Перегляд вихідного коду сторінки Аскольдова Могила

{{парк
|зображення = Аскольдова могила, Київ 02.jpg
|кр = Київ}}

'''Аско́льдова Моги́ла''' — одна з найвідоміших історичних місцевостей та урочище у [[Київ|Києві]], де колись також містився престижний [[некрополь]], знищений за [[СРСР|радянських часів]]. У наш час — парк, [[пам'ятка садово-паркового мистецтва]]{{рвкмр2|363}}. Розташована між Дніпровським узвозом, вулицею Івана Мазепи і Маріїнським парком, охоплюючи частину Дніпровських схилів.

== Історія ==
[[Файл:Аскольдова Могила Київ 1911.jpg|міні|ліворуч|240px|Аскольдова Могила, 1911 рік]]
[[Файл:Вид на Аскольдову могилу. Поч. 20 ст..PNG|міні|ліворуч|250px|Вид на Аскольдову Могилу. Початок XX століття]]
[[Файл:Аскольдова_могила_Київ_1888.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Аскольдова Могила, 1888 рік]]
Аскольдова Могила виникла на місці [[Угорське урочище|урочища Угорського]]. Цю місцевість здавна пов'язували з легендою про [[Вбивство Аскольда і Діра|вбивство Аскольда]] (а іноді — і Діра). За літописом, [[Аскольд]]а поховано саме на цьому місці. Згідно з переказами, ще княгиня [[Ольга (княгиня)|Ольга]] збудувала тут у X ст. дерев'яну [[Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі|церкву Св. Миколи]] (Микола — це ім'я, яке прийняв Аскольд при хрещенні у [[867]] році). У [[971]] році церкву було зруйновано сином Ольги — [[Святослав]]ом, правління якого пов'язане із жорстокою [[Язичництво|язичницькою]] реакцією, переслідуванням [[Християнство|християн]] і нищенням церков. Лише у [[990]] році князь [[Володимир Великий|Володимир]] відновив раніше зруйнований храм. У [[1036]] році при церкві було засновано жіночий монастир.

Територія Аскольдової могили пам'ятна ще й тим, що там у [[XII]] ст. було поховано князем [[Святополк Ізяславич|Святополком Ізяславичем]] його тестя половецького хана [[Тугоркан]]а. Відомо, що в Угорському урочищі була стародавня християнська церква, в якій збиралися християни в час, коли панувало язичництво. Перші українські іноки-християни заснували монастир, який проіснував на Аскольдовій могилі до [[1715]] року. Стара дерев'яна церква на Аскольдовій могилі існувала до 1809 року. У підвалі храму було встановлено гробницю Аскольда. Навколо церкви розмістився цвинтар, де були поховані представники відомих родів, діячі культури, знатні київські міщани.

Археологічна розвідка 1997 року виявила тут гончарний комплекс середини — третьої чверті XVIII ст., пов’язаний з колишньою київською слободою Микільський полик.<ref>{{Cite web|url=https://www.academia.edu/81686975/Керамічний_посуд_із_гончарного_комплексу_в_урочищі_Аскольдова_могила_CERAMIC_UTENSILS_FROM_THE_POTTER_COMPLEX_IN_THE_ASKOLD_S_GRAVE_TRACT|title=Керамічний посуд із гончарного комплексу в урочищі Аскольдова могила|last=Чміль|first=Леся|date=2021|website=Київські збірники історії, археології, мистецтва та побуту|accessdate=25 серпня 2022|publisher=Інститут археології НАНУ}}</ref>

Не пізніше XV ст. на Аскольдовій Могилі виник [[Київський Пустинно-Микільський монастир|Микільський Пустинський монастир]]. У XVII ст. серед київських просвітників поширилася думка, що монастирська церква — це і є стародавня церква Св. Миколи, що згадується у літописі як поставлена над могилою князя Аскольда. Звідси дослідникам XIX ст. вже неважко було зробити висновок, що літописне урочище Угорське — це місцевість навколо Пустинського монастиря. Тоді й розповсюдилася назва «Аскольдова Могила», популяризації якої сприяли однойменні роман [[Загоскін Михайло|Михайла Загоскіна]] та опера [[Верстовський Олексій|Олексія Верстовського]].

Статус пам'ятки садово-паркового мистецтва надано рішенням виконкому міськради від 20.03.1972 р. № 363 та рішенням Київради від 17.02.1994 р. № 15.

== Некрополь ==
{{Цвинтар
|зображення = 
|підпис     = 
|країна = {{UKR}}
|місто = [[Київ]]
|відкрито= [[1715 в Україні|1715]]
|координати =
|закрито = [[1934]]–[[1936]]
|площа =
|поховань = понад 2000
|адреса =
|карта розташування = 0
}}
Некрополь на Аскольдовій Могилі складався від кінця XVIII до початку XX ст. У [[1715]] році територія навколо старої Микільської церкви стала цвинтарем — спочатку суто монастирським, а у [[1786]] році — загальноміським. У [[1810]] році тут було збудовано нову муровану церкву (зведену за проектом архітектора [[Меленський Андрій Іванович|Андрія Меленського]]), яку в середині XIX ст. планувалося знести разом з цвинтарем, але втручання [[Микола I (російський імператор)|імператора Миколи І]] врятувало й те, й інше. Щоправда, поховання тут припинилися, але з початку [[1870]]-х рр. відновилися. Наприкінці XIX ст. через постійні зсуви схилу цвинтар опинився у аварійному стані, і з того часу, впродовж 20 років, тут велися дренажні та інженерні роботи.

Цвинтар на Аскольдовій Могилі був значно меншим за [[Байковий цвинтар|Байковий]], але не поступався йому за елітарністю некрополя. Тривалий час тут ховали відомих і заможних киян, були споруджені численні художні надгробки і склепи. На схилах [[Дніпро (річка)|Дніпра]] знаходили вічний притулок філософи і лікарі, письменники та актори, інженери й композитори. Тут були поховані як відомі українофіли [[Лашкевич Олександр Степанович|Олександр Лашкевич]] та [[Тарновський Василь Васильович|Василь Тарновський]], москвофіли [[Юзефович Михайло Володимирович|Михайло Юзефович]] та [[Дрентельн Олександр Романович|Олександр Дрентельн]]. Багато ховали тут військових — від ветеранів війни 1812 року з [[Наполеон]]ом і учасників [[Кримська війна|Кримської війни]] до героїв [[Перша світова війна|Першої світової]] — пілота [[Нестеров Петро Миколайович|Петра Нестерова]] та гусарів Київського полку. На Аскольдовій Могилі були також поховані лікар [[Мерінг Франц|Франц Мерінг]], антрепренер [[Сєтов Йосип Якович|Йосип Сєтов]], акторське подружжя [[Соловцов Микола Миколайович|Миколи Соловцова]] та [[Глєбова Марія Михайлівна|Марії Глєбової]], богослов [[Певницький Василь Федорович|Василь Певницький]], багатій-меценат [[Симиренко Василь Федорович|Василь Симиренко]], банкір [[Філіппов Михайло Георгійович|Михайло Філіппов]], меценат [[Хряков Микола Григорович|Микола Хряков]] і ще близько 2000 відомих та видатних осіб.

За доби визвольних змагань на кладовищі виникло чимало братських поховань. На Аскольдовій Могилі у лютому [[1918]] року поховали [[Червона армія|червоногвардійців]], котрі здобували місто; у березні 1918 року — українських юнаків, що [[Битва під Крутами|загинули під Крутами]], обороняючи [[Київ]] від [[Більшовики|більшовицьких]] військ; пізніше — [[Петлюра Симон Васильович|петлюрівських]] козаків.

== Міський парк ==
[[Файл:IMG 2227-1.JPG|міні|260пкс|Табличка на вході до парку «Аскольдова могила»]]
[[31 травня]] [[1919]] року радянські органи оголосили про закриття цвинтаря. У [[1934]] році почалася ліквідація та перетворення некрополя на парк «Аскольдова Могила». У зв'язку з цим відбулося варварське руйнування численних склепів на надгробків, які були утилізовані (півтора десятки статуй передали як натуру для студентів [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Художнього інституту]]). Лише одиничні поховання, перенесені до інших некрополів, збереглися досі, як-от могила пілота Петра Нестерова на [[Лук'янівський цвинтар|Лук'янівському кладовищі]], подружжя акторів Миколи Соловйова та Марії Глєбової на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]], мецената Василя Тарновського на [[Звіринецьке кладовище|Звіринецькому кладовищі]]. Що ж до [[Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі|Миколаївської церкви]], то у [[1936]] році її перетворили на ресторан, а у [[1938]] за проектом архітектора [[Юрченко Петро Григорович|Петра Юрченка]] перебудували на парковий павільйон: замість пласкої [[ампір]]ової бані споруджено відкриту іонічну колонаду без даху. У [[1940]] році набув назву Аскольдів сад{{рвкмр2|25}}.

Востаннє Аскольдова Могила використовувалася як цвинтар за [[Третій Рейх|нацистської окупації]]. Тут було організовано цвинтар німецьких офіцерів і солдатів, яких ховали чіткими рядами під однаковими дерев'яними хрестами. На пагорбі біля церкви-ротонди стояла велика скульптура — голова німецького солдата у шоломі. Ці поховання були знищені невдовзі після відступу німецьких військ. Натомість було влаштовано невелику алею могил радянських воїнів, котрі відзначилися при [[оборона Києва 1941|обороні]] та [[Визволення Києва від німецьких військ|визволенні Києва]]. Пізніше їх перенесли до парку Вічної Слави.

[[Файл:Сучасний цвинтар біля церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі. Київ, 2016.jpg|thumb|250px|Сучасний цвинтар біля храму св. Миколая. Могили українських героїв [[Клітинський Олександр Іванович|Олександра Клітинського]] і  [[Марко Паславський|Марка Паславського]] ]]
Сучасна Аскольдова Могила — частина мальовничого парку на правому березі Дніпра та одне з улюблених місць прогулянок киян. Миколаївську церкву на початку [[1990]]-х рр. віддали релігійній громаді [[Українська греко-католицька церква|греко-католицької церкви]], нині це діючий храм, який у [[2001]] році відвідав [[Іван Павло ІІ|Папа Іван Павло ІІ]]. Також у 1990-х рр. на Аскольдовій Могилі встановлено великий хрест як символічний надгробок [[Битва під Крутами|героїв Крут]].

== Пам'ятки Аскольдової Могили ==
<gallery widths="180" heights="180">
Askold's Grave by Vasily Sternberg, 1837.jpg|[[Штернберг Василь Іванович|Штернберг В.]] Аскольдова могила. 1837
Аскольдова могила. Хрестовоздвиженська каплиця.jpg|Хрестовоздвиженська каплиця, в минулому склеп генерал-майора Кубанського козачого війська М. М. Демидівського
Меморіал Героям Крут на Аскольдовій могилі Київ.JPG|Меморіал Героям Крут на [[Аскольдова могила|Аскольдовій могилі]]
Хрест на могилі Героїв Крут Аскольдова Могила, Київ.jpg|Пам'ятний хрест на могилі загиблих крутян
</gallery>

=== Церква Святого Миколая ===
{{Детальніше|Церква Святого Миколая на Аскольдовій Могилі}}

=== Каплиця та пам'ятник Андрія Первозваного ===

[[Файл:Пам'ятник Андрієві Первозванному. Київ, площа Андрія Первозванного. 2016.jpg|thumb|left|200px|Пам'ятник [[Андрій Первозваний|Андрієві Первозваному]] на однойменній площі]]

{{Детальніше|Площа Андрія Первозванного}}

=== Меморіал пам'яті Героїв Крут ===

=== Меморіальний комплекс пам'яті жертв Голодомору ===

[[Файл:Національний музей Голодомору. Наземна частина, 1-ша черга. Київ, 2016 рік.jpg|thumb|left|200px]]

{{Детальніше|Національний музей Голодомору-геноциду}}

=== Пам'ятний знак «1100-ліття віднайдення угорцями своєї Батьківщини» ===

[[Файл:Історична місцевість-парк Аскольдова могила.JPG|thumb|200px]]
Відкрито [[1997]] року на відзнаку 1100-ї річниці [[літопис]]ної згадки про табір угрів (давніх [[угорці]]в), які проходили повз Київ під час переселення з Причорномор'я на [[Дунай]]. Згідно з [[Повість временних літ|Повістю временних літ]], саме від назви племені угрів походить топонім ''[[Угорське урочище|Угорське]]'' (урочище), що нині локалізується в районі урочища Аскольдова Могила.

Автори пам'ятного знака — скульптор [[Багаліка Юрій Васильович|Ю. В. Багаліка]], архітектор [[Віг Янош Яношевич|Я. Я. Віґ]].

=== Пам'ятний знак, присвячений 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка ===

[[Файл:Пам'ятник Тарасові Шевченку на Аскольдовій Могилі в Києві. 2016.jpg|thumb|250px]]
Пам'ятний знак, споруджений коштом громади [[Церква Святого Миколая (Аскольдова могила)|церкви Святого Миколая]], було відкрито й освячено 9&nbsp;березня 2014 до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Композиція складається із символічного каменя, на якому сидів художник, етюдника і самої роботи. Для точного відтворення в бронзі малярських приладь за зразок було взято [[етюдник]] Тараса Григоровича та інші меморіальні речі, що зберігаються в [[Національний музей Тараса Шевченка|Національному музеї Тараса Шевченка]]. Автори — скульптори [[Сидорук Олесь Юрійович|Олесь Сидорук]] і [[Крилов Борис Юрійович|Борис Крилов]] <ref>{{Cite web |url=http://kiev-foto.info/index.php/ru/pamyatniki/335-pamyatnyj-znak-v-chest-napisaniya-t-g-shevchenko-etyuda-askoldova-mogila |title=Архівована копія |accessdate=17 липня 2014 |archive-date=27 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140727091738/http://kiev-foto.info/index.php/ru/pamyatniki/335-pamyatnyj-znak-v-chest-napisaniya-t-g-shevchenko-etyuda-askoldova-mogila }}</ref>.
[[Файл:Київ, Аскольдова Могила. Напис на пам'ятному знаку Тарасові Шевченку.jpg||thumb|center|250px|Напис на пам'ятному знакові]]

=== Хресна дорога Ісуса Христа ===

[[Файл:Хресна дорога біля греко-католицького храму. Стація 12. Київ, Аскольдова могила. 2016.jpg|thumb|200px|Дванадцята "стація" (зупинка) Хресної дороги на Аскольдовій Могилі]]
Символічну [[Хресна дорога|Хресну дорогу]] Ісуса Христа створено в 2014 році — 14 рельєфних бронзових скульптур авторства [[Геннадій Єршов|Геннадія Єршова]] розміщено на дерев'яних хрестах, розташованих по дорозі навколо церкви.<ref>[http://svoboda.fm/politics/region/229981.html "Хресна Дорога з Гданська до Києва " — подарунок на свята від Ательє Єршова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200328121320/http://svoboda.fm/politics/region/229981.html/ |date=28 березня 2020 }}</ref>

== Галерея ==
<gallery widths="180" heights="180">
Церква святого Миколая (Аскольдова могила), Паркова дорога.JPG|В історичному приміщенні нині діє Церква Святого Миколая УГКЦ
Церква святого Миколая (Аскольдова могила), Київ.jpg|Східці до Церкви
Історична місцевість-парк Аскольдова могила 001.JPG|Головний вхід
Аскольдова могила - пам'ятник Андрія Первозваного.JPG|Пам’ятник [[Андрій Первозваний|Андрію Першозванному]]
Аскольдова могила 2.jpg|Каплиця-склеп
Аскольдова могила - Церква Святого Миколая.JPG|Церква Святого Миколая
Аскольдова могила 03.JPG|Східці до Дніпра
Сторична місцевість-парк Аскольдова могила,.JPG|Скульптура Діви-Марії
Парк Аскольдова могила IMG 6521.jpg|Аскольдова Могила, Печерський район, Паркова дорога
Пам'ятне місце перепоховання вояків студентського куреня, загиблих під ст. Крути.jpg|Пам'ятне місце перепоховання вояків студентського куреня, загиблих під ст. Крути
Культурний шар села Угорське 03.jpg|Культурний шар села Угорське
Меморіальна дошка на честь Слави Стецько.jpg|Меморіальна дошка на честь [[Стецько Ярослава Йосипівна|Слави Стецько]]
Парк Аскольдова могила 03.jpg|У 1786–1934 роках тут містився загальноміський некрополь, який включав поховання багатьох відомих осіб
Дзвінниця на Аскольдовій могилі.png|Дзвіниця Побудована на кошти Парафії  Церкви Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі
</gallery>

== Див. також ==
* [[Угорське урочище]]
* [[Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{wek}}
{{вк95}}
{{кед}}
* Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
* Київ. історична енциклопедія. 1917—2000 рр.
{{ктд}}
* ''Третяк К. О.'' Київ: Путівник по зруйнованому місту. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. — 200 с.
* {{УРЕ}}
* Шумило С. В. [http://ruskline.ru/analitika/2010/02/17/drevnejshaya_svyatynya_pravoslavnoj_rusi/ Древнейшая святыня Православной Руси. Краткая история Свято-Николаевской церкви на Оскольдовой могиле] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120208044531/http://ruskline.ru/analitika/2010/02/17/drevnejshaya_svyatynya_pravoslavnoj_rusi/ |date=8 лютого 2012 }}
* Шумило С. В. [http://religions.unian.net/ukr/detail/9646 Християнізаційні впливи на Русі в ІХ ст. До 1150-річчя заснування першої Руської митрополії за часів князя Оскольда. Частина I] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130201045312/http://religions.unian.net/ukr/detail/9646 |date=1 лютого 2013 }}
* Шумило С. В. [http://www.religion.in.ua/main/history/10967-svyato-rizopokladannya-u-vlaxerni-ta-pamyat-pro-pershe-oskoldove-xreshhennya-rusi.html Свято Ризопокладання у Влахерні та пам'ять про перше Оскольдове Хрещення Русі ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120618194024/http://www.religion.in.ua/main/history/10967-svyato-rizopokladannya-u-vlaxerni-ta-pamyat-pro-pershe-oskoldove-xreshhennya-rusi.html |date=18 червня 2012 }}
* Шумило С. В. [http://arhiv.orthodoxy.org.ua/uk/dovidkovi_materiali/2010/02/04/30003.html 1150 лет киево-русской эры ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130406101420/http://arhiv.orthodoxy.org.ua/uk/dovidkovi_materiali/2010/02/04/30003.html |date=6 квітня 2013 }}
* Шумило С. В. [http://religions.unian.net/ukr/detail/4395 Первое крещение Руси и убийство князя Аскольда: церковно-историческая память] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121109034350/http://religions.unian.net/ukr/detail/4395 |date=9 листопада 2012 }}
* Шумило С. В. [http://religions.unian.net/ukr/detail/5521 Князь Аскольд — предтеча крещения Киевской Руси. «Церковная православная газета», № 15-16 (265—266), август 2010 г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101221034437/http://religions.unian.net/ukr/detail/5521 |date=21 грудня 2010 }}
* [http://religions.unian.net/ukr/detail/4918 В Україні цього року відзначається 1150-річчя Хрещення Русі князем Оскольдом ]
* Шумило С. В. [http://ruskline.ru/analitika/2010/02/26/kievorusskaya_missiya_svvravnoappkirilla_i_mefodiya_i_pervoe_oskoldovo_krewenie_rusi/ Миссия свв.равноапп. Кирилла и Мефодия и первое (Оскольдово) Крещение Руси] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131001221644/http://ruskline.ru/analitika/2010/02/26/kievorusskaya_missiya_svvravnoappkirilla_i_mefodiya_i_pervoe_oskoldovo_krewenie_rusi/ |date=1 жовтня 2013 }}
* Шумило С. В. [http://rusk.ru/st.php?idar=41968 «Это должно быть делом всей православной Руси». К 1150-летию от начала христианизации Руси] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130418221954/http://rusk.ru/st.php?idar=41968 |date=18 квітня 2013 }}
* Жук П. Ф. [http://religions.unian.net/ukr/detail/8767 1150-річчя Київської Митрополії та 1950 років поширення християнства: святкуватимемо на державному рівні?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120119134446/http://religions.unian.net/ukr/detail/8767 |date=19 січня 2012 }}

== Посилання ==
* [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Askoldova_mohyla  АСКОЛЬДОВА МОГИЛА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160426152232/http://www.history.org.ua/index.php?termin=Askoldova_mohyla |date=26 квітня 2016 }} // {{ЕІУ/1}}
* [https://web.archive.org/web/20070927225315/http://klymenko.data-tec.net/Kyiv/Kyiv.Parky.htm Парками та палацами Печерську]
* [https://web.archive.org/web/20071015160823/http://nataliya.kiev.ua/?id=602 Парк Аскольдова Могила]
* [https://web.archive.org/web/20080305012315/http://www.oko.kiev.ua/Monument.jsp?monumentId=183 Аскольдова Могила (комплекс)]
* [http://www.caritas.iatp.org.ua/ascoldova/ascold/ Церква Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі. Історія Аскольдової Могили] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080304004518/http://www.caritas.iatp.org.ua/ascoldova/ascold/ |date=4 березня 2008 }}
* [https://web.archive.org/web/20070927205830/http://www.oldkyiv.org.ua/data/askold.php?lang=ru Сайт истории Киева. Аскольдова Могила]
* [https://web.archive.org/web/20070913185336/http://nostalgia2.kiev.ua/askold.shtml Ностальгия. Аскольдова Могила]
* [http://www.hotels-kiev.com/rus/ascold_grave.htm Достопримечательности Киева. Аскольдова Могила] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070905124842/http://www.hotels-kiev.com/rus/ascold_grave.htm |date=5 вересня 2007 }}
* [http://www.tms.kiev.ua/?subs=cRg1ntp4gLOU&photo=100858&lang=ua/ Пам'ятний знак присвячений 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка, 2014 р.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210511184518/https://www.tms.kiev.ua/?subs=cRg1ntp4gLOU&photo=100858&lang=ua%2F |date=11 травня 2021 }}
* [http://svoboda.fm/politics/region/229981.html/ "Хресна Дорога з Гданська до Києва " — подарунок на свята від Ательє Єршова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200328121325/http://svoboda.fm/politics/region/229981.html |date=28 березня 2020 }}
* [http://kiev-foto.info/index.php/ru/pamyatniki/335-pamyatnyj-znak-v-chest-napisaniya-t-g-shevchenko-etyuda-askoldova-mogila Памятный знак в честь написания Т. Г. Шевченко этюда «Аскольдова Могила»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140727091738/http://kiev-foto.info/index.php/ru/pamyatniki/335-pamyatnyj-znak-v-chest-napisaniya-t-g-shevchenko-etyuda-askoldova-mogila |date=27 липня 2014 }}
* [http://askoldova-mohyla.org/uk/item,8087 Над Дніпровими кручами вперше зазвучали освячені дзвони стаціонарного карильйону] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190529130044/http://askoldova-mohyla.org/uk/item,8087 |date=29 травня 2019 }}
* [http://www.golos.com.ua/article/326637 Зоя Єгорова. Аскольдова могила: легенди та факти] // Голос України, № 13, 23.01.2020 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200521112208/http://www.golos.com.ua/article/326637 |date=21 травня 2020 }}

{{Місцевості Києва}}
{{Пам'ятки Києва}}
{{Пам'ятники Києва}}
{{Печерськ}}
{{Бібліоінформація}}

{{ВП-портали|Київ|Сади і парки}}

[[Категорія:Місцевості Печерського району]]
[[Категорія:Парки Печерського району]]
[[Категорія:Цвинтарі Києва]]
[[Категорія:Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Києва]]
[[Категорія:Рекреація Києва]]
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 1972]]
[[Категорія:1715 у Києві]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1715]]
[[Категорія:Туризм у Києві]]
[[Категорія:Пам'ятки історії України національного значення в Києві]]