // Законность. 1996. №4
* Новицький Г.В. Кримінально-правова кваліфікація бандитизму // Уряду України. Проблеми боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Т.7. К. 1998. 
* Шутємова Т. Особливість доведення створення банди. // Законность – 1999. №9

== Посилання ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=40252  Бандитизм]  // [[ЕСУ]]
* ''О. Я. Светлов, [[Фетисенко  Костянтин Григорович|К. Г. Фетисенко]]''. [http://leksika.com.ua/19390514/legal/banditizm Бандитизм] // {{Юридична енциклопедія|1}}
* {{ТС_finmon|частина=Бандитизм|сторінки =81}}
{{Розділ IX. Злочини проти громадської безпеки}}
[[Категорія:Злочини проти громадської безпеки]]
[[Категорія:Злочинність]]