Перегляд вихідного коду сторінки Армашенко (Наркіс)

{{однофамільці|Армашенко}}
'''Армашенко''' ('''Гармашенко''') (чернече ім'я '''Наркіс'''; *[[1695]], [[Київ]]&nbsp;— †[[1741]], [[Санкт-Петербург]])&nbsp;— [[викладач]] риторики, [[проповідник]], [[ієромонах]] Києво-Печерської Лаври .

== Біографія ==

Походив з міщанської родини.

[[1704]] вступив до [[Києво-Могилянська академія|Києво-Могилянської академії]].

Закінчивши повний курс навчання, [[1717]] від [[Архієпископ|архієпископа]] Чернігівського і Новгород-Сіверського [[Стаховський А.|А. Стаховського]] прийняв чернечий постриг.

[[1719]] тим же архієпископом висвячений в сан [[Ієродиякон|ієродиякона]]. Ймовірно, викладав у [[Чернігівський колегіум|Чернігівському колегіумі]].

У Києво-Могилянській академії викладав [[Риторика|риторику]] з [[1719]]. Склав курс риторики «Liber septem Oratoriae difficultatibus sigillis munitus in gratiam consiliandi legentis ac considerantis [animorum] intus et foris conscriptus, hoc est ab extra decore, laude et dignitate, qua ab intra utilitatem rhetorum adornatus magnifica Tulli Severiensis dextera sedulae menti ad legendum et [utinandum] porrectus anno 1719» («Книга, запечатана сімома труднощами [[Ораторське мистецтво|ораторського мистецтва]], написана на втіху й пораду тим, хто читає і розмірковує всередині і зовні, тобто оздоблена зовні доречністю, похвалою і гідністю, а зсередини користю риторів; завдяки могутній десниці Сіверського Туллія для читання та вдосконалення старанного розуму видана року 1719»). На примірнику курсу, який зберігається в IP [[НБУВ]], під заголовком збереглася примітка: «rhetoricos pater&nbsp;— reverendus Narcissus Har-maszenco» («батько риторики преосвященний Наркіс Гармашенко»), а на першій сторінці два написи: «Сию реторику выдал превелебый о(те)ц Наркисс Гармашенко, сродственник о(т)ца Феодосия Сморжевского» і «Его императорского пресветлаго Величества Войска Запорозкаго полковника Гадяцки и кавалера Македонски Михаил Милорадовичя».

[[1727]] єпископ Бєлгородський і Обоянський [[Тихорський Єпифаній|Є. Тихорський]] висвятив Армашенка в [[ієромонах]]и Києво-Печерської Лаври. Тут він був одним з найкращих проповідників.

[[1731]] ректор [[Московська слов'яно-греко-латинська академія|Московської слов'яно-греко-латинської академії]] [[Софроній Мигалевич]] звернувся до [[Синод]]у з проханням направити до академії проповідниками двох київських учителів і назвав кілька кандидатів, у їх числі з [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської Лаври]] ієромонаха Армашенко та ієродиякона Г. Савицького. Обидва виїхали до [[Москва|Москви]] ([[1731]]).

[[1739]] був запрошений архієпископом Великоновгородським і Великолуцьким [[Юшкевич Амвросій|А. Юшкевичем]], проповідував у монастирях [[Новгород]]а, а з [[1740]] призначений проповідником при [[Новгородська семінарія|Новгородській семінарії]].

[[1741]], перебуваючи в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], несподівано захворів і помер, там і похований.

== Література ==
* Описание документов и дел…Синода, т. 11 (1731), №&nbsp;342]. - СПб., 1903;
* Акты и документы., отд. 2, т. 1,ч. 2. К., 1904;
* Типов&nbsp;Ф.&nbsp;И. Воспитанники Академии… ТКДА, 1911, кн. 1.

== Посилання ==
{{Портал|Біографії}}
== Архіви ==
ІР НБУВ, ф. 312, №. 680

[[Категорія:Народились 1695]]
[[Категорія:Києво-Могилянська академія в іменах]]
[[Категорія:Випускники Києво-Могилянської академії]]
[[Категорія:Викладачі]]
[[Категорія:Проповідники]]
[[Категорія:Ієромонахи]]
[[Категорія:Померли 1741]]