Відмінності між версіями «Аристократія»

форма державного правління, при якій влада належить знаті
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показані 13 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{About|форму державного правління|суспільний стан|Аристократія (стан)}}
{{About|форму державного правління|суспільний стан|Аристократія (стан)}}
{{Форми правління}}
{{Форми державної влади | image = | caption= }}

'''Аристокра́тія''' (від {{lang-el|αριστοκρατία (aristokratíа), ἀριστεύς}} — найкращий і κρατεῖν — правити, тобто влада найкращих) — форма державного ладу, за якої правління здійснюється представниками родової знаті.
'''Аристокра́тія''' (від {{lang-el|αριστοκρατία (aristokratíа), ἀριστεύς}} — найкращий і κρατεῖν — правити, тобто влада найкращих) — форма державного ладу, за якої правління здійснюється представниками родової знаті.


Рядок 7: Рядок 8:
Як форма правління аристократія протиставляється [[монархія|монархії]] та [[демократія|демократії]].
Як форма правління аристократія протиставляється [[монархія|монархії]] та [[демократія|демократії]].


В стародавні часи аристократичними республіками були [[Спарта]], [[Римська республіка|Рим]] (6-1 вв. до н. е.) та [[Карфагенська імперія в Іспанії|Карфаген]]; а в [[Середньовіччя|середньовічній]] Європі — [[Венеціанська республіка|Венеція]], [[Псковська республіка|Псковскька]] та [[Новгородська республіка|Новгородська]] феодальні республіки.
В стародавні часи аристократичними республіками були [[Спарта]], [[Римська республіка|Рим]] (6-1 вв. до н. е.) та [[Карфагенська імперія в Іспанії|Карфаген]]; а в [[Середньовіччя|середньовічній]] Європі — [[Венеціанська республіка|Венеція]], [[Псковська республіка|Псковська]] та [[Новгородська республіка|Новгородська]] феодальні республіки.


Склад, принципи створення вищих [[Органи державної влади|органів державної влади]] та їх співвідношення відрізняються в різних аристократіях. Наприклад, в Спарті влада знаходилась в руках двох [[царі Спарти|царів]], які обирались народними зборами [[герусія|герусії]] (Ради старійшин) та [[ефор]]ів. В Римі члени [[сенат]]у призначались цензором з числа колишніх посадових осіб та представників знатних родин; зі знаті створювались «виборні» магістрати (консули, претори, цензори та еділи). В [[Карфаген]]і реальну владу мали 2 виборних суффети та виборна Рада старійшин. В Новгороді та Пскові міським патриціатом створювалась Рада правителів ({{lang-ru|Совет господ}}).
Склад, принципи створення вищих [[Органи державної влади|органів державної влади]] та їх співвідношення відрізняються в різних аристократіях. Наприклад, в Спарті влада знаходилась в руках двох [[царі Спарти|царів]], які обирались народними зборами [[герусія|герусії]] (Ради старійшин) та [[ефор]]ів. В Римі члени [[сенат]]у призначались цензором з числа колишніх посадових осіб та представників знатних родин; зі знаті створювались «виборні» магістрати (консули, претори, цензори та еділи). В [[Карфаген]]і реальну владу мали 2 виборних суффети та виборна Рада старійшин. В Новгороді та Пскові міським патриціатом створювалась Рада правителів ({{lang-ru|Совет господ}}).


В аристократичній формі правління [[народні збори]] мали дуже невеликі повноваження і відігравали незначну роль. Населення не брало активної участі в державному житті. Вибори мали, в значній мірі, фіктивний характер, а посадові особи були представниками знаті (спіріатів в Спарті, патриціїв в Римі, патриціата в середньовічних республіках).
В аристократичній формі правління [[народні збори]] мали дуже невеликі повноваження і відігравали незначну роль. Населення не брало активної участі в державному житті. Вибори мали, значною мірою, фіктивний характер, а посадові особи були представниками знаті ([[Спартіати|спартіатів]] в Спарті, патриціїв в Римі, патриціата в середньовічних республіках).


В аристократії, при створенні органів державної влади з вузького кола знаті, сильну тенденцію має принцип [[спадкування]].
В аристократії, при створенні органів державної влади з вузького кола знаті, сильну тенденцію має принцип [[спадкування]].
Рядок 18: Рядок 19:
== Література ==
== Література ==
* {{УРЕ}}
* {{УРЕ}}

== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Arystokratiia АРИСТОКРАТІЯ] // {{ЕІУ/1}}
* [http://www.history.org.ua/index.php?termin=Arystokratiia АРИСТОКРАТІЯ] // {{ЕІУ/1}}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part1.pdf Аристократія] // {{УМЕ1|сторінки=46-47}}
{{poli-stub}}
{{poli-stub}}
{{hist-stub}}
{{hist-stub}}


{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Політологія]]
[[Категорія:Політологія]]
[[Категорія:Форми правління]]
[[Категорія:Олігархія]]

Поточна версія на 19:19, 9 вересня 2021

Аристокра́тія (від грец. αριστοκρατία (aristokratíа), ἀριστεύς — найкращий і κρατεῖν — правити, тобто влада найкращих) — форма державного ладу, за якої правління здійснюється представниками родової знаті.

Аристократією називають форму правління, при якій державна влада зосереджена в руках привілейованої освіченої знатної меншості. Платон і Аристотель під аристократією розуміли правління освічених (знатних), професійно підготованих людей, які володіють політичним мистецтвом (мистецтвом управління). Пізніше аристократичну форму правління виділяли Полібій, Спіноза, Гоббс, Монтеск'є, Кант та інші. Обґрунтуванням такої форми правління її прихильниками є, як правило, ідея про політичну неповноцінність більшості членів суспільства, якими й покликана правити аристократична еліта.

Як форма правління аристократія протиставляється монархії та демократії.

В стародавні часи аристократичними республіками були Спарта, Рим (6-1 вв. до н. е.) та Карфаген; а в середньовічній Європі — Венеція, Псковська та Новгородська феодальні республіки.

Склад, принципи створення вищих органів державної влади та їх співвідношення відрізняються в різних аристократіях. Наприклад, в Спарті влада знаходилась в руках двох царів, які обирались народними зборами герусії (Ради старійшин) та ефорів. В Римі члени сенату призначались цензором з числа колишніх посадових осіб та представників знатних родин; зі знаті створювались «виборні» магістрати (консули, претори, цензори та еділи). В Карфагені реальну владу мали 2 виборних суффети та виборна Рада старійшин. В Новгороді та Пскові міським патриціатом створювалась Рада правителів (рос. Совет господ).

В аристократичній формі правління народні збори мали дуже невеликі повноваження і відігравали незначну роль. Населення не брало активної участі в державному житті. Вибори мали, значною мірою, фіктивний характер, а посадові особи були представниками знаті (спартіатів в Спарті, патриціїв в Римі, патриціата в середньовічних республіках).

В аристократії, при створенні органів державної влади з вузького кола знаті, сильну тенденцію має принцип спадкування. Серед вільного населення грецьких полісів невелику групу становили аристократи-представники і нащадки родової знаті, які володіли великими ділянками землі, ремісничими майстернями і кораблями.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати