Базиліка
Базилі́ка (лат. basilica від грец. βασιλικη — «царський дім») — прямокутна у плані споруда, розділена усередині рядами колон або стовпів на 3—5 частин — нав. Середня нава, найвища, освітлюється через вікна над дахами бічних нав і зазвичай закінчується пів-круглим виступом — апсидою. Перед входом до базиліки знаходиться поперечне в плані приміщення — нартекс (бабинець, притвор). Розрізняють купольну та ротондальну базиліки.
В Стародавній Греції — будівля, де засідав архонт. Пізніше — громадський будинок, призначений для суду, при цьому у середній лаві відбувалися судові засідання, а в бокових торгували. У Стародавньому Римі базиліки залишилися спорудами громадського призначення (для суду і біржових операцій). Пізніше базиліка стала одним з основних типів християнського храму. Найперша з відомих базилік датується 2 століттям до н. е. (у Помпеях).
Коли Римська імперія стала офіційно християнською, термін «базиліка» став також позначати важливу католицьку церкву, якій було надано цей статус Папою Римським. Таким чином сьогодні слово розуміється в двох сенсах: архітектурному і католицькому. У католицькому сенсі в Україні донедавна існувала тільки одна базиліка — Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові. У 2009 році Папою Бенедиктом було надано статус базиліки монастирю оо. Василіян у Гошові. 19 липня 2014 року Папою Франциском було надано статус базиліки костелу Воздвиження Всечесного Хреста в м. Чернівці.[1]
Галерея
Римо-католицький кафедральний собор Успення Пресвятої Діви Марії
Келії, дзвіниця та церква Преображення Господнього на Ясній Горі в Гошові
Фігура Божої Матері на Ясній Горі в Гошові
Ротонда на Ясній Горі в Гошові
Див. також
Примітки
- ↑ Відтепер у Чернівцях не просто храм, а Мала базиліка. Процитовано 22 липня 2014.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.