Базилі́ка (лат. basilica від грец. βασιλικη — «царський дім») — прямокутна у плані споруда, розділена усередині рядами колон або стовпів на 3—5 частин — нав. Середня нава, найвища, освітлюється через вікна над дахами бічних нав і зазвичай закінчується пів-круглим виступом — абсидою. Перед входом до базиліки знаходиться поперечне в плані приміщення — нартекс (притвор). Розрізняють купольну та ротондальну базиліку.

Базиліка.

В Стародавній Греції це була будівля, де засідав архонт. Пізніше — громадський будинок, призначений для суду, при цьому у середній наві відбувалися судові засідання, а в бокових торгували. У Стародавньому Римі базиліки залишилися спорудами громадського призначення (для суду і біржових операцій). Пізніше базиліка стала одним з основних типів християнського храму. Найперша з відомих базилік датується 2 століттям до н. е.Помпеях).

Коли Римська імперія стала офіційно християнською, термін «базиліка» став також позначати важливу католицьку церкву, якій було надано цей статус Папою Римським. Таким чином сьогодні слово розуміється в двох сенсах: архітектурному і католицькому. У католицькому сенсі в Україні існує тільки одна базиліка — Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові.

Див. також

Література

Шаблон:Link GA