Перегляд вихідного коду сторінки Астрономія

[[Файл:Crab Nebula.jpg|thumb|right|251px|Зображення [[Крабоподібна туманність|Крабоподібної туманності]], отримане [[Габбл (телескоп)|космічним телескопом Габбл]].]]
[[Файл:Eagle nebula pillars.jpg|thumb|right|251px|«Стовпи творіння», один з найвідоміших знімків, отриманих [[Габбл (телескоп)|телескопом «Габбл»]]. Народження нових зірок в [[Туманність Орла|Туманності Орла]]]]
'''Астроно́мія''' ({{lang-el|αστρον}}&nbsp;— [[Зорі|зірка]] і {{lang-el2|νομος}}&nbsp;— закон)&nbsp;— одна з найдавніших [[Наука|наук]], що містить спостереження і пояснення подій, які відбуваються за межами [[Земля|Землі]] та її [[Атмосфера Землі|атмосфери]].

== Основні напрямки ==
Вона вивчає походження, розвиток, властивості [[Астрономічні об'єкти|об'єктів]], що спостерігаються на небі (і перебувають поза межами Землі), а також процеси, пов'язані з ними. Цю науку ще називають космологією або зорезнавством.<ref>[http://slovopedia.org.ua/41/53392/261696.html Словник синонімів]</ref><ref>[http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Wisnyk559/TK_wisnyk559_kochan.htm Кочан І. Динаміка термінів з міжнародними кореневими компонентами]</ref><ref>[http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=1308 Словник чужомовних слів Павла Штепи, літера А]</ref>

[[Астроном]]и досліджують [[зірки]], [[планети]] і їхні [[супутник]]и, [[комети]] і [[метеорити|метеоритні тіла]], [[туманності]], [[зоряна система|зоряні системи]] і [[Міжзоряний простір|речовину]], що заповнює простір між зірками і планетами, в якому б стані вона не перебувала<ref name="kononovich">''Кононович Э. В., Мороз В. И.'' Общий курс Астрономии: Учебное пособие / Под. ред. Иванова В. В.. Изд. 2-е, испр.&nbsp;— М.: Едиториал УРСС, 2004.&nbsp;— C. 5—9.&nbsp;— ISBN 5-354-00866-2 {{ref-ru}}</ref>.

Дані про будову і розвиток небесних тіл, про їх положення і рух в просторі дозволяють отримати уявлення про будову [[Всесвіт]]у в цілому<ref name ="kononovich" />.

== Визначення астрономії ==
* ''Астрономія''&nbsp;— наука про [[Всесвіт]], що вивчає розміщення, рух, будову, походження і розвиток небесних тіл і створених ними систем<ref name ="kononovich" />.
* ''Астрономія''&nbsp;— наука про будову і розвиток небесних тіл і Всесвіту<ref>''Куликовский П. Г.'' Справочник любителя астрономии / Под. ред. Сурдина В. Г.. Изд. 5-е, перераб. и полн. обновл.&nbsp;— М.: Едиториал УРСС, 2002.&nbsp;— C. 11.&nbsp;— ISBN 5-8360-0303-3 {{ref-ru}}</ref>.

== Завдання астрономії ==
[[Файл:Equinozio da Pizzo Vento,tramonto fondachelli fantina, sicilia.JPG|міні|300x300пкс|рівнодення з сайту Pizzo Vento в [[Фондакеллі-Фантіна]], [[Сицилія]]]]
В астрономії вирішуються три основні задачі, які потребують послідовного підходу:
# вивчення [[Видиме положення небесного тіла|видимих]], а потім і [[Дійсне положення небесного тіла|дійсних]] положень небесних тіл і їх руху в просторі, визначення їх розмірів і форми;
# вивчення будови небесних тіл, дослідження хімічного складу і фізичних властивостей (густини, температури і&nbsp;т.&nbsp;д.) речовини, з якої вони складаються;
# вирішення проблеми походження і розвитку окремих тіл і їх систем.

Перша задача вирішується шляхом тривалих спостережень, розпочатих ще в глибокій древності, а також на основі законів механіки, відомих уже давно і фактично виведених із астрономічних спостережень. Тому в цій області астрономії ми маємо найбільше багатої інформації, особливо для небесних тіл, порівнянь близьких до [[Земля|Землі]].

Про фізичну будову небесних тіл ми знаємо набагато менше. Рішення деяких питань другої задачі вперше стало можливим не більше століття тому, а до основних проблем вдалось підійти лише в останні роки.

Третя задача складніша двох попередніх, оскільки матеріалу для її рішення поки ще далеко не достатньо, і наші знання в цій області астрономії обмежуються лише загальними міркуваннями і рядом більш-менш правдоподібних гіпотез<ref name ="kononovich" />.

== Історія ==
{{Докладніше|Історія астрономії}}
Астрономія&nbsp;— одна з найстаріших наук, яка виникла з практичних потреб людства. За розташуванням зір і [[сузір'я|сузір'їв]] первісні землероби визначали настання пір року. Кочові племена орієнтувалися за Сонцем і зорями. Необхідність у літочисленні привела до створення календаря<ref name=ure>{{УРЕ}}</ref>. Є докази, що ще доісторичні люди знали про основні явища, пов'язані зі сходом і заходом [[Сонце|Сонця]], [[Місяць (супутник)|Місяця]] і деяких [[зорі|зір]]. Періодична повторюваність затемнень Сонця і Місяця була відома вже дуже давно. Серед найдавніших письмових джерел зустрічаються описи астрономічних явищ, а також примітивні розрахункові схеми для передбачення часу сходу і заходу найяскравіших небесних тіл і методи відліку часу і ведення [[календар]]я.
Астрономія успішно розвивалась у Стародавньому Вавилоні, Єгипті, Китаї та Індії. У китайському літописі описується [[затемнення Сонця]], яке відбулося у 3-му тисячолітті до н.&nbsp;е.<ref name="ure"/> Теорії, які на основі розвинутих [[арифметика|арифметики]] й [[геометрія|геометрії]] пояснювали та передбачали рух Сонця, Місяця і яскравих [[планета|планет]], були створені в країнах [[Середземномор'я]] в останні століття [[дохристиянська ера|дохристиянської ери]] і разом із простими, але ефективними приладами, служили практичним цілям аж до епохи [[Відродження]].
<br/>Найперше великого розвитку сягла астрономія у Стародавній Греції. Так, [[Піфагор]] вперше дійшов висновку, що Земля має кулясту форму, а [[Арістарх Самоський]] висловив припущення, що Земля обертається навколо Сонця. [[Гіппарх]] у 2 ст. до н.&nbsp;е. склав один з перших зоряних каталогів, а [[філософ]]и-[[атомістика|атомісти]] [[Екзопланета#Історія відкриття|обстоювали множинність планет у Всесвіті]]. У творі Птолемея «Альмагест», написаному в II&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е., викладено т. з. [[геоцентрична система світу|геоцентричну систему світу]], яка була загальноприйнятою протягом майже півтори тисячі років.
У середньовіччя астрономія досягла значного розвитку у країнах Сходу. В 15 ст. [[Улугбек]] спорудив поблизу [[Самарканд]]а обсерваторію з точними на той час інструментами. Тут було складено перший після Гіппарха каталог зір. З 16 ст. починається розвиток астрономії в Європі. Нові вимоги висувались у зв'язку з розвитком торгівлі та мореплавства і зародженням промисловості, сприяли звільненню науки від впливу релігії і привели до ряду великих відкриттів<ref name="ure"/>.

Народження модерної астрономії пов'язують із відмовою від [[геоцентрична система Птолемея|геоцентричної системи світу]] [[Птолемей Клавдій|Птолемея]] ([[II століття]]) і заміною її [[геліоцентрична система|геліоцентричною системою]] [[Копернік Миколай|Миколая Коперніка]] (середина [[XVI століття]]), з початком досліджень небесних тіл за допомогою [[телескоп]]а ([[Галілей Галілео|Галілео Галілей]], початок [[XVII століття]]) і відкриттям [[закон всесвітнього тяжіння|закону всесвітнього тяжіння]] ([[Ісаак Ньютон]], кінець [[XVII століття]]). XVIII–XIX століття були для астрономії періодом нагромадження відомостей і знань про [[Сонячна система|Сонячну систему]], нашу [[Чумацький Шлях|Галактику]] і фізичну природу зірок, Сонця, планет і інших космічних тіл. Поява великих телескопів і здійснення систематичних спостережень призвели до відкриття, що Сонце входить до складу величезної дископодібної системи, що складається з багатьох мільярдів зірок&nbsp;— [[галактика|галактики]]. На початку [[XX століття]] астрономи виявили, що ця система є однією з мільйонів подібних їй галактик. Відкриття інших галактик стало поштовхом для розвитку позагалактичної астрономії. Дослідження [[оптичний спектр|спектрів]] галактик дало змогу [[Едвін Хаббл|Едвіну Хабблу]] [[1929]] року виявити явище «розбігання галактик», яке згодом здобуло пояснення на основі загального розширення [[Всесвіт]]у.

У [[XX століття|XX столітті]] астрономія поділилася на дві основні галузі: [[: en: Observational astronomy|спостережну]] і теоретичну. Спостережна астрономія зосереджена на спостереженнях небесних тіл, які потім аналізують за допомогою основних законів фізики. Теоретична астрономія зорієнтована на розробку моделей (аналітичних чи комп'ютерних) для опису астрономічних об'єктів і явищ. Ці дві гілки доповнюють одна одну: теоретична астрономія шукає пояснення результатам спостережень, а спостережну астрономію застосовують для підтвердження теоретичних висновків і гіпотез.

Науково-технічна революція [[XX століття]] мала надзвичайно великий вплив на розвиток астрономії в цілому та особливо [[астрофізика|астрофізики]]. Створення [[оптичний телескоп|оптичних]] і [[радіотелескоп]]ів з високою [[Роздільна здатність (оптика)|роздільною здатністю]], застосування [[ракета|ракет]] і [[штучний супутник|штучних супутників]] [[Земля|Землі]] для позаатмосферних астрономічних спостережень призвели до відкриття нових видів космічних тіл: [[радіогалактика|радіогалактик]], [[квазар]]ів, [[пульсар]]ів, джерел [[рентгенівське випромінювання|рентгенівського випромінювання]] тощо. Були розроблені основи теорії [[еволюція зір|еволюції зір]] і [[космогонія|космогонії]] Сонячної системи. Найбільшим досягненням астрофізики [[XX століття]] стала [[релятивістська космологія]]&nbsp;— теорія еволюції Всесвіту в цілому.

[[2009]] рік було оголошено [[ООН]] [[Міжнародний рік астрономії|Міжнародним роком астрономії]] (IYA2009). Основний наголос робиться на підвищенні суспільної зацікавленості й розумінні астрономії. Це одна з небагатьох наук, де [[Аматорська астрономія|непрофесіонали]] все ще можуть відігравати активну роль. [[Аматорська астрономія]] зробила свій внесок у ряд важливих астрономічних відкриттів.

== Основні розділи астрономії ==
Предметом досліджень в астрономії є багато різних об'єктів і створюваних ними систем аж до всього [[Всесвіт]]у в цілому. Виключно різноманітні і [[Науковий метод|методи досліджень]], включаючи як теоретичний підхід, так і всілякі експериментальні способи реєстрації і вимірювання космічного випромінювання, яке є основним джерелом інформації в астрономії. Різноманіття об'єктів і методів призводить до численності розділів і окремих напрямків в астрономії. Однак це не порушує її єдиності як науки: у всіх розділів єдина ціль досліджень<ref name ="kononovich" />.

Відповідно до предметів і методів досліджень астрономію поділяють на<ref>{{А-Е-С|Астрономія|39|a1}}</ref>:
* '''[[Астрометрія]]'''&nbsp;— підрозділ науки астрономії, що вивчає [[небесні тіла]] в конкретні моменти [[час]]у.
* '''[[Небесна механіка]]'''&nbsp;— вивчає рух небесних тіл під впливом сили тяжіння та фігури рівноваги небесних тіл, що визначається силою [[гравітація|гравітації]] та [[обертання]]. З'явилася небесна механіка лише у XVII столітті, коли стало можливим вивчення [[сила|сил]], що керують рухом небесних тіл.
* '''[[Астрофізика]]'''&nbsp;— вивчає [[фізика|фізичну]] природу небесних тіл, тобто фізичний стан і [[хімічний склад]] небесних тіл, а також досліджує питання про джерела енергії, випромінюваної Сонцем і зорями.
* '''[[Зоряна астрономія]]'''&nbsp;— вивчає будову, походження і розвиток зоряних систем і міжзоряної матерії.
* '''[[Фізична космологія]]'''&nbsp;— досліджує будову та еволюцію [[Всесвіт]]у у найбільших масштабах, розглядає питання про утворення і розвиток систем небесних тіл, зокрема [[Чумацький Шлях|нашої Галактики]] та [[Сонячна система|Сонячної системи]].

== Астрономічні спостереження ==
Основою для астрономічних досліджень є [[спостереження]] як самих космічних тіл або об'єктів (зірки, планети, [[Місяць (супутник)|Місяць]]), так і пов'язаних з ними явищ (схід, захід світил, [[Сонячне затемнення|затемнення Сонця]] і [[Місячне затемнення|Місяця]], [[фази Місяця]] або [[Фази планет|планет]]). В більшості випадків астрономічні спостереження потребують ретельних вимірювань кутів, моментів часу, світлових потоків та інших даних. Наступна обробка результатів спостережень нерідко потребує кропітких розрахунків і, в кінцевому рахунку, дозволяє отримати ті чи інші дані про природу досліджуваних тіл і створених ними систем.

До середини XX століття спостереження були практично єдиним джерелом знань про космос (за винятком можливості дослідження хімічного складу метеоритів, що впали на [[Земля|Землю]] та енергії первинних [[Космічні промені|космічних променів]]).

Однак [[перший штучний супутник Землі]], запущений в 1957&nbsp;р., відкрив нову еру космічних досліджень, що дозволило застосувати активніші методи астрономічних досліджень з [[Автоматична міжпланетна станція|міжпланетних станцій]], {{нп|Орбітальна обсерваторія|орбітальних обсерваторій||Orbiting Astronomical Observatory}} і навіть з поверхні Місяця та інших планет<ref name ="kononovich" />.

В астрономії інформація в основному отримується від виявлення та аналізу [[видиме світло|видимого світла]] та інших спектрів [[електромагнітне випромінювання|електромагнітного випромінювання]] в [[космос]]і. Астрономічні спостереження можуть бути розділені відповідно до ділянок електромагнітного спектра, в яких проводяться вимірювання. Деякі частини [[спектр]]а можна спостерігати з Землі (тобто, з її поверхні), а інші спостереження ведуться тільки на великих висотах або в космосі (в [[космічний апарат|космічних апаратах]] на [[орбіта|орбіті]] Землі). Докладні відомості про ці групи досліджень наведено нижче.
[[Файл:Hubble space telescope.jpg|міні|Американський оптичний [[Габбл (телескоп)|космічний телескоп «Габбл»]] ({{lang-en|Hubble space telescope}})]]

=== Оптична астрономія ===
{{main|Оптична астрономія}}
Історично оптична астрономія (яку ще називають астрономією видимого світла) є найдавнішою формою дослідження космосу&nbsp;— астрономії. [[Оптика|Оптичні]] зображення спочатку малювали від руки. Наприкінці [[XIX століття]] й більшої частини [[ХХ століття]], дослідження здійснювалися на основі зображень, які здобували за допомогою [[фотографія|фотографій]], зроблених на фотографічному устаткуванні. Сучасні зображення отримують з використанням цифрових детекторів, зокрема детектори на основі [[прилад із зарядовим зв'язком|приладів із зарядовим зв'язком]] (ПЗЗ). Хоча видиме світло охоплює діапазон приблизно від 4000 [[Ангстрем|Ǻ]] до 7000 Ǻ (400–700 нанометрів), обладнання, що застосовується у цьому діапазоні, можна застосувати і для дослідження близьких до нього [[ультрафіолет]]ового та [[інфрачервон]]ого діапазонів, які не сприймаються людським оком.

=== Інфрачервона астрономія ===
[[Файл:Herschel Space Observatory.jpg|thumb|Інфрачервоний [[Космічний телескоп Гершель|космічний телескоп «Гершель»]] ({{lang-en|Herschel space telescope}}).]]
{{main|Інфрачервона астрономія}}

Інфрачервона астрономія стосується досліджень, виявлення та аналізу [[інфрачервон]]ого випромінювання в космосі. Хоча довжина хвилі його близька до довжини хвилі видимого світла, [[інфрачервоне випромінювання]] сильно поглинається атмосферою, крім того, [[атмосфера Землі]] має значне інфрачервоне випромінювання. Тому [[обсерваторія|обсерваторії]] для вивчення інфрачервоного випромінення мають бути розташовані на високих та сухих місцях, у стратосфері ([[SOFIA|Стратосферна обсерваторія для астрономічних спостережень у інфрачервоному діапазоні «SOFIA»]]) або в космосі ([[Гершель (космічний телескоп)|Інфрачервоний космічний телескоп «Гершель»]]). Інфрачервоний спектр є корисним для вивчення об'єктів, які є занадто холодними, щоб випромінювати видиме світло таких об'єктів, як [[планета|планети]] і [[Навколозоряний диск|навколозоряні диски]]. Інфрачервоні промені можуть проходити через газопилові хмари, які поглинають видиме світло, що дає змогу спостерігати молоді зорі в [[молекулярні хмари|молекулярних хмарах]] і [[ядро галактики|ядрах галактик]]. Деякі [[молекула|молекули]] потужно [[випромінювання|випромінюють]] в інфрачервоному діапазоні, і це може бути використано для вивчення хімічних процесів у космосі (наприклад, для виявлення [[вода|води]] в [[комета]]х).

=== Ультрафіолетова астрономія ===
{{main|Ультрафіолетова астрономія}}

Ультрафіолетова астрономія, здебільшого, застосовується для детального спостереження в [[ультрафіолет]]ових довжинах хвиль приблизно від 100 до 3200 [[Ангстрем|Ǻ]] (від 10 до 320 [[нанометр]]ів). [[Світло]] на цих довжинах хвиль поглинається атмосферою Землі, тому дослідження цього діапазону виконують з верхніх шарів атмосфери або з космосу. Ультрафіолетова астрономія найкраще підходить для вивчення гарячих зір ([[ОФ зірки]]), оскільки основна частина їх випромінювання припадає саме на цей діапазон. Сюди належать дослідження блакитних зір в інших [[галактика]]х та [[планетарна туманність|планетарних туманностей]], [[Залишок наднової|залишків наднових]], активних галактичних ядер. Однак [[ультрафіолетове випромінювання]] легко поглинається міжзоряним пилом, тому під час вимірювання слід робити поправку на наявність останнього в космічному середовищі.

=== Радіоастрономія ===
[[Файл:USA.NM.VeryLargeArray.02.jpg|thumb|Радіотелескопи [[Надвеликий масив|Надвеликого масиву]] ({{lang-en|Very Large Array}}) в [[Сірокко]], [[Нью-Мексико]], [[Сполучені Штати Америки|США]]]]
{{main|Радіоастрономія}}

Радіоастрономія досліджує випромінювання з [[довжина хвилі|довжиною хвилі]], більшою за один [[міліметр]] (приблизно). Радіоастрономія відрізняється від більшості інших видів астрономічних спостережень тим, що досліджувані радіохвилі можна розглядати саме як [[хвиля|хвилі]], а не як окремі [[фотон]]и. Отже, можна виміряти як амплітуду, так і [[фаза (коливання)|фазу]] радіохвилі, що не так легко зробити для коротших хвиль.

Хоча деякі [[радіохвилі]] випромінюються астрономічними об'єктами у вигляді [[теплове випромінювання|теплового випромінювання]], більшість радіовипромінювання, що спостерігається з Землі, є за походженням [[синхротронне випромінювання|синхротронним випромінюванням]]<ref>Vladimir A. Bordovitsyn, "[https://books.google.com/books?vid=ISBN9810231563&id=rG9ZWoCtwagC&pg=PA385&lpg=PA385&dq=%22Synchrotron++radiation%22+astronomy Synchrotron Radiation in Astrophysics]" (1999) ''[http://www.worldscibooks.com/physics/3492.html Synchrotron Radiation Theory and Its Development] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100103100419/http://www.worldscibooks.com/physics/3492.html |date=3 січня 2010 }}'', {{ISBN|981-02-3156-3}}</ref>{{немає в джерелі|принаймні, немає на 385 сторінці, яка відкривається за наведеним посиланням.}}, що виникає, коли [[електрон]]и рухаються у [[магнітне поле|магнітному полі]]. Крім того, деякі спектральні лінії утворюються [[міжзоряний газ|міжзоряним газом]], зокрема [[Радіолінія Гідрогену 21 см|радіолінія нейтрального водню довжиною 21&nbsp;см]].

У радіодіапазоні спостерігається велике розмаїття космічних об'єктів, зокрема [[наднова|наднові зорі]], [[міжзоряний газ]], [[пульсар]]и та активні ядра галактик.

=== Рентгенівська астрономія ===
{{main|Рентгенівська астрономія}}

Рентгенівська астрономія вивчає [[астрономічні об'єкти]] в [[Електромагнітна хвиля#Спектральні діапазони|рентгенівському діапазоні]]. Зазвичай об'єкти випромінюють [[рентгенівське випромінювання]] завдяки:
* [[синхротронне випромінювання|синхротронному механізму]] (релятивістські [[електрон]]и, що рухаються в [[магнітне поле|магнітних полях]])
* [[теплове випромінювання]] від тонких шарів газу, нагрітих вище 10<sup>7</sup> [[Кельвін|K]] (10 мільйонів [[Кельвін]]а&nbsp;— так зване [[гальмівне випромінювання]]);
* теплове випромінювання масивних газових тіл, нагрітих понад 10<sup>7</sup> K (так зване випромінювання [[Абсолютно чорне тіло|абсолютно чорного тіла)]].

Оскільке рентгенівське випромінювання поглинається атмосферою Землі, рентгенівські спостереження здебільшого виконують з [[орбітальна станція|орбітальних станцій]], [[ракета|ракети]] або [[космічний корабель|космічних кораблів]]. До відомих [[рентгенівські джерела|рентгенівських джерел]] у космосі належать: рентгенівські [[Подвійна зоря|подвійні зорі]], [[пульсар]]и, залишки [[Наднова|наднових]], [[еліптична галактика|еліптичні галактики]], [[скупчення галактик]], а також [[активні ядра галактик]].

=== Гамма-астрономія ===
{{main|Гамма-астрономія}}

Гамма-астрономія вивчає астрономічні об'єкти за [[Електромагнітна хвиля|електромагнітним випромінюванням]] найкоротшою довжиною хвиль (з енергією понад 100 к[[Електронвольт|Ев]])<ref name="АЕС_98">{{А-Е-С|Гамма-астрономія|98—99|g}}</ref>. Гамма-промені можуть спостерігатися безпосередньо з таких [[супутник]]ів, як [[Комптон (обсерваторія)|гамма-обсерваторія «Комптон»]] або спеціалізовані [[атмосферні телескопи Черенкова]]. Атмосферні телескопи виявляють гамма-промені не безпосередньо, а за [[черенковське випромінювання|черенковським випромінюванням]] високоенергетичних часток, які утворюються під час взаємодії гамма-променів з атмосферою Землі внаслідок [[Комптонівське розсіювання|комптонівського розсіювання]].

Більшість джерел гамма-випромінювання є фактично джерелами [[гамма-сплеск]]ів, які випромінюють тільки гамма-промені протягом короткого проміжку часу від декількох мілісекунд до тисячі [[секунда|секунд]], перш ніж розвіятися в просторі космосу. Тільки 10% від джерел [[гамма-випромінювання]] не є перехідними джерелами. До цих стійкий гамма-випромінювачів включають [[пульсар]]и, [[нейтронна зірка|нейтронні зірки]] і кандидати на [[Чорна діра|чорні дірки]] в активних галактичних ядрах.

=== Астрономія полів, що не ґрунтуються на електромагнітному спектрі ===
{{main|Астрономія полів, що не ґрунтуються  на електромагнітному спектрі}}

До Землі, виходячи з дуже великих відстаней, потрапляє не тільки [[електромагнітне випромінювання]], а й інші типи [[елементарна частинка|елементарних частинок]].

У нейтринній астрономії використовують спеціальні підземні об'єкти такі, як ''SAGE'', ''GALLEX'' і ''Каміока II/III'' для виявлення [[нейтрино]]. Ці нейтрино приходять головним чином від [[сонце|Сонця]] чи [[зірка|зірок]], але також від [[Наднова|супернових]]. [[Космічні промені]], що складаються з частинок дуже [[висока енергія|високої енергії]], які можуть розпадатися або поглинатися, входячи в атмосферу Землі, в результаті чого виникають каскади вторинних частинок. Крім того, деякі майбутні детектори нейтрино будуть також безпосередньо чутливі до нейтрино, народжених, коли космічні промені потрапляють до атмосфери Землі.

Новим напрямком в різновиді методів астрономії може стати [[гравітаційно-хвильова астрономія]], яка прагне використовувати детектори [[гравітаційні хвилі|гравітаційних хвиль]] для збору даних спостережень про компактні об'єкти. Кілька обсерваторій уже побудовано, наприклад, [[лазерний інтерферометр]] гравітаційної обсерваторії ''LIGO'', але [[гравітаційні хвилі]] дуже важко виявити, і вони досі залишаються невловимими.

[[Планета]]рна астрономія використовує також безпосереднє вивчення за допомогою [[космічний апарат|космічних кораблів]] і дослідницьких [[космічні місії|місій]] типу «за зразками й назад» (''Sample Return''). До них належать польоти місій з використанням [[датчик]]ів; спускних апаратів, які можуть проводити експерименти на поверхні об'єктів, а також дають змогу здійснювати [[віддалене зондування]] матеріалів чи об'єктів і місії доставки на Землю зразків для прямих [[лабораторія|лабораторних]] досліджень.

=== Астрометрія та небесна механіка ===
[[Файл:Grav.lens1.arp.750pix.jpg|thumb|250px|Позагалактична астрономія: гравітаційне лінзування. Це зображення показує кілька блакитних петлеподібних об'єктів, які є численними зображеннями однієї галактики, розмноженими через ефект гравітаційної лінзи від скупчення жовтих галактик у центрі фотографії. Лінзу утворено гравітаційним полем скупчення, яке відхиляє світлові промені, що призводить до збільшення і викривлення зображення віддаленішого об'єкта. Знімок [[Космічний телескоп «Габбл»|космічного телескопа <nowiki>''Габбл''</nowiki>]].]]
{{main|Астрометрія|небесна механіка}}

Один з найстаріших підрозділів астрономії, який вимірює положення небесних об'єктів. Ця галузь астрономії називається [[астрометрія|астрометрією]]. Історично точні знання про розташування [[Сонце|Сонця]], [[Місяць (супутник)|Місяця]], [[планета|планет]] і [[зорі|зірок]] відіграють надзвичайно важливу роль у [[навігація|навігації]].

Ретельні вимірювання розташування [[планета|планет]] призвели до глибокого розуміння [[збурення орбіти|гравітаційних збурень]], що дало змогу з високою точністю визначати їхнє розташування у минулому та передбачати на майбутнє. Ця галузь відома як [[небесна механіка]]. Зараз відстеження [[навколоземні астероїди|навколоземних об'єктів]] дає змогу прогнозування зближення з ними, а також можливі зіткнення різних об'єктів із Землею.

Вимірювання зоряних [[паралакс]]ів найближчих зір є фундаментом для визначення відстаней у далекому космосі, що застосовується для виміру масштабів [[Всесвіт]]у. Ці вимірювання забезпечили основу для визначення властивостей віддаленіших зір, бо їхні властивості можуть бути зіставлені з ближчими. Вимірювання [[променева швидкість|променевих швидкостей]] і [[власний рух|власних рухів]] небесних тіл дає змогу показати [[кінематика|кінематику]] цих систем у [[Чумацький Шлях|нашій галактиці]]. Астрометричні результати також можуть використовуватися для вимірювання розподілу [[темна матерія|темної матерії]] в [[галактика|галактиці]].

У 1990-х роках астрометричні методи вимірювання [[зоряні коливання|зоряних коливань]] було застосовано для виявлення великих позасонячних планет (планет на [[орбіта]]х прилеглих зір).

=== Позаатмосферна астрономія ===
Дослідження за допомогою космічної техніки посідають особливе місце серед методів вивчення небесних тіл і космічного середовища. Початок було покладено [[Запуск першого супутника|запуском]] у [[СРСР]] у [[1957]] році першого у світі [[Штучний супутник Землі|штучного супутника Землі]]. Космічні апарати дали змогу здійснювати дослідження в усіх діапазонах довжин хвиль електромагнітного випромінювання. Тому сучасну астрономію часто називають всехвильовою. Позаатмосферні спостереження дають змогу приймати в космосі випромінювання, які поглинає або дуже змінює [[Атмосфера Землі|земна атмосфера]]: далекі [[ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетові]], [[рентгенівське випромінювання|рентгенівські]] й [[інфрачервоне випромінювання|інфрачервоні]] промені, радіовипромінювання деяких довжин хвиль, що не доходять до Землі, а також корпускулярні випромінювання Сонця та інших тіл. Дослідження цих, раніше недоступних видів випромінювання зір і туманностей, міжпланетного та міжзоряного середовища дуже збагатили наші знання про фізичні процеси у [[Всесвіт]]і. Зокрема, було відкрито невідомі раніше джерела рентгенівського випромінювання&nbsp;— рентгенівські [[пульсар]]и. Багато інформації про природу найвіддаленіших від нас тіл та їхніх систем також здобуто завдяки дослідженням, виконаним за допомогою встановлених [[спектрограф]]ів на різних [[космічний апарат|космічних апаратах.]]

== Астрономія в Україні ==
[[Файл:КРАО-2.jpg|thumb|[[Кримська астрофізична обсерваторія]]. Великий сонячний телескоп]]

Першу в [[Україна|Україні]] астрономічну [[обсерваторія|обсерваторію]] засновано у [[1821]] адміралом А.&nbsp;С.&nbsp;Грейсом. Обсерваторію було збудовано у [[Миколаїв|Миколаєві]]. Вона мала призначення обслуговувати [[Чорноморський флот Російської імперії|Чорноморський флот]]. Другою в Україні була обсерваторія [[Київський університет|Київського Університету]], будівництво якої було завершено [[1845]] року. Потім було відкрито обсерваторії в [[Одеса|Одесі]] ([[1871]]) та [[Харків|Харкові]] ([[1888]]), у [[1900]] створено обсерваторію [[Львівський Університет|Львівського Університету]]. У Сімеїзі (Крим) [[1908]] року було організовано астрофізичний відділ [[Пулковська обсерваторія|Пулковської обсерваторії]], який в радянські часи входив до складу [[Кримська астрофізична обсерваторія|Кримської астрофізичної обсерваторії]] [[АН СРСР]]. [[1926]] року у [[Полтава|Полтаві]] створено [[Гравіметрія (геофізика)|гравіметричну]] обсерваторію, основним завданням якої є вивчення рухів [[Земні полюси|земних полюсів]] і припливів у [[земна кора|земній корі]]. [[1945]] року в [[Голосіїв|Голосієві]], під [[Київ|Києвом]], створено астрономічну обсерваторію [[АН УРСР]].

Значні астрометричні роботи виконали в Україні І.&nbsp;Є.&nbsp;Кортацці, Б.&nbsp;П.&nbsp;Остащенко-Кудрявцев, Л.&nbsp;І.&nbsp;Семенов ([[Миколаїв]]), В.&nbsp;І.&nbsp;Фабріціус, [[Диченко Михайло Петрович|М. П Диченко]] ([[Київ]]), М.&nbsp;В.&nbsp;Ціммерман, Б.&nbsp;В.&nbsp;Новопашенний ([[Одеса]]), [[Левицький Григорій Васильович|Г.&nbsp;В.&nbsp;Левицький]], [[Струве Людвіг Оттович|Л.&nbsp;О.&nbsp;Струве]], М.&nbsp;М.&nbsp;Євдокимов ([[Харків]]), О. Я Орлов, Є.&nbsp;П.&nbsp;Федоров ([[Полтава]]). [[Хандриков Митрофан Федорович|М.&nbsp;Ф.&nbsp;Хандриков]] був визначним організатором Київської школи теоретичної астрономії. Важливі дослідження виконав у Києві [[Яковкін Авенір Олександрович|А.&nbsp;О.&nbsp;Яковкін]]. В галузі астрофізики значних успіхів досягли [[Всехсвятський Сергій Костянтинович|С.&nbsp;К.&nbsp;Всехсвятський]] ([[Київ]]), [[Кононович Олександр Костянтинович|О.&nbsp;К.&nbsp;Кононович]] і [[Цесевич Володимир Платонович|В.&nbsp;П.&nbsp;Цесевич]] ([[Одеса]]), В.&nbsp;Г.&nbsp;Фесенков, [[Барабашов Микола Павлович|М.&nbsp;П.&nbsp;Барабашов]] ([[Харків]]), [[Неуймін Григорій Миколайович|Г.&nbsp;М.&nbsp;Неуймін]], [[Шайн Григорій Абрамович|Г.&nbsp;А.&nbsp;Шайн]], [[Мустель Евальд Рудольфович|Е.&nbsp;Р.&nbsp;Мустель]] ([[Кримський півострів|Крим]]), Е.&nbsp;В.&nbsp;Рибка, В.&nbsp;Б.&nbsp;Степанов, [[Ейгенсон Моріс Семенович|М.&nbsp;С.&nbsp;Ейгенсон]] ([[Львів]]) та багато інших.

Першу{{немає в джерелі}} аматорську астролабараторію відкрили Юлія та Олексій Мозолевські у 2019-у році під Бердянськом і влаштували там астротабір та хостел.<ref name=":0" />

З'являються в астрономії України і нові обличчя. Так, студентка [[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|Києво-Могилянської академії]] Дар'я Заремба стала учасницею [https://www.facebook.com/IAYC.IWA/ IAYC] - Міжнародного молодіжного астрономічного табору, звідки починали свій шлях багато відомих науковців.<ref>{{Cite web|title=Як я зняла Андромеду і познайомилась з дослідниками з 26 країн. Нотатки з астрономічного табору|url=https://svoi.city/read/monologi/41867/notatki-z-astronomichnogo-taboru|website=Свои.City|accessdate=2019-11-28|language=ru}}</ref>

== Теоретична астрономія ==
Астрономи-теоретики використовують широкий спектр інструментів, які включають аналітичні моделі (наприклад, [[політропи]] наближені до поведінки зірки) і обрахунки чисельних моделювань. Кожен з методів має свої переваги. Аналітична [[модель]] процесу, як правило, краще дає зрозуміти суть того, чому це (щось) відбувається. Чисельні моделі можуть свідчити про наявність явищ і ефектів, яких, ймовірно, інакше не було б видно.

[[Теоретик]]и в галузі астрономії прагнуть створювати теоретичні моделі і з'ясувати в дослідженнях наслідки цих моделювань. Це дає змогу спостерігачам шукати дані, які можуть спростувати модель або допомагає у виборі між кількома альтернативними або суперечливими моделями. Теоретики також [[експеримент]]ують у створенні або видозміні моделі з урахуванням нових даних. У разі невідповідності загальна тенденція полягає у спробі зробити мінімальними зміни в моделі й відкорегувати результат. У деяких випадках велика кількість суперечливих даних з часом може призвести до повної відмови від моделі.

Теми, які вивчають теоретичні астрономи: зоряна динаміка і еволюція галактик; великомасштабна структура Всесвіту; походження космічних променів; загальна теорія відносності та фізична космологія, зокрема космології зірок і астрофізика. Астрофізичні відносності служать як [[інструмент]] для оцінювання властивостей великомасштабних структур, для яких '''гравітація''' відіграє значну роль у [[фізичні явища|фізичних явищах]] і основою для досліджень [[чорна діра|чорних дір]], [[Астрофізика|астрофізики]] та вивчення гравітаційних хвиль. Деякі широко прийняті і вивчені [[теорія|теорії]] і моделі в астрономії, тепер включені в ''Lambda-CDM'' моделі, [[Великий Вибух]], [[розширення Всесвіту]], [[темна матерія|темної матерії]] і фундаментальні [[фізика|теорії фізики]].

=== Неможливість експерименту в астрономії ===
{{Вікіцитати|Людська діяльність: Трактат з економічної теорії}}
[[Людвіг фон Мізес]] про неможливість [[експеримент]]у в астрономії: «Твердження про те, що наука про природу зобов'язана всіма своїми досягненнями експериментальному методу, іноді піддається різкій критиці з посиланнями на астрономію. В даний час астрономія являє собою виключно застосування фізичних законів, експериментально відкритих на землі, до небесних тіл. У далекому минулому астрономія грунтувалася на припущенні, що небесні тіла не змінять свого курсу. [[Миколай Коперник|Коперник]] і [[Йоганн Кеплер|Кеплер]] просто спробували припустити, по якій траєкторії [[Земля]] обертається навколо [[Сонце|Сонця]]. Оскільки [[коло]] вважалося найдосконалішою кривою, Коперник й обрав його для своєї теорії. Пізніше Кеплер також на основі припущень замінив коло на [[еліпс]]. І тільки після відкриттів [[Ісаак Ньютон|Ньютона]] астрономія стала [[Природничі науки|природничою наукою]] в строгому сенсі слова.»<ref>{{Cite book|title=Человеческая деятельность : трактат по экономической теории|last=Фон Мізес|first=Людвіг|year=2019|publisher=Социум|location=Челябинск|pages=|language=рос.|isbn=978-5-91603-071-6}}</ref>

== Аматорська астрономія ==
{{main| Аматорська астрономія}}
Астрономія є однією з наук, в якій внесок аматорів може бути значним.
Загалом всі астрономи-аматори спостерігають різні небесні об'єкти і явища в більшому обсязі, ніж науковці, хоча їхній технічний ресурс набагато менший за можливості державних інституцій, іноді [[Астрономічні інструменти|обладнання]] вони будують собі самостійно (як це було ще 2 століття тому). Зрештою більшість науковців вийшли саме з цього середовища. Головні об'єкти спостережень астрономів-аматорів: [[Місяць (супутник)|Місяць]], [[планета|планети]], [[зірка|зірки]], [[комета|комети]], метеорні потоки і різноманітні об'єкти глибокого неба, а саме: [[зоряне скупчення|зоряні скупчення]], [[галактика|галактики]] і [[туманність|туманності]]. Одна з гілок аматорської астрономії, аматорська [[астрофотографія]], передбачає фотофіксацію ділянок нічного неба. Багато аматорів хотіли б спеціалізуватися у спостереженні окремих предметів, типів об'єктів, або типів подій, які цікавлять їх.

Більшість аматорів працюють у видимому спектрі, але невелика частина експериментує з довжиною хвиль за межами [[видимий спектр|видимого спектра]]. Для таких експериментів треба ставити [[інфрачервоний фільтр|інфрачервоні фільтри]] на звичайні [[телескоп]]и, а також користуватися [[радіотелескоп]]ами. Піонером аматорської радіоастрономії є [[Карл Янський]], який спостерігав небо в радіодіапазоні [[1930]] року. Дехто з астрономів-аматорів використовує як домашні телескопи, так і радіотелескопи, які спочатку були побудовані для астрономічних закладів, але тепер доступні для аматорів через застатрілість (як для великих дослідних інституцій).

Астрономи-аматори і надалі продовжують робити свій внесок в астрономію. Справді, вона є однією з небагатьох наукових дисциплін, де внесок аматорів може бути значним. Доволі часто вони проводять точкові вимірювання, які використовуються для уточнення орбіт малих планет, почасти вони також виявляють комети, виконують регулярні спостереження змінних зір. А досягнення в галузі [[цифрові технології|цифрових технологій]] дало змогу аматорам досягти вражаючого прогресу в галузі астрофотографії.

[[2019 в Україні|2019]]-го року в [[Україна|Україні]] під [[Бердянське (Мангушський район)|Бердянськом]] запрацювала аматорська астролабораторія, в якій можна розглядати галактику у телескоп для візуального спостереження та жити у хостелі на базі астролабараторії. Її заснували Юлія та Олексій Мозолевські.<ref name=":0">{{Cite web|title=Під Бердянськом створюють приватну обсерваторію|url=https://omore.city/read/miscya/50352/selo-vino-teleskop-yak-pid-berdyanskom-stvoryuyut-prostir-dlya-kosmichnih-sposterezhen|website=О, Море.Сity|accessdate=2019-11-27|language=ru}}</ref>{{значимість факту}}

== Нерозв'язані проблеми в галузі астрономії ==
{{See also|Нерозв'язані проблеми сучасної фізики}}

Астрономія як наукова дисципліна, зробила величезний крок вперед у розумінні природи Всесвіту і його зміст, але залишається низка важливих невирішених питань.

* Чи є інше життя у Всесвіті? Тим більше, чи є розумне життя? Якщо воно існує, то як пояснюється [[парадокс Фермі]]? Існування життя в інших місцях має важливе наукове і філософське значення.<ref>{{cite web
|url=http://web.archive.org/web/20110628214416/http://www.astrobio.net/debate/236/complex-life-elsewhere-in-the-universe
|title = Rare Earth: Complex Life Elsewhere in the Universe?
|publisher = Astrobiology Magazine|accessdate = 12 August 2006}}</ref><ref>{{cite web
 |url         = http://www.bigear.org/vol1no2/sagan.htm
 |title       = The Quest for Extraterrestrial Intelligence
 |publisher   = Cosmic Search Magazine
 |accessdate  = 2006-08-12
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6GYqaqWrE?url=http://www.bigear.org/vol1no2/sagan.htm
 |archivedate = 2013-05-12
 |deadurl     = no
}}</ref> 
* Чи є [[Сонячна система]] унікальною?
* Що спричинило утворення [[Всесвіт]]у? Чи правильна [[Інфляція (космологія)|теорія космічної інфляції]], і якщо так, то які докладні деталі цієї стадії? Чому у Всесвіті спостерігається [[Баріонна асиметрія Всесвіту|баріонна асиметрія]]? Яку [[форма Всесвіту|форму має Всесвіт]]?
* Яка природа [[темна матерія|темної матерії]] і [[темна енергія|темної енергії]]? Вони визначають розвиток і долю Всесвіту, проте їхня справжня природа залишається невідомою.<ref name="physics questions">{{cite web
 |url         = http://www.pnl.gov/energyscience/01-02/11-questions/11questions.htm
 |title       = 11 Physics Questions for the New Century
 |publisher   = Pacific Northwest National Laboratory
 |accessdate  = 12 August 2006
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20060203152634/http://www.pnl.gov/energyscience/01-02/11-questions/11questions.htm
 |archivedate = 3 лютий 2006
 |deadurl     = yes
}}</ref> Якою буде подальша доля Всесвіту?<ref>{{cite web
 |last        = Hinshaw
 |first       = Gary
 |date        = 2005-12-15
 |url         = http://map.gsfc.nasa.gov/m_uni/uni_101fate.html
 |title       = What is the Ultimate Fate of the Universe?
 |publisher   = NASA WMAP
 |accessdate  = 2007-05-28
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6GYqbSQt4?url=http://map.gsfc.nasa.gov/m_uni/uni_101fate.html
 |archivedate = 2013-05-12
 |deadurl     = no
}}</ref>
* Якими були перші галактики? Як утворилися надмасивні [[чорна діра|чорні діри]]?
* Як утворюються [[космічні промені надвисоких енергій]]?<ref>Open Questions, Cosmology and Astrophysics, item 12</ref><ref name="newscientistspace item 3">newscientistspace item 3</ref>

Для пошуку відповідей на ці питання може знадобитися будівництво нових наземних і космічних інструментів, і, можливо, нові розробки в теоретичній та експериментальній фізиці.

== Практичне значення астрономії ==
Астрономія і її методи мають велике значення в житті сучасного [[суспільство|суспільства]]. Без її участі неможливо вирішувати фундаментальні питання, пов'язані з протіканням найважливіших природних процесів.

Найширше розповсюджуються астрономічні методи навігації в [[мореплавство|мореплавстві]] і [[авіація|авіації]], а останнім часом&nbsp;— і в [[космонавтика|космонавтиці]]. Обчислювання [[ефемерида|ефемерид]] (таблиць положень) найважливіших об'єктів і складення [[календар]]ів, необхідним в [[Народне господарство|народному господарстві]], також засновані на астрономічних даних.

Складення [[Географічна карта|географічних]] і [[Топографічна карта|топографічних карт]], вираховування настання морських [[приплив]]ів і [[відплив]]ів, визначення [[Сила тяжіння|сили тяжіння]] в різних точках земної поверхні з ціллю виявлення покладів [[корисні копалини|корисних копалин]],&nbsp;— все це в своїй основі опирається на астрономічні методи.

Дослідження процесів, що проходять на різних [[Астрономічні об'єкти|небесних тілах]], дозволяє астрономам вивчати речовину в таких її станах, які ще не досягнуті в земних [[лабораторія]]х. Астрономія, і частково [[астрофізика]], тісно пов'язані з [[фізика|фізикою]], [[хімія|хімією]], [[математика|математикою]]. Вони сприяють розвитку цих наук, котрі, є основою всієї сучасної техніки. Достатньо сказати, що питання про роль внутріатомної енергії вперше був поставлений астрофізиками, а велике досягнення сучасної [[Техніка|техніки]]&nbsp;— створення небесних тіл ([[Штучний супутник|супутників]], космічних станцій і [[Космічний апарат|апаратів]])&nbsp;— взагалі було б немислимо без астрономічних знань.

Одні лише спостереження небесних явищ не дозволяють виявити їх істинні причини. Тому відсутність наукових знань нерідко призводить до невірних їх тлумачень і [[забобон]]ам. Наприклад, у древності [[Сонце]], [[Місяць (супутник)|Місяць]] і [[планети]] рахувались божествами, і їм поклонялись. Багато забобонів у людей було пов'язано з [[Сонячне затемнення|сонячними]] і [[Місячне затемнення|місячними затемненнями]], з появою [[Комети|комет]], з явищем [[метеор]]ів і [[болід]]ів, падінням [[метеорит]]ів тощо. Наприклад, у деяких народів комети рахувались віщунами різних бід, що осягають людство на [[Земля|Землі]] ([[пожежа|пожежі]], [[епідемія|епідемії]], [[війна|війни]]): явище метеору нерідко пов'язували зі смертю окремої людини і&nbsp;т.&nbsp;д.

Астрономія, вивчаючи небесні явища, вивчаючи [[Природа|природу]], будову і розвиток небесних тіл, доказує, що [[Всесвіт]] підкоряється єдиним законам природи і згідно з ними розвивається в часі і просторі. Тому висновки астрономії мають глибоке [[Філософія|філософське]] значення.

У теперішній час проблеми астрономії в основному торкаються загальних поглядів на будову [[Матерія (фізика)|матерії]] і [[Всесвіт]]у, на виникнення, розвиток і подальшу долю як окремих частин, так і всього Всесвіту в цілому<ref name ="kononovich" />.

== Див. також ==
{{Інші проекти
|Тема          = Астрономія
|Вікісловник   = Категорія:Астрономія
|Вікіпідручник = Subject:Astronomy
|Вікіцитати    = Астрономія
|Вікіджерела   = 
|Віківиди      = 
|Вікіновини    = Категорія:Астрономія
|Вікісховище   = Category:Astronomy
|Метавікі     = 
|Проект       = 
|Родовід      = 
}}
* [[Список астрономів]]
* [[Сонячна система]]
* [[Календар]]
* [[Археоастрономія]]
* [[Астрономічні інструменти]]
* [[Українська астрономічна асоціація]]
* [[Астрономічний енциклопедичний словник]]
* [[Міжнародний день астрономії]]

== Джерела ==
{{reflist|2}}

== Література ==

=== Українською мовою ===
* [[Астрономічний енциклопедичний словник]]&nbsp;/ За заг. ред. [[Климишин Іван Антонович|І.&nbsp;А.&nbsp;Климишина]] та А.&nbsp;О.&nbsp;Корсунь.&nbsp; А. О. Корсунь, Л. Р. Лісіна, Л. С. Пілюгін, К. В. Алікаєва, К. Бурлов-Васильєв; Голов. астроном. обсерваторія НАН України, Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2003. - 547 c.&nbsp;([https://web.archive.org/web/20161123091951/http://old.lnu.edu.ua/publish/astro/ онлайн-версія])
* Астрономія : для дітей серед. шк. віку / авт.-упоряд. Д. А. Свєчкарьов, худож.- ілюстр. Г. В. Беззубова, худож.-оформ. Г. В. Кісель. - Харків : Фоліо, 2013. - 318, [1] с. - (Шкільна бібліотека. Дитяча енциклопедія : заснована у 2013 р.). - Бібліогр.: с. 308-315. - ISBN 978-966-03-5965-9 (Шкільна б-ка. Дитяча енциклопедія). - ISBN 978-966-03-6371-7
* Астрономія : навч. посіб. / І. А. Климишин, Г. О. Гарбузов, Б. О. Мурніков, Т. І. Кабанова. - О. : Астропринт, 2012. - 351 c. 
* Астрономія на Україні (1918-1962 рр.) : бібліограф. покажч. / Таїсія Андріївна Азарнова, Ніна Олександрівна Шемець; В.о. Акад. наук Української РСР, Держ. публічна б-ка; За ред. І. Г. Колчинський; ред. Д. І. Попович.– К. : Наукова думка, 1965.– 160, [3] c.
* Астрономія - передовий рубіж природознавства : [лекція] / Я. С. Яцків ; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. - 26 с. : портр. 
* Астрономія : підручник для загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / М. П. Пришляк ; ред. Яцків Я. С. - Харків : Ранок, 2011. - 160 с. : рис., табл. - ISBN 978-617-540-424-9
* Вимір часу від давніх-давен до сучасності / А. О. Корсунь. - Київ : Техніка, 2009. - 174, [1] с. - Бібліогр.: с. 171-173. - ISBN 978-966-575-164-9
* Вступ до астрофізики та космогонії : навч. посіб. / В. А. Захожай ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. - 207 с. - Бібліогр.: с. 203-207. - ISBN 978-966-623-940-5
* Геодезична астрономія : навч. посіб. / С. М. Білокриницький; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. - Чернівці : Рута, 2014. - 95 c. 
* Дивовижна астрономія / О. О. Фейгін. – Х. : Ранок, 2013. – 176 с. : ілюстр. – (Популярно про складне).
* Дошкільнятам про зоряне небо : навч. посіб. / В. Старченко. - Київ : Наш час, 2006. - 88, [3] с. - Бібліогр.: с. 90. - ISBN 966-8174-13-5
* Земля та всесвіт [Мультимедіа]. - Електрон. дані. - Київ : Всеукр. т-во "Просвіта" ім. Т. Шевченка : Атлантік, 2007. - 1 ел. опт. диск (CD-ROM). - Назва з етикетки диска. - Дитяча колекція. 
* Зоряний Всесвіт : навч.-метод. посіб. / О. О. Фейгін. - Харків : Основа, 2009. - 144 с. : іл. - (Бібліотека журналу "Фізика в школах України" : сер. засновано в 2004 р. ; вип. 6 (66)). - Бібліогр.: с. 143-144. - ISBN 978-611-00-0163-2
* Історія Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. Івана Франка / за ред. Б. Новосядлого. – Л. : ЛНУ, 2011. – 240 c. 
* Історія космічних досліджень : [наук.-популяр. вид. для дітей] / Луї Стовелл ; ілюстр. Пітера Аллена. - [Київ] : Країна Мрій, [2015]. - 103 с. : кольор. іл. - ISBN 978-074-609-845-5. - ISBN 978-617-538-062-8
* Календар природи і людини / І. А. Климишин ; ред. Л. І. Сідлович ; рецензент А. В. Буткевич. - 2-ге вид. перероб. і допов. - Львів : Вища школа, 1983. - 176 с. : ил.
* Київське вікно у Всесвіт : історія Київ. астроном. обсерваторії в контексті історії розв. нац. та світ. науки / Л. В. Казанцева, В. С. Кислюк. - Київ : Інформ.-аналіт. агенція "Наш час", 2007. - 196 с. : кольор. фотогр. - (Серія "Невідома Україна"). - Бібліогр.: с. 191-194. - Присвяч. пам'яті Олександра Кузьмича Осипова, який тривалий час був хранителем цієї історії. - ISBN 978-966-8174-85-8. - ISBN 966-8174-12-7 (серія)
* Курс загальної астрономії: навч. посіб. / С. М. Андрієвський, І. А. Климишин; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. — О.: Астропринт, 2007. — 480 c. ISBN 978-966-318-773-0
* Небесна механіка : Підруч. для студ. ун-тів, які навч. за спец. "Астрономія" / Ю. В. Александров; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Х., 2004. - 236 c.
* Нове в астрономії : кн. для вчителя та учня / І. П. Крячко ; [ред. рада Л. Хольвінська та ін.]. - Київ : Ред. газет природничо-мат. циклу, 2013. - 98, [1] с. - (Бібліотека "Шкільного світу" : заснована у 2003 р.). - ISBN 978-966-451-000-1 (б-ка "Шк. світу"). - ISBN 978-966-2755-27-5
* Основи релятивістської космології : Навчальний посібник для студентів спец. "Астрономія" і "Фізика" ВНЗ / Юрій Володимирович Александров; В.о. Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна.– Харків : ХНУ, 2004.– 134 с. – 200 пр. – ISBN 966-623-304-5
* Планетарій як засіб навчання : навч. посіб. / В. Ю. Биков, М. Т. Мартинюк, І. А. Ткаченко ; Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. - Київ : Науковий світ, 2004. - 87, [1] с. - Бібліогр.: с. 86. - ISBN 9666753294
* Планети народжують життя. Космічний дім / І. М. Христенко ; Європ. ун-т. - Київ : Вид-во Європейського ун-ту, 2004. - 182 с. - Бібліогр. у кінці глав. - ISBN 966-301-053-3
* ''Попов П. І. та ін.'' Астрономія. К., 1950.
* Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні: збірник наукових праць / за заг. ред. О. Петрука. – Львів: Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, 2014. – 767 с.<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/node/2039 Коротко про видання]</ref> ([http://www.academia.edu/11048880/Українське_небо._Студії_над_історією_астрономії_в_Україні онлайн-перегляд])
* Українські фізики та астрономи : посібник-довідник / авт.-уклад. Віра Шаромова. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. - 303, [1] с. - Бібліогр.: с. 294-299. - Авт. зазначено на обкл. - ISBN 978-966-07-0800-6
* Українські фізики та астрономи : посібник-довідник / укл. В. Шаромова. - 2-ге вид., доп. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. - 352 с. - ISBN 978-966-07-1369-7
* Усе, що потрібно знати про планети і зірки : від малих небесних тіл до галактик / Я. О. Батій. – Х. : Ранок, 2011. – 112 с. : ілюстр. – (Ілюстрована енциклопедія школяра).
* Фізика. Асторономія : (початкові відомості) / О. В. Кабановський, Ф. С. Познанський. - [Київ] : Медінформ, 2010. - 400 с. - Бібліогр.: с. 396. - ISBN 978-966-409-066-4
* Фізика та астрономія в сучасній школі : науково-методичний журнал/ МОН України, НАПН України. - К. : Педагогічна преса, 1996- . - Виходить 8 разів на рік.
* Фізика та астрономія у школі: українознавчий аспект : Позакласні заходи. Ч. 1 / [авт.-уклад.: Шаромова Віра Радіонівна ; редагування Володимира Тарнопольського ; літ. ред. Людмила Олійник ; обкл. Олени Соколюк]. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2011. - 224 с. : іл. - Бібліогр.: с. 218-222. - Авт.-уклад. зазначено на звороті тит. арк. та на 3-й с. обкл. - ISBN 978-966-07-1235-5
* Фізика та астрономія - не дуже складно / О. В. Кабановський, І. Б. Баскіна, Ф. С. Познанський. - Харків : Основа, 2005. - 251 с. - (Бібліотека журналу "Фізика в школах України" : серію засновано в 2004 р. ; вип. 12 (24)). - Бібліогр.: с. 251. - ISBN 9663332530
* Шкільний астрономічний довідник / Климишин I. А., Тельнюк-Адамчук В. В.&nbsp;— K.: Радянська школа, 1990.&nbsp;— 287 c.

=== Іноземними мовами ===
*  Проф. С. Ньюкомъ. Астрономія длявсѣхъ. Перев. съ англ. съ пред. A. Р. Орбинскаго. Съ портретомъ автора, 64 рис. въ текстѣ и 1 отдѣльной таблицей. Книгоиздательство Mathesis. Одесса, 1905. Стр. ХХІѴ+285. 
* Астрономия / Владимир Иванович Щенников; Худож. Елена Константиновна Перепелица.– Донецк : ПКФ "БАО", 2007.– 320 с.– (Энциклопедия для школьников). – 15 000 экз. – ISBN 966-338-638-6
* [http://www.astronet.ru/db/msg/1220122 Астрономы : Биографический справочник], 2-е изд. / И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес. - К.: Наукова д, 1977.
* ''Брауде С. Я.'' Радиоастрономия. К.: Знания, 1965.
* Введение в космонавтику : учеб. пособие для студентов спец. "Астрономия" / Юрий Владимирович Александров; И.о. Харьк. нац. ун-т им. В. Н. Каразина.– Харьков : ХНУ им. В. Н. Каразина, 2009.– 144 с.– 200 экз.– Библиогр.: с. 140-143 . – ISBN 966-623-556-8
* Династия астрономов Кнорре / Г. И. Пинигин, С. Ф. Эраль ; НИИ "Николаев. Астрономич. Обсерватория". - Николаев : [Б. и.], 2009. - 144, [3] с. - (Серия "Биобиблиография ученых НИИ НАО"). - Библиогр.: с. 140-144. - ISBN 978-966-8592-78-2
* ''Кларк А.'' Общедоступная история астрономии в 19 столетии. Одесса, 1913.
* ''Селешников С. И.'' Астрономия и космонавтика. К.: Наукова думка, 1967.
* Ян Гевелий. Колумб неба : альбом / Гданская библиотека Польской академии наук ; пер. з пол. М. Брацка. - Гданськ : Athenae Gedanenses, 2014. - 74 с. - ISBN 978-83-64706-01-1
* Astronomy Through the Telescope / R. Learner. - New York : Van Nostrand Reinhold Company, 1981. - 224 p. : il. - ISBN 0-442-25839-9
* Dictionary of astronomy. 2nd ed. - New York : McGraw-Hill, 2003. - 180 p. - ISBN 0-07-1410047-3
* Scholastic Atlas of Space / ed. J. Champagne. - New York : Scholastic Reference, 2004. - 80 p. : кольор. іл. - ISBN 0-439-67272-4
* Solar system: planets, atmospheres and life. Vol. 7 / S. J. Bauer. - Kyiv : TIMPANI, 2003. - 296 p. - (Classics of world science). - ISBN 966-7649-00-8
* The New Book of Popular Science. Vol. 1. Astronomy. Space Science. Mathematics. - Danbury : Grolier Incorporated, 1996. - 464 p. : il. 
* The World Book Encyclopedia of Science. Vol. 1. The Heavens. - Chicago : World Book, Inc., 1992. - 158 p. : il. - ISBN 0-7166-2600-4
* World Book's Young Scientist. In 10 vol. Vol. 1. Space Technology. - Chicago : World Book, Inc., 1996. - 127 p. : il. - ISBN 0-7166-2795-7

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20140516233336/http://ukrastro.org.ua/ Українська Астрономічна Асоціація]&nbsp;— Громадське об'єднання астрономів України.
* [http://astronomy.net.ua/ Astronomical Net of Ukraine] Астрономічна мережа України.
* [http://www.heavens-above.com/ Heavens-Above]&nbsp;— підбірка астрономічних інструментів для спостережень на нічному небі.
* {{ref-ru}} [http://www.astronet.ru/ Astronet]&nbsp;— Російська астрономічна мережа.
* {{ref-ru}} [http://www.astrolab.ru/ Astrolab.ru]&nbsp;— російський сайт для любителів астрономії.
* {{ref-ru}} [http://www.nebulacast.com/ Живая Вселенная]&nbsp;— новини астрономії та космонавтики.
* {{ref-ru}} [http://www.astrogalaxy.ru/ Астрогалактика]&nbsp;— сайт вчителів астрономії.
* {{ref-en}} [https://web.archive.org/web/20051224033131/http://www.planetary.org/home/ The Planetary Society]&nbsp;— сайт [[Планетарне товариство|Планетарного товариства]].
* {{ref-en}} [http://photojournal.jpl.nasa.gov/index.html NASA's Planetary Photojournal]&nbsp;— колекція космічних знімків від НАСА.
* {{ref-en}} [http://www.portaltotheuniverse.org/ Portal to the Universe]&nbsp;— цифровий портал у Всесвіт.
* {{ref-en}} [http://www.astronomy.com/ Astronomy]&nbsp;— американський астрономічний журнал.
* {{ref-en}} [http://skyandtelescope.com/ Sky and Telescope]&nbsp;— американський науково-популярний журнал з астрономії.
* {{ref-en}} [http://www.theastronomer.org/index.html The Astronomer]&nbsp;— американський науково-популярний журнал з астрономії.
* {{ref-ru}} [https://web.archive.org/web/20160630194111/http://astro-archive.prao.ru/books/showCategBook.php Земля и Вселенная]&nbsp;— архів науково-популярного журналу з астрономії.
* {{ref-ru}} [http://www.novosti-kosmonavtiki.ru/ Новости космонавтики]&nbsp;— науково-популярний журнал з космонавтики.
* [http://12apr.su/books/index.shtml Библиотека с книгами по астрономии и космонавтике]
* [http://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/102012125 Видатні астрономи середньовіччя] // Пробудись! — 4.12.2012, с. 16–19.
* [http://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/102009286 Нерозгадані таємниці Всесвіту] // Пробудись! — 8.09.2009, с. 16–18.
* [http://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/1200270552 Індекс статей на тему астрономії в онлайн-бібліотеці Товариства "Вартова башта"]

{{Астрономія}}

{{Вільні мистецтва}}

{{ВП-портали|Астрономія|Фізика|Космонавтика}}

{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Астрономія}}
[[Категорія:Астрономія]]
[[Категорія:Фізичні науки]]
[[Категорія:Космос]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]