Перегляд вихідного коду сторінки Аристократія

:''Ця стаття про форму державного правління. Про суспільний стан див. [[Аристократія (стан)]]''
{{Форми правління}}
'''Аристократія''' (від грецького αριστοκρατία (aristokratíа), ἀριστεύς&nbsp;— найкращий і κρατεῖν&nbsp;— правити, тобто влада найкращих)&nbsp;— форма державного ладу, за якої правління здійснюється представниками родової знаті.

Аристократією називають [[Форма державного правління|форму правління]], при якій державна влада зосереджена в руках привілейованої освідченої [[Знать|знатної]] меншості. [[Платон]] і [[Аристотель]] під аристократією розуміли правління освічених (знатних), професійно підготованих людей, які володіють політичним мистецтвом (мистецтвом управління). Пізніше аристократичну форму правління виділяли [[Полібій]], [[Спіноза]], [[Гоббс]], [[Монтеск'є]], [[Кант]] та інші. Обґрунтуванням такої форми правління її прихильниками є, як правило, ідея про політичну неповноцінність більшості членів суспільства, якими й покликана правити аристократична [[еліта]].

Як форма правління аристократія протиставляється [[монархія|монархії]] та [[демократія|демократії]].

В стародавні часи аристократичними республіками були [[Спарта]], [[Рим]] (6-1 вв. до н.&nbsp;е.) та [[Карфагенська імперія в Іспанії|Карфаген]]; а в [[Середньовіччя|середньовічній]] Європі&nbsp;— [[Венеція]], Псковскька та [[Сіверське князівство|Новгородська]] феодальні республіки.

Склад, принципи створення вищих органів державної влади та їх співвідношення відрізняються в різних аристократіях. Наприклад, в [[Спарта|Спарті]] влада знаходилась в руках двох [[царі Спарти|царів]], які обирались народними зборами [[герусія|герусії]] (Ради старійшин) та [[ефор]]ів. В Римі члени [[сенат]]у призначались цензором з числа колишніх посадових осіб та представників знатних родин; зі знаті створювались «виборні» магістрати (консули, претори, цензори та еділи). В [[Карфаген]]і реальну владу мали 2 виборних суффети та виборна Рада старійшин. В Новгороді та Пскові міським патриціатом створювалась Рада правителів ({{lang-ru|Совет господ}}).

В аристократичній формі правління [[народні збори]] мали дуже невеликі повноваження і відігравали незначну роль. Населення не приймало активної участі в державному житті. Вибори мали, в значній мірі, фіктивний характер, а посадові особи були представниками знаті (спіріатів в Спарті, патриціїв в Римі, патриціата в середньовічних республіках).

В аристократії, при створенні органів державної влади з вузького кола знаті, сильну тенденцію має принцип [[спадкування]].

== Література ==
* {{УРЕ}}

{{poli-stub}}

[[Категорія:Політика]]
[[Категорія:Політологія]]
[[Категорія:Форми політичного режиму]]
[[Категорія:Форми правління]]

[[an:Aristocracia]]
[[ar:أتراف]]
[[be-x-old:Арыстакратыя]]
[[bg:Аристокрация]]
[[bs:Aristokratija]]
[[ca:Aristocràcia]]
[[da:Aristokrati]]
[[de:Aristokratie]]
[[en:Aristocracy]]
[[eo:Aristokratio]]
[[es:Aristocracia]]
[[et:Aristokraatia]]
[[eu:Aristokrazia]]
[[fa:آریستوکراسی]]
[[fi:Aristokratia]]
[[fr:Aristocratie]]
[[fy:Aristokrasy]]
[[gl:Aristocracia]]
[[he:אריסטוקרטיה]]
[[hi:अभिजाततंत्र]]
[[hr:Aristokracija]]
[[hu:Arisztokrácia]]
[[hy:Ազնվականություն]]
[[id:Aristokrasi]]
[[is:Aðalsveldi]]
[[it:Aristocrazia]]
[[ja:貴族制]]
[[ka:არისტოკრატია]]
[[ko:귀족제]]
[[lt:Aristokratija]]
[[lv:Aristokrātija]]
[[mk:Аристократија]]
[[nl:Aristocratie]]
[[nn:Aristokrati]]
[[no:Aristokrati]]
[[pl:Arystokracja]]
[[pt:Aristocracia]]
[[ro:Aristocrație]]
[[ru:Аристократия]]
[[sh:Aristokracija]]
[[simple:Aristocracy]]
[[sl:Aristokracija]]
[[sq:Aristokracia]]
[[sr:Аристократија]]
[[sv:Aristokrati]]
[[th:อภิชนาธิปไตย]]
[[tr:Aristokrasi]]
[[zh:贵族制]]