Перегляд вихідного коду сторінки Аскольдова Могила

{{Цвинтар
|зображення = 
|підпис     = 
|країна = {{UKR}}
|місто = [[Київ]]
|відкрито= [[1715 в Україні|1715]]
|координати =
|тип = ліквідоване впродовж [[1934]]–[[1936]] років
|площа =
|поховань = понад 2000
|адреса =
|карта розташування = Київ
}}
[[Файл:Askold's Grave by Vasily Sternberg, 1837.jpg|thumb|[[Штернберг Василь Іванович|Штернберг В.]] Аскольдова могила. 1837]]
'''Аско́льдова Моги́ла'''&nbsp;— одна з найвідоміших історичних місцевостей та урочище у [[Київ|Києві]], де колись також містився престижний некрополь, знищений за [[СРСР|радянських часів]]. У наш час&nbsp;— парк, [[пам'ятка садово-паркового мистецтва]]. Розташована між Дніпровським узвозом, вулицею Івана Мазепи і Маріїнським парком, охоплюючи частину Дніпровських схилів.

== Історія ==
Аскольдова Могила виникла на місці [[Угорське урочище|урочища Угорського]]. Цю місцевість здавна пов'язували з легендою про [[Вбивство Аскольда і Діра|вбивство Аскольда]] (а іноді&nbsp;— і Діра). За літописом, [[Аскольд]]а поховано саме на цьому місці. Згідно з переказами, ще княгиня [[Ольга (княгиня)|Ольга]] збудувала тут у Х ст. дерев'яну [[Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі|церкву Св. Миколи]] (Микола&nbsp;— це ім'я, яке прийняв Аскольд при хрещенні у [[867]] році). У [[971]] році церкву було зруйновано сином Ольги&nbsp;— [[Святослав]]ом, правління якого пов'язане із жорстокою [[Язичництво|язичницькою]] реакцією, переслідуванням [[Християнство|християн]] і нищенням церков. Лише у [[990]] році князь [[Володимир Великий|Володимир]] відновив раніше зруйнований храм. У [[1036]] році при церкві було засновано жіночий монастир.

Територія Аскольдової могили пам'ятна ще й тим, що там у [[XII]]&nbsp;ст. було поховано князем [[Святополк Ізяславич|Святополком Ізяславичем]] його тестя половецького хана [[Тугоркан]]а. Відомо, що в Угорському урочищі була стародавня християнська церква, в якій збиралися християни в час, коли панувало язичництво. Перші українські іноки-християни заснували монастир, який проіснував на Аскольдовій могилі до [[1715]] року. Стара дерев'яна церква на Аскольдовій могилі існувала до 1809 року. У підвалі храму було встановлено гробницю Аскольда. Навколо церкви розмістився цвинтар, де були поховані представники відомих родів, діячі культури, знатні київські міщани.

Не пізніше XV&nbsp;ст. на Аскольдовій Могилі виник [[Микільський Пустинський монастир (Київ)|Микільський Пустинський монастир]]. У XVII&nbsp;ст. серед київських просвітників поширилася думка, що монастирська церква&nbsp;— це і є стародавня церква Св. Миколи, що згадується у літописі як поставлена над могилою князя Аскольда. Звідси дослідникам XIX&nbsp;ст. вже неважко було зробити висновок, що літописне урочище Угорське&nbsp;— це місцевість навколо Пустинського монастиря. Тоді й розповсюдилася назва «Аскольдова Могила», популяризації якої сприяли однойменні роман [[Загоскін Михайло|Михайла Загоскіна]] та опера [[Верстовський Олексій|Олексія Верстовського]].

Статус пам'ятки садово-паркового мистецтва надано рішенням виконкому міськради від 20.03.1972&nbsp;р. №&nbsp;363 та рішенням Київради від 17.02.1994&nbsp;р. №&nbsp;15.

== Некрополь ==
[[Файл:Аскольдова Могила Київ 1911.jpg|left|thumb|240px|Аскольдова Могила, 1911 рік]]
[[Файл:Вид на Аскольдову могилу. Поч. 20 ст..PNG|thumb|right|250px|Вид на Аскольдову Могилу. Початок XX століття''']]
[[Файл:Аскольдова_могила_Київ_1888.jpg|thumb|250пкс|Аскольдова Могила, 1888 рік]]
Некрополь на Аскольдовій Могилі складався від кінця XVIII до початку ХХ ст. У [[1715]] році територія навколо старої Микільської церкви стала цвинтарем&nbsp;— спочатку суто монастирським, а у [[1786]] році&nbsp;— загальноміським. У [[1810]] році тут було збудовано нову муровану церкву (зведену за проектом архітектора [[Меленський Андрій Іванович|Андрія Меленського]]), яку в середині XIX&nbsp;ст. планувалося знести разом з цвинтарем, але втручання [[Микола I (російський імператор)|імператора Миколи І]] врятувало й те, й інше. Щоправда, поховання тут припинилися, але з початку [[1870]]-х рр. відновилися. Наприкінці XIX&nbsp;ст. через постійні зсуви схилу цвинтар опинився у аварійному стані, і з того часу, впродовж 20 років, тут велися дренажні та інженерні роботи. <br/>

Цвинтар на Аскольдовій Могилі був значно меншим за [[Байковий цвинтар|Байковий]], але не поступався йому за елітарністю некрополя. Тривалий час тут ховали відомих і заможних киян, були споруджені численні художні надгробки і склепи. На схилах [[Дніпро (річка)|Дніпра]] знаходили вічний притулок філософи і лікарі, письменники та актори, інженери й композитори. Тут були поховані як відомі українофіли [[Лашкевич Олександр Степанович|Олександр Лашкевич]] та [[Тарновський Василь Васильович|Василь Тарновський]], москвофіли [[Юзефович Михайло Володимирович|Михайло Юзефович]] та [[Дрентельн Олександр Романович|Олександр Дрентельн]]. Багато ховали тут військових&nbsp;— від ветеранів війни 1812 року з [[Наполеон]]ом і учасників [[Кримська війна|Кримської війни]] до героїв [[Перша світова війна|Першої світової]]&nbsp;— пілота [[Нестеров Петро Миколайович|Петра Нестерова]] та гусарів Київського полку. На Аскольдовій Могилі були також поховані лікар [[Мерінг Франц|Франц Мерінг]], антрепренер [[Сєтов Йосип Якович|Йосип Сєтов]], акторське подружжя [[Соловцов Микола Миколайович|Миколи Соловцова]] та [[Глєбова Марія Михайлівна|Марії Глєбової]], богослов [[Певницький Василь Федорович|Василь Певницький]], багатій-меценат [[Симиренко Василь Федорович|Василь Симиренко]], банкір [[Філіппов Михайло Георгійович|Михайло Філіппов]], меценат [[Хряков Микола Григорович|Микола Хряков]] і ще близько 2000 відомих та видатних осіб.

За доби визвольних змагань на кладовищі виникло чимало братських поховань. На Аскольдовій Могилі у лютому [[1918]] року поховали [[Червона армія|червоногвардійців]], котрі здобували місто; у березні 1918 року&nbsp;— українських юнаків, що [[Битва під Крутами|загинули під Крутами]], обороняючи [[Київ]] від [[Більшовики|більшовицьких]] військ; пізніше&nbsp;— [[Петлюра Симон Васильович|петлюрівських]] козаків.

== Міський парк ==
[[Файл:IMG 2227-1.JPG|міні|200пкс|]]
[[31 травня]] [[1919]] року радянські органи оголосили про закриття цвинтаря. У [[1934]] році почалася ліквідація та перетворення некрополя на парк «Аскольдова Могила». У зв'язку з цим відбулося варварське руйнування численних склепів на надгробків, які були утилізовані (півтора десятки статуй передали як натуру для студентів [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Художнього інституту]]). Лише одиничні поховання, перенесені до інших некрополів, збереглися досі, як-от могила летуна Петра Нестерова на [[Лук'янівський цвинтар|Лук'янівському кладовищі]], подружжя акторів Миколи Соловйова та Марії Глєбової на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]], мецената Василя Тарновського на [[Звіринецьке кладовище|Звіринецькому кладовищі]]. Що ж до [[Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі|Миколаївської церкви]], то у [[1936]] році її перетворили на ресторан, а у [[1938]] за проектом архітектора [[Юрченко Петро Григорович|Петра Юрченка]] перебудували на парковий павільйон: замість пласкої [[Ампір|ампірової]] бані споруджено відкриту іонічну колонаду без даху. У [[1940]] році набув назву Аскольдів сад{{рвкмр2|25}}.

Востаннє Аскольдова Могила використовувалася як цвинтар за [[Третій Рейх|нацистської окупації]]. Тут було організовано цвинтар німецьких офіцерів і солдатів, яких ховали чіткими рядами під однаковими дерев'яними хрестами. На пагорбі біля церкви-ротонди стояла велика скульптура&nbsp;— голова німецького солдата у шоломі. Ці поховання були знищені невдовзі після відступу німецьких військ. Натомість було влаштовано невелику алею могил радянських воїнів, котрі відзначилися при [[оборона Києва 1941|обороні]] та [[Визволення Києва від німецьких військ|визволенні Києва]]. Пізніше їх перенесли до парку Вічної Слави.

Сучасна Аскольдова Могила&nbsp;— частина мальовничого парку на правому березі Дніпра та одне з улюблених місць прогулянок киян. Миколаївську церкву на початку [[1990]]-х рр. віддали релігійній громаді [[Українська греко-католицька церква|греко-католицької церкви]], нині це діючий храм, який у [[2001]] році відвідав [[Іван Павло ІІ|Папа Іван Павло ІІ]]. Також у 1990-х рр. на Аскольдовій Могилі встановлено великий хрест як символічний надгробок [[Битва під Крутами|героїв Крут]].

== Пам'ятки Аскольдової Могили ==
[[Файл:Аскольдова могила. Хрестовоздвиженська каплиця.jpg|міні|200пкс|Хрестовоздвиженська каплиця, в минулому склеп генерал-майора Кубанського козачого війська М.&nbsp;М.&nbsp;Демидівського]]
[[Файл:Меморіал Героям Крут на Аскольдовій могилі Київ.JPG|міні|200пкс|Меморіал Героям Крут на [[Аскольдова могила|Аскольдовій могилі]].]]
[[Файл:Пам'ятний знак Шевченку.jpg|міні|200пкс|Пам'ятний знак присвячений 200-річчю з дня народження Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка 2014&nbsp;р., автори&nbsp;— [[Сидорук Олесь Юрійович|Олесь Сидорук]] і [[Крилов Борис Юрійович|Крилов Борис]].]]

=== Церква Святого Миколая ===
{{Детальніше|Церква Святого Миколая на Аскольдовій Могилі}}

=== Каплиця та пам'ятник Андрія Первозваного ===

=== Меморіал пам'яті Героїв Крут ===
[[Файл:Хрест на могилі Героїв Крут Аскольдова Могила, Київ.jpg|міні|центр|200 пкс|Пам'ятний хрест на могилі загиблих крутян]]

=== Меморіальний комплекс пам'яті жертв Голодомору ===
{{Детальніше|Національний музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні»}}

=== Пам'ятний знак «1100-ліття віднайдення угорцями своєї Батьківщини» ===

=== Пам'ятний знак присвячений 200-річчю з дня народження Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка. 2014&nbsp;р. ===
Пам'ятний знак було відкрито 9 березня 2014 до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Композиція складається з символічного каменю, на якому сидів художник, етюдника і самої роботи. Для точного відтворення в бронзі малярних приналежності за зразок було взято етюдник Тараса Григоровича та інші меморіальні речі, що зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка. Автори&nbsp;— скульптори Сидорук О. Ю. і Крилов Б. Ю.<ref>http://kiev-foto.info/index.php/ru/pamyatniki/335-pamyatnyj-znak-v-chest-napisaniya-t-g-shevchenko-etyuda-askoldova-mogila</ref>

== Галерея ==
<gallery widths="180" heights="180">
Файл:Церква святого Миколая (Аскольдова могила), Паркова дорога.JPG|В історичному приміщенні нині діє Церква Святого Миколая УГКЦ
Файл:Церква святого Миколая (Аскольдова могила), Київ.jpg|Східці до Церкви
Файл:Історична місцевість-парк Аскольдова могила 001.JPG|Головний вхід
Файл:Аскольдова могила - пам'ятник Андрія Первозваного.JPG|Пам’ятник [[Андрій Первозваний|Андрію Першозванному]]
Файл:Аскольдова могила 2.jpg|Каплиця-склеп
Файл:Аскольдова могила - Церква Святого Миколая.JPG|Тихий вечір
Файл:Аскольдова могила 03.JPG|Східці до Дніпра
Файл:Сторична місцевість-парк Аскольдова могила,.JPG|Скульптура Діви-Марії
Файл:Парк Аскольдова могила IMG 6521.jpg|Аскольдова Могила, Печерський район, Паркова дорога
Файл:Пам'ятне місце перепоховання вояків студентського куреня, загиблих під ст. Крути.jpg|Пам'ятне місце перепоховання вояків студентського куреня, загиблих під ст. Крути
Файл:Культурний шар села Угорське 03.jpg|Культурний шар села Угорське
Файл:Меморіальна дошка на честь Слави Стецько.jpg|Меморіальна дошка на честь [[Стецько Ярослава Йосипівна|Слави Стецько]]
Файл:Історична місцевість-парк Аскольдова могила.JPG
Файл:Парк Аскольдова могила 03.jpg|У 1786–1934 роках тут містився загальноміський некрополь, який включав поховання багатьох відомих осіб
Файл:Дзвінниця на Аскольдовій могилі.png|Дзвіниця Побудована на кошти Парафії  Церкви Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі
</gallery>

== Див. також ==
* [[Угорське урочище]]
* [[Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Askoldova_mohyla  АСКОЛЬДОВА МОГИЛА] // {{ЕІУ/1}}
* [https://web.archive.org/web/20070927225315/http://klymenko.data-tec.net/Kyiv/Kyiv.Parky.htm Парками та палацами Печерську]
* [https://web.archive.org/web/20071015160823/http://nataliya.kiev.ua/?id=602 Парк Аскольдова Могила]
* [https://web.archive.org/web/20080305012315/http://www.oko.kiev.ua/Monument.jsp?monumentId=183 Аскольдова Могила (комплекс)]
* [http://www.caritas.iatp.org.ua/ascoldova/ascold/ Церква Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі. Історія Аскольдової Могили]
* [https://web.archive.org/web/20070927205830/http://www.oldkyiv.org.ua/data/askold.php?lang=ru Сайт истории Киева. Аскольдова Могила]
* [https://web.archive.org/web/20070913185336/http://nostalgia2.kiev.ua/askold.shtml Ностальгия. Аскольдова Могила]
* [http://www.hotels-kiev.com/rus/ascold_grave.htm Достопримечательности Киева. Аскольдова Могила]
* [http://www.tms.kiev.ua/?subs=cRg1ntp4gLOU&photo=100858&lang=ua/ Пам'ятний знак присвячений 200-річчю з дня народження Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, 2014&nbsp;р.]
* [http://kiev-foto.info/index.php/ru/pamyatniki/335-pamyatnyj-znak-v-chest-napisaniya-t-g-shevchenko-etyuda-askoldova-mogila Памятный знак в честь написания Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко этюда «Аскольдова Могила»]
* [http://askoldova-mohyla.org/uk/item,8087 Над Дніпровими кручами вперше зазвучали освячені дзвони стаціонарного карильйону]
* [http://www.golos.com.ua/article/326637 Зоя Єгорова. Аскольдова могила: легенди та факти // Голос України, № 13, 23.01.2020]

== Джерела ==
{{wek}}
{{вк95}}
{{кед}}
* Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
* Київ. історична енциклопедія. 1917—2000&nbsp;рр.
{{ктд}}
* ''Третяк&nbsp;К.&nbsp;О.'' Київ: Путівник по зруйнованому місту.&nbsp;— 2-ге вид., перероб. і доп.&nbsp;— К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001.&nbsp;— 200 с.
* {{УРЕ}}
* Шумило С. В. [http://ruskline.ru/analitika/2010/02/17/drevnejshaya_svyatynya_pravoslavnoj_rusi/ Древнейшая святыня Православной Руси. Краткая история Свято-Николаевской церкви на Оскольдовой могиле]
* Шумило С. В. [http://religions.unian.net/ukr/detail/9646 Християнізаційні впливи на Русі в ІХ ст. До 1150-річчя заснування першої Руської митрополії за часів князя Оскольда. Частина I]
* Шумило С. В. [http://www.religion.in.ua/main/history/10967-svyato-rizopokladannya-u-vlaxerni-ta-pamyat-pro-pershe-oskoldove-xreshhennya-rusi.html Свято Ризопокладання у Влахерні та пам'ять про перше Оскольдове Хрещення Русі ]
* Шумило С. В. [http://arhiv.orthodoxy.org.ua/uk/dovidkovi_materiali/2010/02/04/30003.html 1150 лет киево-русской эры ]
* Шумило С. В. [http://religions.unian.net/ukr/detail/4395 Первое крещение Руси и убийство князя Аскольда: церковно-историческая память]
* Шумило С. В. [http://religions.unian.net/ukr/detail/5521 Князь Аскольд&nbsp;— предтеча крещения Киевской Руси. «Церковная православная газета», №&nbsp;15-16 (265—266), август 2010 г.]
* [http://religions.unian.net/ukr/detail/4918 В Україні цього року відзначається 1150-річчя Хрещення Русі князем Оскольдом ]
* Шумило С. В. [http://ruskline.ru/analitika/2010/02/26/kievorusskaya_missiya_svvravnoappkirilla_i_mefodiya_i_pervoe_oskoldovo_krewenie_rusi/ Миссия свв.равноапп. Кирилла и Мефодия и первое (Оскольдово) Крещение Руси]
* Шумило С. В. [http://rusk.ru/st.php?idar=41968 «Это должно быть делом всей православной Руси». К 1150-летию от начала христианизации Руси]
* Жук П. Ф. [http://religions.unian.net/ukr/detail/8767 1150-річчя Київської Митрополії та 1950 років поширення християнства: святкуватимемо на державному рівні?]

{{Місцевості Києва}}
{{Пам'ятки Києва}}
{{Пам'ятники Києва}}
{{Печерськ}}

{{ВП-портали|Київ}}

[[Категорія:Місцевості Печерського району]]
[[Категорія:Парки Печерського району]]
[[Категорія:Цвинтарі Києва]]
[[Категорія:Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Києва]]
[[Категорія:Рекреація Києва]]
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 1972]]
[[Категорія:1715 у Києві]]
[[Категорія:Туризм у Києві]]