Архе́йська ера (рос. архей, архейская эра, англ. archaean, Archeozoic era; нім. Archäikum, Erdurzeit) — найдавніша ера в геологічній історії Землі; нижній підрозділ докембрію.

Верхній віковий рубіж датується близько 2600—2800 млн. років. Радіометричні значення для порід найдавнішого віку цієї групи відповідають 3500-4000 млн. років. Породи архейської ери складають фундамент давніх платформ і виходять на поверхню в області їх щитів, в Україні — в області Українського щита. Відклади, що утворилися протягом архейської ери, становлять архейську групу. У більшості регіонів А. представлений головним чином гранітоїдами, гнейсами, сланцями, амфіболітами, а також мармурами та кварцитами. Органічні залишки — мікроскопічні примітивні одноклітинні рослини (водорості) — знайдені в найдавніших породах, починаючи з 3 млрд років. З породами А. пов'язані родов. руд хромітів (Австралія, Півн. Америка, Африка), мідно-нікелевих руд, золота, заліза (Канадський щит, Балтійський щит, Австралія), колчедано-мідно-золото-срібна мінералізація, силіманіт, корунд, рідкіснометалічні пегматити.

СидерійРясійОрозирійСтатерійКалімійЕктазійСтенійТонійКріогенійЕдіакарійЕоархейПалеоархейМезоархейНеоархейПалеопротерозойМезопротерозойНеопротерозойПалеозойМезозойКайнозойГадейАрхейПротерозойФанерозойДокембрій
Кембрійський періодОрдовицький періодСилурійський періодДевонський періодКам'яновугільний періодПермський періодТріасовий періодЮрський періодКрейдовий періодПалеогеновий періодНеогеновий періодЧетвертинний періодПалеозойМезозойКайнозойФанерозой
ПалеоценЕоценОлігоценМіоценПліоценПлейстоценГолоценПалеогенНеогенЧетвертинний періодКайнозой
ГеласійКалабрійський ярусПлейстоценПлейстоценПлейстоценГолоценЧетвертинний період
млн років тому