Аріель Кастро (англ. Ariel Castro; 10 липня 1960, Клівленд, Огайо — 3 вересня 2013, Орієнт, Огайо) — американський злочинець, визнаний винним у викраденні, незаконному багаторічному утримуванні та регулярному зґвалтуванні трьох жінок — Аманди Беррі (англ. Amanda Berry), Джини Діджізус (англ. Gina DeJesus) та Мішель Найт (англ. Michelle Knight), — а також триразовому вбивстві ненароджених дітей шляхом жорстокого побиття однієї з вагітних від нього полонянок (Найт). Під час перебування в полоні у Кастро Аманда Беррі народила від нього дочку.

Аріель Кастро
англ. Ariel Castro
Seymour Avenue - panoramio.jpg
Народився 10 липня 1960(1960-07-10)
Клівленд, Огайо, США
Помер 3 вересня 2013(2013-09-03) (53 роки)
Орієнт, Огайо, США
Прізвисько «Клівлендський маніяк»

Кінець ув'язненню Беррі, Діджізус і Найт поклали сусіди Кастро. 6 травня 2013 року, почувши крики жінок про допомогу у той момент, коли Кастро не було вдома, вони допомогли вибратися на свободу Аманді Беррі, після чого та викликала поліцію. Кастро зник, але незабаром був знайдений та заарештований.

Зміст

БіографіяРедагувати

Біографія Кастро Була відновлена ​​після арешту. Кастро працював водієм автобуса. Був кілька разів одружений, остання дружина пішла від нього 1996 року через те, що він її бив[1]. У нього були діти. Після смерті свого батька він припинив спілкування зі своїми родичами. 2004 року він написав листа, у якому зізнався у всіх скоєних злочинах. У ньому він написав, що у дитинстві сам був зґвалтований. Також він писав про те, що планує здійснити самогубство. Цей лист він нікому не відправив, і при обшуку його знайшла поліція.

ВикраденняРедагувати

Мішель НайтРедагувати

Першою викраденою стала Мішель Найт. 23 серпня 2002 року вона зникла після того, як пішла з будинку свого двоюрідного брата[2]. Їй був 21 рік[3]. У цей день вона повинна була прийти до суду, де вирішувалося питання про опіку над її сином[4]. У цей же день її викрав Кастро. Після її звільнення з полону поліція зізналася, що не особливо займалася її зникненням, оскільки було припущена, що вона доросла і сама втекла з метою уникнути неприємного суду. За це поліція та ФБР були піддані критиці; у відповідь останні стверджують, що це ніяк не вплинуло б на її порятунок[5][6]. Її мати шукала свою дочку, один раз їй здалося, що вона бачила її з літньою людиною у торговому центрі у Клівленді[7]. За наявними даними (підтверджені бабусею Мішель), ймовірно, буде потрібна операція на обличчі зважаючи на ушкодження, нанесені їй у полоні. Вона також втратила слух на одне вухо. Найт відмовилася від прийому відвідувачів у лікарні, але подякувала всім за всі надіслані квіти та побажання здоров'я[8].

Аманда Марія БерріРедагувати

Аманда Марія Беррі пропала безвісти 21 квітня 2003, за день до свого 17-річчя[9]. Шляхом обману Кастро викрав її. Спочатку ФБР припустило, що Аманда втекла з дому, але через тиждень після її зникнення воно змінило свою думку, коли невідома особа подзвонила по мобільному Аманди її матері та сказала, щоб вона не турбувалася[10][11]. Мати Аманди Беррі Луана Міллер шукала дочку протягом трьох років до своєї смерті 2006 року від серцевої недостатності[12]. Пошуки Аманди йшли дуже активно. Її показали у програмі America's Most Wanted[13], також один раз про неї робила передачу Опра Вінфрі. За даними поліції, Аманда Беррі народила доньку 25 грудня 2006 року у будинку Кастро[14]. Той зажадав від Найт надати породіллі першу допомогу. У разі смерті дитини він пообіцяв, що вб'є Найт[15]. Беррі народжувала у маленькому надувному наповненому басейні. При пологах дівчинка ледь не померла, але Найт змогла врятувати її. Зрідка Кастро брав свою дочку та виводив її з дому. ДНК-тест та визнання Кастро під час допиту підтверджують, що Кастро є біологічним батьком дитини[16]. Дитина називає його «тато»[17].

Джорджина «Джина» Лінн ДіджізусРедагувати

Джорджина «Джина» Лінн Діджізус зникла безвісти у 14 років. Останній раз її бачили у телефонній будці близько 3 години дня 2 квітня 2004 по дорозі додому із середньої школи, де вона навчалася. Вона була подругою дочки Кастро — Арлін. Обманним шляхом Кастро заманив дівчинку до себе в будинок[18]. Беррі та Діджізус пропали, за деякими даними, в одному кварталі, за іншими даними — у різних[19]. ФБР активно шукало дівчинку, через рік були навіть складені фоторобот та словесний портрет підозрюваного. Один раз Кастро брав участь у масових громадських пошуках зниклої. Поліція не закривала справи, пропонуючи 25 000 доларів за інформацію.

ЗвільненняРедагувати

 
Фоторобот підозрюваного у викраденні Джини Діджізус

6 травня 2013 року сусід Анхель Кордеро почув крики жінок з дому Кастро. Самого Аріеля у цей момент вдома не було. Кордеро підійшов до місця їх утримання, але не знав, що робити, оскільки погано говорив по-англійськи[20]. Інший сусід, Чарльз Ремсі, незабаром приєднався до Кордеро, і вдвох вони зламали залізні двері до будинку. Як згодом з'ясувалося, Беррі сказала Ремсі, що вона і її дитина трималися у будинку проти її волі[21]. Беррі з маленькою дочкою вилізли з діри, що утворилася внизу двері (самі двері зламати не вдалося). Вона пішла до будинку Кордеро та викликала поліцію. Незабаром поліція ввійшла до будинку Кастро. Всі четверо були терміново госпіталізовані[22].

АрештРедагувати

Того ж дня Кастро було заарештовано під час обіду в «McDonald's»[1]. Він уже знав, що його будинок обшукали, і планував сховатися. Згідно поліцейським джерелами, під час допиту Аріель Кастро описав кожне викрадення у найдрібніших подробицях аж до одягу, який він носив. Кастро заявив, що знав про те, що буде спійманий, оскільки у нього не було плану втечі з міста. При допиті Кастро поводився нахабно[23]. На допитах Кастро повідомив багато подробиць справи. Так, він сказав, що тримав жінок у різних кімнатах[24]. Вони рідко, але іноді спілкувалися один з одним. Він тримав їх на ланцюгу[24].

На слідстві Кастро в усьому зізнався, але ні в чому не розкаявся і сказав, що шкодує лише про те, що його спіймали. Також він сказав, що у його жилах тече «холодна» кров[23]. За його камерою повинні були стежити 24 години, щоб він не наклав на себе руки.

Суд, резонанс та вирокРедагувати

9 травня 2013 року Кастро було доставлено до суду. Застава для звільнення була визначений так: по 2 мільйони доларів за кожне викрадення, і ще 2 мільйони за сукупністю інших злочинів. Кастро залишився під вартою. Також були заарештовані два брати Кастро, Педро та Оніл[25], але незабаром вони були відпущені за непричетність до злочину.

Енджі Грегг, дочка Кастро від першого шлюбу, сказала, що більше ніколи не буде з ним спілкуватися і відчуває до нього огиду[26]. Поліція повідомила, що зібрала у будинку Кастро близько 200 доказів, що підтверджують його провину[25].

Прокурор Огайо Тім Макгінті був налаштований дуже рішуче у звинуваченням до Кастро та збирався просити смертної кари за вбивство ненароджених дітей:

Я маю намір домагатися покарання по кожному з епізодів: за кожне зґвалтування, за кожний день ув'язнення заручниць, за кожний випадок просто поганого до них ставлення, за вбивства шляхом переривання вагітностей — за всі знущання, яким він піддавав жінок протягом усіх цих десяти років. <… > Цей викрадач дітей влаштував приватну в'язницю з катівня камерою у нас під носом, в центрі нашого міста[25].

Суд на Кастро пройшов дуже швидко, і вже у серпні 2013 року Кастро було засуджено до довічного ув'язнення і 1000 років в'язниці без права дострокового звільнення та утримувався в одиночній камері в'язниці міста Орієнт, у штаті Огайо[27]. Перед вироком суддя сказав що людям які беруть у раби інших людей немає місця на землі[27]. Справа була завершена так швидко оскільки Кастро пішов на угоду зі слідством, в обмін на відмову від смертної кари. У своєму останньому слові він попросив вибачення у жертв та сказав:

Я не чудовисько, я хворий. Я впевнений, що моя пристрасть до порнографії позбавила мене самоконтролю і я просто не розумів, що те, що я роблю, це погано[28].

Самогубство Аріеля КастроРедагувати

«Клівлендський маніяк» Аріель Кастро повісився у в'язниці у штаті Огайо. Про це повідомляє телеканал 19 Action News. Лікарі намагалися реанімувати Кастро, проте їм це не вдалось. Телеканал повідомляє, що охорона в'язниці перевіряла камеру кожні 30 хвилин.[29]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Базанова, Екатерина. (2013-05-10). Смертная казнь для похитителя девушек. В Огайо намерены судить Ариэля Кастро как убийцу. Телеканал «Дождь». Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  2. Atassi, Leila. (2013-05-07). Michelle Knight’s ‘normal teenage life,’ plagued by troubles in years before disappearance. The Plain Dealer. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  3. Questions still remain about Michelle Knight’s disappearance. CBS 5 AZ KPHO. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-10. 
  4. Eversley, Melanie; Alcindor, Yamiche. (2013-05-10). Reports: Knight lived troubled life before abduction. USA Today. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  5. Johnson, M. Alex. (2013-05-07). Police acknowledge little focus on finding Michelle Knight, the third missing Cleveland woman. NBC News. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-10. 
  6. Atassi, Leila. Michelle Knight, held captive since 2002, removed by Cleveland police from FBI database 15 months after disappearance. The Plain Dealer. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-10. 
  7. Atassi, Leila. Berry, DeJesus, Knight found alive, police source confirms. The Plain Dealer. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  8. Michelle Knight needs “facial reconstruction” after Cleveland rescue, grandmother says. CBS. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. .
  9. Profile: Amanda Berry, Georgina DeJesus and Michele Knight. BBC News. 2013-05-07. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  10. Amanda Berry's cell phone used a week after she went missing (republished story). The Plain Dealer. 2013-05-01. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  11. Gray, Madison. Found: Timeline of Ohio Women Missing Since 2002. Time. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-11. 
  12. Brown, Doug. (2012-07-19). Search continues for Amanda Berry’s body on West Side of Cleveland. The Plain Dealer. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  13. Amanda Berry | Case. AMW. Missing Children. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  14. Swaine, Jon. (2006-12-25). Ohio kidnappings: Michelle Knight forced to deliver Amanda Berry’s baby on Christmas Day. UK: The Telegraph. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  15. Обвинение будет просить для Ариэля Кастро смертной казни. Delfi. 2013-05-10. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  16. Похититель из Огайо оказался отцом 6-летней девочки. Lenta.ru. 2013-05-10. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  17. Gomez, Henry J. (2013-05). The rescue of Amanda Berry, Gina DeJesus and Michelle Knight: 30 minutes that ended a decade of nightmares (video, slideshow). The Plain Dealer. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  18. Dissell, Rachel. Suspect’s daughter said in 2004 she was the last to see Gina DeJesus (video). Cleveland: The Plain Dealer. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  19. Rosenbaum, Philip. (2009-04-02). Three teens disappear from same neighborhood. CNN. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  20. Levin, Josh. (2013-05-08). Nobody’s Praising Angel Cordero, the Less-Flamboyant Neighbor Who Also Helped Free Amanda Berry. Slate. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  21. Almasy, Steve; Smith, Matt. 911 call – ‘I’ve been kidnapped!’ – cops find three women missing for years. CNN. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  22. Sheridan, Thomas J.; Coyne, John. (2013-05-07). Two women, missing for a decade, found alive in Ohio. Associated Press. Архів оригіналу за 2013-05-20. 
  23. а б Дубинский, Владимир. (2013-05-11). Холодная кровь Ариэля Кастро. Радио Свобода. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  24. а б Ариэль Кастро, державший десяток лет в плену 3 женщин, впервые в суде Кливленда. RFI. 2013-05-09. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  25. а б в Обвинение будет просить для Ариэля Кастро смертной казни. 2013-05-10. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  26. Ариэль Кастро — отец дочери одной из своих предполагаемых жертв. Голос Америки. 2013-05-10. Архів оригіналу за 2013-05-20. Процитовано 2013-05-12. 
  27. а б Радов, Захар. (2013-08-03). Ариэль Кастро приговорён к пожизненному сроку и 1000 годам тюрьмы. Комсомольская правда. Процитовано 2013-08-24. 
  28. Пожизненное заключение для «жертвы порнографии». Euronews. 2013-08-01. Архів оригіналу за 2013-09-02. Процитовано 2013-08-24. 
  29. http://ria.ru/world/20130904/960586578.html#13782811103203&message=resize&relto=register&action=addClass&value=registration

ПосиланняРедагувати