Перегляд вихідного коду сторінки Балантська мова

{{Мова
 | Колір             =нігеро-конголезькі
 | Назва             =Баланта
 | Самоназва         =
 | Поширена_в        =[[Сенегал]] (''баланта-ганджа''), [[Гвінея-Бісау]] (''баланта-кентоге'')
 | Регіон            =[[Західна Африка]]
 | Етнічність        =
 | Кількість_носіїв  = 82800 (Сенегал, ''баланта-ганджа'', 2006 р.), 397000 (Гвінея-Бісау, ''баланта-кентоге'', 2006 р.)<ref name="Ethnologue">[http://www.ethnologue.com/18/language/bjt/ Ethnologue]</ref><ref>[http://www.ethnologue.com/18/language/ble/ Ethnologue]</ref>
 | Місце             =
 | Писемність        =[[латиниця]], [[арабське письмо]]
 | Класифікація      =
 | Склад             = 
 | Час розходження   = 
 | Частка збігів     = 
 | Державна          =
 | Офіційна          =[[Сенегал]] (''баланта-ганджа'')<ref name="Ethnologue"/>
 | Регіональна       =
 | Регулює           =
 | ISO_639           =
 | ISO_639-2         =
 | ISO_639-3         =* bjt (''баланта-ганджа'') 
* ble (''баланта-кентоге'')
 | Зображення        = Geographic_location_of_Guinea-Bissau_and_present-day_settlement_pattern_of_the_ethnic_groups.jpg
 | Ширина_зображення = 300px
 | Підпис            = Поширення балантської мови (на карті — Balanta) в [[Гвінея-Бісау|Гвінеї-Бісау]].
 |}}
'''Бала́нте''' (балант)&nbsp;— [[мова]] з групи [[західноатлантичні мови|Західноатлантичних мов]]. Поширена в [[захід]]ній [[африка|Африці]], у [[гвінея-Бісау|Гвінеї-Бісау]], [[Сенегал]]і, [[гамбія|Гамбії]] та [[гвінея|Гвінеї]].

На мові балант розмовлють представники [[народ]]у [[баланте]]&nbsp;— 360 тис. осіб ([[1983]]).

== Писемність ==
Писемність на основі [[латинська абетка|латиниці]]. Є також офіційно затверджена версія [[арабський алфавіт|арабського алфавіту]] (в [[Сенегал]]і).

=== Латинське письмо ===
В [[Сенегал]]і мова балант записується латинським письмом<ref name="unicode.org">[http://www.unicode.org/L2/L2010/10288r-arabic-proposal.pdf Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161019120526/http://www.unicode.org/L2/L2010/10288r-arabic-proposal.pdf |date=19 жовтня 2016 }} Сторінки 5&nbsp;— 9, 21&nbsp;— 22.</ref><ref>Denis Creissels. [https://web.archive.org/web/20160411140220/http://www.deniscreissels.fr/public/Creissels-A_sketch_of_Ganja.pdf «A sketch of Ganja (Balant)».]</ref>.
{| class="wikitable"
|valign="top"|
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
! A a || I i || Í í || O o || Ó ó || U u || E e || É é || B b || Ɓ ɓ || T t || C c || Ŧ ŧ || J j
|-
| {{IPA|/a/}} || {{IPA|/i/}} || {{IPA|/ɪ/}} || {{IPA|/ɔ/}} || {{IPA|/o/}} || {{IPA|/u/}} || {{IPA|/ɛ/}} || {{IPA|/e/}} || {{IPA|/b/}} || {{IPA|/ɡ͡b/}} || {{IPA|/t/}} || {{IPA|/c/}} || {{IPA|/θ/}} || {{IPA|/ɟ/}}
|}
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
! D d || R r || S s || Ŋ ŋ || F f || K k || G g || L l || M m || N n || Ñ ñ || H h || W w || Y y
|-
| {{IPA|/d/}} || {{IPA|/r/}} || {{IPA|/s/}} || {{IPA|/ŋ/}} || {{IPA|/f/}} || {{IPA|/k/}} || {{IPA|/g/}} || {{IPA|/l/}} || {{IPA|/m/}} || {{IPA|/n/}} || {{IPA|/ɲ/}} || {{IPA|/h/}} || {{IPA|/w/}} || {{IPA|/j/}}
|}
|}
* Довгі голосні передаються подвоєнням відповідної букви для голосного.
* Преназалізовані приголосні позначаються написанням букв '''n''', '''m''', '''ñ''' і '''ŋ''' перед відповідними буквами для приголосних: '''mb''' [ᵐb], '''mf''' [ᵐf], '''nŧ''' [ⁿθ], '''nd''' [ⁿd], '''nt''' [ⁿt], '''ns''' [ⁿs], '''ñj''' [ᶮɟ], '''ŋg''' [ᵑg], '''ŋɓ''' [ᵑɡ͡b].

=== Арабське письмо ===
Арабська абетка для мов Сенегалу ([[Волоф (мова)|волоф]], [[Серер (мова)|серер]], [[Фульфульде|пулар]], [[Мандінка (мова)|мандінка]], сонінке, балант, [[Діола мови|діола]]) була стандартизована впродовж 1986—1990 років Міністерством освіти Сенегалу відділом розвитку національних мов (Directíon de la Promotion des Langues Nationales (DPLN))<ref name="unicode.org"/>. Арабська абетка для балантської мови повністю дублює латинську азбуку.
{| class="wikitable"
|valign="top"|
{| class="wikitable" style="font-size:120%"
|-
! <span style="font-size:83.5%">Арабське</span> || <span style="font-size:83.5%">[[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]]</span>
|-
| &nbsp; <span style="font-size:100%">{{ar2|َ◌&nbsp;}}</span> || [a]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:100%">{{ar2|ِ◌&nbsp;}}</span> || [i]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:100%">{{ar2|&#x08F6;◌&nbsp;}}</span><br/>[[Файл:Arabic_kasra_with_dot_below.svg|27px|Кясра з крапкою знизу (í)]]<span style="font-size:70%">(зображення)</span> || [ɪ]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:100%">{{ar2|ࣷ◌&nbsp;}}</span><br/>[[Файл:Наконечник_стрілки,_спрямований_вліво,_зверху_(арабське_письмо)._Left_arrowhead_above_(Arabic_script).svg|27px|Наконечник стрілки, спрямований вліво, зверху (о)]]<span style="font-size:70%">(зображення)</span> || [ɔ]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:100%">{{ar2|ٗ◌&nbsp;}}</span> || [o]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:100%">{{ar2|ُ◌&nbsp;}}</span> || [u]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:100%">{{ar2|ࣹ◌&nbsp;}}</span><br/>[[Файл:Наконечник_стрілки,_спрямований_вліво,_знизу_(арабське_письмо)._Left_arrowhead_below_(Arabic_script).svg|27px|Наконечник стрілки, спрямований вліво, знизу (e)]]<span style="font-size:70%">(зображення)</span> || [ɛ]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:100%">{{ar2|ࣺ◌&nbsp;}}</span><br/>[[Файл:Наконечник_стрілки,_спрямований_вправо,_знизу_(арабське_письмо)._Right_arrowhead_below_(Arabic_script).svg|27px|Наконечник стрілки, спрямований вправо, знизу (é)]]<span style="font-size:70%">(зображення)</span> || [e]
|}
|valign="top"|
{| class="wikitable" style="font-size:120%"
|-
! <span style="font-size:83.5%">Арабське</span> || <span style="font-size:83.5%">[[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]]</span>
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ب}}</span> || [b]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ࢠ}}</span> || [ɡ͡b]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ت}}</span> || [t]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ݖ}}</span> || [c]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ث}}</span> || [θ]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ج}}</span> || [ɟ]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|د}}</span> || [d]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ر}}</span> || [r]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|س}}</span> || [s]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|‎ݝ‎}}</span> || [ŋ]
|}
|valign="top"|
{| class="wikitable" style="font-size:120%"
|-
! <span style="font-size:83.5%">Арабське</span> || <span style="font-size:83.5%">[[Міжнародний фонетичний алфавіт|МФА]]</span>
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ف}}</span> || [f]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ک}}</span> || [k]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|گ}}</span> || [ɡ]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ل}}</span> || [l]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|م}}</span> || [m]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ن}}</span> || [n]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ݧ‎}}</span> || [ɲ]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ه‎}}</span> || [h]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|و}}</span> || [w]
|-
| &nbsp; <span style="font-size:140%">{{script/Arabic|ي}}</span> || [j]
|}
|}
* Буква {{script/Arabic|ا}} використовується для передачі голосних на початку слова як носій залежних знаків для голосних.

== Примітки ==

{{reflist}}

{{Писемності мов Африки}}
{{Абетки на основі арабського письма}}


{{lang-stub}}

[[Категорія:Писемності Африки]]
[[Категорія:Арабська абетка]]
[[Категорія:Мови Сенегалу]]
[[Категорія:Мови Гвінеї-Бісау]]
[[Категорія:Бак мови]]
[[Категорія:Тонові мови]]
[[Категорія:Західноатлантичні мови]]
{{ac}}