Балансуючі скелі

Версія від 15:24, 25 січня 2017, створена SOMBot (обговорення | внесок) (ізольована стаття сирота0)

Скелі Зімбабве в Зімбабве є балансуючі скелі[1]. Багато дивних і загадкових явищ є на нашій планеті. Варто подути найменшому вітерцю і здається ці величезні булижники впадуть, але ні, вони стоять і будуть стояти ще довго.

Балансуючі скелі на доларі Зімбабве
«Мати і дитя» в Національному парку Матобо

Географія

У Зімбабве є дуже багато балансуючих скель. Коли стародавні гранітні інтрузії піддавалися атмосферному впливу, а більш м'які породи еродованому впливу, тоді й були створені балансуючі скелі. Ці м'які породи під впливом вітру, дощу і сонця руйнувалися, залишалися більш міцні гранітні породи. Протягом мільйонів років вивітрювання утворилися гранітні, горбаті куполи, які домінують над землями Зімбабве, вони виглядають як валуни, що складені безладною гіркою. Складаються скелі з великих кутових блоків граніту. Схожі на величезний дитячий конструктор[2]. Ще з кам'яного віку в Національному парку Матобо існують природні скельні укриття. Вони є всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО.

Скелі Чіремба

Подібні формування можна побачити по всій території Зімбабве, не зважаючи на це саме скелі Чіремба стали знамениті на весь світ. Місцеві мешканці, так захоплюються ними, що помістили їх зображення на банкноти країни, але ці камені мало відомі за межами Зімбабве. Балансуючі скелі у 1994 році були проголошені національною пам'яткою природи Зімбабве. За 3 долари можна побачити балансуючі скелі[3]. Щоб пояснити важливість балансу в тендітному навколишньому середовищі людини та природи використовувалися ці скелі, як метафоричні теми[4].

Без сторонньої підтримки в абсолютно урівноваженому стані знаходяться скелі, формування, яких цілком природне явище[5].

Див. також

Примітки

  1. Орел і решка відправляються в Зімбабве!
  2. Двоє відомих утворень знаходяться в Матабо та Епворт[en]
  3. Чудо природи: балансуючі камені планети
  4. Дивовижні балансуюючі скелі
  5. Paul Murray (2010). Zimbabwe. Bradt Travel Guides. с. 166–. ISBN 978-1-84162-295-8. Процитовано 11 лютий 2011. (англ.)