Перегляд вихідного коду сторінки Арістотелева логіка

{{Вікіфікувати|дата=червень 2017}}
[[Арістотель]] виводив [[логіка|логіку]] від [[Грецька мова|грецького]] «логос»&nbsp;— [[слово]], [[поняття]], розмірковування, розум і визначав [[формальна логіка|формальну логіку]] як [[наука|науку]] про закони і форми вірного [[мислення]]. Головний принцип логіки з тих пір стверджує, що правильність розмірковування визначається тільки його логічною формою або структурою і не залежить від конкретного змісту [[Судження|суджень]]. Логічна форма&nbsp;— це спосіб зв'язку змістовних суджень. Найкраще ця думка ілюструється у такому прикладі&nbsp;— розгляньмо різні за своїм конкретним змістом судження: «Всі природні квіти&nbsp;— рослини» та «Всі річки впадають у море». Дані судження є [[Силогізм|силогізмами]].

Неважко побачити, що судження ці різні за змістом, але одне (перше) істинне, а друге&nbsp;— ні. Проте їх об'єднує те, що вони побудовані за логічною формою: «Всі S є (суть) P» (всі предмети даного роду мають певну ознаку). Судження можуть мати, наприклад, ще й таку логічну форму: «Якщо А, то Б»&nbsp;— «Якщо історія&nbsp;— наука, то вона має свої закони».

{| class="wikitable" style="width:100%; text-align:center; background-color:white;"
|-
|'''1'''
| [[Файл:Modus Barbara.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Barbara.svg|Barbara]]</small>
|style="border-right:1px solid #f9f9f9;"| [[Файл:Modus Barbari.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Barbari.svg|Barbari]]</small>
|
|
|style="border-right:1px solid #f9f9f9;"| [[Файл:Modus Darii.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Darii.svg|Darii]]</small>
|style="border-right:2px solid #999;"|
|
| [[Файл:Modus Ferio.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Ferio.svg|Ferio]]</small>
| [[Файл:Modus Celaront.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Celaront.svg|Celaront]]</small>
|style="border-right:1px solid #f9f9f9;"| [[Файл:Modus Celarent.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Celarent.svg|Celarent]]</small>
|
|
|
|
|-
|'''2'''
|
|style="border-right:1px solid #f9f9f9;"|
|
|
|style="border-right:1px solid #f9f9f9;"|
|style="border-right:2px solid #999;"|
|
| [[Файл:Modus Festino.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Festino.svg|Festino]]</small>
| [[Файл:Modus Cesaro.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Cesaro.svg|Cesaro]]</small>
|style="border-right:1px solid #f9f9f9;"| [[Файл:Modus Cesare.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Cesare.svg|Cesare]]</small>
| [[Файл:Modus Camestres.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Camestres.svg|Camestres]]</small>
| [[Файл:Modus Camestros.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Camestros.svg|Camestros]]</small>
| [[Файл:Modus Baroco.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Baroco.svg|Baroco]]</small>
|
|-
|'''3'''
|
|style="border-right:1px solid #f9f9f9;"|
|
| [[Файл:Modus Darapti.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Darapti.svg|Darapti]]</small>
|style="border-right:1px solid #f9f9f9;"| [[Файл:Modus Datisi.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Datisi.svg|Datisi]]</small>
|style="border-right:2px solid #999;"| [[Файл:Modus Disamis.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Disamis.svg|Disamis]]</small>
| [[Файл:Modus Felapton.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Felapton.svg|Felapton]]</small>
| [[Файл:Modus Ferison.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Ferison.svg|Ferison]]</small>
|
|style="border-right:1px solid #f9f9f9;"|
|
|
|
| [[Файл:Modus Bocardo.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Bocardo.svg|Bocardo]]</small>
|-
|'''4'''
|
|style="border-right:1px solid #f9f9f9;"|
| [[Файл:Modus Bamalip.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Bamalip.svg|Bamalip]]</small>
|
|style="border-right:1px solid #f9f9f9;"|
|style="border-right:2px solid #999;"| [[Файл:Modus Dimatis.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Dimatis.svg|Dimatis]]</small>
| [[Файл:Modus Fesapo.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Fesapo.svg|Fesapo]]</small>
| [[Файл:Modus Fresison.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Fresison.svg|Fresison]]</small>
|
|style="border-right:1px solid #f9f9f9;"|
| [[Файл:Modus Calemes.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Calemes.svg|Calemes]]</small>
| [[Файл:Modus Calemos.svg|50px]]<br/><small>[[:Файл:Modus Calemos.svg|Calemos]]</small>
|
|
|}
Арістотель дослідив попередньо відомі&nbsp; знання про логіку, та створив свою власну логічну систему&nbsp;— науку про форми і закони правильного мислення, способи дедуктивного пошуку знань та дослідження суджень на істинність.

Особливості логіки Аристотеля:

# Логіка становить окрему частину філософської системи знань Аристотеля.
# Зв'язок логічного вчення про вірність міркувань нерозривний із вченням про істинність міркувань.
# Формування законів логіки теоретичне та  має онтологічну та логічну визначеність.
# Арістотель розвинув вчення про поняття у зв'язку з проблемою загального. Він виокремив поняття одиничного, загального і категорії.
# Доказового значення за Арістотелем набуває категоричний силогізм.
# Арістотель вперше застосував елементи формалізації, як особливий логічний метод для позначення термінів та суджень.
# Логіка Арістотеля вміщує принципи  дедуктивної та індуктивної, формальної та неформальної модальної і багатозначної логіки.

В людині Арістотель виокремлює три душі&nbsp;— рослинну (ріст, споживання), тваринну (відчуття, бажання), розумну, що властива тільки людині. У вченнях Арістотеля домінує принцип загального. А людину він характеризує як істоту, що наділена розумом.

Логіку Арістотеля можна віднести до онтологічної, оскільки він наголошує на чотирьох причинах буття:

# Сутніть&nbsp;— є причиною, наслідком якої є річ, саме така, яка вона є
# Матерія&nbsp;— матеріал, може щось виникати
# Рух&nbsp;— те, що виконує дію
# Мета&nbsp;— це те, задля чого все робиться.

Арістотель зробив чимале відкриття для всієї логіки&nbsp;— ввів змінні. Цим кроком він показав, що логіка&nbsp;— це не стале вчення про певні речі чи терміни, логіка&nbsp;— це наука про силогізми, що виражені в змінних. Та досліджуючи різні судження, формальна логіка не звертає уваги на їх конкретний зміст, виявляючи структуру, що загальна для предметів різних за змістом.

Відомі твори Арістотеля, що об'єднані під загальною назвою «[[Органон]]»:

# Категорії (Categoriae)
# Про тлумачення (De Interpretatione)
# Перші аналітики (Analytica Priora)
# Другі аналітики (Analytica Posteriora)
# Топіка (Topica)
# Про софічні спростування (De Sophisticis Elenchis)

== Джерела ==
{{refimprove|дата=червень 2017}}
* [http://buklib.net/books/32003/ Історичні дослідження логіки Я. Лукасевичем]

{{Портал|Математика}}
{{Math-stub}}

{{Математична логіка}}

[[Категорія:Логіка]]
[[Категорія:Арістотель]]